Шкала оцінки природної небезпеки земельних ділянок лісового фонду

Клас пожежної небезпеки	Об’єкт загорання (характерні типи насаджень і умов місцезростання, категорії не вкритих лісовою рослинністю і нелісових земель)	Найбільш імовірні види пожеж, умови і тривалість періоду їх можливого виникнення і розповсюдження
І	Насадження хвойних порід віком 40 і менше років в усіх типах умов місцезростання (ТУМ). Насадження хвойних порід старше 40 років в ТУМ з індексами 0 (дуже сухі), 1 (сухі). Насадження сосни гірської, ялівцю, туї незалежно від віку та ТУМ. Незімкнуті лісові культури усіх порід. Зруби з-під хвойних порід, згарища, загиблі насадження (вітровали, буреломи та інші). Зруби з-під листяних порід, інші не вкриті лісовою рослинністю землі (крім лісових шляхів, просік, протипожежних розривів), які розташовані серед насаджень хвойних порід. Лісові насадження з рівнем радіаційного забруднення 15кі/км^2 і вище, незалежно від порідного складу, віку і ТУМ.	На протязі усього пожежонебезпечного сезону можливі низові пожежі, а на ділянках з наявністю деревостану – верхові.
ІІ	Насадження хвойних порід старші 40 років в ТУМ з індексом 2 (свіжі). Насадження листяних порід з ТУМ з індексом 0;1.	Низові пожежі можливі на протязі усього пожежонебезпечного сезону, верхові в періоди пожежних максимумів.
ІІІ	Насадження хвойних порід старші 40 років в ТУМ з індексами 3 (вологі), 4 (сирі). Насадження листяних порід в ТУМ з індексом 2.	Низові та верхові пожежі можливі в період літнього пожежного максимуму.
ІV	Насадження хвойних порід старші 40 років в ТУМ з індексом 5 (мокрі). Насадження листяних порід в ТУМ з індексами 3;4. Зруби з-під листяних порід (серед насаджень листяних порід), інші не вкриті лісовою рослинністю землі (крім згарищ, загиблих насаджень, лісових шляхів, просік, протипожежних розривів), які розташовані серед насаджень листяних порід. Угіддя, сіножаті, пасовища. Лісові розсадники, плантації, сади, ягідники.	Низові пожежі можливі тільки в періоди пожежних максимумів.
V	Листяні насадження в ТУМ з індексом 5. Не вкриті лісовою рослинністю землі (лісові шляхи, просіки, протипожежні розриви). Нелісові землі (крім сіножатей, пасовищ, садів, ягідників).	Виникнення пожежі можливо тільки при довгострокових посухах.

ПРИМІТКИ:

1. Пожежна небезпека встановлюється на один клас вище:

а) для хвойних насаджень, будова або інші особливості яких сприяють переходу низової пожежі у верхову (різновікові хвойні деревостани з вертикальною зімкненістю намету), густий, високий (більше 2м) підріст хвойних, підлісок хвойних порід (ялівці чагарникові та інші чагарники), захаращеність більше 10м³/га;

б) для ділянок лісового фонду, крім вод, що прилягають до доріг загального користування або розташовані на відстані 50м і менше від залізниць і лісових підприємств, які використовують відкритий вогонь;

в) для насаджень з рівнем радіаційного забруднення від 1 до 14 кі/км² незалежно від порідного складу, віку і ТУМ.

2. Шкала застосовується також для оцінки природної пожежної небезпеки інших земель, вкритих лісовою рослинністю.

Основні ознаки визначення типу, виду та інтенсивності лісової пожежі.

Ознаки пожеж	Класи пожежної безпеки за умовами погоди	Характеристика лісової пожежі, основні види займистих матеріалів
Тип, вид	Інтен-сивні-сть
Низова рухли-ва	слабка	1-2	Виникають весною та восени на не вкритих лісом землях, а також в листяних і низькоповнотних насадженнях; на ділянках з лишайниковим покривом рухливі пожежі можливі літом; переважно згорає засохла трава, листяний опад і лишайник; висота нагару на стовбурах до І метра, швидкість поширення до 1 метра за хвилину, висота полум'я до 0,5 метра, згорілий запас опаду в абсолютно сухому стані до 0,3 кілограма на І квадратний метр.
Серед-ньої сили		Висота нагару на стовбурах до 1,5 метра, швидкість поширення 1-3 метри за хвилину, висота полум'я 0,5-1,5 метр, згорілий запас опаду 0,3-0,5 кілограма на 1 квадратний метр.
сильна	4-5	Висота нагару на стовбурах більше 1,5 метра, швидкість поширення більше 3 метрів за хвилину, висота полум'я більше 1,5 метра, згорілий запас опаду більше 0,5 кілограма на 1 квадратний метр.
Низова стійка	слабка		Крім переукладеного опаду (гілочки, листя тощо) додатково згорає живий надґрунтовий покрив, чагарники, підріст і верхній слабкорозкладений шар підстилки.
Серед-ньої сили		Додатково згорає середньорозкладений шар підстилки, яка навколо окоренка стовбура та вітролому прогорає до мінеральної частини ґрунту
сильна	4-5	Підстилка згорає суцільно до мінерального горизонту ґрунту; на малопотужних скелетних ґрунтах спостерігається вивалювання дерев.
Верхо-ва	слабка	3-4	Пожежа виникає у хвойних насадженнях із низькою зімкненістю намету або в насадженнях, до складу яких входять модрина та листяні породи з часткою участі до 3-х одиниць; пошкоджуються ділянки з груповим розташуванням хвойних порід; вогонь по кронах поширюється знизу вгору за рахунок підтримки низової пожежі
Серед-ньої сили		Верховий вогонь по кронах деревостану поширюється також і горизонтально, нерідко випереджаючи крайку низової пожежі; до 60 відсотків деревостану пошкоджується верховою пожежею
сильна	4-5	Намет деревостану згорає повністю або залишається неспаленими плямами в окремих місцях
Тор-фова (під-земна)	слабка		Сфагнум згорає на глибину до 7 сантиметрів, між кореневими лапами торф прогорає на 30-40 сантиметрів, залишаються окремі ділянки сфагнуму, що не згорів.
Серед-ньої сили		Крім сфагнуму згорає торф на глибину до 25 сантиметрів; у більшості стовбурів навколо окоренка торф вигорає до мінерального горизонту ґрунту, окремі дерева вивалюються.
сильна		Пожежа має багатоосередковий характер. Торфовий шар вигорає до мінерального ґрунту, спостерігається масове вивалювання дерев.
Дер-нова	слабка	3-4	Пожежа виникає на ділянках з розвинутим дерновим горизонтом; крім надґрунтового покриву згорає дернина навколо пеньків, вітролому, окоренків стовбурів і на мікропідвищеннях; загальна площа ділянок з вигорілим дерновим горизонтом становить близько 25 відсотків згарища.
Серед-ньої сили		Загальна площа ділянок з вигорілим дерновим горизонтом досягає 50 відсотків згарища.
сильна		Дерновий горизонт вигорає майже суцільно, спостерігається вивалювання дерев.

Особливості розвитку лісових пожеж в горах.

У гірських лісах на розвиток і поширення пожеж великий вплив має загальна розчленованість території, мікрокліматичні особливості, розподіл рослинності і похилість схилів.

Нахил земної поверхні, по якій піднімається крайка пожежі, прискорює просування вогню. Поширення тепла за допомогою теплової радіації перед крайкою пожежі при цьому збільшується так само, як і при нахилі полум'я під впливом вітру на фронті пожежі. Тому навіть у безвітряну погоду нагору по схилі крайка пожежі просувається швидше, ніж вниз. Просування горіння по наземному покриву вниз по схилу утруднено, тому що потоки нагрітого повітря і теплової радіації не потрапляють на горючий матеріал. У цьому випадку нахил впливає, аналогічно дії вітру в тилу пожежі. Тому в безвітряну погоду фронтом лісової пожежі в горах вважається частина крайки, що просувається вгору по схилу, а тилом – та, яка просувається вниз. Чим більша крутість схилу, тим більша швидкість просування крайки пожежі. Однак дуже круті схили зі стрімкими скелями є перешкодою для просування крайки пожежі.

Чим крутіші схили (але не більше 40-50^о), тим сильніше виражені ці розбіжності в розвитку пожежі. Якщо підвітряний схил пологий, то верхова пожежа, перейшовши через гребінь гори, може залишитися верховою, не втративши сили. Ущелини з гірськими струмками при слабкому вітрі затримують розповсюдження вогню на схилі по горизонталях. Однак вітер часто переносить іскри через вузькі ущелини і вогонь розповсюджується далі. Затримують рух вогню долини, ріки, ущелини, круті схили, ділянки лісу темнохвойних порід, якщо вони досить широкі. При цьому велике значення мають швидкість і сила вогню.