Виконання практичної навички: «Інтерпретація висипів на шкірі та змін зіву»

Оцінка «Відмінно» виставляється студенту, який вірно інтерпретує дані клінічної картини, характер змін зіву чи висипів на шкірі (представлених на малюнку), а також результати додаткових методів дослідження, правильно обґрунтовує клінічний діагноз, вміє вірно призначити додаткове обстеження і визначити подальшу тактику ведення пацієнта, за необхідності вірно надає невідкладну догоспітальну допомогу та складає план протиепідемічних заходів.

Оцінка «Добре» виставляється студенту, який вірно інтерпретує дані клінічної картини, характер змін зіву чи висипів на шкірі (представлених на малюнку), а також результати додаткових методів дослідження, правильно обґрунтовує клінічний діагноз, однак допускає при цьому несуттєві помилки, нечітко обґрунтовує план додаткового обстеження чи план протиепідемічних заходів.

Оцінка «Задовільно» виставляється студенту, який допускає суттєві помилки при інтерпретації даних клінічної задачі та характеру змін зіву чи висипів на шкірі (представлених на малюнку), допускає окремі помилки під час обґрунтування клінічного діагнозу та плану обстеження хворого, плану протиепідемічних заходів, однак у цілому вірно визначає тактику подальшого ведення пацієнта та вміє надати невідкладну допомогу пацієнту.

Оцінка «Незадовільно» виставляється студенту, який невірно інтерпретує дані клінічної картини та характер змін зіву чи висипів на шкірі (представлених на малюнку), неправильно обґрунтовує клінічний діагноз, невірно призначає додаткове обстеження, неправильно визначає подальшу тактику ведення пацієнта, допускає суттєві помилки при наданні пацієнту невідкладної допомоги.

Заключна оцінка на практично-орієнтованому державному іспиті з внутрішніх, професійних та інфекційних хвороб у студентів 6 курсу виставляється за результатами загальних знань та вмінь, продемонстрованих біля ліжка хворого та з урахуванням продемонстрованих спеціальних умінь та практичної підготовки з терапевтичних дисциплін.

 

4.3. Критерії оцінки теоретичних знань студентів та загальнопрактичної підготовки згідно іспиту «Крок 2»

 

Рівень теоретичних знань та загальнопрактичної підготовки студентів 6 курсу оцінюється за результатами ліцензійного іспиту «Крок 2» (який проводиться напередодні випускних державних іспитів) та співбесіди за екзаменаційними білетами під час іспиту.

Кожному студенту 6 курсу під час іспиту пропонується 200 тестових завдань ліцензійного іспиту «Крок 2».

Для відповіді на кожне тестове завдання дається час до 1 хвилини. За результатами іспиту Крок-2 2005/2006 навчальних років критеріями оцінок можуть виявлятися наступні:

За 75-100% правильних відповідей – оцінка «відмінно».

За 55,0-74,5% правильних відповідей – оцінка «добре».

За 50,5-54,5% правильних відповідей – оцінка «задовільно».

За 50,4% і нижче правильних відповідей – оцінка «незадовільно».

На підставі результатів контролю практичної підготовки студентів, результатів ліцензійного іспиту «Крок 2» та співбесіди студенту виставляється загальна оцінка за чотирибальною системою.

Оцінка «Відмінно» ставиться студенту, який глибоко і досконало засвоїв теоретичний матеріал, може визначити етіологію, патогенез, клінічні особливості і варіанти захворювання, вільно проводить обґрунтування діагнозу, здійснює диференційну діагностику, може скласти детальний план лікування та реабілітації конкретного хворого (рішення клінічної ситуаційної задачі), надати невідкладну допомогу при захворюваннях внутрішніх органів, інфекційних захворюваннях, має глибокі знання з фармакодинаміки, фармакокінетики, знає протипоказання, побічні дії ліків та їх диференційоване застосування, знає дози ліків в обсязі, що передбачений програмою, вміє виписувати рецепти та правильно оформити лист лікарських призначень конкретному хворому, вміє вирішити питання медико-соціальної експертизи, диспансеризації (на всіх попередніх етапах державного іспиту студент повинен мати всі або абсолютну більшість відмінних оцінок).

Оцінка «Добре» ставиться студенту, який добре засвоїв теоретичний матеріал з усіх розділів терапії та інфекційних хвороб, має добру практичну підготовку, достатньо володіє знаннями з фармакодинаміки, фармакокінетики, побічної дії ліків в обсязі, що передбачений програмою, але допускає неточності, вміє виписати рецепт на задану лікарську форму та оформити лист призначення конкретному хворому, допускає окремі неточності у відповідях та при вирішенні клінічної ситуаційної задачі.

Оцінка «Задовільно» ставиться студенту, який має знання з основних питань терапії та інфекційних хвороб, задовільну практичну підготовку, але не засвоїв деталі, який знає механізм дії та побічні дії основних груп ліків, які передбачені програмою, вміє правильно виписати рецепт та оформити лист лікарських призначень, допускає окремі суттєві помилки у відповідях та при вирішенні клінічної задачі.

Оцінка «Незадовільно» ставиться студенту, який не знає значної частини матеріалу, допускає суттєві помилки при відповідях, не знає механізмів дії та побічних дій ліків, не вміє виписати рецепт на задану лікарську форму, допускає значні помилки при оформленні листа лікарських призначень, при вирішенні клінічної задачі, або не засвоїв практичних навичок.

 

ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ТЕРАПЕВТИЧНОГО ПРОФІЛЮ, ЯКИМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ ВИПУСКНИК МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

 

5.1. ЗНАТИ:

1. Структурно-функціональні взаємозв’язки і послідовність стадій загальнопатологічних процесів.

2. Етіологію і патогенез функціональних порушень органів та систем організму при захворюваннях.

3. Необхідні лікарські засоби, адекватну лікарську форму та дозовий режим введення при призначенні хворим з основними патологічними синдромами.

4. Групову належність лікарських засобів згідно сучасних класифікацій.

5. Етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених терапевтичних захворювань.

6. Етіологічні, патогенетичні фактори хронічних променевих уражень людей.

7. Визначити етіологічні, патогенетичні фактори та клінічні прояви, ставити діагноз гострого отруєння та надавати невідкладну допомогу потерпілому в умовах військової ситуації.

8. Етіологічні, патогенетичні фактори та клінічні прояви гострого радіаційного ураження.

9. Етіологічні, патогенетичні фактори та клінічні прояви невідкладного стану в умовах природних та техногенних катастроф.

10. Основні методи клінічного дослідження хворих для оцінки ефективності і безпеки призначення лікарських засобів та аналізувати їх результати.

11. Прояви можливої побічної дії та симптоми передозування, методи їх попередження та лікування.

12. Основні поняття загальної нозології.

 

5.2. ВМІТИ:

1. Визначити фармакодинаміку і фармакокінетику препаратів та їх механізми дії.

2. Пояснювати значення бактеріоскопічного і бактеріологічного методів дослідження харкотиння.

3. Демонструвати володіння принципами проведення профвідбору.

4. Проводити обстеження хворого, ставити попередній діагноз та визначати тактику ведення хворих на найбільш розповсюджені професійні захворювання.

5. Складати план лікування заходів при гострих та хронічних професійних захворюваннях і отруєннях.

6. Складати план організаційних заходів щодо попередження профзахворювань.

7. Визначити різні клінічні варіанти та ускладнення при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях.

8. Виконувати необхідні медичні маніпуляції.

9. Демонструвати ведення медичної документації у клініці внутрішніх хвороб.

10. Діагностувати невідкладні стани та надавати допомогу на догоспітальному етапі.

11. Планувати обстеження хворого та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях та їх ускладнень.

12. Планувати схему обстеження конкретного хворого в залежності від особливостей клінічного перебігу захворювання.

13. Проводити диференційну діагностику складних професійних та ускладнених загальносоматичних випадків захворювань та формулювати попередній діагноз.

14. Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях.

15. Складати план диспансеризації хворих групи ризику.

16. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах в клініці внутрішніх хвороб.

17. Аналізувати результати основних лабораторних та інструментальних методів дослідження.

18. Аналізувати променеву семіотику функціонально-морфологічних змін при патології різних органів та систем.

19. Визначати тактику ведення потерпілих при хронічних променевих ураженнях.

20. Ставити діагноз та надавати невідкладну допомогу потерпілому в умовах військової ситуації.

21. Ставити діагноз та надавати невідкладну допомогу потерпілому в умовах природних та техногенних катастроф.

22. Визначати тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти, медикаментозного та фізіотерапевтичного лікування, реабілітаційні заходи) хворого при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях.

23. Використовувати методи медичного захисту потерпілих в умовах військової ситуації.

24. Використовувати методи визначення впливу малих доз радіації на організм людини та визначати засоби профілактики, лікування та мінімізації шкідливої дії опромінення.

25. Планувати обстеження хворого, інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях.

26. Призначити лабораторне та/або інструментальне обстеження, здійснювати диференційну діагностику.

27. Проводити диференційну діагностику, обґрунтовувати і формулювати попередній діагноз найбільш поширених захворювань внутрішніх органів.

28. Проводити первинну та вторинну профілактику найбільш поширених захворювань внутрішніх органів.

29. Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних і інструментальних методів обстежень при типовому перебігу найбільш поширених терапевтичних захворювань.

30. Ставити діагноз і надавати допомогу при основних невідкладних станах в клініці внутрішніх хвороб.

31. Трактувати загальні принципи лікування, реабілітації та профілактики найбільш поширених терапевтичних захворювань.

32. Трактувати етіологію, патогенез та морфологічні зміни на різних етапах розвитку хвороби, структурні основи видужання, ускладнень та наслідків хвороб.

33. Трактувати основні клінічні прояви та лабораторні показники порушень життєвоважливих функцій.

 

5.3. ВОЛОДІТИ ПРАКТИЧНИМИ НАВИЧКАМИ:

1. Визначення провідних симптомів та синдромів у клініці внутрішніх захворювань.

2. Проведення опитування та фізикального обстеження хворих та аналізу їх результатів у клініці внутрішніх хвороб.

3. Проведення опитування хворих з метою збору лікарського анамнезу і передбачати можливість виникнення ускладнень фармакотерапії.

4. Лабораторні та інструментальні дослідження.

- Аналіз плевральної рідини.

- Аналіз асцитичної рідини.

- Аналіз синовіальної рідини

- Аналіз сечі за Зимницьким.

- Аналіз сечі за Нечипоренком.

- Аналіз сечі на діастазу.

- Гострофазові показники, білок крові та його фракції.

- Глюкоза крові.

- Ліпідний профіль крові.

- Креатинін, сечовина крові.

- Електроліти крові.

- Трансамінази крові.

- Загальний білірубін крові та його фракції.

- Коагулограма.

- Сечова кислота крові.

- Лужна фосфатаза крові.

- Гістоморфологічне дослідження біоптату лімфатичних вузлів.

- Дослідження функції зовнішнього дихання.

- Електрокардіографічне дослідження.

- Ендоскопічне дослідження бронхів.

- Ендоскопічне дослідження травного тракту.

- Ехокардіографія.

- Загальний аналіз калу.

- Загальний аналіз крові.

- Загальний аналіз сечі.

- Загальний аналіз спинномозкової рідини.

- Загальний аналіз стернального пунктату.

- Загальний аналіз харкотиння.

- Загальний імунологічний профіль крові.

- Мікробіологічне дослідження біологічних рідин та виділень.

- Променеве дослідження органів черевної порожнини.

- Променеве дослідження органів грудної порожнини.

- Променеве дослідження сечостатевої системи.

- Променеве дослідження череву, кісток та суглобів.

- Туберкулінодіагностика.

- Фракційне дослідження шлункового соку, жовчі та рН-метрія шлунку.

 

ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З ТЕРАПІЇ

1. Вимірювання та оцінка артеріального тиску.

2. аналіз та оцінка електрокардіограм у невідкладних ситуаціях.

3. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження крові.

4. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження сечі.

5. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження шлункової секреції, дуоденального зондування та випорожнень.

6. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження харкотиння.

7. Оцінка результатів дослідження функції зовнішнього дихання, ехокардіограми, ультразвукового дослідження внутрішніх органів.

8. Аналіз та оцінка інформації на підставі променевого дослідження.

9. Оцінка результатів проби Манту.