Організація і методика економічного аналізу

Організація і методика економічного аналізу

1. Економічний аналіз можна вважати наукою, якщо він:

1) вивчає основи громадського виробництва і закони його функціонування та розвитку;

2) досліджує проблеми виробництва, розподілу, обліку і споживання матеріальних благ на макрорівні;

3) спираючись на теорія пізнання, забезпечує практичну корисність, підвищує економічну ефективність практичної діяльності людини;

4) здійснює «нагляд», наступний контроль за правильністю складання звітів про фінансові результати, а, головне, глибокого дослідження цих результатів.

2. Теорія пізнання, виступаючи як методична основа усіх галузей науки, визначає й для економічного аналізу його…

1) об’єкт і суб’єкт пізнання;

2) сутність, необхідність і послідовність;

3) методи і прийоми дослідження;

4) можливості отримання конкретних результатів.

 

3. Теоретичною основою економічного аналізу, що визначає його зміст як на мікро- так і на макрорівні, є…

1) загально-наукові принципи, методи організації й методика дослідження економічних явищ;

2) закони економічного розвитку в сфері економіки країни;

3) наукові підходи контролю, ревізії та перевірки результатів фінансово-господарської діяльності;

4) система товарно-грошових відносин, через яку реалізується один з основних економічних законів – закон вартості.

 

Яка зі складових економічного аналізу не є частиною аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства?

1) Управлінський (господарський) аналіз;

2) Фінансовий аналіз;

3) Техніко-економічний аналіз;

4) Стратегічний аналіз.

 

Що не входить до об’єктивних вимог, які обумовлюють економічний аналіз як функціональну науку?

1) Відповідність потребам практики;

2)Розвиток самої науки в цілому та її окремих галузей;

3) Необхідність досягнення нового ступеню знань;

4)Отримання позитивних результатів досліджень.

 

За ступенем охоплення вивчаємих об’єктів відрізняють такий вид аналізу

1) оперативний;

2) вибірковий;

3) попередній;

4)функціональний.

 

7. За методом вивчення об’єкту виділяють вид аналізу, як:

1) Факторний;

2) Підсумковий;

3) Зовнішній;

4) Фінансовий.

 

8. Головними завданням економічного аналізу є:

1) Об’єктивне і всебічне дослідження виконання бізнес-планів підприємств і дотримання нормативів;

2) Оцінка діяльності підприємства з метою пошуку та визначення внутрішньогосподарських резервів;

3) Виявлення недоліків з фінансово-господарській діяльності підприємства, з’ясування причин їх виникнення;

4) Оцінка конкурентоспроможності підприємства і продукції.

 

9. Предметом економічного аналізу є:

1) дія загальних, часткових і специфічних законів на розвиток економічних процесів в конкретних умовах галузі або конкретного підприємства;

2) кількісні сторони масових економічних явищ і процесів, які відбуваються у господарській діяльності;

3) причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів всебічної діяльності підприємств;

4) кругообіг капіталу в процесі господарської діяльності підприємств.

 

Принцип уніфікації (стандартизації) організації аналітичної роботи передбачає створення типових форм і таблиць, стандартних програм, що забезпечує

1) співставність результатів аналізу на усіх рівнях аналізу;

2) можливість виявлення недоліків в організації виробництва;

3) своєчасність і повноту надання необхідної інформації керівництву підприємства;

4) вивчення причин невиконання плану виробництва.

 

Процес підготовки економічної інформації до аналізу не включає

1) перевірку вихідної інформації на достовірність;

2) приведення показників у співставний вигляд;

3) виявлення факторів, що впливають на окремі показники;

4) спрощення цифрових даних.

 

При оформленні результатів аналізу, як правило, не використовують

1) звіт;

2) довідку;

3) пояснювальну записку;

4) заключення.

 

При використанні результатів аналізу внутрі підприємства складають

1) звіт;

2) пояснювальну записку;

3) довідку;

4) заключення.

У випадках, коли результати аналізу надаються вищестоящим органам управління, то для їх оформлення складають

1) звіт;

2) довідку;

3) пояснювальну записку;

4) заключення.

 

Результати аналізу, який проводиться вищестоящою організацією або іншими органами, оформлюють у вигляді

1) звіт;

2) довідки;

3) пояснювальної записки;

4) заключення.

 

38. Усю сукупність інформації, яка використовується в економічному аналізі й забезпечує управлінську систему та зацікавлених сторонніх користувачів, можна розподілити на:

1) внутрішню та зовнішню групи;

2) планово-обліку та поза облікову;

3) оперативну та підсумкову;

4) усі відповіді вірні.

 

Теза: «інформація повинна надходити до користувача, перш ніж застаріє або повністю втратить свою корисність» - характеризує одну з вимог до інформації в економічному аналізі

1) повнота і різноманітність даних;

2) оперативність, своєчасність і безперервність надходження даних;

3) якість і вірогідність даних;

4) доступність, гласність даних.

 

40. До джерел зовнішньої інформації не входить:

1) наукові публікації;

2) аналітичні журнали;

3) дані аналітичних заключень підприємства;

4) довідники та інструкції.

41. До джерел внутрішніх даних не входять:

1) планово-нормативні інформація;

2) дані бухгалтерського, статистичного, оперативного обліку;

3) звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань;

4) дані особистих спостережень аналітика.

 

42.При аналізі структури площі сільськогосподарського призначення враховують таки види земельних угідь:

1) рілля, пасовища, ліси, чагарники, багаторічні насадження;

2) рілля, перелоги, багаторічні насадження, пасовища, сіножаті;

3) рілля, багаторічні насадження, пасовища, землі під водою;

4) рілля, багаторічні насадження, землі під водою.

 

Який із запропонованих заходів не сприяє зниженню сезонності використання робочої сили?

1) раціональне поєднання галузей рослинництва і тваринництва;

2) промислова переробка овочевої продукції;

3) створення промислових підсобних виробництв;

4) підбір сортів вирощуваних с.-г. культур по строкам дозрівання.

 

77. Факторна модель показника річної продуктивності праці у с.-г. виробництві (РП) має вигляд:

1) РП = Д:ТГ х ПГ;

2) РП = (Д х ТГ):ПГ;

3) РП = Д х ТГ х ПГ;

4) РП = Д:ТГ:ПГ,

де Д - кількість відпрацьованих днів одним робітником;

ТГ - тривалість робочого дня в годинах;

ПГ - виробництво валової продукції за годину.

 

78. Для аналізу продуктивності праці при виробництві окремих видів продукції використовують показник трудомісткості, який характеризує:

1) кількість виробленої продукції на 1 люд.-год.;

2) затрати праці на виробництво валової продукції;

3) затрати праці на виробництво одиниці продукції;

4) кількість виробленої продукції та затрати праці.

 

Метою економічного аналізу виробництва продукції с.-г. є вирішення завдань, окрім

1) забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції;

2) пошук можливостей збільшення обсягів виробництва продукції;

3) зниження собівартості реалізованої продукції;

4) розширення асортименту і покращення кості виробничої продукції.

 

Процес аналізу виробництва продукції с.-г. не включає

1) планування і корегування планів виробництва продукції;

2) здійснення системного контролю за виконанням плану виробництва продукції;

3) визначення впливу факторів на обсяг виробництва продукції;

4) виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення обсягів виробництва продукції.

 

85. При аналізі динаміки валової продукції с.-г. необхідно здійснити її оцінку за:

1) фактичною ціною реалізації;

2) плановою ціною реалізації;

3) порівнянними цінами;

4) плановою собівартістю.

 

86. З метою визначення змін обсягу валової продукції с.-г. (рослинництва або тваринництва) в динаміці по роках або порівняно з планом використовують формулу

1) індивідуального індексу кількості продукції;

2) індивідуального індексу ціни;

3) загального індексу фізичного обсягу;

4) загального індексу витрат.

Яка група факторів безпосередньо впливає на зміну валового виробництва окремого виду продукції тваринництва?

1) поголів’я і середньодобова продуктивність однієї голови;

2) продуктивність однієї голови за рік і кількість кормо днів;

3) середньорічної продуктивності і середньорічного поголів’я;

4) продуктивність і рівень забезпеченості худоби кормами.

 

Облік і аудит»

На кожне тестове завдання запропоновано чотири відповіді 1), 2), 3), 4). Прочитайте тестове завдання, проведіть розрахунок і виберіть одну із відповідей вірну на вашу думку. Після цього на окремому аркуші паперу запишіть вибрану вами відповідь. Якщо посібник не належить Вам не робіть поміток напроти вибраної вами відповіді.

Відповіді на тестові завдання наведені в кінці тестових завдань з кожної навчальної дисципліни.

Об’єкт і вид аналізу

2. мета і завдання аналізу

3. термін і проведення аналізу

4. прийом (метод) обробки економічної інформації

 

3.Типом факторного аналізу не являється:

1) детермінований (функціональний)

2) ланцюговий

3) вибірковий

Перспективний (прогнозний)

 

4. При прямому факторному аналізі для досліджень використовується спосіб – від загального до окремого, що характеризує метод:

1) індукції

Дедукції

3) інтегральний

4) динамічних рядів

 

5. Логічна послідовність проведення факторного аналізу передбачає:

1) добір факторів, моделювання, систематизація, розрахунок розміру впливу на зміну результативного показника, висновки

2) добір факторів, побудова факторної системи, розрахунок розміру впливу факторів на зміну результативного показника, висновки

3) добір факторів, їх класифікація, побудова факторних систем, моделювання, висновки

Класифікацію факторів

2) визначення тенденцій росту економічних процесів

3) створення факторної системи

4) порівняння фактичних показників з плановими.

 

7. Процес моделювання не включає:

В, а, б, г, д

4. б, г, а, в, д

 

Яка факторна модель не відображає методику обчислення вартості валової продукції окремої галузі (ВПГ)?

1. де ВВ – кількість отриманої продукції, ц

2. Р – порівняна ціна; грн./ц; і – вид продукції

3. П – посівна площа (поголів’я худоби)

4. Немає правильної відповіді У – урожайність (продуктивність 10 гол.)

 

37. Вплив зміни структури посівних площ на валовий збір по групі однорідних культур визначається як:

1. добуток різниця між фактичною і плановою середньою урожайністю на фактичну площу посіву;

Бальної оцінки

2. суми місць

3. коефіцієнтів

4. рейтингової оцінки

 

 

Немає вірної відповіді.

 

12. Економічна ефективність інтенсифікації характеризується такими показниками:

1) обсягом виробництва валової продукції, валового і чистого доходів на одиницю площі сільськогосподарських угідь та гривню виробничих ресурсів, ростом продуктивності праці і зниженням собівартості продукції;

2) об’ємом основних виробничих фондів, витратами праці та сумою виробничих витрат;

3) обсягом товарної продукції, вартістю основних фондів, собівартістю реалізованої продукції;

4) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100.

 

13. Умови виробництва можна розподілити на такі групи:

1) природні і кліматичні умови, економічні умови виробництва, місце розташування господарства;

2) рівень інтенсифікації виробництва та його ефективність;

3) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;

4) немає вірної відповіді.

 

14. Для оцінки рівня спеціалізації виробництва розраховують:

1) коефіцієнт надходження;

2) коефіцієнт спеціалізації;

3) коефіцієнт вибуття;

4) коефіцієнт виробництва валової продукції.

 

15. Для оцінки економічної ефективності спеціалізації необхідно:

1) паралельно зіставити показники спеціалізації і ефективності виробництва;

2) розрахувати коефіцієнт спеціалізації;

3) визначити, які фактори впливають на економічну ефективність спеціалізації;

4) всі відповіді вірні.

 

16. При оцінці місця розташування господарства вивчають:

1) відстань від обласного і районного центру, залізничних станцій, пристаней, постачальницьких, збутових, ремонтних підприємств;

2) забезпеченість підприємства земельними і трудовими ресурсами;

3) забезпеченість основними і оборотними фондами;

4) немає вірної відповіді.

 

17. Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є:

1) структура товарної продукції;

2) обсяг виробництва;

3) продуктивність праці;

4) структура поголів’я худоби.

 

18. Інтенсифікація досягається шляхом:

1) розширення посівних площ;

2) збільшення поголів’я тварин;

3) впровадження досягнення науково-технічного прогресу;

4) немає вірної відповіді.

 

19. Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

 

20. Розораність сільськогосподарських угідь показує:

1) частку площі ріллі та перелогів до всієї площі землі;

2) частку площі ріллі в обробітку по відношенню до всієї площі землі сільськогосподарського використання;

3) частку площі ріллі, перелогів та пару до всієї площі землі;

4) немає вірної відповіді.

 

21. Трансформація угідь це…

1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

2) перехід одних видів угідь в інші;

3) розподіл загальної посівної площі;

4) немає вірної відповіді.

 

22. Структура земельного фонду це:

1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

2) перехід одних видів угідь в інші;

3) розподіл загальної посівної площі;

4) немає вірної відповіді.

 

23. Однією із найважливіших складових аналізу використання земельних угідь є:

1) вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;

2) визначення усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння;

3) визначення структури сільськогосподарських угідь;

4) всі відповіді вірні.

 

24. Завданнями аналізу земельних ресурсів є:

1) оцінка відповідності використання земельних угідь чинному законодавству;

2) оцінка наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння; визначення технологічної, економічної, екологічної та соціальної ефективності використання земель і можливостей її підвищення;

3) визначення структури угідь та шляхів їх поліпшення; вивчення ступеня використання орних земель й обґрунтування їх розширення (скорочення);

4) вірні відповіді 2 і 3.

 

25. Підтвердженням покращення ефективності використання земельних угідь є:

1) збільшення площі с-г угідь;

2) збільшення питомої ваги сіножатей, пасовищ;

3) збільшення виходу валової продукції у співставних цінах на 100 га с.г. угідь;

4) підвищення рентабельності галузі рослинництва.

 

26. Урожайність –це:

1) розмір певної продукції рослинництва, що припадає на одиницю зібраної площі культури;

2) розмір земельних угідь, що припадає на одиницю певної продукції рослинництва;

3) розмір певної продукції, що припадає на одиницю площі;

4) немає вірної відповіді.

 

27. Ступінь меліорованості земель розраховується як:

1) відношення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношення площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

 

28. Коефіцієнт повторного використання земель визначається:

1) діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

 

29. Ступінь господарського використання землі розраховується:

1) відношенням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношенням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

 

30. Яка з наведених якісних характеристик землі є економічною:

1) запас поживних речовин;

2) урожайність;

3) вологість;

4) засоленість.

 

31. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:

1) урожайність сільськогосподарських культур;

2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь;

3) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;

4) вірні відповіді 1 і 3.

 

32. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:

1) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;

2) товарної продукції в поточних цінах реалізації;

3) чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;

4) всі відповіді вірні.

 

33. Якими показниками оцінюється вигідність кормових культур:

1) виходом кормо-протеїнових одиниць з 1 га та собівартістю їх 1 ц;

2) урожайністю кормових культур;

3) рівнем рентабельності їх виробництва;

4) прибутком з 1 га кормових угідь.

 

34. Показник - виробництво валової продукції в порівнянних цінах відносять до:

1) вартісних показників ефективності використання землі;

2) натуральних показників ефективності використання землі;

3) показників забезпеченості земельними ресурсами;

4) немає вірної відповіді.

 

35. Показник - виробництво товарної продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь відносять до:

1) показників забезпеченості земельними ресурсами;

2) натуральних показників ефективності використання землі;

3) вартісних показників ефективності використання землі;

4) немає вірної відповіді.

 

36. Показник - урожайність сільськогосподарських культур відносять до:

1) показників забезпеченості земельними ресурсами;

2) натуральних показників ефективності використання землі;

3) вартісних показників ефективності використання землі;

4) немає вірної відповіді.

 

37. Природною здатністю грунту забезпечувати потребу у поживних речовинах протягом усього періоду їх росту і розвитку називається:

1) збалансованість грунту;

2) родючість грунту;

3) поживність грунту;

4) вірні відповіді 1 і 3.

 

38. Природна родючість:

1) характеризується здатністю грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок грунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;

2) створюється у процесі виробництва матеріальних благ, коли людина своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості грунту;

3) є наслідок економічної єдності природної і штучної родючості;

4) немає вірної відповіді.

 

39. Загальна площа ріллі визначається як:

1) сума площ посівів культур та площ пару;

2) сума площ посівів культур, площ пару та перелогів;

3) сума площ перелогів та площ пару;

4) немає вірної відповіді.

 

40. Прибуток з 1 ц технічних і продовольчих культур розраховується як:

1) різниця між капітальними вкладеннями та виручкою;

2) різниця між ціною реалізації 1 ц та урожайністю культури з 1 га;

3) різниця між ціною реалізації 1 ц та собівартістю 1 ц;

4) немає правильної відповіді.

 

41. Резерви покращення використання сільськогосподарських угідь поділяються на:

1) натуральні та економічні;

2)екологічні та соціальні;

3) соціальні та економічні;

4) екологічні та натуральні.

 

42. Для розрахунку впливу чинників на ефективність використання земельного фонду застосовують:

1) дисперсійний аналіз;

2) прямолінійний аналіз;

3) багатофакторний аналіз;

4) всі відповіді вірні.

 

43. Такі категорії працівників як, робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони відносяться до категорій:

1) основний персонал;

2) невиробничий персонал;

3) сезонні робітники;

4) допоміжний персонал.

 

44. Аналіз якісного складу трудових ресурсів проводять за показниками:

1) вік і стать, кваліфікація, освіта, трудовий стаж;

2) стать і вік, плинність, забезпеченість робочою силою;

3) освіта, спеціальність, оборот по прийому;

4)стаж роботи, постійність складу робітників.

 

45. Який показник характеризує рух трудових ресурсів:

1) коефіцієнт обігу;

2) коефіцієнт загального обороту;

3) величина фонду робочого часу;

4) коефіцієнт звільнення.

 

46. Коефіцієнт обороту з приймання розраховується за формулою:

1) кількість прийнятих та звільнених з роботи працівників / середньооблікова чисельність працівників;

2) кількість прийнятих на роботу працівників / середньооблікова чисельність працівників;

3) середньооблікова чисельність працівників / кількість прийнятих на роботу працівників;

4) середньооблікова чисельність працівників * кількість прийнятих на роботу працівників.

 

47. До трудових ресурсів належать:

1) частина населення, яка працює на підприємствах;

2) частина населення, яка шукає роботу;

3) частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, володіє знаннями і досвідом роботи в народному господарстві;

4) всі відповіді вірні.

 

48. Коефіцієнт обороту з приймання, коефіцієнт обороту зі звільнення, коефіцієнт загального обороту, коефіцієнт плинності кадрів це показники:

1) руху трудових ресурсів;

2) використання фонду робочого часу;

3) ефективності використання трудових ресурсів;

4) показники структури трудових ресурсів.

 

49. Питома трудомісткість розраховується за формулою:

1) обсяг виробленої (або товарної) продукції / відпрацьовано всіма робітниками люд-год;

2) відпрацьовано всіма робітниками люд-год / обсяг виробленої (або товарної) продукції;

3) обсяг виробленої (або товарної) продукції / чисельність працівників;

4) чисельність працівників / відпрацьовано всіма робітниками люд-год.

 

50. Забезпеченість господарства робочою силою характеризують такі показники:

1) поголів’я худоби з розрахунку на одного працівника (в ум. головах);

2) площа земельних ресурсів, посівів с/г культур в розрахунку на одного працівника;

3) затрати праці в люд-год, люд-днях в розрахунку на одного працівника;

4) всі відповіді вірні.

 

51. Коефіцієнт плинності кадрів це:

1) відношення кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працівників;

2) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни;

3) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості прийнятих на роботу працівників;

4) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік.

 

52. Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства розраховується за формулою:

1) відношення кількості звільнених робітників до фонду робочого часу;

2) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік;

3) відношення кількості працівників, які пропрацювали увесь рік до середньооблікової чисельність працівників;

4) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.

 

53. Сезонні працівники – це працівники, які:

1) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 1-го місяця;

2) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 2-ох місяців;

3) зараховуються до складу трудового колективу на період від 2-ох до 6-ти місяців;

4) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 3-ох місяців.

 

54. Робітники і службовці, які працюють на сільськогосподарських підприємствах класифікують за категоріями:

1) постійні, тимчасові і сезонні працівники;

2) робітники, учні, службовці;

3) інженерно-технічний персонал;

4) всі відповіді вірні.

 

55. Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів є:

1) дані аналітичного і первинного обліку;

2) Ф. 50 с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства»;

3) звіт про використання робочого часу;

4) звіт про фінансові результати.

 

56. Які показники характеризують забезпеченість підприємства робочою силою:

1) середньооблікова чисельність працівників;

2) середньогодинний виробіток 1 робітника;

3) відпрацьовано всіма робітниками людино-днів кваліфікаційний рівень робітників;

4) немає вірної відповіді.

 

57. Які фактори впливають на зміну середньорічного виробітку одного працівника:

1) кількість відпрацьованих днів, тривалість зміни;

2) вартість валової продукції, кількість робітників;

3) витрати праці, вартість товарної продукції;

4) кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня, виробіток за 1 годину.

 

58. Трудомісткість продукції – це:

1) показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції;

2) показник, який характеризує співвідношення обсягу продукції, робіт та послуг з одного боку і кількості праці, витраченої на виробництва цього обсягу з іншого боку;

3) показник, який розраховується як відношення товарної продукції до чисельності працівників;

4) показник, який розраховується як відношення чисельності працівників до товарної продукції.

 

59. Як розраховується коефіцієнт обороту зі звільнення:

1) відношення кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;

2) відношення кількості звільнених працівників до прийнятих на роботу;

3) відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників;

4) відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених працівників.

 

60. Завданням аналізу фонду оплати праці є:

1) систематичний контроль за ефективним використанням робочого часу;

2) вчасно здійснювати виплату заробітної плати робітникам;

3) виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції;

4) всі відповіді вірні.

 

61. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

4) не має правильної відповіді.

 

62. Абсолютна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

4) не має правильної відповіді.

63. Вкажіть фактори, які впливають на зміну фонду заробітної плати:

1) чисельність робітників і середньорічна заробітна плата 1 робітника;

2) кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і середньоденна заробітна плата 1 робітника;

3) тривалість робочого дня і середньоденна заробітна плата;

4) перевиконання норм виробітку, кількість і якість витраченої праці.

64. Показником ефективності витраченої праці є:

1) кількість відпрацьованих днів у місяці;

2) коефіцієнт використання річного фонду робочого часу;

3) коефіцієнт трудомісткості;

4) кількість відпрацьованих днів у році.

 

 

65. Можливий фонд робочого часу визначається виходячи з:

1) явок і неявок персоналу протягом досліджуваного періоду і характеризує весь робочий час, який має у своєму розпорядженні колектив підприємства;

2) різниці між календарним фондом і кількістю святкових та вихідних днів, що припадають на досліджуваний період;

3) робочого часу, який за ідеальних умов міг би бути використаний колективом підприємства у досліджуваному періоді відповідно до трудового законодавства;

4) планового фонду за мінусом числа днів невиходу працівників на роботу з причин, що не піддаються нормуванню.

66. Календарний фонд робочого часу дорівнює:

1) числу працівників, помноженого на коефіцієнт постійності кадрів;

2) числу працівників, помноженого на кількість календарних днів за рік;

3) коефіцієнту використання робочого часу, помноженого на кількість працівників;

4) немає правильної відповіді.

 

67. На підвищення продуктивності праці впливає:

1) удосконалення управління, організації виробництва і праці;

2) кількість працюючих;

3) адміністративна політика підприємства;

4) зниження собівартості.

 

68. Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує:

1) затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції;

2) виробництво виробленої продукції за рік;

3) виробництво виробленої продукції за місяць;

4) вартісний показник трудових ресурсів.

 

69. Постійні працівники-це:

1) всі працівники які є на підприємстві;

2) це ті, які є членами підприємства, або по прийнятті на роботу на тривалий термін;

3) будь-які працівники підприємства;

4) загальна кількість працівників, яка є у списках підприємства.

 

70. Обліковий склад працівників підприємства - це:

1) всі працівники, прийняті на постійну роботу;

2) всі працівники, прийняті на постійну та сезону роботу;

3) всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу;

4)всі працівники, прийняті на сезону та тимчасову роботу.

 

71. Зміни особового складу працівників відображають в таких документах:

1) облікових листах;

2) наказах;

3) виписках;

4) всі відповіді вірні.

 

72. Аналіз використання матеріальних ресурсів характеризується показниками:

1) матеріаломісткість;

2) матеріаловіддача;

3) матеріалозабезпеченість;

Вірні відповіді 1 і 2.

 

73. Матеріаломісткість продукції визначається як:

1) відношення виробленої продукції до матеріальних ресурсів;

2) відношення матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

3) відношення базисних матеріальних витрат до фактичних матеріальних витрат;

4) немає вірної відповіді.

 

74. Матеріаловіддача визначається як відношення:

1) матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

2) матеріальних витрат до виробленої продукції;

3) матеріальних ресурсів до валового доходу;

4) виробленої продукції до матеріальних ресурсів.

 

75. Які коефіцієнти використовуються для аналізу використання матеріальних ресурсів:

1) коефіцієнт матеріальних витрат, коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів;

2) коефіцієнт фінансової залежності та незалежності;

3) коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт зносу;

4) коефіцієнт ліквідності та платоспроможності.

 

76. Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховують шляхом:

1) діленням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

2) множенням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

3) діленням індексу матеріальних затрат на товарну продукцію;

4) немає вірної відповіді.

 

77. Відношення матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції це:

1) матеріаломісткість;

2) питома вага матеріальних затрат у собівартості;

3) коефіцієнт оборотності запасів;

4) матеріалозабезпеченість.

 

78. Тривалість оборотності запасів визначається у:

1) місяцях;

2) годинах;