Законодавча та нормативна документація з охорони праці в закладах освіти

Законодавча та нормативна документація з охорони праці в закладах освіти

Основою правової бази з охорони праці є Конституція України (1996 р.), яка проголошує про пріоритет життя, здоров’я, честі та гідності людини (ст. 2), права на охорону здоров’я (ст. 36), безпечні умови праці (ст. 43), відшкодування заподіяної шкоди (ст. 50).

Декларовані права закріплюються законодавством з охорони праці, яке складається з «Кодексу законів про працю України» (1997 р.), Закону «Про охорону праці» (1992 р.) в редакції 2002 року, Закону «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (1999 р.) та інші законах, підзаконних та нормативних актів.

Закон України «Про охорону праці» був прийнятий 14 жовтня 1992 року. Це один з перших законів незалежної України. Розглянемо структуру закону після змін внесених в 2002 році. Закон складається восьми розділів та прикінцевих положень.

Розділ 1. «Загальні положення».

В цьому розділі вивчається поняття «Охорони праці», сфера дії закону та основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

Розділ 2. «Гарантії прав на охорону праці».

В розділі розглянуті права працівників на охорону праці при укладенні трудового договору, під час роботи, права на пільги і компенсації за важкі умови праці, право на відшкодування шкоди, пов’язаної з виконанням трудових обов’язків.

Розділ 3. «Організація охорони праці».

Цей розділ містить вимоги до управління охороною праці на виробництві, створення служби охорони праці та інших структур з контролю та управління охороною праці. Розглянуті питання фінансування охорони праці, вимоги до основних напрямків роботи з охорони праці: навчання, організація медичних оглядів для певних категорій працівників, розслідування та облік нещасних випадків, інформація та звітність про стан охорони праці, питання додержання вимог охорони праці при проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств.

Розділ 4. «Стимулювання охорони праці».

Розділ присвячений питанням економічного стимулювання охорони праці, яке здійснюється за рахунок:

– відшкодування шкоди заподіяної як працівникам, так і іншими підприємствами громадянам, державі;

– застосування штрафних санкцій до підприємств, організацій та установ.

Розділ 5. «Нормативно-правові акти з охорони праці».

Законом передбачаються такі нормативні акти про охорону праці: державні, міжгалузеві та галузеві правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші. В розділі формулюється порядок опрацювання, прийняття та скасування нормативних актів, поширення цих нормативних актів на сферу трудового і професійного навчання молоді.

Розділ 6. «Державне управління охороною праці».

В розділі закріплюються основи структури державного управління охороною праці, визначаються компетенції органів управління.

Розділ 7. «Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці».

Визначає органи державного нагляду та їх повноваження, права. Громадський контроль згідно до закону здійснюють трудові колективи та професійні спілки, формуються їх повноваження, права.

Розділ 8. «Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці».

В розділі закріплюється за порушення вимог охорони праці: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність.

Розділ 9. «Прикінцеві положення».

В розділі встановлюється термін початку дії закону (21 листопада 2002 року) та порядок його введення в дію.

Нормативні акти роз’яснюють та розкривають практичний зміст реалізації окремих статей законодавства України з охорони праці. Нормативні акти поділяються на правила, стандарти, положення, інструкції, рекомендації, вимоги, технічні умови та інші:

– Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти (наказ МОН №563 від 01.08.2001);

– Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, наказ МОН №616 від 31.08.2001).

До загальнодержавних нормативних актів належать:

§ державні стандарти України – ДСТУ;

§ державні нормативні акти з охорони праці – ДНАОП;

§ нормативно-правові акти з охорони праці – НПАОП, наприклад: НПАОП 00.0-6.02.-04 „Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробницт;

§ державні санітарні правила і норми – ДержСанПіН, наприклад: ДСанПіН 5.5.3.008-98 „Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу”;

§ будівельні норми і правила – БНіП.

Крім цього діють міждержавні стандарти країн СНГ – ГОСТ системи ССБТ (стандарти системи безпеки праці), окремі стандарти ЄС. На рівні підприємств та їх об’єднань на основі законів та вищих нормативних актів розробляються та затверджуються стандарти підприємств з охорони праці (СТБ), технічні умови праці (ТУ), типові інструкції та інструкції з охорони праці на робочому місці.

Основою системи нормативних актів з охорони є нормативно-правові акти (НПАОП), які розробляються відповідно до діючого положення міністерствами, ДУ Національним науково-дослідним інститутом промислової безпеки та охорони праці, Державним комітетом з промислової безпеки та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд). Останній координує роботу з розробки актів та затверджує їх в державному реєстрі.

 

Параметри мікроклімату для категорій робіт

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, ^0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху, м/с
Холодний період року	Легка І а	22-24	40-60	0,1
Легка І б	21-23	40-60	0,1
Середньої важкості ІІа	19-21	40-60	0,2
Середньої важкості ІІб	17-19	40-60	0,2
Важка ІІІ	16-18	40-60	0,3
Теплий період року	Легка Іа	23-25	40-60	0,1
Легка І б	22-24	40-60	0,2
Середньої важкості ІІ а	21-23	40-60	0,3
Середньої важкості ІІ б	20-22	40-60	0,3
Важка ІІІ	18-20	40-60	0,4

 

 

Зокрема, для більшості шкільних приміщень за санітарними правилами і нормами (ДСанПіН 5.5.2.008-01«Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу») температура повітря в приміщенні повинна бути 17…20⁰С, відносна вологість – 40…60%, рухомість повітря – до 0,1м/с (табл. 10.2).

Таблиця 10. 2

Рекомендовані параметри мікроклімату в приміщеннях шкіл

№ з/п	Назва приміщень	Оптимальні параметри	Допустимі параметри
Температура повітря, С^0	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с	Температураповітря, С^0	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
1.	Класи, аудиторії (загальні)	18-20 (20-23)	40-60	0,1	(25)	(75)	0,2
2.	Кабінети фізики (хімії)	18-20 (20-23)	40-60	0,1	(25)	(75)	0,2
3.	Майстерня з обробки металу	17-19 (20-22)	40-60	0,3	15-21 (28)	(65)	0,4
4.	Майстерня з обробки деревини	16-18 (18-21)	40-60	0,3	13-19 (26)	(65)	0,4
5.	Майстерня з обробки тканини	18-20 (20-23)	40-60	0,1	(25)	(75)	0,2

Примітка: в дужках параметри для теплої пори року.

 

4. Вимоги до параметрів мікроклімату в навчальних приміщеннях.

Вологе повітря – це суміш повітря й водяної пари. Кількість водяної пари в повітря називають абсолютною вологістю. Повітря, в якому міститься гранично можлива за даної температури кількість вологи, називають насиченим. Водяна пара, яка знаходиться у такому повітрі, буде насиченою. Для порівнянь вологого повітря відносно його насиченого стану використовують поняття відносної вологості (φ).

Відносна вологість – відношення вмісту водяної пари у повітрі до його вмісту в насиченому повітрі за тієї ж температури повітря. При φ = 0% – повітря сухе, при φ = 100% – насичене (утворюється туман). Якщо вологе повітря охолоджувати (вміст вологи не змінюється), то по досягненні деякої температури воно переходить в насичене. Ця температура називається температурою точки роси. Подібне явище часто спостерігається у природі: ранковий туман, роса.

 

5. Контроль параметрів мікроклімату.

Для вимірювання параметрів мікроклімату використовують: температури – термометри (рідині, термоелектричні та інші); відносної вологості повітря – гігрометри та психрометри; рухомості повітря – кататермометри та анемометри: крильчасті, чашкові, індукційні та інші.

 

 

Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків

Таблиця 24.2

Таблиця 24.3

Законодавча та нормативна документація з охорони праці в закладах освіти

Основою правової бази з охорони праці є Конституція України (1996 р.), яка проголошує про пріоритет життя, здоров’я, честі та гідності людини (ст. 2), права на охорону здоров’я (ст. 36), безпечні умови праці (ст. 43), відшкодування заподіяної шкоди (ст. 50).

Декларовані права закріплюються законодавством з охорони праці, яке складається з «Кодексу законів про працю України» (1997 р.), Закону «Про охорону праці» (1992 р.) в редакції 2002 року, Закону «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (1999 р.) та інші законах, підзаконних та нормативних актів.

Закон України «Про охорону праці» був прийнятий 14 жовтня 1992 року. Це один з перших законів незалежної України. Розглянемо структуру закону після змін внесених в 2002 році. Закон складається восьми розділів та прикінцевих положень.

Розділ 1. «Загальні положення».

В цьому розділі вивчається поняття «Охорони праці», сфера дії закону та основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

Розділ 2. «Гарантії прав на охорону праці».

В розділі розглянуті права працівників на охорону праці при укладенні трудового договору, під час роботи, права на пільги і компенсації за важкі умови праці, право на відшкодування шкоди, пов’язаної з виконанням трудових обов’язків.

Розділ 3. «Організація охорони праці».

Цей розділ містить вимоги до управління охороною праці на виробництві, створення служби охорони праці та інших структур з контролю та управління охороною праці. Розглянуті питання фінансування охорони праці, вимоги до основних напрямків роботи з охорони праці: навчання, організація медичних оглядів для певних категорій працівників, розслідування та облік нещасних випадків, інформація та звітність про стан охорони праці, питання додержання вимог охорони праці при проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств.

Розділ 4. «Стимулювання охорони праці».

Розділ присвячений питанням економічного стимулювання охорони праці, яке здійснюється за рахунок:

– відшкодування шкоди заподіяної як працівникам, так і іншими підприємствами громадянам, державі;

– застосування штрафних санкцій до підприємств, організацій та установ.

Розділ 5. «Нормативно-правові акти з охорони праці».

Законом передбачаються такі нормативні акти про охорону праці: державні, міжгалузеві та галузеві правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші. В розділі формулюється порядок опрацювання, прийняття та скасування нормативних актів, поширення цих нормативних актів на сферу трудового і професійного навчання молоді.

Розділ 6. «Державне управління охороною праці».

В розділі закріплюються основи структури державного управління охороною праці, визначаються компетенції органів управління.

Розділ 7. «Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці».

Визначає органи державного нагляду та їх повноваження, права. Громадський контроль згідно до закону здійснюють трудові колективи та професійні спілки, формуються їх повноваження, права.

Розділ 8. «Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці».

В розділі закріплюється за порушення вимог охорони праці: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність.

Розділ 9. «Прикінцеві положення».

В розділі встановлюється термін початку дії закону (21 листопада 2002 року) та порядок його введення в дію.

Нормативні акти роз’яснюють та розкривають практичний зміст реалізації окремих статей законодавства України з охорони праці. Нормативні акти поділяються на правила, стандарти, положення, інструкції, рекомендації, вимоги, технічні умови та інші:

– Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти (наказ МОН №563 від 01.08.2001);

– Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, наказ МОН №616 від 31.08.2001).

До загальнодержавних нормативних актів належать:

§ державні стандарти України – ДСТУ;

§ державні нормативні акти з охорони праці – ДНАОП;

§ нормативно-правові акти з охорони праці – НПАОП, наприклад: НПАОП 00.0-6.02.-04 „Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробницт;

§ державні санітарні правила і норми – ДержСанПіН, наприклад: ДСанПіН 5.5.3.008-98 „Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу”;

§ будівельні норми і правила – БНіП.

Крім цього діють міждержавні стандарти країн СНГ – ГОСТ системи ССБТ (стандарти системи безпеки праці), окремі стандарти ЄС. На рівні підприємств та їх об’єднань на основі законів та вищих нормативних актів розробляються та затверджуються стандарти підприємств з охорони праці (СТБ), технічні умови праці (ТУ), типові інструкції та інструкції з охорони праці на робочому місці.

Основою системи нормативних актів з охорони є нормативно-правові акти (НПАОП), які розробляються відповідно до діючого положення міністерствами, ДУ Національним науково-дослідним інститутом промислової безпеки та охорони праці, Державним комітетом з промислової безпеки та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд). Останній координує роботу з розробки актів та затверджує їх в державному реєстрі.