Поняття та види підсудності адміністративних справ.

Другим фільтром, який розподіляє весь масив справ вже всередині системи адміністративних судів є підсудність, тобто, здійснюється через обов’язкове застосування ст.. 18-22 КАС, які описують поняття, види підсудності адміністративних справ та деякі особливості розподілу адміністративних справ між існуючими адміністративними судами. (Наприклад, згідно приписів ст.. 18 КАСУ, адміністративні справи, у яких відповідачем є орган, чи посадова особа органу місцевого самоврядування, розглядаються місцевими загальними судами.

При визначенні підсудності конкретної адміністративної справи, подібно до юрисдикції адміністративних судів обов’язково використовуються кваліфікуючі критерії:

- Суб’єктний склад конкретної суперечки;

- Законодавство, яке врегульовує спірні правовідносини;

- Місце знаходження відповідача (ч.1 ст.19 КАСУ);

- Інші специфічні обставини справи (Місце знаходження земельної ділянки, об’єкту нерухомості, місце реєстрації платника податку).

Первісно підсудність адміністративної справи визначається позивачем, коли він у позовній заяві вказує, зокрема, найменування адміністративного суду, місце знаходження, або місце проживання своє, а також відповідача.

 

Загальний суд

Необхідно розуміти, що інститут підсудності адміністративних справ завжди залежить від юрисдикції адміністративних судів. Така залежність проявляється у тому, що підсудність застосовується лише після того, як було встановлено присутність (наявність) юрисдикції адміністративних судів.

Господ. суд

Адмін. суд

Зміст суперечки

Суперечка

Суб’єктний склад

Наявність конфлікту

 

Важливо пам’ятати про те, що недотримання, або порушення правил юрисдикції адміністративних судів, підсудності адміністративних справ у підсумку може призвести до негативного результату, який полягає у припиненні розвитку конкретної адміністративної справи:

1) Адміністративна справа може бути припинена, а позовна заява повертається позивачеві, якщо справа непідсудна адміністративному суду. Повернення позовної заяви, разом із тим не позбавляє можливості заявника повторно звернутися із адміністративним позовом до іншого адміністративного суду, врахувавши правила підсудності. Повернення позовної заяви на стадії відкриття провадження – п.6 ч.3 ст. 108 КАСУ

2) Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі у тому разі, якщо така справа не належить до юрисдикції адміністративного суду. Важливо, що відмова у відкритті провадження у адміністративній справі є остаточною і повторно із цим самим адміністративним позовом ми не можемо звернутися до жодного іншого адміністративного суду. (п.1. ч.1. ст. 109 КАСУ – застосовується, коли постало питання про відкриття провадження у справі. Якщо ж провадження в адміністративній справі було відкрито через помилку судді, і суддя розпочав здійснювати правосуддя щодо помилково прийнятого адміністративного позову – п.1 ч.1 ст.157 КАСУ – «Закриття провадження у адміністративній справі»)

3) У разі порушення правил підсудності адміністративна справа згідно припису п.1 ч.1 ст.22 КАСУ передається до іншого адміністративного суду за правилами підсудності

Аби запобігти переданню однієї адміністративної справи від одного адмін. суду до іншого, є припис, що суперечки про передачу адміністративної справи від одного адміністративного суду до іншого – не допускаються. І навіть, якщо порушено правила підсудності, то все одно, адміністративний суд, який отримав справу зобов’язаний розглянути цю адміністративну справу.

ВИСНОВКИ: Підсудність завжди взаємопов’язана із юрисдикцією адмін. судів. Інститут підсудності буде застосовуватися лише тоді, коли ми пройшли всі критерії. На підсудність випливають також певні критерії: місце знаходження відповідача, предмет суперечки, інстанція, характер суперечки.

Види підсудності адміністративних справ:

1) Предметна підсудність адміністративних справ – за правилами даного виду підсудності усі адміністративні справи розподіляються між трьома видами судів:
- Загальні суди
- Окружні адміністративні суди
- Вищий адміністративний суд України
Визначальним критерієм, який дозволяє застосувати правило про предметну підсудність є предмет спору (Наприклад, відповідно до ч.1 ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких відповідачем є орган місцевого самоврядування, його посадова, чи службова особа.
Отже, правила предметної підсудності містяться у ст.18 КАСУ.
Наприклад, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких відповідачем є орган державної влади, орган влади АР Крим (ч.2 ст.18 КАСУ).
Вищому адміністративному суду України, як суду першої і останньої інстанції підсудні адміністративні справи, предметом яких є рішення, дії, або бездіяльності ЦВК України, у справах, пов’язаних із виборчим процесом, або процесом референдуму.
Предметна підсудність – розмежування адміністративних справ між загальними місцевими судами, окружними адміністративними судами та ВАСУ.

2) Територіальна підсудність адміністративних судів – зумовлене територіальним устроєм України. Закріплено і в ст. 125 Конституції України. Тобто, вона застосовується з урахуванням розділів 9, 10 КУ, ст.. 125 КУ.
У межах територіальної підсудності слід розрізняти, виокремлювати 2 її підвиди:
1) Загальне правило територіальної підсудності (ч.1 ст. 19 КАСУ, згідно якого усі адміністративні справи розглядаються за місцем знаходження відповідача. Це правило продиктовано, насамперед, необхідністю створення зручних умов для суб’єкта владних повноважень довести свою правоту, законність в адміністративній справі, повною мірою виконати приписи принципу презумпції винуватості суб’єкта владних повноважень (ч.2 ст.71 КАСУ)
2) Виняткова територіальна підсудність (ч.3 ст. 19 КАСУ) – пояснюється необхідність створити зручні умови для здійснення адміністративного судочинства із спеціальних категорій адміністративних справ. Такий вид підсудності запроваджений для зручного отримання та оцінки доказів. Даний вид територіальної підсудності вміщений у різних нормах КАСУ:

- Ч.3 ст. 19 КАСУ

- Ч.3 ст. 172 КАСУ

- Ч.3 ст. 175 КАСУ

- Ст.. 182 КАС

- Ст.. 183 КАС

- У якості висновків можна сказати, що в основу територіальної підсудності адміністративних справ покладаються такі критерії: адміністративно-територіальний устрій України (розділи 9, 10 КУ)

3) Інстанційна підсудність - описана ст.. 20 КАСУ. Виходячи із норми КАСУ, інстанційна підсудність запроваджена із такою метою:
- визначення обсягу компетенції кожної ланки системи адмін. судів.
- відмежування компетенції однієї ланки системи адміністративних судів від компетенції іншої ланки.
- визначення співвідношення повноважень кожної ланки щодо розгляду та вирішення адміністративних справ.
- визначення ролі і місця ВСУ в системі адміністративних судів України

Відповідно до ст.. 20 інстанційна підсудність адміністративних справ може бути представлена таким чином:

1) місцеві адміністративні суди (загальні місцеві суду, окружні адміністративні суди), а також ВАСУ, у випадках, передбачених КАСУ (ч.4 ст. 18; ч.3-5 ст. 172; ч.2 ст. 173; ч.3 ст. 174; ч.3 ст. 175; ч.1 ст. 176; ч.1 ст. 180; ч.1 ст. 182) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.

2) апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення (ухвали і постанови) місцевих адміністративних судів, яка знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

3) Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) переглядає судові рішення місцевих та апеляційних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Разом із тим, КАСУ містить у собі винятки, коли ВАСУ, крім функції суду першої інстанції, суду касаційної інстанції переглядає в порядку апеляції судові рішення. Такі винятки закріплені у ч.3 ст. 172 КАСУ та ч.6 ст. 177 КАСУ. Згідно цих норм ВАСУ здійснює функції апеляції.

4) Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог – стаття 21 КАСУ. Критерієм, який впливає на виникнення даного виду підсудності є наявність двох і більше взаємопов’язаних, взаємообумовлених вимог, які заявляються позивачем у позовній заяві. Даний вид підсудності обумовлений переплетінням, поєднанням публічно-правових та приватноправових відносин, повноважень та застосування відповідного законодавства.
Відповідно зазначеної норми позивач може заявити кілька різнорідних вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов’язані між собою, і підсудні одному адміністративному суду.
Наприклад: вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень (вимога про відшкодування моральної шкоди, вимога про відшкодування середньомісячного заробітку, вимога про відшкодування втраченої, або не отриманої вигоди) розглядається адміністративним судом, якщо вони (вимоги) заявлені в одному провадженні. У тому разі, якщо ці різнорідні вимоги заявляються у різних судочинствах (адміністративному, цивільному, господарському), то, відповідно, вони вже будуть розглядатися потім спеціальними судами.
Різнорідні вимоги, заявлені за правилами різних видів судочинств, але об’єднані одними правовідносинами, в одне провадження у майбутньому об’єднані не можуть бути.