Спосіб застосування назальних гелів. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Спосіб застосування назальних гелів.



Перед закладкою гелю ретельно прочищають ніс. Потім на мізинець беруть невелику кількість препарату і вводять почергово в кожен носовий хід, як можна глибше. При цьому гель розміщується в носових ходах. У дітей і пацієнтів похилого віку для введення гелю можна застосовувати ватні палички і тампони.

 

Назальні мазі.

Мазь – лікарська форма для зовнішнього застосування, що призначена для нане-сення на шкіру або слизові шляхом намазування або втирання, накладання пов’язок із маззю. При кімнатній температурі мазі зберігають в’язку нерухливу масу, а при нанесенні на поверхню утворюють рівну плівку, яка перетворюється у в’язку рідину. Мазі для носа готуються в асептичних умовах. Оскільки вони наносяться на вологу слизову, для підвищення їх всмоктування додають ПАР.

 

Переваги мазей.

1. Пролонгована дія – мазева основа забезпечує більш тривалу дію активних речовин на слизову носа.

2. Володіють пом’якшувальною дією на слизову носа.

3. По порівнянню з гелем у мазей суттєво менше виражена системна дія.

4. Лікарська форма мазі дає можливість сумісного введення в один препарат дію-чих речовин як гідрофобної, так і гідрофільної природи.

5. Проявляють благо приємну дію при сухості слизової оболонки носа, наявності шкірок.

Недоліки.

1. Незначна ступінь вивільнення діючих речовин.

2. При попаданні на шкіру або одежу мазь залишає жирні плями.

 

 

Назальні креми.

Креми – лікарська форма для зовнішнього застосування, займають проміжне положення між гелями і мазями. Основна перевага кремів – висока ступінь всмок-тування діючих речовин і пролонгована дія.

 

 

Спосіб застосування назальних мазей і кремів.

Стовпчик мазі або крему довжиною біля 0,5 см накладають на ватний тампон і 3-4 рази на добу наносять на передню частину слизової оболонки носової порож-нини. Потім, помірно зтискаючи крильця носа, рівномірно розміщують по всій сли-зовій оболонці.

 

Пероральні лікарські форми для лікування риніту.

Таблетки – лікарська форма, зручна для застосування, тривало зберігається, не втрачає своїх терапевтичних властивостей.

Капсули містять багатошарові гранули, що забезпечують поступове контро-льоване вивільнення активних компонентів і їх стабільну концентрацію у сироватці крові. У вигляді капсул випускаються комплексні лікарські препарати для лікування симптомів простуди. Як правило, вони містять судинно-звужувальні, антигістамінні, нестероідні протизапальні засоби. Капсули можна призначати як дорослим такі ді-тям. При пероральному використанні діючі речовини разом з током крові попадають у всі частини носових ходів. Дія препарату розвивається повільно, але зберігається тривало.

Безрецептурні лікарські препарати для симптоматичного лікування риніту і умови їх раціонального застосування.

Арсенал сучасних лікарських засобів для симптоматичного лікування риніту достатньо великий.

Симпатоміметики.

Механізм дії всіх засобів цієї групи однаковий – стимуляція α–адренорецеп-торів. Загальний механізм дії обумовлює загальні властивості, що характерні для препаратів цієї групи. Всі вони:

· При місцевому застосуванні проявляють судиннозвужувальну дію.

· Сприяють зменшенню набряку та гіперемії слизової порожнини носа.

· Зменшують кількість виділення секрету.

· Полегшують носове дихання.

Препарати цієї групи відрізняються між собою за ступенем вираженості сис-темної дії, і відповідно, за частотою небажаних ефектів. Характерними побічними ефектами є:

· Стимулювання ЦНС.

· Можливе порушення сну.

· Головний біль.

· Підвищення АТ.

· Підвищена збудливість, дратливість.

· Тремор.

· Зниження апетиту.

У зв’язку з вказаними побічними ефектами, деконгестанти із групи симпто-міметиків переведені в категорію рецептурних. Препарати, що містять декогестант фенілефрін враховуючи профіль його безпечності до 10 мг включно (наприклад, Колдрекс і Колдрекс Хотрем), залишаються безрецептурними. Тому фенілефрін є безпечною альтернативою фенілпропаноламіну, псевдоефедрину і ефедрину.

Фенілефрін (в разовій дозі до 10 мг) розглядається як найбільш безпечний деконгестант для прийому всередину в країнах ЄС і більшості країн світу.

В дозах до 10 мг, дозволених для безрецептурного відпуску, фенілефрін прак-тично не підвищує АТ і не має центрального стимулюючого ефекту.

 

Активний інгредієнт Препарати
Фенілпропаноламін Тримекс, Колдакт*, Ефект*, Колди*, Колд-Флю*, Орінол
Псевдоефедрин Судафед, Актифед0, Клареназе, Трайфед*, Тайленол Колд*, Тера-Флю*

 

* - комплексні препарати, що містять вказаний активний інгредієнт

0 - препарат першого вибору

 

Симпатоміметики (селективні α1-адреноміметики).

Від препаратів попередньої групи відрізняються менш вираженим впливом на ЦНС. Вони вибірково впливають на α1–адренорецептори, в результаті чого:

· При місцевому застосуванні проявляють судиннозвужувальну дію.

· Сприяють зменшенню набряку та гіперемії слизової оболонки носа.

· Зменшують кількість виділення секрету.

· Полегшують носове дихання.

 

Активний інгредієнт Препарати
Оксиметазолін Нок-спрей*, Африн, Називін, Назол, Фазин  
Тетризолін Тизин
Ксилометазолін Галазолін, Др. Тайс назальний спрей, Ксимелін, Рино-стат, Фармазолін, Отривін
Трамазолін Лазолназал плюс
Нафазолін Нафтизин, Санорин
Фенілефрін Віброцил, Ринопрокт*, Колдрекс0, Нео-Синефрин*

 

* - комплексні препарати, що містять вказаний активний інгредієнт

0 - препарат першого вибору

 

При дотриманні правил дозування вказані препарати полегшують носове дихання і добре переносяться хворими. Однак у пацієнтів з артеріальною гіпертен-зією, серцево-судинною патологією, цукровим діабетом, а також при перевищенні дози (надмірно часті закапування) можливе підвищення АТ, виникнення скарг зі сто-рони серця.

Слід пам’ятати, що у всіх деконгестантів судиннозвужувальний ефект через деякий час змінюється підсиленням притоку крові до слизової носа (реактивна гіперемія) і відновленням виділення секрету. При тривалому застосуванні судинно-звужувальних засобів можливе порушення норм орального функціонального стану війчастого шару і атрофія слизової носа.

 

Судиннозвужувальні засоби, що рекомендуються для симптоматичного лікування риніту у дітей:

· Краплі для дітей до 6 років – оксиметазолін 0,01%.

· Краплі для дітей старше 6 років – оксиметазолін 0,025%.

· Спрей інтраназальний для дітей старше 6 років – оксиметазолін 0,05%, ксилометазолін 0,05%, 0,1%.

· Дозований аерозоль ксилометазоліна.

Алергічні («сезонні») риніти – одна з найбільш розповсюджених форм алергії. В останні роки алергічний риніт розглядається як «попередник» можливого розвитку бронхіальної астми. Для лікування алергічних ринітів поряд з судинозвужуваль-ними препаратами використовуються антигістамінні засоби, стабілізатори мембран тучних клітин, а в особливо важких випадках – стероїдні гормони для місцевого застосування. Слід пам’ятати, що стероїди призначаються тільки за рекомендацією лікаря.

 

Блокатори Н1 – гістамінових рецепторів.

Препаратам цієї групи притаманні наступні властивості:

· Інгібують вивільнення медіаторів запалення і алергії.

· Проявляють протиалергічну, протинабрякову і протизудну дію.

· Можуть мати седативну дію.

 

Активний інгредієнт Препарати
Азеластин Алергодил  
Левокабастин Гістимет
Лоратадин Агістам, Кларисин, Лоратадин-КМП, Лоризан-КМП, Лорфаст, Флонідан
Фексофенадина г/х Алтива, Телфаст

 

 

Стабілізатори мембран тучних клітин (для місцевого застосування):

· Зменшують прояви алергічних реакцій.

· Стабілізують мембрани лаброцитів (тучних клітин), попереджують вивіль-нення медіаторів алергії і запалення.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 72; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.85.183 (0.01 с.)