Основні форми та способи дій механізованих підрозділів ЗСУ при проведенні антитерористичної операції.

Основними формами дій механізованих підрозділів при проведенні антитерористичної операції є:

- посилення охорони та оборони Державного кордону та важливих військових об’єктів;

- дії у складі передового загону або головних сил;

- дії щодо охорони та оборони державних об’єктів, районів розташування військ (сил) та об’єктів інфраструктури;

- несення комендантської служби у визначених районах;

- участь у заходах щодо ліквідації надзвичайних ситуацій.

У залежності від обстановки механізовані підрозділи при проведенні антитерористичної операції можуть застосовувати такі основні способи дій:

- блокування (ізоляція) районів зосередження НЗФ з подальшою їх ліквідацією;

- здійснення розвідувально-пошукових дій районів (місць) розташування НЗФ (РДГ);

- влаштування засідок;

- супроводження механізованих та автомобільних колон.

Основні завдання механізованого взводу з охорони і оборони об’єктів від нападу незаконних збройних формувань (розвідувально-диверсійних груп).

Основними завданнями механізованого взводу з охорони і оборони об’єктів є:

- своєчасне виявлення засобів розвідки НЗФ і РДГ на підступах до визначених об’єктів;

- недопущення мінування місцевості і визначених об’єктів на підступах до нього;

- відбиття нападу на визначені об’єкти.

Після прибуття на об’єкт, механізований взвод займає його і готує до оборони, як опорний пункт та обладнує в інженерному відношенні.

Для бойової техніки і всіх вогневих засобів обладнуються основні, запасні (тимчасові) вогневі позиції.

Траншеї і ходи сполучення відриваються в повний профіль.

Позиції вогневих засобів обладнуються амбразурами (бійницями), над ними встановлюються протиосколкові козирки. На закритих від спостереження ділянках установлюються мінні поля і сигнальні міни.

Дії командира механізованого підрозділу під час підготовки маршу по території, яка контролюється незаконними збройними формуваннями.

При плануванні маршукомандир підрозділу повинен:

- вивчити маршрут руху з визначенням районів, регіонів, міст, населених пунктів, щодо перебування в них сепаратистських груп, загонів, або формувань;

- марш планувати по ґрунтовим (польовим) дорогах, планувати обхідні маршрути та додаткові маршрути навколо населених пунктів, особливо тих, які зайняті сепаратистами;

- пересування планувати на максимально можливій швидкості;

- пересування підрозділів, коли дозволяє обстановка, планувати у сутінках та нічний час;

- для приховування виходу із базового табору планувати використання аерозолів (димів).

Дії командира механізованого підрозділу у випадку перекриття руху колони цивільним населенням.

У випадку перекриття маршруту руху цивільним населенням командир підрозділу повинен:

- змінити маршрут руху колони, не зупиняючись на максимально можливих швидкостях обійти натовп, при спробі заблокувати маршрути обходу застосовувати димові засоби та за необхідності попереджувальні постріли у гору кількома одиницями стрілецької зброї одночасно;

- якщо це не можливо зробити – зупинити колону не ближче ніж за 500 м від натовпу, віддати наказ “до бою” (розосередитись, зайняти кругову оборону, виставити охорону, організувати спостереження чим продемонструвати рішучість намірів;

- попередити про право застосування військовослужбовцями зброї голосом;

- викликати організаторів натовпу на переговори. Переговори вести на відстані не далі 100 м від бойових машин підрозділу;

- у разі невиконання вимог звільнити маршрут руху колони – здійснити попереджувальні постріли угору зі всієї зброї одночасно із застосуванням димів та здійснити спробу прорвати блокаду та продовжити рух;

- у разі неможливості здійснення цього організувати вартову службу, встановити межі постів, призначити варту до прибуття підрозділів ЗС України для посилення або підрозділів МВС, СБУ (Національної гвардії), які забезпечать зовнішнє кільце ізоляції та подальший рух колони;

- у разі нападу противника на колону підрозділ блокування зав’язує з ними бій на вигідному рубежі та відбиває напад, а колона повинна збільшити швидкість та вийти з-під удару.

Воєнно-ідеологічна підготовка під час проведення АТО.

Воєнно-ідеологічна підготовка є навчальним предметом індивідуальної підготовки військовослужбовців у загальній системі підготовки військ (сил), однією із основних форм ідеологічної роботи та виховання особового складу у Збройних Силах України. Вона ґрунтується на положеннях Конституції України, законах України, Воєнній доктрині України, інших нормативно-правових актах Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

Основним змістом воєнно-ідеологічної підготовки є цілеспрямована діяльність органів військового управління, командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом (з виховної та соціально-психологічної роботи) усіх рівнів щодо формування у військовослужбовців світоглядних ідеалів, цінностей та орієнтирів, високих морально-психологічних і бойових якостей в інтересах ефективного виконання військового обов’язку та визначених завдань.

Основні принципи воєнно-ідеологічної підготовки:

- науковість, достовірність і доступність викладання навчального матеріалу;

- розвиваючий і виховний характер навчання;

- системність та послідовність навчання;

- спрямованість змісту занять на підготовку особового складу до виконання завдань за призначенням.

Основні завдання воєнно-ідеологічної підготовки:

- роз’яснення засад державної зовнішньої та внутрішньої політики;

- формування в особового складу свідомого розуміння державної політики у військовій сфері, виховання патріотизму та особистої відповідальності за захист Вітчизни;

- роз’яснення місця і ролі Збройних Сил України у забезпеченні обороноздатності держави з урахуванням історичного досвіду та сучасних викликів і загроз, специфіки визначених завдань за призначенням;

- формування у військовослужбовців персональної відповідальності за дотримання положень Конституції України, законів України, наказів командирів (начальників), підтримання бойової готовності та виконання навчально-бойових завдань;

- вивчення норм міжнародного гуманітарного права.

Форми інформаційного впливу незаконних збройних формувань на наші війська.

Форми інформаційного впливу незаконних збройних формувань на наші війська:

Друкована пропаганда – це форма інформаційного впливу на протиборчу сторону, що здійснюється розповсюдженням друкованої продукції у вигляді листівок, газет, журналів, малюнків, календарів, листів, пов’язок з гаслами і ворожими символами та ін. з метою зниження морально-психологічної стійкості.

Усна пропаганда - це форма інформаційного впливу, який здійснюється на протиборчу сторону шляхом передачі через звукооповіщуючі станції, гучномовні пристрої (рупори, мегафони), засоби запису різних повідомлень і програм.

Радіопропаганда – це форма інформаційного впливу на сили ворожої сторони, що здійснюється шляхом передачі в ефір через військові і цивільні радіопередавачі спеціальних радіопрограм, а також шляхом входження в мережі бойового управління і канали зв’язку через військові радіо-засоби.

Поряд з радіо, важливим засобом інформаційного впливу противника на військовослужбовців виступає телебачення. Маючи потужні і компактні телепередавачі,незаконні збройні формування можуть використовувати їх як в управлінських цілях. Так і в пропагандистській діяльності серед військовослужбовців і місцевого населення. У цих цілях бойовики можуть «мобілізувати» під свої прапори місцевих та іноземних телевізійних кореспондентів.

При підготовці та виконанні терористичних актів може використовуватися інтернет (збір інформації та грошей, зібрання воєдино різні групи людей, рекламні цілі та ін.)