Результати розрахунків косинусних конденсаторів

Номер досліду	Pдв1	cosj1	Iа	IL	b	QL	j	tgj	QC	C
Вт	А	А	%	вар	рад	град	вар	мкФ
										-	-
										-	-
										-	-

 

Алгоритм проведення розрахунків наступний:

5.2.1. Обчисліть для кожного із дослідів:

- активну потужність, у Вт, яку споживає АД з мережі:

; (14.10)

- коефіцієнт потужності споживача:

(14.11)

- активний струм:

(14.12)

- індуктивний струм:

(14.13)

- коефіцієнт завантаження двигуна

(14.14)

5.2.2.Знайдіть за (14.9) реактивну потужність батареї конденсаторів Q_1к, необхідну для компенсації кута зсуву фаз від j_1н до j_1к,

5.2.3 Обчисліть ємність батареї конденсаторів, мкФ:

(14.15)

5.3. Побудуйте векторні діаграми струмів фази для дослідів 2 та 3.

Аналіз одержаних результатів. Висновки і рекомендації

6.1. Аналізуючи результати розрахунків зверніть увагу на наступне:

6.1.1. Необхідними умовами ефективної експлуатації АД є повна завантаженість і до мінімуму скорочена робота у режимі холостого ходу.

6.1.2. Компенсація реактивного струму при одній і тій же споживаній активній потужності (І_а = const) призводить до зменшення загального струму лінії, який споживається з мережі.

6.2. Порівняйте режими навантаження двигуна і запишіть рекомендації по підвищенню коефіцієнта потужності дослідної установки.

Запитання для самоперевірки та тестового контролю

1. Що називають коефіцієнтом потужності електротехнічної установки?

2. У чому полягає економічна важливість коефіцієнта потужності?

3. Які електроприймачі є основними споживачами реактивної індуктивної енергії?

4. Від чого залежить коефіцієнт потужності трифазного АД?

5. Які основні способи підвищення коефіцієнта потужності електроустановок?

6. Чому при вмиканні конденсаторів паралельно обмотці статора АД підвищується коефіцієнт потужності установки?

7. Чому батарея конденсаторів, яку використовують для підвищення коефіцієнта потужності трифазного АД, з'єднується у трикутник?

8. У яких випадках для підвищення cos j доцільно перемикати обмотку статора зі схеми "трикутник" у схему "зірка"?

9. Які відносні переваги і недоліки мають косинусні конденсатори?

10. У яких випадках використовують синхронні компенсатори?

11. Як можна використати синхронні двигуни для підвищення cos j?

12. Які є варіанти розміщення компенсуючих установок?

13. Які переваги та недоліки індивідуального розміщення компенсуючи установок?

14. Які переваги та недоліки групового та централізованого розміщення компенсуючи установок?

15. На якій ділянці електропостачання доцільно встановлювати компенсуючи пристрої?

16. Чим пояснити доцільність автоматичного управління конденсаторними установками?

17. Що називають перекомпенсацією?

18. Як впливає перекомпенсація на роботу мережі?

Література: 8, с. 92-94; 13, с. 87-90

Література

1. Бартновский А.Л. Электрические измерения. Лабораторний практикум. – К.: Вища шк., 1974. – 216 с.

2. Величко О.М., Коцюба А.М., Новиков В.М. Основи метрології та метрологічна діяльність: Навч. посібник. – К.: 2000. – 228 с.

3. Данилов И.А., Иванов П.М. Общая электротехника с основами электроники. — М.: Высш. шк. 1989. – 752 с.

4. ДСТУ 2681 — 94 Метрологія. Терміни та визначення. Видання офіційне: Затв. та надано чинності наказом Держстандарту України № 189 від 26 лип. 1994 р. – Київ, 1994. – 68 с.

5. ЕСКД Обозначения условные графические в схемах. ГОСТ 2.721—74—ГОСТ 2.758—81. Изд. офиц. – М.: Гос. комитет СССР по стандартам, 1985. – 544 с.

6. Іванов А.О. Лабораторні роботи з електротехніки.—К.;Вища шк.,1970. – 330 с.

7. Измерение электрических и неэлектрических величин: Учеб.пособие для вузов / Н.Н. Евтихием, Я.А. Купершмидт, В.Ф. Папуловский, В.Н. Скугоров. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 352 с.

8. Касаткин А.С., Немцов М.В. Электротехника. — М.: Энергия, 1983. —440с.

9. Касаткин А.С. Основы електротехники: Учеб. пособие. — М.: Высш. шк., 1982. — 288 с.

10. Кацман М.М. Электрические машины: Учеб.—М.: Высш. шк., 1990. — 463 с.

11. Китаев В.Е. Электротехника с основами промышленной электроники: Учебник. — М.: Высш. шк., 1985. — 224 с.

12. Кузнецов М.И. Основы электротехники: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк., 1985. — 368 с.

13. Малинівський С.М. Загальна електротехніка: Підручник. – Л.: Бескид Біт, 2003. – 640 с.

14. Общая електротехника: Учеб. пособие / Под ред. А.Т. Блажкина. — Л.: Энергоатомиздат,1986. — 592 с.

15. Паначевний Б.І., Свергун Ю.Ф. Загальна електротехніка: теорія і практика: Підручник. – К.: Каравела, 2004. – 440 с.

16. Панев Б.И. Электрические измерения: Справочник (в вопросах и ответах). – М.: Агропромиздат, 1987. – 224 с.

17. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. ДНАОП 0.00–1.32—01. – К.: Укрархбудінформ, 2001. – 121 с.

18. Трегуб А.П. Электротехника: Учеб. пособие / Под ред. Э.В. Кузнецова. – К.: Вища шк., 1987. – 600 с.

19. Чекалин Н.А., Полухина Г.Н., Чекалина С.А. Охрана труда в електрохозяйствах промышленных предприятий: Учебник для техникумов. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 256 с.

20. Штепан Ф. Устройства защитного отключения, управляемые дифференциальным током. – Прага, 2000. – 90 с.

Додатки

Додаток 1

Сучасні визначення основних одиниць виміру системи SI [4]

Величина	Одиниця
Назва	Сим-вол	Розмір-ність	Назва	Позначення	Позначення рекомендованих кратних та частинних одиниць SI
українське	міжнародне	українське	міжнародне
Довжина	l, L	L	метр	м	m	км см мм мкм нм пм фм	km cm mm mm nm pm fm
Маса	m	M	кілограм	кг	kg	Мг г мг мкг	Mg g mg mg
Час	t, T	Т	секунда	с	s	кс мс мкс нс	ks ms ms ns
Сила електричного струму, електричний струм	I	I	ампер	А	А	кА мА мкА нА	kA mA mA nA
Термодинамічна температура	T, q	q	кельвін	К	К	МК кК мК мкК	MK kK mK mK
Сила світла	Iv	J	кандела	кд	cd	-	-
Кількість речовини	N, V	N	моль	моль	mol	кмоль ммоль мкмоль	kmol mmol mmol

Примітка. Ампер дорівнює силі незмінного струму, який під час проходження по двох безмежно довгих паралельних прямолінійних провідниках над малого кругового перерізу, розташованих на відстані 1 м один від одного у вакуумі, викликав би на кожній ділянці провідника завдовжки 1 м силу взаємодії, яка дорівнює 2×10^-7 Н (МКМВ, 1946р., Резолюція 2, яка схвалена 9-ю ГКМВ, 1948 р.).

Додаток 2

Похідні одиниці SI, які мають спеціальні назви [4]

Назва величини	Одиниця
Назва	Позначення	Вираз у термінах основних та похідних одиниць SI
українське	міжнародне
Площинний кут	радіан	рад	rad	1 рад = 1 м/м =1
Просторовий кут	стерадіан	ср	sr	1 ср = 1 м^2/м^2 = 1
Частота	герц	Гц	Hz	1 Гц = 1 с^-1
Сила, вага	ньютон	Н	N	1 Н = 1 кг∙м/с^2
Тиск (механічне) напруження, модуль пружності	паскаль	Па	Pa	1 Па = 1 Н/м^2
Енергія, робота, кількість теплоти	джоуль	Дж	J	1 Дж = 1 Н∙м
Потужність, потік випромінення	ват	Вт	W	1 Вт = 1 Дж/с
Електричний заряд, кількість електрики	кулон	Кл	C	1 Кл = 1 А∙с
Електричний потенціал, різниця потенціалів, (електрична) напруга, електрорушійна сила	вольт	В	V	1 В = 1 Вт/А
Електрична ємність	фарад	Ф	F	1 Ф = 1 Кл/В
Електричний опір	ом	Ом	W	1 Ом = 1 В/А
Електрична провідність	сіменс	См	S	1 См = 1 Ом^-1
Магнітний потік (потік магнітної індукції)	вебер	Вб	Wb	1 Вб = 1 В∙с
Магнітна індукція, густина магнітного потоку	тесла	Тл	Т	1 Тл = 1 Вб/м^2
Індуктивність, взаємна індуктивність	генрі	Гн	Н	1 Гн = 1 Вб/м
Світловий потік	люмен	лм	lm	1 лм = 1 кд∙ср
Освітленість	люкс	лк	lx	1 лк = 1 лм/м^2
Активність (радіонуклідна)	бекерель	Бк	Bq	1 Бк = 1 с^-1
Поглинута доза (іонізувального випромінення), питома передана енергія, керма	грей	Гр	Gy	1 Гр = 1 Дж/кг
Еквівалентна доза (іонізувального випромінення)	зіверт	Зв	Sv	1 Зв = 1 Дж/кг

 

 

Додаток 3

Умовні графічні та літерні позначення елементів електричних схем [6]

 

Позначення	Розміри	Найменування
графічне	літерне
		60^о	Потік електромагнітної енергії, сигнал електричний в одному напрямку (наприклад, праворуч)
а)     б)	Е     J		а) джерело ЕРС     б) джерело струму
а)   б)	Т		Однофазний трансформатор з феромагнітним магнітопроводом: а) спрощене позначення; б) розгорнуте позначення
а) б) в)			Електропроводка: а) провід; б) шина гола (провід без ізоляції); в) перемичка контактна
			Відгалуження ліній електричного зв’язку нерознімні
	EL		Лампа розжарювання електрична освітлювальна
	r (R)		Резистор незмінний
а) б)	R		Резистор змінний: а) в реостатному вмиканні з лінійним регулюванням (загальне позначення);   б) з рухомим (ковзним) контактом

Продовження дод.3

а)   б)   в)   г)	L		а) Котушка індуктивності, дросель без магнітопроводу; б) обмотка: електричної машини; керування; напруги в вимірювальних приладах; в) обмотка струмова в вимірювальних приладах; г) дросель з феромагнітним магнітопроводом
а)   б)   в)	С		Конденсатор: а) неполярний (у вертикальному колі);   б) полярний (у горизонтальному колі);     в) змінної ємності
a ) б) в)	PА     PSV   PI		Прилад електровимірювальний: а) показує (наприклад, амперметр);   б) реєструє(наприклад, вольтметр само писний);   в) що інтегрує (наприклад, лічильник електроенергії)
	FU		Запобіжник плавкий
а)   б)	ХТ		Контакт контактного з’єднання: а) розбірного; б) нерозбірного
а)   б)	Х		З’єднання контактне рознімне: а) однопроводове;   б) двопроводове
а)   б)	XP   XS		Контакти одно- та двопроводового контактного рознімного з’єднання: а) штир;   б) гніздо

Закінчення дод.3

а)   б)	SA, Х     К		Вимикач однополюсний. Контакт комутаційного пристрою (загальне позначення): а) замикальний;   б) розмикальний
а)   б)	К		Контакт зі само поверненням у вихідний стан: а) замикальний   б) розмикальний
а)     б)	SB		Вимикач кнопковий натискний: а) з замикальним контактом;     б) з розмикальним контактом.
а)     б)	Q		Вимикач багатополюсний (одно- та багатолінійне позначення): а) двополюсний;   б) триполюсний
а)     б)	QF		Вимикач з автоматичним поверненням у стан «Вимкнено» (автомат): а) однополюсний;     б) триполюсний

 

Додаток 4