Способи зв’язку слів у словосполученні

1. Узгодження	Підрядний зв’язок, при якому залежне слово вживається в тій же формі (роду, числа, відмінка), що й головне, тобто узгоджується з головним. Повним називається узгодження, при якому залежне слово узгоджується з головним в усіх формах. Неповнимназивається узгодження залежного слова з головним в деяких формах.	рідна ненька, рідний батько, рідні діти; холодна зима, мій товариш, третій день; лікар Ярова (у відмінку та числі)
2. Керування	Підрядний зв’язок, при якому головне слово керує залежним, тобто вимагає від нього певної відмінкової форми. Сильнимназивається керування, при якому головним є перехідне дієслово, що вимагає від залежного форми знахідного чи родового відмінка без прийменників. Слабке керування не вимагає тільки певної відмінкової форми, здійснюється за допомогою прийменника, тобто є посереднім.	зустріти подругу готувати сніданок, запросити батьків стояти біля вік-на, стояти під дверима
3. Прилягання	Підрядний зв’язок, при якому залежне слово є морфологічно незмінним (прислівником, дієприслівником, інфіні-тивом) і поєднується з головним тільки за змістом.	читати вголос, уміння переко-нувати, сидів схилившись

Синтаксичний розбір словосполучення

Схема розбору

1. Виділіть словосполучення з речення і запишіть.

2. Визначте головне і залежне слово.

3. Визначте тип словосполучення за морфологічними ознаками головного слова (іменникове, прикметникове, дієслівне...).

4. Укажіть спосіб синтаксичного зв’язку: узгодження (повне чи неповне); керування (сильне чи слабке, безпосереднє чи посереднє); прилягання.

Зразок розбору

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (П. Панч).

1-2. Степ (який?) оповитий.

3. Іменникове.

4. Узгодження повне (в роді, числі, відмінку).

1-2. Оповитий (чим?) тишею.

3. Прикметникове.

4. Керування безпосереднє, слабке.

1-2. Дихав (чим?) пахощами.

3. Дієслівне.

4. Керування безпосереднє, слабке.

1-2. Пахощами (чого?) трав.

3. Іменникове.

4. Керування безпосереднє, сильне.

1-2. Трав (яких?) росяних.

3. Іменникове.

4. Узгодження повне.

 

Вправа 195. Визначте поєднання слів, які не утворюють синтаксичні слово-сполучення.

Наслухавшись розмов, дати відкоша, Велика Вітчизняна війна, серпанкові мрії, дуже солодко, з року в рік, потреба відпочити, жили душа в душу, цвітуть вишні, десять відсотків, менш уважний, задирати носа, ламати голову над завданням, поряд з будинком, протягом року, двоє приятелів, двадцять три, багато читають, Максим і Тетяна, стримувати радість, весняні квіти, Північний полюс, військове звання, зібрати врожай, скласти подяку, чекаючи зуcтрічі, гордіїв вузол, прибули пізно, Президент України, лісова квітка.

Вправа 196. Погрупуйте словосполучення за морфологічним вираженням головного слова (іменникові, прикметникові, дієслівні, числівникові).

Талановита дитина, йти вулицею, сьогодні вранці, звернення до присутніх, дуже здивований, дощове літо, говорити пошепки, потреба порадитися, вітер з півдня, сховавшись від спеки, четверо друзів, куплений вчора, так гарно, позбавлений волі, повернутися від батьків, шлях до Києва, чекаючи листа, надія на краще, тисячі учасників, вишитий бабусею, щедро оповитий.

Вправа 197. Визначте способи зв’язку слів у словосполученнях.

Цікавитися живописом, ідучи додому, зимовий ліс, троє друзів, листя вишні, страшенно виморений, побачитися з однокласниками, щасливі разом, мої спогади, ложка солі, якісно зроблений, вологий від дощу, згасаюча усмішка, плани на майбутнє, зрозумівши товариша, задумався над долею, сотий раз, запечений вранці, чай з лимоном, поранений у бою, місячне сяйво, прохання залишитися, поезія Франка, у своєму ложі, прикро вражений, працюючи над дисертацією, закоханий у життя, новітні технології, майже свіжі, марно витрачений, розмитий водою, гостросюжетний фільм, прибули опівночі, жили по-новому.

Тестові завдання №25

У якому рядку всі словосполучення утворені однаковим способом зв’язку (узгодження, керування, прилягання)?

Варіант 1

А	Перший виступ, чудова погода, визначні досягнення, виконаний повністю
Б	Біографія вченого, пошуки істини, читання вголос, мій дідусь
В	Поділений навпіл, дуже швидко, кава по-віденськи, завжди попереду
Г	Результати змагань, спогади вчителя, дві склянки, святкова промова
Д	Зустрівши подорожнього, працює старанно, вміння слухати, другий день

Варіант 2

А	Зустрітися з другом, змарнований час, сидіти навпочіпки, вальс Шопена
Б	Сонячний ранок, здивований почутим, солодкий чай, приємна розмова
В	Вечірні курси, лелече гніздо, невимовна радість, бажання одужати
Г	Засіяний житом, закоханий у поезію, відчувши впевненість, листя клена
Д	Букет гвоздик, вітер з півночі, козацька слава, задоволений собою

Варіант 3

А	Єдиний вихід, намагався познайомитися, щедрі оплески, гарна зачіска
Б	Кожен із нас, поділили натроє, проснувся рано, добре підготовлений
В	Вечірня злива, остання смужка, місцеві звичаї, втрачені надії
Г	Восьмеро хлоп’ят, автор книги, знайшовши рідних, безмежно щасливий
Д	Тихо кажучи, пляшка кефіру, заклик до перемоги, звичка підказувати

Варіант 4

А	Осінні канікули, кожен студент, нічого не знаючи, солов’їна пісня
Б	Чітко окреслений, поснідали вранці, радий побачити, стояла засоро-мившись
В	Урочиста церемонія, присвячений ювілею, таємне побачення, люта зима
Г	Годинник зі срібла, полуднева пора, священні слова, засніжені схили
Д	Пізно ввечері, зовсім хворий, розгубивши речі, посадили дерева

Варіант 5

А	Шепіт трав, знешкодивши міну, повага до старших, поспішали додому
Б	Лебедині крила, солом’яна стріха, підписно власноруч, твори Гончара
В	Написаний пером, запрошений до столу, оповитий смутком, давно відомий
Г	Третє скликання, працювали втрьох, два метри, вибори президента
Д	Схиливши до землі, взірець порядності, мрія про щастя, кетяги калини

РЕЧЕННЯ

Речення – це граматично організована одиниця мови, яка складається з кількох (рідше з одного) слів і виражає завершену думку: Над широколистими грецькими горіхами підіймалися пірамідальні тополі і причепурені берези (О. Десн.). Світало (Ю. Зб.).

Типи речень

І. За метою висловлювання речення поділяються на р о з п о в і д н і, п и т а л ь н і, с п о н у к а л ь н і.

 

1. Розповідні	Речення, в яких повідомляється про якийсь факт, подію.	Незабаром Харитина мати одужала (М. Коц.).
2. Питальні	Речення, що містять запитання.	Що це ти, Мотре, вигадуєш? Ти хочеш знов розсердить батька? – спитав Карпо (Н. Л.).
3. Спонукаль-ні	Речення, що містять наказ, вимогу, побажання, тобто спонукання до дії.	Подивись, що твоя невісточка витворяє! – крикнула Кайдаши-ха (Н.-Л.).

Розповідні, питальні та спонукальні речення, які вимовляються з підсиленою інтонацією, називаються окличними: Ні, він з цієї землі нікуди не піде! (І. Б.). Ростити людину – це радість! (О. Г.).

Вправа 198. Прочитайте уривок. Поставте в кінці кожного речення відповідні розділові знаки, обгрунтуйте їх.

Мати-природо, красо світовая Де ти береш такі пишнії барви, кольори блискучі Який митець, якою талановитою рукою наложив їх на тебе так густо та рівно, так втішно та мило і покрив зверху чарівним світом, наче золототканим серпанком Ой ви, малярі, на весь світ славетні Дайте мені вашу палітру, пензлі й полотна Я буду малювати тебе, цяточко небесного раю, невеличка крихітко краси світової Краю мій, рідний мій Багато по тобі пройшло-протопталося літ і віків, багато розлилося сліз та горя, посіялось кісток та крові; та не знехаяло се твоєї пишної краси, твого безмірного достатку

Куди не глянь – скрізь зелені луки з пишними квітами; села з білими хатками та вишневими садками, оторочені синьою гальонкою чистих рік; а за ними розіслалися лани широкими килимами, ховаючи свої краї аж там, де земля зіходиться з небом, де блакитний край неба зливається з темно-зеленою далечиною І над всім оцим шатром розкинулося високе та глибоке небо, сяє іскристе сонце О, чарівнице-природо Нащо ти мене вабиш своїм чаром Пусти мене

За П. Мирним

ІІ. За кількістю синтаксичних центрів (граматичних основ) речення поділяються на п р о с т і й с к л а д н і.

1. Прості	Одна граматична основа	Тихо над горами пливуть невеличкі хмари (А. Ш.).
2. Складні	Дві і більше граматичних основ	Ось і жабиобізвалися в ставку; загулижуки (Ю. См.).

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ