Основні рекомендації по вибору мастильних матеріалів для основних механізмів

Основні фактори, які впливають на вибір мастил для механізмів: робоча температура вузла; швидкість взаємного переміщення поверхонь тертя; навантаження на поверхні тертя та інтенсивність її прикладення; характер навантаження і кінематика вузла /спокійне навантаження, наявність ударів, вібрацій; запиленість зовнішнього середовища; можливість попадання води і агресивних реагентів; кліматична зона і пора року.

Детальне вивчення і аналіз цих факторів [2] дозволяє зробити слідуючі висновки і дати загальні рекомендації при виборі мастильних матеріалів. З підвищенням робочої температури вузла слід вибирати мастило з більшим індексом в’язкості. Для більш навантажених механізмів, які працюють в важкому режимі, слід приймати мастила з більшою в’язкістю для легко і середньонавантажених – з меншою в’зкістю. Чим нижче якість обробки поверхонь тертя, тим з більшою в’язкістю мастило треба застосовувати.

З підвишенням швидкості взаємного переміщення поверхонь тертя і частоти обертання, слід застосовувати мастило з меншою в’язкістю. З підвищенням зносу і зазору в вузлах тертя, слід застосовувати оливи з більшою в’язкістю.

В залежності від кліматичної зони і пори року слід застосовувати при більш високих температурах навколишнього середовища більш в’язку /літнє / оливу, а при низьких температурах – оливу з меншою в’язкістю / зимове /.

У зв’язку з особливостями відомчої номенклатури мастильних матеріалів, уніфікованою номенклатурою постачання підприємств, а також специфікою виробничого режиму організації – власники кранів вимушені відступати від точного виконання рекомендацій постачальником обладнання. Можливість деяких відхилень в номенклатурі мастильних матеріалів обумовлена тим, що для більшості вузлів і агрегатів кранових механізмів (за виключенням ДВЗ і гідроприводів) припустима відома широта вибору марок таких матеріалів

Враховуючи значну трудомісткість мастильних робіт на кранах, при оцінці рекомендованих мастильних матеріалів та їх замінах слід надавати

перевагу матеріалам з можливо довшим строком служби, а для кранів, працюючих на відкритому повітрі, - всесезонним (з урахуванням кліматичного району).

В залежності від вимог, що висуваються до мастильних матеріалів вузли та деталі кранових механізмів ділять на слідуючі основні групи: редуктори і зубчасті муфти, відкриті передачі, підшипники кочення і ковзання, реборди ходових коліс, рейки і напрямні, канати.

Для редукторів зубчастих, що експлуатуються при помірній температурі (0-30⁰С), вимагаються масла з в’язкістю біля ₅₀= 50-70 сСт, а при температурі до 60⁰С (гарячі цехи) – ₁₀₀=10-15с Ст. При низькій температурі -20 - 40⁰С для редукторів застосовані трансмісійні оливи і як замінники при температурі не нижче – (15÷20)⁰С – деякі зимові автомобільні оливи. Суттєві особливості трансмісійних масел за ГОСТ 23652-79: їх всесезонність, тривалі терміни служби, висока навантажувальна здатність.

Для редукторів спеціальних металургійних кранів застосовують трансмісійні оливи за ГОСТ 23652-79 та трансмісійні оливи для промислового обладнання (ТУ 38-101-529-75). Для редукторів кранів, працюючих при температурі від 10 до 30⁰С використовують індустріальні масла за ГОСТ 20799-75. Термін служби індустріальних масел з зубчастих редукторів складає біля 1000 г. роботи редуктора. Для олив трансмісійних термін служби може бути значно збільшений. Зубчасті муфти за рекомендацією ГОСТ 50006-83 заповнюють нижче наведеними мастильними матеріалами:

 

Температра,^0С	-15 до –40	-15 до 20	20 –80	80 – 120
Марка мастила	ТСп – 10	МТ-8п	ИТП-300 ИГП-380	ИПП-200 ИТП-300

 

Оливи змінюють через 2000 – 3000 робочих годин. Для зубчастих муфт, встановлених на первинних (швидкохідних) валах передач застосовують оливи, а на останніх – консистентні мастила з присадкою дисульфід молібдену.

При виборі марок мастил для підшипників в першу чергу враховують температурний інтервал роботи підшипників, можливість утворення задирів на поверхнях тертя, умови захисту поверхонь тертя від корозії, бажану тривалість періодів між мастильними операціями.

Для кранів, працюючих на відкритому повітрі, температурний інтервал може бути визначений за ГОСТ 16350-80. Для кранів, встановлених в холодних цехах, враховують температурний режим оточуючого повітря, а в гарячих цехах - температуру корпусів підшипників, а також поверхонь в період короткотермінового теплового опромінення.

В помірному кліматі (до –40⁰С) однією з найбільш поширених та економічних мастил для кранових підшипників усіх типів, враховуючи підшипники електродвигунів, а також відкритих зубчастих передач є багатоцільове мастило Літол 24. В умовах холодного клімату (температура нижче –40⁰С) для кранових підшипників використовують мастила низькотемпературної групи переважно низькоплавкі. В гарячих цехах для кранових підшипників використовують мастила термостійкі та індустріальні по можливості тих марок, що й для іншого обладнання цехів.

Для підшипників кочення переважні всесезонні мастила з числа тих, що мають добрі антикорозійні властивості і тривалий термін служби, а для підшипників канатних блоків, працюючих при низьких температурах, - мастила з низьким показником в’язкості.

Для підшипників ковзання, працюючих при температурі до 50⁰С, в тих випадках коли вони мають потребу в частому поновленні мастила (для забезпечення герметичності) використовують мастила загального призначення (солідоли).

Для шарнірів та опорних сегментів ковзання, підп’ятників, працюючих при обмежених кутах повороту, а також для кульових шарнірів з парами “сталь по сталі” використовують мастила, що містять дисульфід молібдену.

Рейки кранів змащують в залежності від температури повітря солідолами або графітним мастилом, дісульфідом молібдену. Реборди ходових коліс металургійних кранів змащують за допомогою графітних стрижнів (ТУ 32ЦТ 558-74).