Палеоекологічний аналіз і статистична обробка результатів

Палеоекологічна характеристика місцезнаходжень здійснена на основі аналізу екологічних преференцій рецентних видів прісноводних риб, які є аналогами тих, чиї рештки були знайдені та ідентифіковані у процесі дослідження (Мовчан, Смірнов, 1981, 1983; Berra, 2007; Sterba, 1971). Для деталізації палеоекологічних і палеогеографічних висновків використані результати мікропалеотеріологічного, палінологічного та фаціального аналізів. У процесі виконання роботи проведений кількісний аналіз таксономічного багатства та різноманіття іхтіокомплексів гетерохронних екологічних угрупувань пізнього міоцену півдня України.

Таксономічне багатство визначається за допомогою функції, котра являє собою суму таксонів різного рангу компонентів угрупування, яке існувало на даній території протягом визначеного відрізку геологічного часу (Емельянов и др., 1999; Топачевский и др., 2000). Відносне домінування виду в комплексі розраховане за індексом Палія-Ковнатського (Шитиков, Розенберг, Зинченко, 2003): ˃10% – домінант, 1-10% – еусубдомінант, 0,1-1% – субдомінант, <0,1% – маргінальний вид.

Видове різноманіття (Н) є кількісною оцінкою таксономічної структури біотичних угрупувань з урахуванням характеристики розмаїття систематичних груп. Для його оцінки був використаний індекс Шеннона-Уївера. Аналогічно були обчислені показники таксономічного різноманіття (Топачевский и др., 2000). Складність комплексів (С) оцінювалася за допомогою мультиплікативної функції з урахуванням Нtax та питомого показника “ієрархічного” різноманіття (Мэггаран, 1992). Рівень таксономічної подібності ценозів визначали з використанням індексу Жаккара (K_J), обчислення ступеню біоценотичної подібності – за допомогою індексу Чекановського-Сьоренсена (S). Палеоекологічний аналіз включав порівняння іхтіокомплексів пізнього міоцену з угрупованнями в межах Східного Паратетису.

Усі оригінальні дані зведені в електронні таблиці й опрацьовані за стандартними підходами щодо визначення вибіркових параметрів із використанням пакетів програм MS Excel 2007 та PAST v. 1.93. Статистичну обробку матеріалів проведено за методиками, адаптованими до біологічної проблематики.

 

ОГЛЯД МІСЦЕЗНАХОДЖЕНЬ ФАУНИ ПІЗНЬОГО МІОЦЕНУ

ПІВДНЯ УКРАЇНИ З РЕШТКАМИ КОРОПОВИХ РИБ

У розділі наводяться відомості про геологічні і тафономічні особливості досліджуваних місцезнаходжень фауни пізнього міоцену півдня України з рештками коропових риб. Місцезнаходження розміщені переважно в межах Північного Причорномор’я, у пониззі Дніпра, Дністра та Південного Бугу (рис. 2). Періодичні зміни гідрологічного режиму в басейнах Східного Паратетису і пов’язаних із ними річкових системах сприяли утворенню ориктоценозів у зоні постійного впливу водного середовища. Більшість досліджених місцезнаходжень пов’язана з річковими відкладами та відкладами авандельт і сформувалися шляхом алювіального тафогенезу. Частина з них пов’язана з річичною тафономічною фацією, окремі являють собою комплекс старичних, озерних і руслових фацій. Місцезнаходження, пов’язані з прибережно-морською зоною, мають лиманно-морську природу.

У процесі дослідження опрацьовані остеологічні збори із 24 гетерохронних кістковмісних горизонтів, які репрезентують різні етапи розвитку прісноводної іхтіофауни у часовому діапазоні від пізнього сармату до понту включно. Із різновікових відкладів пізнього міоцену півдня України визначені численні рештки костистих риб – як коропових, так і представників інших родин, котрі об’єднані у збірну групу Non-Cyprinidae.

СИСТЕМАТИЧНА ЧАСТИНА

Розділ містить відомості про морфологію, фауністику і систематику коропових риб, рештки яких отримані з відкладів пізнього міоцену півдня України. У процесі опрацювання палеоіхтіологічного матеріалу із місцезнаходжень, датованих пізнім сарматом, меотисом і понтом, встановлено наявність 26 видів коропових риб, які належать до 16 родів і шести підродин.

Підродина Leuciscinae Bonaparte, 1837

Триба Leuciscini Bonaparte, 1846

Рід Ялець – Leuciscus Cuvier, 1816

Leuciscus sp. 1

Михайлівка на Бузі 2, Третя Круча, Новоєлизаветівка 3, Єгорівка 1.

Leuciscus sp. 2

Фрунзівка 2, Палієво, Отрадово, Кубанка 2, Третя Круча, Василівка, Єгорівка 2.

Leuciscus sp. 3

Попово 3, Фрунзівка 2, Лиса Гора 2.

Рід Головень – Squalius Bonaparte, 1837

Squalius cf. cephalus (Linnaeus, 1758)

Попово 3, Фрунзівка 2, Палієво, Кубанка 2, Третя Круча, Василівка 1, Верхня Криниця 2, Єгорівка 2.

Рід В’язь – Idus Heckel, 1843

Idus aff. idus (Linnaeus, 1758)

Новоєлизаветівка 2, Новоєлизаветівка 3, Протопоповка 3, Новоукраїнка 1, Виноградівка 1.

Рід Плітка – Rutilus Rafinesque, 1820

Rutilus cf. rutilus (Linnaeus, 1758)

Лиса Гора 2, Новоукраїнка 2, Протопоповка 3.

Rutilus frisii (Nordmann, 1840)

Попово 3, Палієво, Новоєлизаветівка 2, Єгорівка 2, Новоукраїнка 1, Виноградівка 1.

Rutilus cf. frisii (Nordmann, 1840)

Михайлівка на Бузі 1, Попово 3, Михайлівка на Бузі 2, Отрадово, Лиса Гора 2, Черевичне 3, Василівка 1, Верхня Криниця 2, Єгорівка 2, Андріївка, Лектостратотип понту, Виноградівка 1.

 

Rutilus robustus Kovalchuk, 2014

Лектостратотип понту, Приозерне (Республіка Молдова)

Rutilus sp.

Фрунзівка 2, Лиса Гора 2, Новоєлизаветівка 3, Єгорівка 1.

Рід Краснопірка – Scardinius Bonaparte, 1837

Scardinius haueri (Münster, 1842)

Михайлівка на Бузі 1, Михайлівка на Бузі 2, Отрадово.

Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758)

Попово 3, Фрунзівка 2, Палієво, Лиса Гора 2, Кубанка 2, Новоєлизаветівка 2, Черевичне 3, Третя Круча, Василівка 1, Верхня Криниця 2, Новоєлизаветівка 3, Єгорівка 1, Новоукраїнка 1.

Scardinius cf. erythrophthalmus (Linnaeus, 1758)

Черевичне 3, Протопоповка 3, Єгорівка 2, Андріївка, Оріхівка, Виноградівка 1.

Scardinius ponticus Kovalchuk, 2014

Лектостратотип понту.

Scardinius sp.

Попово 3, Фрунзівка 2, Лиса Гора 2, Кубанка 2, Новоукраїнка 1, Лектостратотип понту.

Рід Підуст – Chondrostoma Agassiz, 1832

Chondrostoma sp.

Попово 3, Михайлівка на Бузі 2, Палієво, Отрадово, Кубанка 2, Верхня Криниця 2, Новоєлизаветівка 3, Протопоповка 3, Новоукраїнка 1, Лектостратотип понту.

Рід Білизна – Aspius Agassiz, 1832

Aspius sp.

Михайлівка на Бузі 1, Попово 3, Новоєлизаветівка 2, Верхня Криниця 2, Єгорівка 2, Андріївка.

Триба Alburnini Girard, 1859

Рід Верховодка – Alburnus Rafinesque, 1820

Alburnus cf. alburnus (Linnaeus, 1758)

Черевичне 3.

Триба Abramidini Dybowski, 1862

Рід Лящ – Abramis Cuvier, 1816

Abramis sp.

Попово 3, Палієво, Отрадово, Лиса Гора 2, Новоєлизаветівка 2, Черевичне 3, Третя Круча, Василівка 1, Верхня Криниця 2, Новоєлизаветівка 3, Протопоповка 3, Єгорівка 2, Оріхівка, Лектостратотип понту, Крим.

Рід Плоскирка – Blicca Heckel, 1843

Blicca sp.

Попово 3, Лектостратотип понту, Виноградівка 1.

Підродина Pelecinae Bogutskaya, 1990

Рід Чехоня – Pelecus Agassiz, 1835

Pelecus sp.

Фрунзівка 2, Новоукраїнка 1.

 

Підродина Gobioninae Jordan et Fowler, 1903

Рід Пічкур – Gobio Cuvier, 1816

Gobio sp.

Верхня Криниця 2.

Підродина Barbinae Bleeker, 1859

Рід Щуковидна марена – Luciobarbus Heckel, 1843

Luciobarbus sp.

Михайлівка на Бузі 1, Попово 3, Михайлівка на Бузі 2, Фрунзівка 2, Палієво, Отрадово, Кубанка 2, Новоєлизаветівка 2, Черевичне 3, Новоукраїнка 2, Третя Круча, Василівка 1, Верхня Криниця 2, Протопоповка 3, Єгорівка 1, Новоукраїнка 1, Андріївка, Оріхівка, Лектостратотип понту, Виноградівка 1.

Маренові – Barbinae gen. indet.

Попово 3, Фрунзівка 2, Отрадово, Лиса Гора 2, Новоукраїнка 2, Василівка 1, Єгорівка 2, Єгорівка 1, Новоукраїнка 1, Андріївка, Оріхівка, Лектостратотип понту.

Підродина Cyprininae Bonaparte, 1831

Рід Палеокарась – Palaeocarassius Obrhelová, 1970

Palaeocarassius sp.

Михайлівка на Бузі 1, Попово 3, Михайлівка на Бузі 2, Лиса Гора 2, Кубанка 2, Новоєлизаветівка 2, Василівка 1, Верхня Криниця 2, Новоєлизаветівка 3, Єгорівка 2.

Рід Карась – Carassius Jarocki, 1822

Carassius sp.

Попово 3, Фрунзівка 2, Палієво, Лиса Гора 2, Верхня Криниця 2, Новоєлизаветівка 3, Єгорівка 1, Новоукраїнка 1, Андріївка.

Підродина Tincinae Kryzhanovsky, 1947

Рід Лин – Tinca Cuvier, 1816

Tinca sp.

Михайлівка на Бузі 1, Попово 3, Михайлівка на Бузі 2, Фрунзівка 2, Отрадово, Черевичне 3, Василівка 1, Новоєлизаветівка 3, Протопоповка 3, Єгорівка 1, Новоукраїнка 1, Андріївка, Оріхівка, Лектостратотип понту, Виноградівка 1.

 

ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УГРУПОВАНЬ