Порядок нарахування та погашення пені

Пеня — плата у вигляді відсотків, нарахованих на суму боргу (без урахування пені), що справляється з платника збору у зв'яз­ку з несвоєчасним погашенням зобов'язання.

Пеня нараховується на суми узгодженого зобов'язання після закінчення встановлених строків його погашення, тобто на суми боргу (без урахування пені).

Пеня нараховується:

а)якщо платник самостійно визначив зобов'язання (подав розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове держав­не пенсійне страхування), — від першого робочого дня, наступ­ного за останнім днем граничного строку сплати зобов'язання, тобто починаючи з одинадцятого дня з моменту узгодження зо­бов'язання;

б) якщо розрахунок суми зобов'язання здійснюється органом Пенсійного фонду, — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати зобов'язання, визна­ченого в повідомленні;

в) у разі проведення процедури адміністративного оскаржен­ня — від першого робочого дня, наступного за десятим календарним днем після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Якщо платник до початку його перевірки органом Пенсій­ного фонду самостійно виявляє факт заниження зобов'язання та погашає його, то пеня не нараховується, крім випадків, коли платник не подає розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за період, протягом якого відбулося таке заниження, та якщо судом доведено скоєн­ня злочину посадовими особами платника чи фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності щодо умисного ухилен­ня від сплати зазначеного зобов'язання.

Нарахування пені зупиниться у разі погашення суми боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів борж­ника в день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в раху­нок погашення.

Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюєть­ся у загальному порядку, установленому для погашення боргу.

Суми пені, нараховані на суми боргу, зараховуються до бюд­жету Пенсійного фонду.

Надміру сплачені суми пені можуть зараховуватися за заявою платника в рахунок сплати зобов'язання за збором на

Обов язкове державне пенсійне страхування, за яким такі суми виник­ли.

За порушення строків зарахування збору до Пенсійного фон­ду, установлених законодавством з вини банку, такий банк несе відповідальність відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За бажанням платника органами Пенсійного фонду прово­диться звірка нарахованих та сплачених сум пені.

Новий порядок сплати пені набрав чинності з 1 липня 2003р. Відповідно до п. 16.3.3.ст. 16 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань плат­ників податків перед бюджетами та державними цільовими фон­дами» від 20 лютого 2003р. №550-ІУ борг, що погашається част­ково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповід­но до такої частки. У платіжних документах платник має зазначати окремо суми боргу та пені. Якщо платник не сплачує пеню разом зі сплатою боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням за­значеної пропорції), то орган Пенсійного фонду самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямо­вується на погашення такого боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного боргу (його частини), та надсилає такому платнику повідомлення, в якому міститься зазначена інформація на пов­ну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

До 1 січня 2004р. пеня обчислювалася, виходячи зі 120% об­лікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати.

З 1 січня 2004 р. розмір пені значно відрізняється від минуло­го періоду. Згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» його встановлено на рівні 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочення платежу.

 

 

3.11. Видатки Пенсійного фонду та їх характеристика

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвер­дженим Указом Президента України від 1 березня 2001 р. № 121, кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на:

—фінансування виплати державних пенсій та інших соціаль­них виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, в тому числі гро­мадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кор­дон;

—погашення банківських кредитів та відсотків за їх викорис­тання;

—створення та функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пен­сійного страхування;

—утримання центрального апарату та органів Пенсійного фонду України, розвиток їх матеріально-технічної бази;

—організацію роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійно­го фонду України.

Згідно з Указом Президента України «Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні» від 13 квітня 1998р. визначені джерела фінансування пенсійного страхування:

—страхові збори (внески) в рамках загальнообов'язкового дер­жавного пенсійного страхування — для виплати трудових пенсій;

—кошти Державного бюджету України — для виплати держав­них пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, державним служ­
бовцям, надбавок до пенсій та їх підвищень окремим кате­горіям громадян — ветеранам війни, жителям гірських на­селених пунктів, соціальних пенсій, державних дотацій призарахуванні до трудового стажу періодів догляду за мало­літніми дітьми, періодів проходження строкової військової служби тощо:

—кошти Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захи­сту населення;

—для виплати пенсій по інвалідності, на випадок втрати го­дувальника, за віком (до досягнення загальновстановленого пенсійного віку), додаткових пенсій і надбавок до пенсій,
які призначаються відповідно до Закону України «Про ста­тус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи» особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи;

—кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціаль­ного страхування на випадок безробіття — для виплати пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» за період до настання пенсійного віку.

Найбільша частка видатків бюджету Пенсійного фонду Ук­раїни спрямовується на виплату державних пенсій.

Позитивні тенденції у наповненні бюджету Пенсійного фон­ду сприяли підвищенню протягом 2002 р. розмірів пенсій та гро­шової допомоги.

Розмір пенсійної виплати зріс у середньому на 20,0% і на кінець 2002 р. склав 137,23 грн., що становить 34,7% серед­ньої заробітної плати. При цьому в окремих областях цей по­казник значно більший. Зокрема, в Житомирській області — 46,7%, Волинській — 45,9, Черкаській — 45,7 та в Хмель­ницькій — 45,5%.

У січні та квітні 2002 р. підвищено трудові пенсії. Крім цього, з квітня 2002 р. підвищено пенсії громадянам, які потерпіли вна­слідок Чорнобильської катастрофи, а також пенсії непрацюю­чим пенсіонерам, які працювали в органах державної виконав­чої влади, та яким пенсії призначені відповідно до інших зако­нодавчих актів.

З 1 жовтня 2002 р. підвищено пенсії працюючим шахтарям, яким залежно від трудового стажу пенсія встановлюється у ме­жах прожиткового мінімуму.

А з 1 жовтня 2002 р. встановлено на рівні прожиткового мінімуму розмір пенсійної виплати особам, що досягли 100-річного віку.

На всі підвищення з бюджету Пенсійного фонду у 2002 р. спрямовано майже 3 млрд грн.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2003 р. грунтується на Основних прогнозних макропоказниках економічного та со­ціального розвитку України на 2003 рік, чинному законодавстві, а також на результатах аналізу виконання показників бюджету Фонду у 2002 р.

У ході його підготовки було проведено обрахунки фінансо­вих ресурсів та обсягів видатків на виплати пенсій та соціальної допомоги регіональних управлінь на плановий рік.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2003 р. сформовано на бездефіцитній основі, і він став основою розвитку пенсійної реформи та закріплення досягнутих темпів зростання рівня пенсійного страхування.

Для забезпечення прозорості та обґрунтованості бюджету в частині конкретних видатків та підвищення ефективності вико­ристання коштів бюджет сформовано на основі програмно-цільового методу.

В бюджеті 2003 р. враховано розмежування пенсійних виплат з Державного бюджету України та Пенсійного фонду. Тобто на фінансування Державного бюджету України передано частину виплат, невластивих Пенсійному фонду. Видаткову частину бюджету визначено у сумі 25082,3 млн... грн., що становить 10,2% до ВВП.

 

Бюджет Пенсійного фонду України на 2003р. за видатками
Видатки	Сума, тис. грн.
Видатки за рахунок власних надходжень	23 059 301
утому числі: на пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення"	19 855 900
з них: на виплату пенсій згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення"	19 005 301
на виплату допомоги малозабезпеченим пенсіонерам	548 130
витрати на поховання	144 882
на доставку пенсій та допомоги	157 587
на пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена згідно з іншими законодавчими актами, в частині, що не перевищує розмір трудової пенсії за віком, на яку має право особа відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"	172 100
з них: на виплату пенсій	170 227
на доставку пенсій та допомоги	1 873
на виплату різниці у пенсійному забезпеченні осіб льотних екіпажів та працівників льотно-випробного складу і наукових працівників, що відшкодовується з небюджетних підприємств та установ	45 228
з них: на виплату пенсій	44 607
витрати на поховання
на доставку пенсій та допомоги
на пенсійне забезпечення осіб, яким призначена соціальна пенсія	275 874
з них: на виплату пенсій	270 449
витрати на поховання	2 424
на доставку пенсій та допомоги	3 001
на виплату надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами	487 508
з них: на виплату надбавок, призначених згідно із Законом України "Про реабілі­тацію жертв політичних репресій в Україні"	8 659
на виплату надбавок, призначених згідно із Законом України "Про статус гірських населених пунктів"	45 072
на виплату надбавок, призначених згідно із Законом України "Про донорство крові та її компонентів"	1 949
на виплату допомоги пенсіонерам (надбавка на непрацездатних членів сім'ї)	72 082
на виплату допомоги по догляду за одинокими та інвалідами	51 076

на виплату підвищення до пенсії учасникам війни, яким пенсія підвищується на 50% мінімальної пенсії за віком	303 366
на доставку пенсій та допомоги	5 304
на пенсійне забезпечення осіб, які відповідно до законодавства мають право на вихід на пенсію раніше встановленого віку	77 810
з них: на виплату пенсій багатодітним матерям та матерям інвалідів з дитинства	63 617
на виплату пенсій окремим категоріям громадян (ліліпути, диспропорційні карлики)
на виплату пенсій інвалідам по зору І групи	9 734
на виплату пенсій згідно із Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"	2 945
витрати на поховання
на доставку пенсій та допомоги
на пенсійне забезпечення осіб, які проживають за кордоном, та іноземних пенсіонерів, усього	4 126
з них: на виплату пенсій громадянам, які виїхали за кордон	2 270
на виплату пенсій іноземним пенсіонерам, які проживають на території України	1 856
на розрахунково-касове обслуговування	10 120
на керівництво та управління у сфері пенсійного забезпечення	388 000
на виготовлення свідоцтв загальнообов'язкового державного соціального страхування та пенсійних посвідчень	36 800
на виготовлення бланків, виплатних відомостей для виконання функцій з призначення та виплати пенсій	15 113
на створення програмно-технічного забезпечення системи інформаційно-аналітичної підтримки органів Пенсійного фонду	67 432
на проведення авансового фінансування виплати пенсій, покриття тимчасових касових розривів та на проведення індексації розмірів пенсії та грошової допомоги	1 623 290
Видатки за рахунок коштів Державного бюджету України	1 757 007
утому числі: на відшкодування виплати пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби, всього	442 000
з них: на виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби	291 053
на виплату надбавок та підвищень, призначених згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"	130 886
на виплату допомоги на поховання	14 958
витрати на доставку	5 103
на відшкодування виплати надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, всього	604 804
з них: на виплату надбавок та підвищень до пенсій	596 874
на виплату допомоги на поховання	1 373
витрати на доставку	6 557

 

 

на компенсацію різниці у пенсійному забезпеченні наукових працівників, усього	122 000
з них: на виплату пенсій згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність"	119 640
на виплату допомоги на поховання	1 032
витрати на доставку	1 328
на відшкодування виплати пенсій особам, вивільненим у зв'язку із закриттям Чорнобильської атомної електростанції, всього	5 000
з них: на виплату щомісячної доплати ло пенсії	4 747
на виплату дострокових пенсій
на виплату допомоги на поховання
витрати на доставку
на пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, всього	583 203
з них: на пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до І категорії, всього	266 709,3
з них: додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю осіб, віднесених до 1 категорії	12 973,4
державна пенсія особам, віднесеним до І категорії, та у зв'язку з втратою годувальника	250 829
витрати на доставку	2 906,9
на відшкодування виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чор­нобильської катастрофи, віднесеним до II, IIIі IV категорії, та непраце­здатним пенсіонерам, які проживають у зонах радіоактивного забруднення,всього	312 486,7
з них: доплата громадянам, які працюють на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення	50 111,7
додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю осіб, віднесених до II, IIIі IV категорії	33 527,5
додаткові виплати з надання пенсій за віком особам, які працювали у зоні радіоактивного забруднення	225 447,5
витрати на доставку	3 400
на компенсацію за втрату годувальника та допомога на поховання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, всього	4 007
з них: щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи	1 340,8
на виплату допомоги на поховання	2 623,4
витрати на доставку	42,8
Видатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття	90 746
у тому числі: на виплату пенсій відповідно до Закону України "Про зайнятість населення"	89 678
на виплату допомоги на поховання
витрати на доставку

 

идатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещас­ного випадку на виробництві та професійного захворювання	175 269
утому числі: на виплату пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"	172324
на виплату допомоги на поховання
витрати на доставку	1731
фінансування пенсій громадянам України, які виїхали за кордон
Усього видатків	25 082 323
Перевищення доходів над видатками (+), видатків над доходами (-)

Поняття та види пенсій

У правовій літературі поняття «пенсія» (від лат. репзіо — платіж) — це регулярна грошова виплата як матеріальна допо­мога за віком, з інвалідності, за вислугу років, у разі втрати году­вальника.

У тлумачному словнику російської мови СІ. Ожегова слово «пенсія» визначається як «грошове забезпечення за вислугу років, з інвалідності, непрацездатності тощо».

Є.І. Астрахан у 1946р. вперше запропонував розгорнуте визна­чення поняття «пенсія з соціального страхування». На його думку, пенсія — це «періодичні виплати, що проводяться за рахунок коштів соціального страхування з метою матеріального забезпечення ро­бітника, службовця чи його сім'ї у зв'язку з завершенням певного великого циклу його трудової діяльності або у зв'язку з остаточним чи тривалим вибуттям його з числа повноцінних працівників».

В.Н. Толкунова вважає, що «пенсія — це матеріальне забез­печення громадян у старості, з інвалідності та в разі втрати году­вальника, а також за вислугу років у вигляді систематичних гро­шових виплат».

Аналогічне визначення пенсії подається в енциклопедично­му словнику «Трудове право»: «Пенсія — грошова виплата (з ро­зрахунку на місяць), призначувана відповідно до встановлених державою правил літнім і непрацездатним громадянам з огляду на визнану суспільством об'єктивно існуючу необхідність нада­вати таким громадянам утримання чи допомогу за рахунок коштів, асигнованих на ці цілі державою» [89, 105-107].

У всіх наведених визначеннях підкреслюється регулярність, систематичність, періодичність та інші характерні риси пенсій, які визначають їхню правову природу, і уточнюється перелік випадків, із настанням яких вони виплачуються. Отже, ці ви­значення можуть розглядатися як загальне визначення поняття «пенсія», оскільки вони охоплюють основні ознаки пенсії та ви­ражають її сутність.

Однак наведені визначення пенсії не безперечні. Кожне з них потребує відомих уточнень. Так, істотно правильне визначення пенсії, що його дав В.А.Ачаркан, вказує на зв'язок виплати пенсії з настанням постійної чи стійкої непрацездатності, передбачу­ваної за віковою ознакою чи у зв'язку з вислугою років. Пенсій­не законодавство не ставить призначення пенсії за віком та за вислугу років у пряму залежність від утрати громадянами як за­гальної, так і професійної працездатності.

Спірним у дискусії про природу поняття «пенсія» вважаєть­ся питання про те, є пенсія винагородою (компенсацією) за ми­нулу працю, чи ні. Однозначної відповіді на це питання в літе­ратурі поки що немає. Деякі вчені, які займаються проблемою соціального захисту, розглядають пенсію як соціально-алімен­тарний, безеквівалентний платіж і наполягають на зберіганні цієї ознаки у визначенні поняття «пенсія».

Нині пенсія призначається громадянам, які припинили чи ма­ють право припинити трудову діяльність з огляду на досягнення встановленого пенсійного віку чи інвалідність, тобто отримання пенсії передбачено певними вимогами. Отже, пенсію не можна розглядати як абсолютно безеквівалентну виплату, хоч вона, звісно, і не є винагородою (компенсацією) за минулу працю.

Що стосується соціально-економічного призначення пенсії, то його здебільшого бачать у тому, що пенсія є основним джере­лом засобів до існування для більшості пенсіонерів за віком.

Пенсія — гарантована щомісячна грошова виплата для забез­печеності громадян у старості, на випадок повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з до­сягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.

Згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» гро­мадяни України отримують такі види державних пенсій:

а) трудові:

• за віком;

• по інвалідності;

• в разі втрати годувальника;

• за вислугу років;

б) соціальні пенсії.

Згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове держав­не пенсійне страхування», який набув чинності з 1 січня 2004 р., передбачено такі види пенсійних виплат із солідарної системи:

• пенсія за віком;

• пенсія по інвалідності в результаті загального захворюван­ня, інвалідності з дитинства;

• пенсія у зв'язку із втратою годувальника;

• соціальна виплата — допомога на поховання.

Таблиця 3.14

 

Закон "Про пенсійне забезпечення"	Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Трудові пенсії: 1. За віком (у тому числі і на пільгових умовах - список № 1, список № 2, трактористи, доярки, текстильниці, водії міського пасажирського транспорту тощо). 2. По інвалідності: — трудові каліцтва та професійні захворю­вання; - загальні захворювання. 3. У разі втрати годувальника. 4. За вислугу років. Соціальні пенсії.	Пенсія за віком. Пенсія по інвалідності в результаті загаль­ного захворювання, інвалідності з дитин­ства. Пенсія у зв'язку із втратою годувальника. Соціальна виплата - допомога на похован­ня.

Пенсії за вислугу років і пенсії за віком на пільгових умовах повинні будуть виплачуватися згідно з окремими законодавчими актами через корпоративні та професійні недержавні пенсійні фонди. До створення таких фондів пенсії цієї категорії грома­дян будуть виплачуватися за нормами Закону «Про пенсійне за­безпечення».

Закон про пенсійне страхування не передбачає з 1 січня 2004 р. призначення соціальних пенсій. Це буде відноситися до повно­важень органів Міністерства праці та соціального захисту насе­лення України. Вже призначені до 1 січня 2004р. соціальні пенсії будуть виплачуватися органами Пенсійного фонду за кошти Дер­жавного бюджету України. У зв'язку із тим, що ще не прийнято Закон «Про соціальну допомогу», протягом 2004 р. соціальні пенсії будуть призначатися органами Пенсійного фонду на підставі статей 93—96 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Право на трудову пенсію мають особи, які зайняті суспільно корисною працею, за умови додержання відповідних умов, пе­редбачених чинним законодавством:

а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання або є членами кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсій­ного фонду України;

б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її
праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

в) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків
до Пенсійного фонду України;

г) інші особи, які підлягають державному соціальну страху­ванню;

д) працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, особи начальницького і
рядового складу фельд'єгерської служби Міністерства зв'язку України;

є) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

є) особи, які стали інвалідами у зв'язку з виконанням дер­жавних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колек­тивної та індивідуальної власності, а також по охороні правопо­рядку;

ж) особи, що здійснюють догляд за інвалідами І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного сто­роннього догляду.

1. Пенсії за віком. Основні умови пенсійного забезпечення за віком

Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка вста­новлюється з досягненням певного віку та за наявності необхід­ного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, зветь­ся пенсійним'. Він, як і тривалість стажу, встановлюється зако­ном.

Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пен­сійного віку слугує підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність забезпечення громадян.

Пенсія за віком відрізняється від інших видів пенсійного стра­хування, приміром, від пенсії з інвалідності та за вислугу років. її призначення не залежить від фактичного стану працездатності людини. Пенсію за віком не важко відрізнити і від пенсії за ви­слугу років, хоч обидві ці пенсії встановлюються незалежно від фактичного стану працездатності. Різниця полягає в тому, що для отримання пенсії за віком є необхідним певний вік, а право на пенсію за вислугу років не передбачає досягнення будь-якого віку.

Пенсії за віком — головний вид матеріального забезпечення непрацездатних громадян, що стосуються життєво важливих інтересів мільйонів вітчизняних пенсіонерів.

Пенсії за віком диференціюються за окремими видами (підвидами) залежно від умов праці, тривалості трудового ста­жу, спеціальних (додаткових) юридичних підстав і розміру цих пенсій. Всі ці обставини залежать від того, про забезпечення яких категорій громадян йшлося. З огляду на це законодавець поділяє призначення пенсій за віком на три види: на загальних підста­вах, пільгових і спеціальних юридичних підставах (умовах).

Загальними правовими підставами (умовами) пенсійного страхування за віком є пенсійний вік і трудовий стаж установле­ної тривалості. Саме цими двома умовами (віком і стажем) пе­редбачено право на забезпечення пенсією за віком.

Під пільговим пенсіонуванням слід розуміти можливість ви­йти на пенсію за віком або в молодшому віці за загальної не­змінної тривалості трудового стажу, або за одночасним знижен­ням вимог до віку і тривалості трудового стажу¹.

Що ж до спеціальних юридичних підстав, то вони мають значен­ня для окремих категорій громадян: потерпілих від Чорнобильсь­кої катастрофи; інвалідів, учасників війни і сімей загиблих воїнів; багатодітних матерів і матерів інвалідів з дитинства; жінок, які пра­цювали в текстильному виробництві, механізаторами, а також на деяких видах робіт у сільському господарстві; сліпих і хворих гіпо-фізарним нанізмом (ліліпутів); за неповного стажу роботи.

Право на пенсію за віком мають:

чоловіки — після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не мен­ше 20 років.

Такі вікові межі встановлено для отримання пенсій тим, хто мав звичайні умови праці.

 

' У законодавстві термін «пенсійний вік» не вживається. У кожному випадку називається вік, із досягненням якого призначається пенсія за віком.

¹ Пільгове пенсіонування в окремих випадках означає можливість отримувати пенсію в більшому розмірі.

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, неза­лежно від місця останньої роботи:

1) Працівники, зайняті на роботах з особливо шкідливими й тяжкими умовами праці — за списком № 1 виробництв, робіт,
професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки — після досягнення 45 років і при стажі роботи не мен­ше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених ро­ботах.

Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються: зі зменшен­ням віку, передбаченого ст. 12 Закону «Про пенсійне забезпечен­ня» — на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам та 1 рік і 4 місяці — жінкам.

Наприклад:

• за призначенням пенсії за Списком № 1 звернувся гр-н Н., який має 4роки 11 місяців стажу роботи. Право на пенсію за Списком № 1 заявник
не має, оскільки його стаж роботи менший за половину визначеного ста­жу (5 років);

• за призначенням пенсії за Списком № Іпо досягненні 53-річного вікзвернувся гр-н С, який має 7років стажу роботи. Пенсія на пільгових умо­
вах і в пільгових розмірах йому буде призначена, оскільки за 7років пільго­вої роботи пенсійний вік знижується на 7років.

2) Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, — за списком № 2
виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджува­ним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації
робочих місць:

• чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи неменше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазна­
чених роботах;

• жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не мен­ше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільго­вих умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого ст.12 Закону «Про пенсійне забезпечення» — на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам та за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Наприклад:

• чоловік, який має 8 років 7 місяців стажу роботи за Списком №2,набуде право на пенсію по досягненні 57років (2,6 + 2,6 + 2,6 — на
Зроки);

• жінка, яка має 5 років 10 місяців стажу за Списком № 2, набудеправо на пенсію по досягненні 53років.

Проведення атестації робочих місць передбачає, зокрема, санітарно-гігієнічні дослідження виробничого середовища, важ­кості й напруженості трудового процесу, за якими підтверджуєть­ся право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зай­нятістю в несприятливих умовах.

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком та­кож трактористи — машиністи, безпосередньо зайняті у ви­робництві сільськогосподарської продукції; жінки, які пра­цюють доярками (операторами машинного доїння), свинар-ками-операторами на підприємствах сільського господарства, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах; жінки, які пра­цюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, — незалежно від віку і трудового ста­жу; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тро­лейбусів, трамваїв) за умови наявності відповідного трудо­вого стажу та досягнення віку, передбаченого чинним зако­нодавством.

Пенсії за віком призначали в розмірі 55% заробітку (ст. 64 За­кону України «Про пенсійне забезпечення»), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи по­над 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшувалася

на 1% заробітку, але не менш як на 1% мінімального розміру пенсії.

Для окремих пільгових категорій пенсіонерів згідно з чинним законодавством цей стаж може бути меншим.

Ще одним обмеженням встановлено, що пенсія за віком, ви­значена на загальних підставах, не може перевищувати 75% від заробітку з деякими винятками.

Працівникам, які мають право на пенсію на пільгових умо­вах у зв'язку з зайнятістю на підземних роботах, а також на підземних і відкритих гірничих роботах і в металургії, пенсія при­значається у вищому розмірі, тобто 85% заробітку (залежно від тривалості стажу).

Однак встановлений у законі механізм нарахування пенсії за віком у певних відсотках до заробітку не завжди діє в повному обсязі. Розміри пенсій періодично корегуються окремими поста­новами Кабінету Міністрів України. Ними неодноразово зміню­вався мінімальний рівень пенсій, який уже впродовж останніх років є базовим для визначення максимуму пенсії.

Мінімальна пенсія за віком повинна встановлюватися згідно з величиною мінімального споживчого бюджету, який визначено у встановленому законодавством порядку. Однак держава не дотри­мується положень Закону «Про пенсійне забезпечення» та Кон­ституції України і встановлює мінімальний розмір пенсії в кілька разів нижчий, ніж мінімальний споживчий бюджет.

15 квітня 2003 р. Кабінет Міністрів України прийняв По­станову «Про підвищення розмірів трудових пенсій» №544, відповідно до якої з 1 липня 2003 р. мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій, збільшився в 1,05708 раза і становить 50 грн. (47,30 х 1,05708). У разі, якщо місяч­ний розмір пенсії непрацездатних громадян (з урахуванням над­бавок, підвищень та додаткової пенсії) не досягає 91 грн. 80 коп., таким громадянам установлюється цільова грошова допомога на прожиття в розмірі до 41 грн. 80 коп. на кожного одержувача пенсії, а для одержувачів соціальних пенсій за віком — 16,70 грн. Для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей,

які одержують пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне за­безпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 2002р. № 2262-ХІІ така допомога досягає 64,90 грн.

Максимальний розмір пенсії за віком не може перевищувати трьох (для працівників, зайнятих на підземних роботах з особ­ливо шкідливими і особливо важкими умовами праці — чотирьох) мінімальних пенсій за віком.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про підви­щення розмірів трудових пенсій» від 15 квітня 2003р. № 544 з 1 липня 2003р. максимальний розмір трудової пенсії за віком до­рівнює 150 грн., а для працівників, що зайняті на шкідливих та особливо важких роботах — 200 грн.

Для найманих осіб, які мають стаж підземної роботи, вста­новлено такі максимальні розміри пенсії:

—чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 10 до 15 років,
жінкам, що мають стаж підземної роботи від7,5до12,5 років, —222грн.80коп.;

—чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 15 до 20 років,
жінкам, що мають стаж підземної роботи від 12,5 до 17,5 років, —242грн.80коп.;

—чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 20 років і
більше, жінкам, що мають стаж підземної роботи від 17,5років і більше, — 275 грн.80 коп.

Особам, які не мають достатнього для призначення пенсії стажу роботи, призначаються пенсії за віком при неповному стажі в розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше соціальної пенсії.

При призначенні пенсій при неповному стажі не застосову­ються встановлені Законом України «Про пенсійне забезпечен­ня» пільгові умови за віком і стажем для призначення пенсій.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону Украї­ни «Про пенсійне забезпечення» від 22 травня 2003 р. № 854-ІУ з 1 липня 2003 р. змінено загальний порядок визначення серед­ньомісячного заробітку для обчислення пенсій.