Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими (консекутивними) 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими (консекутивними)



Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що повідомляється в головному реченні. Вони вводяться сполучниками ut (що), ut non (що не). Таке ut називається ut consecutīvum (що наслідкове).

У головному реченні на наслідок можуть вказувати відповідні вказівні займенники зі значенням „такий” чи вказівні прислівники зі значенням „так”, „стільки”, „до такої міри”: hic, haec, hoc – такий, а, е; iste, ista, istud – такий, а, е; ille, illa, illud, is, ea, id, idem, eădem, idem – такий, а, е; tantus, a, um – такий, а, е (за кількістю); talis, e – настільки важливий, а, е, такий, а, е (за якістю); hic – тут; ibi, istic, illic – там; ibīdem – там же; ita, sic – так; eiusmŏdi – так само; adeo – до того; tantopĕre – настільки, до такої міри; tam – так, настільки.

Однак відповідні вказівні слова можуть бути відсутні. Якщо вони присутні, тоді ut перекладається „що”, а якщо відсутні – „так що”.

Умовний спосіб вживається відповідно до правила consecutio tempŏrum.

Perfectum, plusquamperfectum і coniugatio periphrastĭca actīva з дієсловом sum, fui, esse в кон’юнктиві хоч і можливі, однак, вживаються рідко, оскільки наслідок відбувається переважно одночасно із дією головного речення.

У підрядних наслідкових реченнях присудок стоїть здебільшого в praesens або imperfectum coniunctīvі.

Tanta est vis veritātis, ut se ipsam sua claritāte defendat. – Сила істини такова, що вона сама себе захищає своєю ясністю.

Tanta vis probitātis est, ut eam in hoste etiam diligāmus. – Така велика сила чесності, що її любимо навіть у ворога.

Orpheus tam dulce cantāvit, ut anĭmam dei tang ĕ ret. Орфей настільки солодко заспівав, що схвилював душу бога.

Epaminondas adeo fuit veritātis dilĭgens, ut ne ioco quidem mentirētur. – Епамінонд настільки любив правду, що навіть під час жарту не обманював.

 

Складнопідрядні речення з підрядними пояснювальними (ut (quod) explicatīvum)

Підрядні пояснювальні речення уточнюють або заміняють підмет головного речення, розкривають або пояснюють його зміст. За значенням – близькі до підрядних наслідкових. Вони вводяться сполучником ut (quod) – що, який має назву ut (quod) explicatīvum (що пояснювальне).

Ut explicatīvum вживається:

1) після дієслів зі значенням „старатися, добиватися, дозволяти” у пасивному стані: permittĭtur – дозволяється, fit – трапляється, fiĕri non potest – не може трапитися, relinquĭtur – залишається, sequĭtur – випливає;

2) після безособових дієслів: accĭdit – трапляється, contingit – вдається, est – буває, restat – залишається, placet – подобається, con-vĕnit – вирішується;

3) після деяких зворотів, які складаються з іменників чи прик-метників середнього роду з дієсловом est: mos est, consuetūdo est – є звичка, lex est – є закон, in eo res est – справа дійшла до того, proxĭ-mum est – є найближче та ін.

У підрядних пояснювальних реченнях з ut explicatīvum вживається praesens coniunctīvі після головних часів, imperfectum coniunctīvі – після історичних.

Persaepe accĭdit, ut utilĭtas cum honestate certet. – Дуже часто трапляється, що вигода змагається з чесністю.

Persaepe accidebat, ut utilĭtas cum honestate certaret. – Дуже часто трапляється, що вигода змагалася з чесністю.

Relĭquum est, ut ego mihi consŭlam. – Залишається мені потурбуватися про себе.

Consŭli permissum est, ut duas legiōnes scribĕret. – Консулу було дозволено сформувати два легіони.

Fiĕri potest, ut errem. – Може статися так, що я помиляюсь.

 

Складнопідрядні речення, що вводяться сполучником cum

Сполучник cum має різні значення:

1) коли, в той час як, після того як, всякий раз як;

2) тому що, так як;

3) хоч, незважаючи на те, що.

Відповідно до значень сполучник cum вводить підрядні речення часу, причини, допусту.

Підрядні речення часу

Підрядні речення з cum historĭcum (історичне) або cum narratīvum (розповідне) – це тип підрядних часових речень, які вживаються у розповідях про минулі події і вказують на глибокий внутрішній зв’язок між діями головного і підрядного речень. Дія підрядного речення є необхідною умовою для здійснення дії головного речення. Між головним і підрядним реченням існує певна логічна залежність із причиновим відтінком. Сum historĭcum перекладається словами коли, після того як. У підрядних реченнях з cum historĭcum присудок стоїть в imperfectum або plusquamperfectum coniunctīvi: imperfectum coniunctīvi означає одночасну дію, plusquamperfectum coniunctīvi – попередню дію відносно дії головного речення.


Послідовність часів кон’юнктива у підрядних часових реченнях з cum historĭcum

Головне речення Підрядне речення
одночасна дія попередня дія
історичні часи:imperfectum, perfectum, plusquamperfectum іmperfectum coniunctīvi рlusquamperfectum coniunctīvi

 

Cum Alexander Magnus in India bellum gerĕret, sagittā vulnerātus est. – Коли Олександр Великий вів війну в Індії, був поранений стрілою.

Cum Syracūsae captae essent, Archimēdes interfectus est. – Коли Сіракузи були захоплені, Архимед був вбитий.

Підрядні речення з cum temporāle (cum часове)

Це тип підрядних часових речень, який вказує на час, коли відбувається дія головного речення. Сum temporāle вживається тоді, коли між двома подіями існує просте співпадіння в часі. Дія стосується здебільшого теперішнього або майбутнього часу. У підрядному реченні присудок стоїть у praesens, futūrum I і futūrum IІ indicatīvі. Минулі часи індикатива зустрічаються рідко. У головному реченні сполучнику cum temporāle часто відповідають такі слова: eo die – того дня, eo tempŏre – в той час, tum – тоді, tunc – тоді, в той час як:

Dilucŭlum est, cum iam lucet. – Світанок настає тоді, коли вже світає.

Sex libros de re publĭca tum scripsĭmus, cum gubernacŭla rei publĭcae tenebāmus. – Ми написали шість книг про державу тоді, коли тримали кермо держави.

Cum navigāre potĕris, ad nos veni. – Коли ти зможеш пливти, приходи до нас.

Підрядні речення з сполучником cum causāle (причинове)

Це тип підрядних причинових речень, який вказує на причину, без якої неможлива дія головного речення. Сum causāle перекладається словами так як, тому що. У головному реченні на причину можуть вказувати такі слова: eo, ideo, idcirco, proptereaтому, для того, через те, ob eam causamз тієї причини. У підрядних реченнях зі сполучником cum causāle вживається кон’юнктив згідно consecutio tempŏrum.

 

Послідовність часів кон’юнктива у підрядних причинових реченнях з cum causāle

Головне речення Підрядне речення
одночасна дія попередня дія майбутня дія
головні часи: praesens, futūrum I, futūrum IІ praesens coniunctīvi perfectum coniunctīvi coniugatio periphrastĭca actīva + sim, sis, sit
історичні часи:imperfectum, perfectum, plusquamperfectum іmperfectum coniunctīvi рlusquamperfectum coniunctīvi coniugatio periphrastĭca actīva + essem, esses, esset

 

Cum solitūdo et vita sine amīcis insidiārum et metus plena, ratio ipsa monet amicitias comparāre. – Так як самотність і життя без друзів є повне інтриг і страху, сам розум нагадує запасатися дружбою.

Cum ad te venīre non potuĕrim, epistŭlam ad te scribo. – Так як я не зміг прийти до тебе, пишу тобі листа.

Maiōres nostri, cum regum potestātem non tulissent, magistrātus annuos creavērunt. – Наші предки, тому що не витерпіли владу царів, обрали річних магістратів.

У підрядних причинових реченнях зі сполучниками quod, quia, quoniamтому що, так як вживається як індикатив, так і кон’юнктив.

Індикатив виступає тоді, коли причина виступає з уст самого автора, вона реальна, дійсно існуюча, власна: Quia natūra mutāri non potest, idcirco verae amicitiae sempiternae sunt. – Тому що природа не може змінюватися, через це справжня дружба вічна.

Підрядні речення з сполучником cum concessīvum (допустове)

Це тип підрядних допустових речень, який містить твердження, припущення, всупереч якому відбувається дія головного речення. Перекладається словами хоч, незважаючи на те, що. У головному реченні цим сполучникам часто відповідають слова tamen, attămen, at, certe, nihĭlo minusоднак, але, проте, все таки.

У підрядних допустових реченнях з cum concessīvum вживається кон’юнктив відповідно до consecutio tempŏrum.

Послідовність часів кон’юнктива у підрядних допустових реченнях з cum concessīvum

Головне речення Підрядне речення
одночасна дія попередня дія майбутня дія
головні часи: praesens, futūrum I, futūrum IІ praesens coniunctīvi perfectum coniunctīvi coniugatio periphrastĭca actīva + sim, sis, sit
історичні часи:imperfectum, perfectum, plusquamperfectum іmperfectum coniunctīvi рlusquamperfectum coniunctīvi coniugatio periphrastĭca actīva + essem, esses, esset

 

Littĕrae, cum sint paucae, varie tamen collocātae, innumerabilia verba efficiunt. – Літери, хоч вони є нечисленні, однак, розміщені по-різному, утворюють незліченні слова.

Plato, cum a tyranno Dionysio crudelĭter violātus esset, tamen eōdem rediit, precĭbus Dionis adductus. – Платон, хоч був жорстоко ображений тираном Діонісієм, однак, спонуканий просьбами Діонісія, повернувся до нього.

Підрядні речення з сполучником cum adversatīvum (протиставне)

Це тип підрядних часових речень, де дія підрядного протиставляється дії головного. Перекладається словами тим часом як, тоді як. У підрядних часових реченнях з cum adversatīvum вживається кон’-юнктив відповідно до consecutio tempŏrum:

1. Solus homo partĭceps est ratiōnis, cum cetĕra animalia sint expertia. – Тільки одна людина володіє розумом, тоді як інші істоти позбавлені його.

2. Nostrōrum equĭtum erat quinque milium numĕrus, cum hostes non amplius octingentos equĭtes habērent. – Число наших вершників складало п’ять тисяч, тим часом як вороги мали не більше восьмисот вершників.

Вправи:

I. Утворіть від дієслів третю особу однини та множини усіх часів дійсного та умовного способу:

castīgo, āvi, ātum 1 – осуджувати, лаяти, докоряти;

ago, egi, actum 3 – робити, діяти.

II. Провідміняйте дієслова в часах кон’юнктива активного та пасивного стану:

recĭto, āvi, ātum 1 – читати вголос, зачитувати;

cognosco, nōvi, nĭtum 3 – пізнавати, довідуватися.

II. Перекладіть речення на рідну мову і зробіть їх граматичний аналіз. Поясніть вживання в них часів кон’юнктива:

А. 1. Dicuntur etiam ab nonnullis senatorĭbus sententiae, ut legāti ad Caesărem mittuntur, qui voluntātem senātus ei propōnat. 2. Caesar dat negotium Senonĭbus, qui finitĭmi Belgis erant, ut ea, quae apud eos gerantur, cognoscant et sibi de his rebus nuntiant. 3. Caesar Pompeium persecūtus est, ne rursus copias alias comparāre et bellum renovāre posset. 4. Spartăcus bellum contra Romānos coepĕrat eo consilio, ut gladiatōres in patrias eōrum reducĕret. 5. Senātus, qui in magno timōre erat, ne Spartăcus Romam oppugnāret, M.Crassum contra eum misit. 6. Iuno misit duos serpentes, ut Hercŭlem, in cunabŭlis iacentem, necārent. 7. Athenienses Solōnem hortāti sunt, ut rem publĭcam aequis legĭbus temperāret. 8. Themistŏcles Atheniensĭbus persuāsit, ut classem aedificārent. 9. Ea condiciōne Proserpĭna Orpheo uxōrem reddĭdit, ne rediens ocŭlos flectĕret. 10. Auctorĭtas senātus tam magna erat, ut nemo sine eius voluntāte ullum facĕret. 11. T. Pomponius Attĭcus sic Graece loquebātur, ut Athēnis natus esse viderētur. 12. Lacedaemonii tam pauci erant numĕro, ut Persae minĭmi aestimārent eōrum copias.

B. 1. Athenienses, cum Persas vicissent, totam per Graeciam magno in honōre erant. 2. Spartăcus, cum ad Alpes venissent, persuadēre suis non potuit, ut partim in Galliam, partim in Graeciam iter facĕrent. 3. Cum Hercŭles duodĕcim labōres sustinuisset et hoc modo salūti homĭnum providisset, dei eum e servitūte Eurysthei liberavērunt. 4. Orpheus, cum gradus Eurydĭcae non audīret, ad uxōrem respectāvit. 5. Ulixes, cum in domum suam venisset, multis cum pericŭlis Penelŏpam, coniŭgem fidam, e manĭbus procōrum liberāvit. 6. Cum Aenēas vidisset Graecos nemĭni parcĕre, cum patre, coniŭge filiōque fugā salūtem petīvit. 7. Cum Aenēas sociīque eius iam sperārent se mox in Italiam perventūros esse, Iuno, inimīca Troianōrum, Aeŏlum orāvit, ut Aenēam perdĕret. 8. Cum Romāni uxōres non habērent, legātos ad vicīnas gentes misērunt et societātem conubiumque petivērunt. 9. Cum Cimbri et Teutŏnes Galliam provinciam vexārent, multi timēbant, ne Germāni brevi in Italiam invadĕrent. 10. Cum Alexander Magnus Milētum cepisset, milĭtes eius templum Cerĕris direptūri irrupērunt. 11. Cum Graeci ab Hectŏre fugarentur, Achilles arma sua Patroclo tradĭdit, quibus ille Troiānos fugāvit arbitrantes eum Achillem esse. 12. Cum Mucius Porsennam regem ignorāret, errāvit et ministrum quendam pro rege necāvit.

De Archimedis morte

Bello Punĭco secundo magna classis Romanōrum Marcellō ducĕ Syracūsas, urbem Siciliae, diu oppugnāvit. Nam Syracusāni tam acerrĭme resistēbant, ut exercĭtus Romanōrum per tres fere annos urbem capĕre non posset. Syracusānos autem in urbe defendendā multum Archimēdes iuvābat, vir doctissĭmus, variōrum bellicōrum opĕrum et machinārum inventor.

Tandem Romāni per dolum urbem cepērunt. Nam die festo, cum omnes fere Syracusāni vino oppressi dormīrent, delecta manus Romanōrum scalis admōtis in murum tanto silentio ascendit, ut custōdes eos non conspicĕrent. Tum caedes magna orta est. In hoc tumultu Archimēdes quoque perisse dicĭtur. Is, dum milĭtes Romāni urbem diripiēbant, domi sedēbat ita attente in cogitatiōne defīxus (nam in arēna formas quasdam describēbat), ut urbem captam esse non sentīret. Tum miles quidam in domum irrūpit strictōque gladio, quis esset, interrogāvit. Archimēdes autem nomĭne suo non indicāto: «Noli, — inquit, — obsĕcro, circŭlos meos turbāre!» Ităque а milĭte interfectus est. Marcellus, qui iam antea imperavĕrat, ut milĭtes vitae Archimēdis parcĕrent, cum mortem eius cognovisset, honorifĭce Archimēdem sepelīri iussit. Multis annis post Cicĕro, cum in Sicilia quaestor esset, sepulchrum Archimēdis ab ipsis Syracusānis ignorātum invēnit. Quo in sepulchro inĕrat sphaerae figūra et cylindri.

Слова до тексту

acer, acris, acre – гострий, запеклий

admoveo, mōvi, mōtum 2 – рухати, наближати, підходити

annus, i (m) – рік

Archimēdes, is (m) – Архімед

arēna, ae (f) –пісок

ascendo, scendi, scensum 3 – підніматися, взбиратися, досягати, починатися

attente – уважно, напружено

bellicum, i (n) – сигнал

bellum, i (n) –війна

caedes, is (f) –вбивство, загибель

capio, cepi, captum 3 – брати, здобувати

circŭlus, i (m) – коло

classis, is (f) – флот, військо, армія

cogitatio, ōnis (f) –думка, судження, намір

cognosco, nōvi, nĭtum 3 – пізнавати, помічати

conspicio, spexi, spectum, 3 – побачити, помітити, дивитися

custos, ōdis (m) – сторож

cylindrus, i (m) – циліндр

defendo, ndi, nsum 3 –захищати

defīgo, fīxi, fīxum 3 – втикати, вбивати

delecto 1 – тішити, веселити, захоплювати

describo, scripsi, scriptum 3 –описувати, розподіляти

dico, dixi, dictum 3 –говорити, казати, називати

dies, ēi (m,f) – строк, термін

diripio, ripui, reptum 3 – розграбляти, спустошувати, зривати

diu – довго

doctus, a, um – вчений

dolus, i (m) – хитрість, обман, злий намір

domus, us (f) – дім

dormio 4 – спати

dux, cis (m) вождь, полководець

exercǐtus, us (m) – військо

fere – майже

festus, a, um – святковий

figūra, ae (f) –фігура, зовнішність, розташування, зображення

forma, ae (f) –форма, вид, обличчя, стан, креслення

gladius, i (m) –меч

honorifĭce – з повагою

ignoro 1 – не знати

impĕro 1 – наказувати, управляти, панувати

indico 1 – говорити, оголошувати, призначати ціну, відображати, указувати

inĕrat (imperf. ind. від дієслова insum, infui, —, inesse) — мова йде про зображення на гробниці.

inquit – він (вона) каже, говорить

interficio, fēci, fectum – убивати

interrogo – 1 питати, запитувати

invenio 4 – знаходити, одержувати, відкривати

inventor, is (m) – творець, винахідник

irrumpo, irrūpi, irruptum, 3 – вриватися, вторгатися, проникати

is, ea, id – той

ităque – внаслідок, тому, таким чином

iuvo, iuvi, iutum 1 – підтримувати,

iubeo, iussi, iussum 2 – наказувати, призначати

machina, ae (f) – механізм, устрій

magnus, a, um – великий

manus, us (f) – рука

Marcellus, i (m) – Марцел

miles, ĭtis (m) воїн

mors, mortis (f) смерть, труп

Multus, a, um – численний

murus, i (m) – стіна, мур

nomen, ĭnis (n) – ім`я, назва, найменування

obsĕcro 1 – просити, молити, заклинати, благати

omnis, e – весь

opus, ĕris (n) – робота, труд, праця

oppugno 1 – атакувати, брати приступом, звинувачувати

ortior, ortus sum, iri – починатися, виникати, походити

parco, peperci, -, 3 – берегти, жаліти, скупитися

pereo, ii, itum, ire – гинути, вмирати

possum, potui – posse – могти, уміти

quaestōr, is (m) квестор при цезарях: чиновники, які зачитували в сенаті промови або накази

quidam, quaedam, quoddam – деякий, один

quoque – також

resisto, stiti, -, 3 – зупинятися, протистояти

Romānus, a, um – римський Romānus, i (m) римлянин

scalae, arum (f) – сходи, приставні сходи

secundus, a, um – другий

sedeo, sedi, sessum 2 – сидіти, засідати

sentio, sensi, sensum 4 – відчувати, сприймати

sepelio, pelīvi, (pelii), pultum 4 – ховати, закапувати, нищити

sepulchrum, i (n) – могила, надгробок,

Sicilia, ae (f) –Сицилія

silentium, i (n) тиша, мовчання

sphaera, ae (f) –шар, орбіта

strictus, a, um – вузький, тугий, короткий, точний, суорий

Syracusānus, i (m) – мешканець міста Сіракузи

Syracusānus, a, um – сіракузський

Syracūsae, ārum (f) – Сіракузи (місто на східномі побережжі Сіцилії, засноаний у 735 р. до н.е.)

tandem – нарешті

tanto – настільки

tres – три

tumultus, us (m) – безладдя, метушня

turbo 1 – хвилювати, путати, мутити, турбувати

urbs, urbis (f) –місто

varius, a, um – різний, різноманітний

vino oppressi — п'яні

vir, i (m)– людина, чоловік

Самостійна робота: Узагальнення синтаксису складного речення в латинській мові // Мирошенкова В.И., Федоров Н.А. Учебник латинского языка. М., МГУ, 1985.- С.234 – 238. 6 год.

Умовні підрядні речення // Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. Підручник. К., 1990. – С. 124-125 тексти. 2 год.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 509; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.130.31 (0.092 с.)