Особливості реалізації етапів сучасного уроку

№	Етап	Дидактичні - завдання	Зміст етапу	Умови досягнення позитивних результатів
	Орга-	Підготува-	Взаємні вітання	Вимогливість,
	нізація,	ти учнів до	вчителя й учнів;	стриманість,
	початку	роботи на	фіксація відсут-	зібраність
	заняття	занятті, ви-	ніх; перевірка зов-	учителя; сис-
		значити мету	нішнього стану	тематичність
		й завдання	класного примі-	організацій-
		уроку	щення; перевірка підготовленості учнів до уроку; організація уваги й внутрішньої готовності	ного впливу; послідовність у пред'явленні вимог
	Всебічна	Установити	Перевірка різ-	Оперативність
	перевірка	правильність	ними методами	учителя, ці-
	виконан-	і усвідом-	ступеня засво-	льова спрямо-
	ня до-	леність	єння заданого	ваність його
	машнього	виконання	додому матеріа-	діяльності;
	завдання	всіма учнями	лу; визначення	використання
		домашнього	типових помилок	вчителем сис-
		завдання; гли-	і з'ясування їх	теми прийомів,
		боко й всебіч-	причин; ліквіда-	що дозволяють
		но перевірити	ція виявлених не-	перевірити до-
		знання учнів;	доліків; перевірка	машнє завдан-
		усунути в ході	ступеня сформо-	ня в більшості
		перевірки ви-	ваності загально-	учнів класу,
		явлені пробі-	навчальних	починаючи від
		ли в знаннях,	умінь і навичок;	фронтальної
		з'ясувати їх	коментування	бесіди, інди-
		причини,	звітів учнів;	відуального
		удосконалю-	оцінювання	опитування
		вати ключові		й кінчаючи тес-
		учнівські ком-		товою перевір- •
		петентності		кою. Постанов­ка додаткових питань для перевірки

 

Показники виконання дидактичного завдання уроку	Вимоги до реалізації дидактичного завдання уроку	Способи активізації на уроці	Помилки, яких припускаються при реалізації
Повна готовність	Короткочасна ор-	Запис на	Немає єд-
класу й облад-	ганізація проце-	дошці мети	ності вимог
нання, швидке	су; вимогливість,	уроку. По-	до учнів; не
включення учнів	стриманість ви-	відомлення	стимулю-
у діловий ритм,	кладача; яскраво	асистентів,	ється їхня
організація уваги	виражена	консультан-	пізнавальна
всіх учнів.	вольова спрямо-	тів про готов-	активність
Короткочасність	ваність діяльнос-	ність класу
організаційного	ті; стимуляція	до роботи
моменту	діяльності учнів, її цілеспрямова­ність
Перевірка вчите-	Навчальний	Використан-	Одноманіт-
лем за короткий	характер опиту-	ня різних	ність уроків
проміжок часу	вання, наявність	форм і мето-	і методів
(5—7 хвилин) рів-	пошукових і про-	дів контро-	опитування;
ня знань більшос-	блемних завдань.	лю. Пошу-	відсутність
ті учнів, а також	Оптимальність	кові, творчі,	урахування
з'ясування їхньої	сполучення	індивідуаль-	індивідуаль-
глибини, усвідом-	контролю, само-	ні завдання	них особли-
леності, гнучкості	контролю й взає-	учням,	востей учнів
й оперативності,	моконтролю.	стимулюван-	і специфіки
уміння викорис-	Облік вікових	ня учнів	навчального
тати знання на	і індивідуальних	до оволодін-	матеріалу.
практиці. Мож-	особливостей	ня раціо-	Репродуктив-
ливість у ході	дітей. Усвідомле-	нальними	ний харак-
перевірки домаш-	ність діяльності	прийомами	тер питань
нього завдання	учнів; залучення	самоосвіти	і завдань.
актуалізувати	учнів до виправ-		Слабка акти-
й скорегувати опо-	лення помилок		візація учнів
рні поняття; лік-			у процесі
відувати причини			перевірки.
виявлених недолі-			Відсутність
ків. Рецензування			аргументів
відповідей учнів;			при оціню-
активна			ванні

 

№	Етап	Дидактичні - завдання	Зміст етапу	Умови досягнення позитивних результатів
				міцності, гли-
				бини усвідом-
				леності знань;
				створення при
				опитуванні
				нестандартних
				ситуацій; залу-
				чення за допо-
				могою спеці-
				альних завдань
				всіх учнів
				до активної
				участі в пошуку
				більш повних
				і правильних
				відповідей на
				поставлені
				питання
	Підго-	Забезпечення	Повідомлення	Уміння вчителя
	товка до	мотивації	мети, теми й за-	чітко й одно-
	активного	й прийняття	вдань вивчення	значно визначи-
	й сві-	учнями мети	нового матеріалу;	ти освітню мету
	домого	навчально-	показ його прак-	уроку, показати
	засвоєння	пізнавальної	тичної значи-	учням, чого
	нового ма-	діяльності,	мості; постановка	вони повинні
	теріалу	актуаліза-	перед учнями	навчитися
		ція опорних	навчальної про-	в ході уроку,
		знань і вмінь	блеми	якими умін­нями повинні опанувати. Варіативність прийомів по­відомлення учням мети на різних уроках

 

 

Показники ви­конання дидак­тичного завдання уроку	Вимоги до реалі­зації дидактич­ного завдання уроку	Способи активізації на уроці	Помилки, яких при-пускаються при реалі-зації
діяльність усього
класу в ході
перевірки знань
окремих учнів
Готовність учнів	Активність	Способи	Зневажан-
до активної	пізнавальної	мотивації,	ня даним
навчально-	діяльності учнів	атракції,	етапом уроку
пізнавальної ді-	на наступних	визначення	приводить
яльності на основі	етапах; ефектив-	значущості	до відсутнос-
опорних знань,	ність сприйняття	для учнів	ті мотивації
розуміння учнями	й осмислення	нового на-	навчальної
практичної зна-	нового матеріалу	вчального	діяльності
чимості досліджу-		матеріалу,	учнів
ваного матеріалу		навчальної
(з'ясовується		проблеми
на наступних
етапах уроку)

 

		Дидактичні		Умови досяг-
№	Етап		Зміст етапу	нення позитив-
		завдання		них результатів
	Засвоєн-	Дати учням	Організація	Використання
	ня нових	конкретне	уваги; повідо-	прийомів, що
	знань	уявлення	млення вчителем	підсилюють
	і способів	про факти,	нового матеріалу;	сприйняття
	дій	явища, що	забезпечення	істотних сторін
		вивчаються,	сприйняття,	навчального
		а також сфор-	усвідомлення,	матеріалу.
		мулювати	запам'ятовування	Постановка
		основні пра-	первинної сис-	перед учнями
		вила, прин-	тематизації й	проблемної си-
		ципи, закони.	узагальнення	туації, викорис-
		Забезпечити	цього матеріалу	тання методу
		сприйняття,	учнями.	евристичної
		осмислення	Повне й точне	бесіди. Вико-
		й первинне	визначення від-	ристання само-
		запам'я-	мітних ознак ви-	стійної роботи
		товування	вчаємих об'єктів	учнів, різних
		учнями	і явищ, фіксація	прийомів мис-
		знань, засво-	на них уваги	лення (аналізу,
		єння способів	учнів. Запис у	порівняння,
		дій, зв'язків	зошитах форму-	абстрагування,
		і відносин	лювань, опорних	узагальнення,
		в об'єкті ви-	пунктів плану,	конкретизації).
		вчення	узагальнюючих таблиць, тез конспекту	Актуалізація особистого до­свіду й опорних знань учнів. Використання комп'ютерної техніки

 

 

Показники ви­конання дидак­тичного завдання уроку	Вимоги до реалі­зації дидактич­ного завдання уроку	Способи активізації на уроці	Помилки, яких при­пускаються лри реалі­зації
Активні дії учнів	Чітка постановка	Використан-	Немає
з об'єктом вивчен-	перед учнями за-	ня нестан-	чіткості
ня; максимальне	вдань вивчення	дартних	в постанов-
використання	нової теми, сти-	форм і мето-	ці завдань,
самостійності	муляція інтересу	дів навчан-	не виділене
в добуванні знань	до розглянутого	ня. Високий	головне,
і оволодінні спосо-	питання. Забез-	ступінь само-	не система-
бами дій.	печення належ-	стійності	тизований
Показником ефек-	ної науковості,	учнів при ви-	і не за-
тивності засвоєн-	доступності	вченні нового	кріплений
ня учнями нових	й систематич-	матеріалу.	матеріал,
знань і вмінь є та-	ності викладу	Використан-	непов'язаний
кож правильність	матеріалу. Кон-	ня мульти-	з раніше
їхніх відповідей	центрація уваги	медійних	вивченим.
і дій у процесі	на головному.	засобів для	Використо-
бесіди й актив-	Оптимальність	забезпечення	вується недо-
на участь класу	темпу й системи	наочності	ступний для
в підбиванні під-	методів вивчення		учнів рівень
сумків, а також	нового матеріалу		викладу
в оцінці якості			матеріалу
знань учнями на
наступних етапах
навчання

 

№	Етап	Дидактичні завдання	Зміст етапу	Умови досяг­нення позитив­них результатів
	Первинна	Установлення	Перевірка вчите-	Створешія не-
	перевірка	правильності	лем глибини ро-	стандартних
	розумін-	й усвідомле-	зуміння учнями	ситуацій при
	ня учня-	ності засво-	навчального мате-	використанні
	ми нового	єння нового	ріалу. Постановка	знань; звер-
	матеріалу	навчального	питань за змістом	тання вчителя
		матеріалу,	нових понять,	до класу з про-
		виявлення	на встановлення	ханням допо-
		пробілів	зв'язку між на-	внити, уточнити
		і невірних	вчальними факта-	або виправити
		уявлень і їх	ми, на виявлення	відповідь учня,
		корекція	закономірностей.	знайти інше,
			Учитель запитує	більш ра-
			середніх і слабких	ціональне
			учнів, клас залу-	розв'язання
			чається до оцінки	йт. д.; облік до-
			їхніх відповідей,	даткових від-
			по ходу перевірки	повідей за кіль-
				кістю й ха-
				рактером при
				з'ясуванні пробі-
				лів у розумінні
				учнями нового
				матеріалу
	Закрі­плення знань і способів дій	Забезпечити засвоєння нових знань і способів дій на рівні застосування в зміненій ситуації	Самостійна робота учнів з новим матеріалом. Виконання за вдань на закрі­плення отрима­них знань і вмінь у стандартних і нестандартних ситуаціях	Вироблення вмінь оперу­вати раніше отриманими знаннями, розв'язувати практичні й теоретичні завдання, ви­користання різноманітних

 

 

	Показники ви­конання дидак­тичного завдання уроку	Вимоги до реалі­зації дидактич­ного завдання уроку	Способи активізації на уроці	Помилки, яких при­пускаються при реалі­зації
	Засвоєння сутності засво­юваних знань і способів дій на репродуктивному рівні. Ліквідація типових помилок і невірних уявлень в учнів	Усвідомленість нового матеріалу більшістю слаб­ких і середніх учнів, усунення про­білів у розумінні учнями нового матеріалу	Постановка питань, що вимагають активної розумової діяльності учнів	Питання пропонують­ся в тій по­слідовності, що й вивчен­ня нового матеріалу
	Уміння учнів співвідносити між собою факти, поняття, прави­ла й ідеї; уміння відтворювати основні ідеї нового матеріалу, уміння виділити істотні ознаки провідних понять,	Доступність, по­слідовність вико­нуваних завдань, самостійність учнів при цьому. Надання учням диференційо­ваної допомоги, аналіз помилок, забезпечення контролю	Розмаїтість завдань, їхня практична спрямова­ність	Завдання пропону­ються в тій самій логіці, що й вивчен­ня нового ма­теріалу. Од­номанітність способів закріплення. Мало часу

 

	№	Етап	Дидактичні	Зміст етану	Умови досяг­нення позитив-
	п/п				них результатів
					форм закріплення знань
		Узагаль-	Формуван-	Організація ді-	Уміння вчителя
		нення	ня цілісної	яльності учнів	ставити пи-
		й систе-	системи про-	з переведення	тання, давати
		матизація	відних знань	окремих знань	завдання,
		знань	з теми, курсу, виділення	і вмінь у цілісну систему знань	спрямовані на узагальню-
			світоглядних	навчального пред-	ючу діяльність
			ідей	мета. Складання	учнів з вклю-
				схем, таблиць, ви-	чення частини
				конання проектів	знань у цілісну
				і т. п.	систему
		Контроль	Глибока	Перевірка якості	Використання
		і само-	всебічна	навчальних до-	додаткових
		перевірка	перевірка	сягнень, перевір-	завдань для
		знань	якості й рівня	ка рівня форму-	перевірки сві-
			оволодіння	вання загальних	домості знань,
			знаннями	навчальних	використання
			й способами	умінь, визначення	нестандартних
			дій. Виявлен-	позитивних і не-	ситуацій. Опора
			ня пробілів	гативних сторін	на допомогу
			у знаннях	у знаннях. Реко-	учнів при
			і забезпе-	мендації учням	взаємоперевірці
			чення їхньої	щодо усунення	або рецензуван-
			корекції.	пробілів у зна-	ні відповідей
			Стимулюван-	ннях
			ня учнів до самоосвіти

 

	Показники ви-конання дидак­тичного завдання уроку	Вимоги до реалі­зації дидактич­ного завдання уроку	Способи активізації на уроці	Помилки, яких при­пускаються нри реалі­зації
	конкретизувати їх. Активність учнів	й самоконтролю при виконанні завдань		приділяєть­ся на закрі­плення. Упор робиться не на головному
	Активна продук­тивна діяльність учнів з включення частини в ціле, класифікації й систематиза­ції, виявленню внутрішньопред-метних і міжкур-сових зв'язків	Розвиток загально-навчальних умінь, розви­ток творчого й критичного мислення	Розмаїтість завдань, їхня творча спря­мованість	Учитель самостійно робить уза­гальнюючі висновки, пропонує готові кла­сифікації, не залучаю­чи учнів до осмислення зв'язку між поняттями
	Одержання досто­вірної інформації про досягнення всіма учнями запланованих результатів на­вчання	Всебічність пере­вірки навчаль­них досягнень. Рецензування відповідей учите­лем або учнями, конкретність пропозицій з усу­нення пробілів у знаннях	Передача учням функ­цій учителя при організа­ції взаємо­перевірки й самопере­вірки *	Використан­ня контролю тільки для оцінювання навчальних досягнень без проведен­ня корекції засвоєних знань

 

 

п/п	Етап	Дидактичні завдання	Зміст етапу	Улови досяг­нення позитив­них результатів
	Підбиття підсумків заняття й рефлек­сія	Проаналізу­вати, дати оцінку успіш­ності в до­сягненні мети й намітити перспективу наступної роботи. Стимулюва­ти учнів до усвідомлення основних етапів, спо­собів власної навчальної діяльності, її цілей і ре­зультатів	Самооцінка й оцінка роботи класу й окремих учнів. Аргумента­ція виставлених оцінок, зауважен­ня щодо уроку, пропозиції про можливі зміни на наступних уроках	Чіткість, лаконічність, максимум учас­ті школярів в оцінці власної діяльності і її результатів
	Інформа­ція про домашнє завдання, інструк­таж з його виконан­ня	Забезпечити розуміння мети, змісту й способів виконання домашнього завдання	Інформація про домашнє завдан­ня, інструктаж з його виконання; перевірка розу­міння учнями змісту роботи й способів її ви­конання, пере­вірка відповідних записів	Спокійне, терп­ляче пояснення змісту роботи, прийомів і по­слідовності її виконання. Обов'язкове й систематич­не виконання етапу в межах уроку; уміння дати короткі вказівки одне одному щодо виконання за­вдання

 

Показники виконання дидактичного завдання уроку	Вимоги до реалізації дидактичного завдання	Способи активізації на уроці	Помилки яких припускаються при реалізації
Адекватність самооцінки учня і оцінки вчителя. Одержання учня- ми інформації про реальні результа- ти навчання. Відкритість учнів в осмисленні своїх дій і самооцінці. Засвоєння прин- ципів саморегу- ляції й співробіт- ництва	Остаточне при-	Використан-	Подані жуж-
своєння при-	ня алгорит-	мом етапи,
дбаних знань	му оцінки	підбивання
учнями.	роботи класу,	підсумків
Усвідомлення	учителя	уроку після
учнями значу-	й окремих	дзвінка,
щості отрима-	учнів.	відсутність
них результатів	Стимуляція	даного етапу.
і готовність	висловлення	Розплив-
використати їх	особистої	чатість,
для досягнен-	думки про	необ'єк-
ня навчальних	урок і спосо-	тивність
цілей	би роботи на	в оцінці,
	ньому	відсутність заохочення
Успішне виконан- ня домашнього завдання всіма учнями відповідно до рівня їхнього розвитку	Оптимальність	Диференціа-	Інформація
об'єму й склад-	ція завдань,	про домашнє
ності домаш	творчий	завдання піс-
нього завдання.	характер їх	ля дзвінка.
Попередження	виконання	Великий об-
про можливі	(інтерв'ю,	сяг і висока
труднощі й спо-	захист про-	складність.
соби їх ліквіда-	ектів)	Відсутність
ції. Підвищення		інструктажу,
інтересу до		ясності мети
домашнього за		й способів
вдання		виконання

 

 

Основні етапи сучасного уроку

• Організаційний момент, що характеризується зовнішньою й внутрішньою (психологічною) готовністю учня до уроку;

• перевірка домашнього завдання (перевірка пройде­ного матеріалу марна, якщо не стосується нового мате­ріалу);

• перевірка знань, умінь і навичок учнів, необхідних для сприйняття нового матеріалу (актуалізація);

• постановка мети й завдань уроку перед учнями + мотивація;

• організація сприйняття й осмислення нової інфор­мації, тобто засвоєння початкових знань — це централь­на ланка уроку;

• первинна перевірка розуміння нового матеріалу;

• організація засвоєння способів діяльності шляхом відтворення інформації й виконання вправ щодо її застосу­вання за зразком (можлива зміна варіантів);

• творче застосування й добування знань, освоєння способів діяльності шляхом розв'язання проблемних за­вдань, побудованих на основі раніше засвоєних знань і вмінь;

• узагальнення вивченого на уроці й введення його в систему раніше засвоєних знань;

• домашнє завдання до наступного уроку, у тому числі раніше пройденого навчального матеріалу, необхідно­го для сприйняття наступної теми;

• рефлексія й підбиття підсумків уроку, у тому чис­лі оцінка діяльності учнів і оголошення оцінок.

Методи навчання

Поняття методу навчання

Метод (від грец. слова тегойоь — буквально: шлях до чого-небудь) означає спосіб досягнення мети, певним чином упорядковану діяльність.

Щодо визначення методу навчання в літературі існу­ють різні підходи:

1) це спосіб діяльності вчителя й учнів;

2) сукупність прийомів роботи;

3) шлях, по якому вчитель веде учнів від незнання до знання;

4) система дій учителя й учнів і т. д.

Навчання як взаємодія вчителя й учня обумовлене як його метою забезпечити засвоєння новим поколінням накопичених суспільством знань і досвіду, так і індивіду­альними цілями розвитку особистості. Ю. Д. Бабанський методом навчання називає «спосіб упорядкованої взаємоза­лежної діяльності викладача й учнів, діяльності, спрямо­ваної на розв'язання завдань освіти, виховання й розвитку в процесі навчання».

Метод навчання — спосіб упорядкованої взаємоза­лежної діяльності вчителя й учнів, діяльності, спрямо­ваної на розв'язання завдань навчання.

Процес навчання обумовлений також реальними на­вчальними можливостями учнів, у момент навчання. Тому І. Я. Лернер дає таке визначення методу навчання: метод навчання як спосіб досягнення мети навчання являє собою систему послідовних і впорядкованих дій учителя, що орга­нізує за допомогою певних засобів практичну й пізнаваль­ну діяльність учнів щодо засвоєння соціального досвіду. У цьому визначенні автор підкреслює, що діяльність учи­теля в навчанні, з одного боку, обумовлена метою навчан­ня, закономірностями засвоєння й характером навчальної діяльності учнів, а з іншого — сама обумовлює навчальну діяльність учнів, реалізацію закономірностей засвоєння й розвитку.

Головна думка, основна ідея, покладена в слово «ме­тоді» як педагогічний термін,— це вказівка до педагогічно доцільної дії, приписання, як діяти. Метод навчання — це система регулятивних принципів і прнвил організації педа­гогічно доцільної взаємодії педагога й учнів, застосовувана для певного кола завдань навчання, розвитку й виховання. Таким чином, у цьому визначенні підкреслюється, що ме­тод містить у собі й правила дії, і самі способи дії.

Метод нерідко визначається як сукупність прийомів діяльності. Будь-який метод навчання можна уявити собі як такий, що складається із сукупності методичних при­йомів, які забезпечують розв'язання завдань, навчання. Таким чином, методичний прийом уважають частиною ме­тоду навчання.

Метод — сукупність методичних прийомів.

Порівняння різних визначень показує, що вони не су­перечать одне одному, а доповнюють одне одного.

Класифікація методів навчання

Оскільки методи навчання численні й мають множин­ну характеристику, то їх можна класифікувати за кількома підставами. Найбільш ранньою класифікацією є розподіл методів навчання на методи роботи вчителя (розповідь, пояснення, бесіда) і методи роботи учнів (вправи, само­стійна робота). У наш час методи навчання класифікують:

1. За джерелами передачі й характеру сприйняття інформації — система традиційних методів (Е.Я. Голант, І. Т. Огородніков, С. І. Перовський):

• словесні методи (розповідь, бесіда, лекція та ін.);

• наочні (показ, демонстрація та ін.);

• практичні (лабораторні роботи, твори та ін.).

2. За характером взаємної діяльності вчителя й уч­нів — система методів навчання І. Я. Лернєра —М.Н. Скат-кіна:

• пояснювально-ілюстративний метод (інформацій­но-рецептивний),

• репродуктивний метод,

• метод проблемного викладу,

• частково-пошуковий, або евристичний, метод,

• дослідницький метод.

3. За основними компонентами діяльності вчителя — система методів Ю. К. Бабанського, що включає три більші групи методів навчання:

• методи організації й здійснення навчально-пі­знавальної діяльності (словесні, наочні, практичні, репродуктивні й проблемні, індуктивні й дедуктив­ні, самостійні роботи й роботи під керівництвом ви­кладача);

• методи стимулювання й мотивації навчання (мето­ди формування інтересу — пізнавальні ігри, ана­ліз життєвих ситуацій, створення ситуацій успіху; методи формування обов'язку й відповідальності в навчанні — роз'яснення суспільної й особистісної значимості навчання, пред'явлення педагогічних вимог);

• методи контролю й самоконтролю (усний і письмо­вий контроль, лабораторні й практичні роботи, про­грамований контроль, фронтальний і диференційо­ваний, поточний і підсумковий).

4. За сполученням зовнішнього й внутрішнього в ді­яльності вчителя й учня — система методів М. І. Махмуто-ва, що включає систему методів проблемно-розвиваючого навчання:

• монологічний,

• показовий,

• діалогічний,

• евристичний,

• дослідницький,

• алгоритмічний,

• програмований.

5. За сполученням методів викладання з відповідни­ми методами навчання (М. І. Махмутов):

• інформаційно-узагальнюючий і виконавський,

• пояснювальний і репродуктивний,

• інструктивно-практичний і продуктивно-практич­ний,

• пояснювально-спонукальний і частково-пошуковий,

• спонукальний і пошуковий.

6. За основними дидактичними завданнями, реалізо­ваними на даному етапі навчання (М. А. Данилов, Б. П. Єси-пов):

• методи придбання знань,

• методи формування вмінь і навичок,

• методи застосування знань,

• методи творчої діяльності,

• методи закріплення,

• методи перевірки знань, умінь, навичок.

В. Ф. Паламарчук і В. І. Паламарчук запропонували модель методів навчання, у якій у єдності сполучаються джерела знань, рівень пізнавальної активності й самостій­ності учнів, а також логічний шлях навчального пізнання. В.Гузєєв виділяє такі методи навчання: репродуктивний (пояснювально-ілюстративний), програмований, евристич­ний, проблемний, модельний.

Різні точки зору на проблему класифікації методів відбивають їх різноманіття.

Розглянемо деякі найчастіше використовувані кла­сифікації методів навчання більш докладно.

Розповсюдженою є класифікація методів навчання за джерелом одержання знань. Відповідно до такого підхо­ду виділяють:

а) словесні методи (джерелом знання є усне або дру­коване слово);

б) наочні методи (джерелом знань є спостережувані предмети, явища, наочне приладдя);

в) практичні методи (учні отримують знання й виро­бляють уміння, виконуючи практичні дії).

Словесні методи

Словесні методи традиційно займають провідне місце в системі методів навчання. Були періоди, коли вони були майже єдиним способом передачі знань. Прогресивні педа­гоги (Я. А. Коменський, К. Д. Ушинський та ін.) виступали проти абсолютизації їхнього значення, доводили необхід­ність доповнення їх наочними й практичними методами. У наш час їх нерідко називають застарілими, «неактив­ними». Але до оцінки цієї групи методів треба підходити об'єктивно. Словесні методи дозволяють у найкоротший строк передати велику за обсягом інформацію, поставити перед учнями, проблеми й указати шляхи їх розв'язання. Слово активізує уяву, пам'ять, почуття учнів.

Словесні методи поділяють на такі види: розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція, робота з книгою.

Розповідь

Метод розповіді припускає усний оповідальний ви­клад змісту навчального матеріалу, який не переривається питаннями до учнів. Цей метод застосовується на всіх ві­кових етапах навчання. Змінюється лише характер розпо­віді, його обсяг, тривалість.