Якість води. Фізичні властивості якості води.

Якість води. Фізичні властивості якості води.

Якість води визн складом, концентрацією та властивостями домішок води. Характеризують якість показниками якості. Вимоги до якості води виставляє споживач. Питна вода повинна бути безпечною в епідеміологічному відношенні, мати сприятливі органолептичні вла-і та нешкідливий хім. склад.

Показники епідеміологічної безпеки:мікробіологічні та паразитологічні.

Сн-хім показники: органолептичні,сан-токсикологічні, фізико-хімічні.

Розрізняють види аналізів: фізичні, хімічні, бактеріологічні, технологічні.

1.t – більше технол показник, хоча і відноситься до фізичних. Залежить від походження: для підз джерел 6-10С, для поверхневих 0-30С.

Оптимальна для життя 7-11С. Вимір в град цельсія. Визначається сухим або мокрим термометром.Впливає на шв всіх процесів в воді.

2.Смак і присмак – показники, що хар-є здатність наявних у воді хім. речовин після взаємодії зі слиною подразнюють смакові рецептори язика і зумовлюють відповідні відчуття. Смаки: солоний(Cl^-), гіркий(MgSO_4,),солодкий(лактоза, фруктоза, органіка), кислий(CO₂).

Хар-ки присмаків індивідуальні. Вода питна не повинна мати смак і присмак. Смак оцінюється 0-5 балів(питна до 2 балів).

3.Запах – показник, що хар-є вл-ть води подразнювати рецептори слизових оболонок носа та синусних пазух, зумовлюючи відповідне відчуття. Розрізняють: природного походження (болотом, рибний, водоростями, травами); штучного (хлорка, нафта, бензин, трубний). Вимір в балах 0-5.

4.Вміст завислих речовин – хар-ся каламутністю чи прозорістю.

Каламутність – показник, що хар-є природну вл-ть води, зумовлену наявністю в ній завислих речовин органічного та не орган походження.Вимір в НОК.Норма 1(3,5)НОК для питної води.

Прозорість 30 см – вода якісна.

5. Кольорність (забарвлення) води – показник, що хар-є інтенсивність забарвлення води, яке зумовлене вмістом органічних забарвлених речовин. Причини забарвлення природних вод: наявність гумусових речовин, життєдіяльність водних організмів, наявність сполук заліза, забарвлення стічних вод. Норма 20(35)град.(градус екв.дихромат кобальтової шкали).

Якість води. Санітарно-гігієнічні показники якості води.

Якість води визн складом, концентрацією та властивостями домішок води. Характеризують якість показниками якості. Вимоги до якості води виставляє споживач. Питна вода повинна бути безпечною в епідеміологічному відношенні, мати сприятливі органолептичні вла-і та нешкідливий хім. склад.

Показники епідеміологічної безпеки:мікробіологічні та паразитологічні.

Сн-хім показники: органолептичні,сан-токсикологічні, фізико-хімічні.

Розрізняють види аналізів: фізичні, хімічні, бактеріологічні, технологічні.

1.Окиснюваність – вл-сть води, що обумовлена наявністю в ній органічних та легкоокиснюваних неорганічних домішок (сірководень, нітрити) Ок-сть хар-ся витратою окисника на окиснення органічних та легкоокиснюваних неорганічних домішок. Види ок-сті: хімічнч (перманганатна, дихромат на), біохімічна (БСК). Перманганатна ок-сть. Окисник KMnO₄.Це відносно слабкий окисник, він не може окиснути все.(≈ 30% всієї води). Застосов для порівняння якості води різних джерел, для моніторингу, для води з надійного джерела. Цей метод відносно дешевий та швидкий, але результат умовний. Дихроматна ок-сть. (хім. спож кисню). Окисник Ka₂Cr₂O₇. Сильний окисник (до 90% води). Застосов для визнач вмісту орган речовин в ст. водах, забруднених поверхневих. Більлш тривалий та дорогий.

БСК. Це к-сть кисню, що витрачається на окиснення біорозкладених речовин і воді під час перебігу в ній біохім процесів за певний проміжок часу. Біохім шляхом – за рахунок життєдіяльності організмів. БСК визначається для стічних вод, особливо побутових. БСК застосов для визначення відносного вмісту біорозкладених речовин в ст. водах і можливості очищення цих ст. вод біохім шляхом.

Норма ок-сті – до 5 мг О₂/дм³ – норма за KMnO₄.

2. Азотовмісні речовини. – реч, які утворюються в результаті розкладання в природних умовах білкових сполук, що надходять зі стічними водами.

NH₃+H₂O→NH₄OH→NH₄⁺+OH^- (NH₄^- ≤ 0,5 мг/дм³ - іон амонію); NH₄⁺+OH^-+O₂→NO₂^-+H⁺+H₂O (NO₂^- ≤ 0,5 мг/дм³ - нітрит); NO₂^-+O₂→NO₃^-(≤ 50 мг/дм³ нітрат)

Аз вм речовини – важливі санітарно-гігієнічні показники, тобто свідчать про можливість та давність забруднення водойми побутовими ст. водами.

3. Хлоропоглинання – кі-сть хлору або хлорної речовини, що витрачається впродовж 30 хв контакту з водою на окиснення її домішок. Це важливий показник якості води.

4. ЗМЧ – загальне мікробне число дає загальне уявлення про вміст сапрофіт них аеробних бактерій у воді. Більшому забр відповідає більше мікробне число. Чим більше ЗМЧ, тим імовірніша присутність у воді патогенних мікроорганізмів. ЗМЧ виражають к-стю сапрофітних бактерій, що міститься в 1 см³ води. Для питної води ЗМЧ до 100.

5. БГКП – бактерії групи кишкової палички – специфічний показник забруднення води побутових ст. вод, з його допомогою оцінюють можливу присутність у воді патогенних мікроорганізмів. Хар-є к-сть бактерій групи кишкової палички, що міститься в 1 дм³ води. Для питної води БГКП ≤ 3.

Фактори зовнішнього середовища, що впливають на життєдіяльність мікроорганізмів.

 

Роль мікроорганізмів в житті водойм. Самоочищення сапробності.

Первинне забруднення:

- побутові СВ

– (неочищені) привносять у водойму легкоокиснювану органіку, завислі речовини, бактеріологічне забруднення, поверхнево-активні речовини.

– (очищені) недоокиснена органіка, біогени, солі важких металів, велика кількістиь мікроорганізмів.

- Виробничі – штучно окиснювана органіка.

- Поверхневі – органічні і мінеральні складові грунту, мікроорганізмі, нафтопродукти, пестициди.

Вторинні забруднення: винивають у водоймі внаслідок перетворень первинних забруднювачів.

Забр, що надходять у водойму, умовно поділяють на механічні (завислі у воді домішки), хімічні (органічні і неорганічні сполуки), біологічні (бактерії, віруси, гриби, найпростіші)

Механічне забруднення (талі води): - сідають на дно; - утворюють мул; - змінюють умови існування бентосу.

Наслідок: вторинне забруднення водойми продуктами загнивання органіки.

Хімічне забруднення: органіка–>розвиток гетеротрофів(кисень)–>дифіцит кисню–>анаеробні процеси.

Неорганічни забруднення:- зміна рН; - токсини(отруєння);

- солевміст.(загибель мікроорганізмів–>анаеробні процеси)

Біологічне забруднення: - патогенні;

Самоочищення – це сукупність хімічних, фізико-хім, біохімічних процесів, що відбуваються в водоймі в результаті забруднення її побутовими, виробничими та поверхневими стічними водами.

Процеси самоочищення водойм:

- фізичні (перемішування, розведення);

- хімічні (гідроліз солей, окиснення, нейтралізація кислот);

- фіз-хім (сорбція, коагуляція, розчинення);

- біохімічні (біоценози реагують на забруднення, як єдине ціле, як система що здатна впоратись із зовнішнім забрудненням).

Біохімічні процеси – це реакція біоценозу на надходження забр, яке полягає у включені забруднювачів в кругообіг речовин у водоймі. Але ця здатність не безмежна. Біолог сам-ня дуже чутливе до перевантаження, концентрації токс речовин та інших факторів. За висок конц орган забруднювачів гідро біонти не встигають їх використовувати, відбувається накопичення забр, і стан водойми погіршується. Токсичні сполуки, впливаючи на окремі ланки біоценозу, порушують цілісність екосистеми водойми, через що зменш її здатність до самооч-я. Виріш вплив на інтенсивність і напрямленість біохім процесів у водоймах має конц кисню і окисн-відновл умови. Шв окислення різко зменшується при вмісті кисню менш ніж 0,5 мг/дм³.Головну роль в окисленні розчинних органічних забруднювачів відіграють бактерії. Забр спричиняє бурхливий розвиток сапрофітних бактерій. Зменш запасу поживчих речовин призводить до зменшення к-сті бактерій. К-сть бактерій також зменш через поїдання їх зоопланктоном. Присутність макролітів дуже прискорює процеси мінералізації, що проходять у водоймі, виділяючи у воду значну к-сть кисню., вони стимулюють процеси анаеробного біохім розкладання органіки. У донних відкладеннях, куди потрапляє частка органічних речовин, також йдуть інтенсивні процеси мінер-її. Норм біологічне населення водойм є одним із головних факторів очищення води від патогенної мікрофлори, що розвивається у водоймі в разі їх забр-я. У водоймах із багатим населенням хвороботворні мікроби гинуть швидше, ніж у водоймах із незначною к-стю гідробіонтів. Дуже активно видаляють з води патогенну мікрофлору і тваринні організми: найпростіші, коловертки.

Якість води. Фізичні властивості якості води.

Якість води визн складом, концентрацією та властивостями домішок води. Характеризують якість показниками якості. Вимоги до якості води виставляє споживач. Питна вода повинна бути безпечною в епідеміологічному відношенні, мати сприятливі органолептичні вла-і та нешкідливий хім. склад.

Показники епідеміологічної безпеки:мікробіологічні та паразитологічні.

Сн-хім показники: органолептичні,сан-токсикологічні, фізико-хімічні.

Розрізняють види аналізів: фізичні, хімічні, бактеріологічні, технологічні.

1.t – більше технол показник, хоча і відноситься до фізичних. Залежить від походження: для підз джерел 6-10С, для поверхневих 0-30С.

Оптимальна для життя 7-11С. Вимір в град цельсія. Визначається сухим або мокрим термометром.Впливає на шв всіх процесів в воді.

2.Смак і присмак – показники, що хар-є здатність наявних у воді хім. речовин після взаємодії зі слиною подразнюють смакові рецептори язика і зумовлюють відповідні відчуття. Смаки: солоний(Cl^-), гіркий(MgSO_4,),солодкий(лактоза, фруктоза, органіка), кислий(CO₂).

Хар-ки присмаків індивідуальні. Вода питна не повинна мати смак і присмак. Смак оцінюється 0-5 балів(питна до 2 балів).

3.Запах – показник, що хар-є вл-ть води подразнювати рецептори слизових оболонок носа та синусних пазух, зумовлюючи відповідне відчуття. Розрізняють: природного походження (болотом, рибний, водоростями, травами); штучного (хлорка, нафта, бензин, трубний). Вимір в балах 0-5.

4.Вміст завислих речовин – хар-ся каламутністю чи прозорістю.

Каламутність – показник, що хар-є природну вл-ть води, зумовлену наявністю в ній завислих речовин органічного та не орган походження.Вимір в НОК.Норма 1(3,5)НОК для питної води.

Прозорість 30 см – вода якісна.

5. Кольорність (забарвлення) води – показник, що хар-є інтенсивність забарвлення води, яке зумовлене вмістом органічних забарвлених речовин. Причини забарвлення природних вод: наявність гумусових речовин, життєдіяльність водних організмів, наявність сполук заліза, забарвлення стічних вод. Норма 20(35)град.(градус екв.дихромат кобальтової шкали).