Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
І. Правопис голосних і приголосних, префіксів, суфіксів.
Правопис голосних.
Чергування О, Е з І.
О, Е переходять в І:
| 1. У відмінкових формах та
похідних частинах мови,
утворених від:
|
| 1). Іменників однини:
| промінь – променя – променевий, вісь – осі – осьовий.
| 2). Іменників множини:
| село – сіл, нога – ніг, ворота – воріт.
| 3). Прикметників:
| корінь – кореневий, у майбутньому – у майбутнім.
| 4). Присвійних прикметників:
| Ігор – Ігорів – Ігорового, Василь – Василів – Василевого.
| 5). Власних назв:
| Київ – Києва, Чернігів – Чернігова, Харків – Харкова.
| 6). Числівників:
| шість – шести – шостий, сім – семи – сьомий.
| 7). Займенників:
| твій – твого – твоїм, їхній – їхнього – їхнім
| 8). Дієслів:
| росте – ріс – рости, несе – ніс – носити.
| 9). У формах іменників на
-оро-, -оло-, -ере-, -еле-:
| болото – боліт – болітце, дорога – доріг – доріжка,
але: джерело – джерел – джерельце; дерево – дерев – деревце.
| 2. При словотворенні
| ніс – носити, західний – заходити, робітник - робота
| 3. У дієсловах (доконаний –
недоконаний вид)
| зберегти – зберігати, викоренити – викорінювати,
випекти – випікати.
| 4. У дієсловах із суфіксом
-ува, -юва та похідних
іменниках на –нн(я), коли наголос падає на кореневийІ:
| виполоскати – виполіскувати – виполіскування,
завертіти – завірчувати – завірчування,
але: вивершувати, прищеплювати, потребувати.
| О переходить в А:
1. Опереходить вА у дієсловах:
| схопити – хапати, але: простити - прощати.
|
О, Е у закритому складі.
О, Е у закритому складі не переходять в І:
| Коли вони випадні або вставні:
| день – дня, сотня – сотень, марка – марок, але: мох - моху, лоб - лоба, рот - рота, лев – лева.
| 2. Між приголосними у групах -ор-, -ер-, -ов-:
| шовк – шовку, шерсть – шерсті, вовк – вовка
але: погірдливий – погорда.
| 3. У групах -оро-, -оло-,-ере-,-еле-:
| мороз, холод, берег, перепілка,
але: моріг, поріг, сморід, просторінь, оборіг.
| 4.О, еу префіксах воз-, роз-, без-:
| вознесіння, розмивання, безтурботний.
| 5. О, е в суфіксах -очк-, -оньк-,
-тель-, -еньк-, -есеньк-:
| діточки, голубонька, мислитель, тепленький, малесенький.
| 6. У прикметниках, утворених від власних назв
на -ов, -ев, -єв, -їв:
| Серпухов – серпуховський, Ржев – ржевський,
Бакаєв – бакаєвський, Чугуїв – чугуївський.
| 7. У словах іншомовного походження:
| марафон, студент, шеф, диригент, Мирон,
але: колір – кольору, Федір – Федора.
| 8. В абревіатурах, складноскорочених словах:
| торгпред, неп, завгосп, виконроб.
| 9. У родовому відмінку іменників на -ння:
| запрошення, розчарування, вибачення.
| 10. У складних словах із наголошеними -вод-,
-воз-, -нос-, -роб-, -лов- у кінці слів:
| діловод – діловода, водовоз – водовоза, хлібороб – хлібороба, але: (-хід, -ріг) пішохід – пішохода, носоріг – носорога;
(-від): гозопровід – газопровода – гозопровідний;
(-воз): бензовоз – бензовоза – бензовозний..
| 11. У словах, утворених від грецького слова
“поліс” - місто:
| Сімферополь – сімферопольський, Нікополь – нікопольський, але: Ольгопіль – ольгопільський, Тернопіль – тернопільський.
|
Чергування О, Е з И, І.
1. І зберігається в словах із вирівняною основою:
1). У род. відм. однини та зменшувальних
формах:
2). У род. відм. множини та зменшувальних
формах:
|
гребінець – гребінця – гребінчика,
фахівець – фахівця.
гора – гір – гірка – гірочка,
зоря – зірка – зірок – зірочка – зірочок.
| 2. Е, и змінюються перед р, л у дієслівних
коренях:
| завмер – замри – завмирати,
беру – брати – вибирати.
| 3. Деякі слова мають паралельні форми:
| брівка (на обличчі) – бровка (край дороги);
клешня – клішня (стилістично нейтральні);
голівка (дитини) – головка (капусти, цвяха).
| 4. Окремі українські прізвища пишуться з о, е, і:
| Семонков – Семенков – Семінков;
Ковальовський – Ковалевський – Ковалівський
|
Правопис ненаголошених О, А, Е, И, І.
1. Правопис перевіряється наголосом:
| лежати – лежачи, лизати – лижучи.
| 2. О – після ж, ч, ш, щ, дж, й перед складами з а, о, у, ита твердим приголосним:
| жовтий, чоловік, шовк, щока, Джонатан, бджола, серйозний.
| 3. Е – після ж, ч, ш, щ, дж, й перед
складами з е, и та м’яким приголосним:.
| женити, чернетка, шелестіти, щебінь, джерело.
| 4. А – перед складом з постійно наголошеним а (я):
| багаття, качан, гаряче, але: лопата, поганий.
| 5. Характер чергування порушується при зміні
форм слова:
| вечір – на вечорі, гай– гайочок,
край – краєчок, серпень – серпневий
|
5. Позиційні чергування, пов’язані з милозвучністю.
1. Чергування У- В, І – Й.
У, В як префікси.
1. У - в чергуються, якщо при цьому не
змінюється значення слова:
| вживати – уживати, вчений – учений, вчора – учора.
| 2. У, в не чергуються:
1) Якщо змінюється значення слова:
2) У словах іншомовного походження:
3) У власних назвах:
|
удача (щасливий випадок) – вдача (характер);
враження – ураження, вправа – управа.
утопія, ультиматум, ватерлінія, варіант.
Уругвай, Уганда, Вірджинія, Вінсент,
але: Віллі - Уіллі, Вілбі – Уілбі, Вокер – Уокер.
|
Уживання прийменників У, В,
У вживається для уникнення збігу складних для вимови приголосних:
| 1. Між приголосними:
| мій учитель, взяв у хлопця, знайшов у кімнаті.
| 2. Перед приголосними на початку речення:
| Увійшли в кімнату. Учора зустрілися.
| 3. Після паузи (розділового знака) перед
приголосним:
| Поглянула – уразила в саме серце.
Щастя і радість – усюди.
| 4. Між голосним і приголосним: та завжди
передв, ф, льв, св, тв, хвтощо:
| виглянув у вікно, у хвилини небезпеки,
зайшла у воду, зникла у лісі.
| В уживається для уникнення збігу голосних:
| 1. Між голосними:
| …прийшли в оточенні …; бачили в озері…
| 2. Перед голосним на початку речення:
| В іншому випадку…В озері купатися краще.
| 3. Після голосного перед приголосним
(крім в, ф, льв, св, хвта ін.):
| зустрілися вранці, знайшли в садку, побачила в метро; але: побачила у вікно.
|
Сполучники І, Й.
І вживається:
1. Між приголосними:
| день і вечір, любов і турбота (зіставлення).
| 2. Перед приголосним на початку речення:
| І знову буде свято. І цього замало.
| 3. Після паузи (розділового знака) перед
приголосним:
| Глянув – і засміявся. Пройдуть сніги – і буде весна.
| 4. Між голосними, голосним і приголосним
та перед словом на й, я, ю, є, ї::
| Таня і Юля; знаю і пам’ятаю; страшно і весело; теплий і тихий.
| Й уживається:
1. Між голосними:
| взяли й одіслали; швидко й обережно.
| 2. Перед голосним на початку речення:
| Й одного не бачив. Й отак добиралися.
Але часто ставиться І: І ось у чому річ …
| 3. Після голосного перед приголосним:
| зустрічі й прощання; та й не бачив нічого.
|
2. Прийменники З, ІЗ, ЗІ (ЗО).
З вживається:
|
| 1. Перед словом на голосний:
| взяв з окремої папки, вийшов з автобуса.
| 2. Перед приголосним (крім с, ш):
| одна з фірм, з діда-прадіда, але: вийшов зі школи.
| ІЗвживається між приголосними (переважно
з, с, ц, ч. ш, щ) та групами приголосних:
| виїхав із Судака, …із сиром пироги,
взяв із шафи, знав із власного досвіду.
| ЗІвживається: перед сполученням
приголосних, серед яких є з, с, ц, ч, ш, щ:
| приїхав зі Сходу, пізно прийшов зі школи,
затримався зі своїми колегами.
| Зо (фонетичний варіант ЗІ) уживається: із числівниками два, тритазайменником мною:
| разів зо два, зустрівся зо (зі) мною,
пролетіло десятків зо три качок.
|
Чергування И з І.
1. І пишеться в основах незапозичених слів:
1. І чергується з О або Е:
| дорога – доріг, жінка – жінок, стеріг – стерегти.
| 2. У суфіксах -інь, -іш, -ісіньк, -юсіньк:
| теплінь, світліший, спокійнісінький.
| 3. Після м'яких і пом’якшених:
| осінь, сопілка, ніж, одвірок.
| И може чергуватися з І при словотворенні:
| злипатися – зліпити, висіти - повісити.
| 2. И пишеться:
1. У відкритих складах -ри-, -ли-відповідно до
вимови:
| гриміти, крижина, литаври, відлига, але: гріти, дрімати, зрікатися, тріщати.
| 2. Після твердих приголосних:
| сивина, пироги, нитка, питання.
| 3. У кінці слів після г, к, х:
| круги, руки, птахи, але (які): короткі, лихі.
| 3. Необхідно розрізняти суфікси -ІНН(я), -ИНН(я):
1.-інн(я) - у віддієслівних іменниках:
| служити – служіння, творити - творіння.
| 2.-инн(я) - у збірних іменниках:
| гарбуз – гарбузиння, картопля – картоплиння.
|
И, І після шиплячих.
1. І пишеться:
1. У деяких словах після ж, ц, ч, ш,
щ:
| жінка, ціанід, цідило, цілий, цілитель, цілувати, ціль, цінний, ціп, ціпеніти, цісар, кочівник, чільний, чіп, чіпати, чіпляти, чіткий, чітко, мишій, шість, щілина, щільний, щімкий, щіпка, щітка, щічка,
але:живіт, цивілізація, цикл, цикорій, цикута, цинізм, цирк, цитрус, цифра, чилієць, чимало, чинний, число, чистий, читач, шибка, шип, ширма, широчінь, шифр, шишка, щиглик, щипати, щирий, щит.
| 2. У дієсловах наказового способу
1-і та 2-ї особи множини:
| сказати – скажіть – скажімо, пекти – печіть – печімо,
мовчати – мовчіть – мовчімо.
| 3. У прислівниках:
| (в)уночі, хутчіш, (в)удвічі, мерщій, чітко.
| 4. У род. та місц. відмінках однини
іменників жіночого роду:
| мережі, ночі, печі, речі, суміші.
| 5. У наз. відмінку множини
іменників, прикметників,
числівників:
| межі, ножі, дріжджі, ключі, очі, гроші, вірші, кращі, вражаючі, рішучі, вищі, кращі, перші, тричі.
| 2. И пишеться:
|