Автору-розробнику програми та робочої програми

(в одному виданні)

 

 

У зв’язку із схваленням на засіданні методичної ради університету (протокол № 2 від 27.12.07 р., п.2) «Методичних рекомендацій до розробки робочої програми дисципліни з урахуванням ECTS», при розробці програми та робочої програми в одному виданні рекомендуємо включати такі розділи:

 

1. Мета, завдання та результати вивчення дисципліни (компетенції), її місце у навчальному процесі.

2. Зміст дисципліни.

3. Структура дисципліни та розподіл годин за темами (тематичний план).

4. Тематика лекційних, семінарських, практичних, лаборатор­них занять, самостійної роботи студентів.

5. Контроль та критерії оцінювання знань студентів.

6. Список рекомендованих джерел.

 

ПАМ’ЯТКА

Рецензенту програми / робочої програми

Дисципліни

Рецензент програми/робочої програми:

 

1.	Зазначає, якою мірою враховано статус дисципліни (нормативна / за вибором університету / за вибором студентів), та визначає цикл, до якого належить дисципліна (гуманітарної / професійно орієнтованої /природничо-наукової та загальноекономічної підготовки).
2.	Наголошує, на підставі чого складено програму (нормативну / авторську) або робочу програму; її відповідність структурно-логічній схемі; міждисциплінарні зв’язки.
3.	Вказує, яким чином враховано освітньо-кваліфікаційну харак­те­ристику фахівця; визначено предмет, мету, завдання та компетенції.
4.	Аналізує структуру програми / робочої програми; формулювання, зміст (у т.ч. стосовно дублювання), логічну послідовність тем; якість списку рекомендованих джерел (наявність сучасної літератури, періодичних видань, Інтернет-ресурсів, нових надходжень до бібліотеки КНТЕУ тощо).
5.	Вказує (у робочій програмі), чи зазначено різні види робіт та бали за них; форми контролю; відповідність змісту завдань до самостійної роботи та критеріїв оцінювання знань фаховому спрямуванню студентів.
6.	Зазначає (якщо потрібно) необхідність редагування або деяких стилістичних виправлень.
7.	Робить висновок, якою мірою програма/робоча програма дисципліни відповідає вимогам за змістом та оформленням; рекомендується / не рекомендується до видання або рекомендується до друку за умови доопрацювання / узгодження відповідних зауважень та вказує, за потреби, на необхідність повторного рецензування.

 

ПАМ’ЯТКА АВТОРУ

Підручника / навчального посібника

Складено на підставі:

1. Положення про організацію підготовки та видання підручників, навчальних посібників і монографій (із змінами та доповненнями згідно з наказом № 1429 від 05.07.02 р. та постанови вченої ради від 26.06.03 р. протокол № 10, п.6) (далі – Положення).

2. Методичних рекомендацій щодо структури, змісту та обсягів підруч­ників і навчальних посібників для вищих навчальних закла­дів (затверджено наказом МОНУ № 588 від 27.06.2008 р.).

3. Тимчасового Порядку надання навчальній літературі грифів МОНУ (затверджено наказом МОНУ № 588 від 27.06.2008 р.).

Підготовка до видання підручників / навчальних посібників здійснюється відповідно до затвердженого на календарний рік тема­тич­ного плану, який складено на підставі заявок від кафедр (із урахуванням Комплексної програми-ІV), анотації та плану-проспекту, наданого автором.

Укладання договорів з авторами та рецензентами, порядок подан­ня рукопису для рецензування, порядок прийому рукопису до друку визначено у Положенні.

Перелік

Документів, які подаються автором підручника / навчального посібника

на вчену раду КНТЕУ (не пізніше, ніж за 10 днів до засідання)

1. Рукопис, який має відповідати вимогам центру підготовки навчально-методичних видань (ЦП НМВ) та наказу МОНУ № 588 від 27.06.2008 р.

2. Рецензії на рукопис: 2–3 зовнішні та 1 внутрішня.

3. Відповідь автора щодо зауважень / рекомендацій рецензентів.

4. Витяг з протоколу засідання кафедри.

5. Витяг з протоколу засідання ради факультету.

6. Обґрунтування доцільності видання навчальної книги.

7. Довідку про автора (ПІБ, науковий ступінь, звання, посада, місце роботи, контактний телефон).

8. Шифри УДК та ББК.

9. Копії:

· програми дисципліни;

· сторінок навчального плану: титульної та сторінки із зазначенням навчальної дисципліни, з якої підготовлено рукопис.

10. Оформлене замовлення на друк.

ПАМ’ЯТКА

Рецензенту підручників та навчальних посібників

У рецензії мають бути висвітлені такі питання:

− чи відповідає зміст назві, навчальній програмі дисципліни;

− чим відрізняється зміст даного рукопису від раніше виданих, зазначити сильні та слабкі сторони, наявність дублювання;

− що нового, оригінального містить твір, чи є посилання на міжнародний досвід;

− чи простежуються тісні міжпредметні зв’язки;

− який існує зв’язок з практичними завданнями;

− чи використано комп’ютерні технології у вирішенні завдань та який їх рівень;

− наскільки зміст рукопису доступний читачеві: за мовою, стилем, розміщенням матеріалу, наочністю таблиць, діаграм, рисунків, формул;

− у чому конкретно виявляється педагогічна цінність рукопису;

− які недоліки, що потребують виправлення автором, має рукопис;

− загальний висновок.

 

ПАМ’ЯТКА

Рецензенту курсової роботи (проекту)

 

 

У рецензії мають бути висвітлені такі аспекти:

 

· актуальність, перспективність теми курсової роботи (проекту);

· відповідність змісту роботи темі, завданню та вимогам до курсової роботи (проекту);

· послідовність і ступінь розкриття поставлених питань курсової роботи (проекту);

· якість роботи, її сильні та слабкі сторони, зв’язок з практикою;

· використання комп’ютерних технологій під час виконання роботи.

 

ПАМ’ЯТКА

Рецензенту відкритого заняття

 

У відгуку на відкрите заняття рекомендується зазначити:

 

1.	Інформацію: − ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посаду викладача, який проводив заняття;
	− дату проведення; факультет, курс, групу, професійне спря­му­вання / спеціальність студентів, для яких проводилося заняття;
	− номер і дату протоколу засідання кафедри, на якому обговорювалося відкрите заняття;
	− назву дисципліни; тему, мету заняття.
2.*	Якість викладання: − професійну компетентність викладача: володіння змістом дисципліни;
	− педагогічну кваліфікацію (майстерність) викладача: воло­діння методикою викладання (дотримання структури прове­дення заняття, застосування традиційних / інноваційних методів і технологій викладання (оглядова / тематична / проблемна лекція / лекція-консультація / лекція-конференція / бінарна / дуальна / лекція із заздалегідь запланованими помилками / тренінг / презентація / дискусія / комунікативний метод / імітація / симуляція / модерація / моделювання ситуацій / «мозкова атака» / тренажерні завдання / метод кейс-стаді / робота в малих групах та ін.); застосування методів контролю (тестування / усне / письмове опитування / перевірка підготовленого есе / реферату / дайджесту / огляду / звіту / конспекту / презентації / курсової / розрахунково-графічної роботи / проекту / вправи / задачі / ситуаційного завдання тощо); використання сучасних комп’ютерних техно­логій, візуального супроводження (роздатковий, наочно-ілюстративний матеріал, опорний конспект лекцій та ін.); прагнення викликати у студентів інтерес до навчальної дисципліни; взаємозв’язок з аудиторією; підготовленість сту­дентів та ступінь їх активності; доступність, чіткість викла­дення матеріалу; рівень володіння мовою;
	− - особистісні якості викладача: сумлінне ставлення до роботи; дотримання вимог діючих положень організації навчального процесу; вимогливість; тактовність; поважне ставлення до студентів; об'єктивність в оцінці знань студентів; наявність почуття гумору та ін.
3.	Досягнення мети та відповідність навчального заняття вимогам вищої школи.
	* Згідно з дод. 2 до Положення про систему оцінки якості діяльності науково-педагогічних працівників

Пам’ятка стажисту КНТЕУ

 

Складено на підставі «Положення про стажування викладачів вищих навчальних закладів на підприємствах, в організаціях, наукових установах та навчальних закладах» (наказ Міністерства освіти від 11 травня 1993 р. № 132)

 

Стажування викладачів в університеті – це одна з основних форм підвищення кваліфікації. Основною метою стажування є: вивчення викладачами сучасного педагогічного досвіду в інших вищих навчаль­них закладах, ознайомлення з новітніми досягненнями науки, техніки, технологій, перспективами розвитку різних сфер економіки, підвищення кваліфікації з певного напрямку, розробка навчально-методичних матеріалів.

Викладачі направляються на стажування згідно з річними пла­на­ми підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників КНТЕУ.

Строк стажування може бути від 1 до 10 місяців, залежно від програми стажування, досвіду роботи викладача.

Кожний викладач для проходження стажування готує програму та заповнює бланк направлення.

1. У програмі стажування необхідно зазначити: зміст тем за етапами стажування, строки їх виконання та заплановане, як результат, навчально-методичне видання. Програма стажу­ван­ня складається у двох примірниках, обговорюється та ухвалю­ється не менш, ніж за 1 тиждень до початку стажування на засіданні кафедри. Програма за підписами завідувача кафедри, проректора та керівника приймаючої сторони скріплюється печаткою. Після цього один примірник програми подається до навчально-методичного відділу, другий – до місця прохо­дження стажування, а копія зберігається на кафедрі.

2. Бланк направлення на стажування складається з трьох частин:

І (корінець направлення на стажування) ¾ стажист подає на підпис проректору з науково-педагогічної та методичної роботи і скріплений печаткою повертає до навчально-методичного відділу КНТЕУ;

ІІ (направлення на стажування) – із підписом проректора з науково-педагогічної та методичної роботи і скріплений печат­кою, стажист передає на базу стажування;

ІІІ (підтвердження про прибуття на стажування) – стажист подає на підпис керівнику приймаючої сторони та скріплене печаткою, повертає у п’ятиденний строк до навчально-мето­дич­ного відділу КНТЕУ.

 

Керівництво приймаючої сторони видає наказ про: призначення стажисту консультанта з числа провідних фахівців; забезпечення можливістю користування читальним залом, залами електронних каталогів, періодики, іноземної літератури тощо. А також здійснює контроль за проходженням стажування.

Протягом 20 днів після закінчення стажування викладач захищає результати на засіданні кафедри. При цьому основну увагу звертає на практичне впровадження результатів стажування у навчальний процес, а також розробку нових методичних матеріалів з дисципліни.

Після звітування стажиста кафедра приймає рішення про затвердження (відхилення) звіту (у разі необхідності повертається на доопрацювання), дає рекомендації стосовно використання результатів стажування. Звіт про стажування викладач подає до навчально-методичного відділу, а копію залишає у відповідній папці на кафедрі.

Окремим видом стажування може бути проходження курсів, семінарів, тренінгів, як на території України, так і за її межами. Для такої форми підвищення кваліфікації, викладач подає до навчально-методичного відділу програму / курсів / семінару / тренінгу тощо, копію якої залишає на кафедрі та службову записку на ім’я про­ректора з науково-педагогічної та методичної роботи з обґрунту­ван­ням необхідності їх проходження.

Стажування може здійснюватися в межах України або за кордоном. Підставою для зарубіжного стажування є наявність дого­ворів з університетами або з науковими центрами. Проходить воно за окремими планами, згідно з наказами ректора, проекти яких готує відділ міжнародних зв’язків. Звіт про результати закордонного стажування подається до відділу міжнародних зв’язків, а копії подаються навчально-методичному відділу і на кафедру до відповід­ної папки.

Підвищення кваліфікації враховується при проходженні викладачами конкурсу на заміщення певної вакантної посади та укладанні (поновленні) контракту.

Пам’ятка стажисту ВНЗ КНТЕУ