Тема 1 Загальні основи і принципи бухгалтерського обліку в банках.

ОБЛІК В БАНКАХ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

для студентів ОКР «бакалавр»

з напряму 6.030509 – «Облік і аудит»

скороченої форми навчання

 

 

Мелітополь, 2012

УДК 657:336.71

Облік в банках. Конспект лекцій для студентів з напряму з напряму 6.030509 – «Облік і аудит» – Таврійський державний агротехнологічний університет, 2012. – 141 с.

 

Розробник: ст викладач кафедри обліку і аудиту Греджева Т.В.

 

 

Рецензенти: к.е.н., доцент Яцух О.О.

 

Начальник відділення Райффайзен банку "Аваль" Адаменко І.В.

 

 

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри _____

Протокол № ____ від «____» 20 р.

 

Затверджено методичною комісією факультету _________________________

Протокол № від «__» 201 р.

ЗМІСТ

 

Вступ
Тема 1. Загальні основи і принципи бухгалтерського обліку в банках
Тема 2 Облік капіталу комерційного банку
Тема 3 Облік доходів і витрат комерційного банку
Тема 4 Облік касових операцій в комерційних банках
Тема 5 Облік операцій комерційного банку за безготівковими розрахунками
Тема 6 Облік кредитних операцій
Тема 7 Облік депозитних операцій установ комерційних банків
Тема 8 Облік операцій банків з цінними паперами
Тема 9 Облік операцій в іноземній валюті
Тема10 Облік операцій з основними засобами
Тема 11 Облік операцій з нематеріальними активами
Тема 12 Облік лізингових операцій
Список літератури

 

ВСТУП

Дисципліна "Облік в банках" є однією з профілюючих у підготовці бакалаврів за спеціальністю "Облік і аудит". Вона є логічним продовженням дисциплін з обліку, які вивчаються на попередніх етапах підготовки. В ній вивчаються загальні принципи побудови бухгалтерського обліку в банках, характеристика та структура Плану рахунків банку, механізм кореспондентських відносин між комерційними банками, облік операцій здійснюваних комерційними банками України. При вивченні дисципліни розглядається облік капіталу банку, доходів та витрат, основних засобів, кредитних та депозитних операцій, операцій з цінними паперами та іноземною валютою, облік лізингових операцій.

Предметом курсу є основи бухгалтерського обліку операцій здійснюваних комерційними банками.

Метою вивчення дисципліни є оволодіння методикою бухгалтерського обліку основних банківських операцій, здатність якнайкраще орієнтуватися в питаннях облікової політики банку. В процесі вивчення дисципліни вирішуються наступні завдання:

1. дослідження загальних основ та принципів бухгалтерського обліку в банках, зокрема Плану рахунків, організації обліку в комерційному банку;

2. вивчення обліку окремих видів активів банку, доходів, витрат, джерел власних засобів та зобов’язань;

3. опанування ведення обліку операцій комерційного банку.

В результаті вивчення обліку в банках студенти повинні знати загальні основи та принципи обліку в банку, систему кореспондентських відносин між банками; ведення обліку основних засобів банку, доходів та витрат; облік банківських операцій, зокрема операцій з цінними паперами, кредитних, депозитних операцій та інших; вмітискладати бухгалтерські проведення з міжбанківських розрахунків; виконувати необхідні розрахунки з депозитних операцій; відображати на рахунках бухгалтерського обліку операції банку з іноземною валютою; володіти Планом рахунків комерційного банку; порядком ведення фінансового та управлінського обліку в банках.

Конспект лекцій розроблений на підставі типової та робочої програм дисципліни "Облік в банках".

Конспект лекцій дисципліни "Облік в банках" охоплює 13 тем.

Тема 1 Загальні основи і принципи бухгалтерського обліку в банках.

Предмет і метод бухгалтерського обліку. Характеристика елементів методу. Передумови та необхідність розподілу бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський. Значення та методика податкового обліку в системі комерційних банків. Взаємозв’язок та відмінності в методах здійснення бухгалтерських проведень з господарськими операціями банку в системі фінансового та податкового обліку. Бухгалтерські документи (клієнтські, внутрішньобанківські) та регістри бухгалтерського обліку. Їх характеристика, документообіг. Функції відповідальних виконавців банку, порядок розподілу службових обов’язків та окремих ділянок обліку за відповідальними виконавцями. Зміни в організації обліку та складання звітності банку у зв’язку з реформуванням бухгалтерського обліку в банківській системі України. Особливості побудови Плану рахунків. Принципи побудови Плану рахунків. Класифікація рахунків в Плані рахунків комерційного банку.

Тема 2 Облік капіталу комерційного банку.

Характеристика капіталу банку. Структура балансових рахунків класу 5 Плану рахунків. Порядок обліку операцій під час формування статутного фонду до реєстрації комерційного банку за тимчасовим рахунком у регіональному управлінні Національного банку. Бухгалтерський облік емісійних різниць у процесі первинного розміщення акцій. Облік операцій з викупу банком акцій власної емісії та їх подальшої реалізації. Бухгалтерський облік операцій, пов’язаний із нарахуванням дивідендів та розрахунками з акціонерами. Відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку фінансового результату поточного року та його розподілу. Облік операцій формування фондів комерційного банку за рахунок нерозподіленого прибутку.

Тема 3 Облік доходів та витрат комерційного банку.

Структура класів 6 і 7 (“Доходи” і “Витрати”) Плану рахунків. Економічна характеристика банківських та небанківських доходів (витрат) банку. Бухгалтерський облік процентних та комісійних доходів і витрат банку за принципами міжнародних стандартів обліку. Методи визначення кількості днів для розрахунку процентних доходів (витрат). Облік операцій за рахунками “Доходи майбутніх періодів” (3600) та “Витрати майбутніх періодів” (3500). Правила обліку доходів та витрат за методом нарахування та відображення результатів у системі фінансового обліку та у фінансової звітності. Зміст податкового обліку. Способи ведення обліку валових доходів та валових витрат: позасистемно; на балансових рахунках; на позабалансових рахунках. Порядок закриття рахунків доходів та витрат та підрахунок фінансових результатів поточного року, облік нарахування, сплати податку на прибуток та розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість. Відображення зазначених результатів у системі фінансового та податкового обліку.

Тема 4 Облік касових операцій в комерційних банках.

Основні нормативні документи, що регулюють організацію емісійно-касової роботи в установах банків. Порядок здійснення касових операцій у прибуткових і видаткових касах. Облік операцій, що проводяться вечірніми касами та касами перерахунку. Порядок роботи кас банків при підприємствах та організаціях. Організація резервних фондів Національного банку України. Порядок підкріплення операційних кас установ комерційного банку під час роботи через консолідований кореспондентський рахунок. Інкасація грошової виручки. Облік даних операцій. Порядок заключення операційної каси комерційних банків. Загальна схема документообігу під час виконання касових операцій установами банків.

Тема 6 Облік кредитних операцій.

Характеристика кредитних операцій. Позабалансові кредитні операції та порядок визначення кредиту балансовим активом. Принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій. Облік номіналу кредиту. Облік нарахованих доходів. Структурна побудова Плану рахунків щодо рахунків, за якими обліковуються кредитні операції комерційного банку. Облік гарантій за кредитами. Облік операцій зворотного репо. Принципи обліку субординованих кредитів. Облік кредитів з пільговою процентною ставкою. Облік операцій застави: надання та отримання. Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні ризики.

Отримання внесків акціонерів до статутного

Приклад.

¨ Оголошено статутний фонд банку “Новий” – 300 000 акцій, номінальною вартістю 10 грн. Отримано внесків за цим фондом 900 000 грн.:

Д-т коррахунок 900 000 грн.

К-т 3630 900 000 грн.

¨ Зареєстрований статутний фонд 900 000 грн.

· На суму несплаченого статутного фонду:

Д-т 5001 2 100 000 грн.

К-т 5000 2 100 000 грн.

· На суму сплаченого статутного фонду:

Д-т 3630 900 000 грн.

К-т 5000 900 000 грн.

(окремо обліковуються прості та привілейовані акції)

¨ Отримано кошти після реєстрації банку:

Д-т Коррахунок 2 100 000 грн.

К-т 5001 2 100 000 грн.

У разі первинного розміщення акцій їх реалізація за ціною нижчою за номінальну законодавчо заборонена. Реалізація акцій за ціною, яка вища за номінальну призводить до появи емісійних різниць, які обліковуються за рахунком 5010 “Емісійні різниці”.

Внесемо додаткові умови.

¨ На суму несплаченого статутного фонду 2 100 000 грн. банк оголосив:

150 000 6-процентних привілейованих акцій номіналом 10 грн.:

Д-т 5001/1 1 500 000 грн.

К-т 5000/1 1 500 000 грн.

120 000 простих акцій за номіналом 5 грн.:

Д-т 5001/2 600 000 грн.

К-т 5000 /2 600 000 грн.

¨ Реалізовано

· 75 000 привілейованих акцій за ціною 15 грн.:

а) Д-т кореспондентський рахунок 750 000 грн.

К-т 5001/1 750 000 грн.

б) Д-т кореспондентський рахунок 375 000 грн.

К-т 5010/1 375 000 грн.

80 000 простих акцій по 8 грн. кожна:

а) Д- т кореспондентський рахунок 400 000 грн.

К-т 5001/2 400 000 грн.

б) Д-т кореспондентський рахунок 240 000 грн.

К-т 5010/2 240 000 грн.

Комерційні банки – юридичні особи можуть надавати дозвіл філіям на розміщення акцій серед своїх клієнтів. Кошти, отримані філією банку за реалізовані акції за номінальною вартістю, обліковуються за пасивним рахунком №3641 “Кредиторська заборгованість за розрахунками з цінними паперами для банку” і перераховуються головному банку через рахунки групи 390 “Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку, які розташовані в Україні” для формування статутного фонду. Згідно з отриманими від філії документами головний банк зараховує кошти за реалізовані філією акції на рахунок № 5000.

Отже операції за рахунками групи 500 “Статутний капітал банку” відображуються лише на балансі головного банку (юридичної особи).

Розрахунки акредитивами

Акредитив – це форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний:

· виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;

· надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Банк емітент може відкривати такі види акредитивів:

· покритий – акредитив для здійснення платежів, при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

· непокритий – акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відкличні та невідкличні, про що робиться позначка безпосередньо на бланку акредитива.

За відсутності такої позначки акредитив вважається невідкличним.

Відкличним називають акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (скажімо, у разі недодержання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про зміну умов відкличного акредитива заявник може надати бенефіціару – юридичній особі, на користь якої виставлений акредитив, лише через банк-емітент, котрий повідомляє виконуючий банк, а останній – бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива.

Виконуючий банк зобов’язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, перш ніж останній дістане повідомлення про зміну чи аналювання акредитива.

Невідкличним є такий акредитив, котрий може бути змінений або анульований лише за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Бенефіціар може достроково відмовитися використовувати акредитив, якщо таке передбачено його умовами. Зі своїми пропозиціями про зміну умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а той, у разі згоди, внесе зміни до акредитива через банк-емітент, котрий надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку.

Акредитиви в іншому (виконуючому) банку за дорученням банку емітента можуть виконуватися:

а) депоновані – списанням коштів з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами», відкритого у виконуючому банку;

б) гарантовані – наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента, відкритого під час встановлення кореспондентських відносин між банками.

Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), якими передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов’язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Кожний акредитив призначається для розрахунків лише з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву, де має зазначити:

· назву заявника та бенефіціара, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України;

· назву банку-емітента та банку, який виконує акредитив;

· вид акредитива;

· строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);

· суму акредитива;

· дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;

· умови акредитива (види товарів, які оплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів – з акцептом уповноваженого платника або без акцепту і т.ін.).

Зазначені реквізити є обов’язковими і за відсутності одного з них акредитив не відкривається.

Умови акредитива мають бути складені так, щоб вони, з одного боку, давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого – забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.

Акредитив має містити лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.

У разі відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, банк-емітент перераховує кошти платника на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» в банку бенефіціара та повідомляє його про умови акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку № 9802 «Акредитиви до сплати».

Для відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, платник подає заяву в 4-х примірниках. Перший примірник заяви виконує роль меморіального документа і підшивається в документи для банку, другий використовується як додаток до позабалансового рахунку № 9802, третій видається заявникові як розписка банку про відкриття акредитива з необхідними позначками банку, четвертий може бути використаний для інформування виконуючого банку про умови акредитива і надсилається йому за допомогою засобів спецзв’язку або у вигляді повідомлення іншими лініями зв’язку.

У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива.

Заява про відкриття акредитива подається в 3-х примірниках. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного доручення в банку-емітенті підшивають до документів дня, другий видають заявникові як розписку банку про відкриття акредитива, третій надсилають за допомогою засобів спецзв’язку до виконуючого банку для зарахування на позабалансовий рахунок № 9802 Акредитиви до сплати.

У разі відкриття непокритого акредитива платник подає лише заяву, де в рядку «вид акредитива» має бути додатковий запис «гарантований». Один із примірників заяви банк-емітент враховує на позабалансовому рахунку № 9020 «Гарантії, що надані клієнтам».

Одержане від банку-емітента повідомлення про відкриття непокритого акредитива (або примірник заяви на відкриття акредитива) виконуючий банк враховує на позабалансовому рахунку № 9802. Такий облік ведеться окремо від повідомлень про відкриття депонованих акредитивів, які враховані на цьому позабалансовому рахунку.

Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає виконуючому банку в 4-х примірниках передбачені умовами акредитива документи разом з їх реєстром. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо додержання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує бенефіціара, надсилаючи одночасно повідомлення банкові-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.

У разі отримання негативної відповіді або ненадходження жодної виконуючий банк повертає всі документи за акредитивом бенефіціару з написом на першому примірнику реєстру про причини їх повернення за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами».

Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий примірник видається бенефіціару з необхідними позначками банку, третій та четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента з використанням засобів спецзв’язку, третій примірник використовується для списання коштів з позабалансового рахунку № 9802, а четвертий видається заявникові акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

У разі використання акредитива, депонованого в банку-емітенті, виконуючий банк за дорученням банку-емітента перевіряє виконання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром (у трьох примірниках) реєстром документів, що стосуються акредитива, та за іншими передбаченими акредитивом документами.

Третій примірник реєстру документів за акредитивом з позначкою банку виконуючий банк видає бенефіціару, перший та другий примірник цього реєстру разом з іншими документами за акредитивом надсилає з допомогою спецзв’язку до банку-емітента.

Банк-емітент після перевірки виконання всіх умов акредитива на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» та перераховує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом підшивається до документів дня банку-емітента, а другий – разом з іншими документами за акредитивом з позначками банку банк-емітент видає заявникові акредитива.

Банк бенефіціара після отримання коштів від банку-емітента списує суму за акредитивом з позабалансового рахунку № 9802.

Виконуючий банк зараховує кошти бенефіціару за непокритим гарантованим акредитивом після перевірки отриманого реєстру документів за акредитивом та інших документів, що передбачені умовами акредитива, списуючи кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента.

Два примірники реєстру рахунків і доданих до нього документів за сплаченим акредитивом виконуючий банк надсилає з допомогою спецзв’язку до банку-емітента, в якому перший з них використовується для відшкодування коштів із заявника акредитива, другий з позначками банку видається заявникові акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Після перевірки виконання всіх умов акредитива банк-емітент відшкодовує виконуючому банку витрати, пов’язані з виконанням акредитива, на умовах, що передбачені міжбанківським договором (угодою).

Банк-емітент у разі неможливості отримати кошти з рахунку заявника акредитива, якщо оплата за акредитивом здійснювалася за рахунок кредиту, до вирішення питання згідно з договором, відносить заборгованість на рахунок № 2040 «Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями, наданими підприємствам та організаціям». Одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів за акредитивом здійснюється списання коштів з позабалансового рахунку № 9020.

Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття (не враховуючи нормативного терміну проходження документів за допомогою спецзв’язку між банками).

Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива в разі потреби продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо змінилися умови поставляння та відвантаження продукції. Банк-емітент, у свою чергу, повідомляє про це виконуючий банк, а останній – бенефіціара.

Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.

У день закінчення строку дії акредитива, депонованого в банку бенефіціара, наприкінці операційного дня виконуючий банк списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» та перераховує банкові-емітенту.

Після отримання коштів банк-емітент зараховує їх на рахунок платника та списує відповідну суму з позабалансового рахунку № 9802.

Про закриття непокритого акредитива у зв’язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банкові-емітенту електронною поштою або іншими лініями зв’язку, що передбачені кореспондентськими договорами та списує суму акредитива з позабалансового рахунку № 9802.

Отримавши повідомлення про закриття акредитива, банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунку № 9020.

Акредитив, депонований у банку-емітенті, цей банк закриває після закінчення строку, зазначеного в акредитиві (з доданням нормативного терміну проходження документів з допомогою спецзв’язку від виконуючого банку до банку-емітента), отримавши підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.

Наприкінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з позабалансового рахунку № 9802.

Акредитив може закриватися за ініціативою заявника до банку-емітента акредитива чи в зв’язку з розірванням договору між заявником акредитива і бененефіціаром.

 

Контрольні питання:

1. За якими розрахунковими документами здійснюються безготівкові розрахунки?

2. Яким нормативним документом регламентовано порядок та принципи організації безготівкових розрахунків в господарському обороті України?

3. На яких принципах ґрунтується організація безготівкових розрахунків?

4. Які реквізити повинні містити розрахункові документи, що подаються клієнтами до банку?

5. Що таке платіжне доручення?

6. Яка різниця між платіжним дорученням та платіжною вимогою-дорученням?

7. Які стадії документообігу проходить заява на отримання чекової книжки?

8. Що таке акредитив?

ТЕМА 6 ОБЛІК КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

Мета: розкрити принципи обліку кредитних операцій та облік кредитних операцій за кожним з видів кредитів, порядок обліку кредитних операцій на позабалансових рахунках, методику та облік формування резервів під кредитні ризики.

 

ПЛАН:

6.1 Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій.

6.2 Облік операцій за овердрафтом.

6.3 Облік операцій репо.

6.4 Облік факторингових операцій.

6.5 Облік субординованих кредитів та операцій з дисконту векселів.

6.6 Порядок бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій.

6.7 Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні ризики.

 

Облік операцій репо.

Економічна суть операцій репо полягає в тому, що є кредитна операція, здійснювана під заставу цінних паперів. Оскільки купівлі (продажу) цінних паперів не проводиться, операція репо обліковується як наданий (отриманий) кредит, а не як актив у вигляді цінних паперів.

За операціями репо фінансові ризики та вигоди від володіння цінними паперами залишаються у продавця, а не переходять до банку, що дістає цінні папери з умовою їх зворотного продажу.

При здійсненні операцій репо банк – покупець отримує винагороду у вигляді обумовленого процента або різниці від продажу цінних паперів за ціною вищою ніж ціна купівлі. Розрізняють два типи операцій репо:

- операція прямого репо – продаж цінних паперів банку з умовою їх викупу в покупця;

- операція зворотного репо – купівля комерційним банком цінних паперів з умовою їх подальшого продажу продавцеві.

За термінами здійснення операції репо поділяються на безстрокові (до запитання), строкові та овернайт.

Цінні папери, які придбані за операціями зворотного репо, обліковуються на дату здійснення платежу в сумі в сумі фактично наданих коштів за відповідними рахунками балансу:

№ 1311 (П) Кошти, які отримані від НБУ за операціями репо.

№ 1522 (А) Кошти, які надані іншим банкам за операціями репо.

№ 1622 (П) Кошти, які отримані від інших банків за операціями репо.

№ 2010 (А) Кошти, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями репо.

№ 2611 (П) Кошти, отримані від суб'єктів господарської діяльності за операціями репо.

Балансові рахунки, за якими обліковуються кошти, отримані банком за операціями репо є пасивними, отже за кредитом цих рахунків проводяться кошти, отримані банком в обмін на цінні папери.

За дебетом активних рахунків обліковуються суми коштів, які надані в обмін на цінні папери, що є предметом операцій репо.

При підписанні угоди до дати розрахунку зобов'язання за операціями зворотного репо обліковуються на позабалансових рахунках:

№ 9100 (А) Зобов'язання з кредитування, які надані банками;

№ 9110 (П) Зобов'язання з кредитування, які отримані від банків.

№ 9129 (А) Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам.

У кореспонденції з контррахунком № 9900.

При зниженні ринкової вартості цінних паперів банк може:

- вимагати від продавця надати у забезпечення додаткову кількість цінних паперів; це дозволить компенсувати різницю між вартістю цінних паперів, що початково були передані за операціями зворотного репо та їх ринковою вартістю;

- підвищити процентну ставку за користування кредитом, наданого за операцією репо;

- зменшити початкову суму кредиту поверненням різниці, що виникла внаслідок зниження вартості цінних паперів;

- завершити операцію зворотного репо з проведенням повного розрахунку за нею.

Процентна плата за проведення операції зворотного репо визначається з огляду на процентну ставку (що встановлена при укладені угоди) за фактично надані кошти.

НАПРИКЛАД. 12.08. банк придбав у клієнта цінні папери до запитання на суму 100 000 грн. з умовою зворотного продажу. Процентна ставка – 36%. Додатково банк виплачує 300 грн. комісії брокеру. Нарахування процентів проводиться щомісячно. Кількість днів у розрахунках визначається за методом “факт/360”.

У день придбання цінних паперів цінних паперів виконуються записи:

Д-т 2010 Кошти, які надані суб'єктам господарської

діяльності за операціями репо 100 000 грн.

Д-т 7103 Комісійні витрати за операціями

з цінними паперами 300 грн.

К-т 1001, 2600, 1200 (каса, поточний рахунок або

коррахунок банку) 100 300 грн.

31.08. банк нараховує проценти за проведення операції репо в сумі 2 000 грн. () і нараховану суму проводить за рахунками бухгалтерського обліку:

Д-т 2018 Нараховані проценти за коштами, які надані

суб'єктам господарської діяльності за операціями репо. 2 000 грн.

К-т 6021 Процентні доходи за коштами, які надані

суб'єктам господарської діяльності за операціями репо. 2 000 грн.

12.09. банк виконує операцію зворотного репо, тобто продає цінні папери, попередньо нарахувавши 1 100 грн. Процентного доходу за період 1.09. – 12.19. (11 днів) ()

На суму нарахованого доходу за операцією репо здійснюється проведення:

Д-т 2018 1 100 грн.

К-т 6021 1 100 грн.

За операцією репо загально сума нарахованого доходу 3 100 грн.

(2 000 + 1 100).

Продаж цінних паперів за операцією репо відображається проведенням:

Д-т 1001 (1200) 103 100 грн.

К-т 2010 100 000 грн.

К-т 2018 3 100 грн.

Одночасно

Д-т 9812

К-т 9910

До власних боргових цінних паперів банків належать також ощадні (депозитні) сертифікати. Вони можуть випускатися як строкові (під певний договірний процент на визначений термін) або до запитання. Ощадні сертифікати бувають іменні та на пред’явника.

Дохід за ощадними сертифікатами виплачується за умови пред’явлення їх для оплати у банк, що є їх емітентом.

У разі, якщо власник сертифіката вимагає повернення депонованих коштів за строковим сертифікатом раніше зазначеного в ньому строку, то йому виплачується знижений процент, рівень якого визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.

Облік ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих банком здійснюється за балансовим рахунком № 3320 «Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком».

Нарахування витрат проводиться щомісячно з відображенням сум за рахунком № 3328 «Нараховані витрати за ощадними (депозитні) сертифікати, емітовані банком».

З 1 січня 1999 року в діючий План рахунків введено рахунки № 3326 «Неамортизований дисконт за ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банком» та № 3327 «Неамортизована премія за ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банком».

Ці зміни означають, що облік за даним видом боргових цінних паперів здійснюється в розрізі складових, тобто номіналу, дисконту, премії. Такий порядок, як уже зазначалося, характерний для обліку інших типів цінних паперів, що придбані банком у портфель на продаж та на інвестиції.

Література: [3], [8], [9], [11], [16], [22].

Контрольні питання:

1. Чому відповідає первісна вартість придбаних акцій у майбутньому періоді?

2. Чим є відрахування до резервів під знецінення цінних паперів?

3. За рахунок чого формується портфель цінних паперів банку на продаж?

4. Які чинники враховуються при віднесенні цінних паперів до портфелю банку на продаж?

5. Що таке дисконт та премія?

6. Яким чином обліковують боргові цінні папери банку?

7. Яким чином в бухгалтерському обліку в банках обліковується амортизація дисконту та премії?

8. Який метод є обов’язковою нормою облікової політики банку щодо обліку довгострокових інвестицій?

9. Що є основною метою випуску банком векселів?

 

ТЕМА 9 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

Мета: розкрити зміст поняття валютна операція та класифікацію валютних операцій, визначити характеристику рахунків для запису валютної позиції банку, розглянути відображення в обліку операцій з іноземною валютою за дорученням клієнтів та міжбанківських валютних операцій.

9.1 Поняття та класифікація валютних операцій банку.

9.2 Характеристика рахунків для запису валютної позиції.

9.3 Облік операцій в іноземній валюті, що виконуються з дорученням клієнтів банку.

9.4 Облік міжбанківських обмінних операцій в іноземній валюті.

 

Приклад.

01.02.05 дата угоди за умовами:

01.02.05 – поставка 1000 дол. США:

02.02.05 – отримання еквівалента в гривнях (на дату підписання угоди офіційний курс НБУ становив 5,5 грн./дол.: курс угоди – 5,6 грн./дол).

1. Відображення операції за позабалансовою позицією на дату угоди:

Д-т 9200 “Валюта та банківські метали, що куплені

на умовах спот” 5600 грн.

К-т 9920 “Позабалансова позиція банку

за іноземною валютою та банківськими металами” 5600 грн.

Одночасно:

Д-т 9920 1000 дол.

К-т 9210 “Валюта та банківські метали,

які продані на умовах спот” 1000 дол.

2. Передоплата за угодою (переказ доларів авансом)

Д-т 2800.840 “Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів” 1000 дол. США

К-т 1500.840 “Кореспондентські рахунки,

які відкриті в інших банках” 1000 дол.

3. Отримання гривневого еквівалента та виникнення балансової валютної позиції (дата валютування):

Д-т 1200.980 “Кореспондентський рахунок у НБУ” 5600 грн.

К-т 3801.980 “Еквівалент позиції банка щодо іноземної

Валюти та банківських металів” 5600 грн.

Одночасно:

Д-т 3800.840 “Позиція банку, щодо іноземної

валюти та банківських металів” 1000 дол.

К-т 2800.840 “Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів” 1000 дол.

4. Закриття позабалансової валютної позиції:

Д-т 9210 1000 дол.

К-т 9920 1000 дол.

Одночасно:

Д-т 9920 5600 грн.

К-т 9200 5600 грн.

Оскільки існує різниці в курсах, банк проводить коригування:

Д-т 3801.980 “Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти

та банківських металів” 100 грн.

К-т 6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою

та банківськими металами” 100 грн.

 

Література: [3], [8], [9].

Контрольні питання:

1. Що таке валютна позиція банку?

2. Які валютні операції розрізняють банки?

3. Як класифікуються валютні операції?

4. Що таке спот-операція?

5. На яких рахунках відображається валютна позиція банку?

6. В який спосіб виконуються операції в іноземній валюті за дорученням клієнтів банку?

ТЕМА 10. ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ

 

Мета: розкрити зміст, класифікацію та вартісну оцінку основних засобів та нематеріальних активів комерційного банку. Методику обліку власних основних засобів та нематеріальних активів банку, методику розрахунку та обліку амортизації основних засобів фінансових банківських установ.

ПЛАН:

10.1 Класифікація основних засобів і їх вартісна оцінка.

10.2 Бухгалтерський облік власних основних засобів.

10.3 Облік амортизації основних засобів.

 

Література: [2], [3], [8], [9].

 

Розглянемо приклад.

Установа банку придбала комп’ютер. У документах постачальника

значиться:

відпускна ціна 5000 грн.

витрати на доставку 100 грн.

До сплати 5100 грн.

 

Комп’ютер використовується в операційній діяльності банку.

В обліку виконують такі записи:

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
Дебет	Кредит
1.	Оплата рахунків постачальника		кор. рах, пот. рах, рах. гот. коштів
2.	Відображення затрат за отриманим комп’ютером
3.	Оприбуткування комп’ютера

 

У період підготовки даного посібника операція з придбання основних засобів за іноземну валюту відображалася такими проведеннями:

· попередня плата

Д-т 3511 Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних