Предмет економічної теорії. Нормативна і позитивна економіка. Методи економічної науки

ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ. НОРМАТИВНА І ПОЗИТИВНА ЕКОНОМІКА. МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

Економічна теорія є теоретичною і методологічною основою економічних знань. Вона формує економічний понятійний апарат, що охоплює як макро-, так і мікрорівні. Економічна теорія є універсальною наукою і її можна застосувати до вивчення будь-якої національної економіки. Логіка економічної теорії єдина, а ступінь конкретизації економічних явищ і процесів - різний. Економічна теорія має різні назви: політична економія (класична та марксистсько-ленінська), економікс (макро- і мікроекономіка), аналітична економія (український переклад економікс). Сучасна економічна теорія викладається в Україні як комплекс трьох дисциплін: 1) політичної економії - що вивчає першочергові проблеми організації господарської діяльності (передусім для того, щоб зрозуміти переваги та відмінності ринкової системи); загальні поняття і категорії, які є основою для макро- і мікроаналізів; 2) макроекономіки, що дає розуміння проблем, які властиві національній економіці в цілому; 3) мікроекономіки, що досліджує структурні елементи національної економіки.

Сучасна економічна теорія розкриває механізм функціонування ринкової економіки, широко застосовує моделювання, позбавлена будь-яких ідеологічних важелів і не вживає терміна «виробничі відносини».

Економічна теорія - це наука про найкращий спосіб використання обмежених виробничих ресурсів, що мають характер багатоцільового використання, з метою створення різноманітних товарів і послуг для задоволення потреб людей сьогодні або в майбутньому. Отже, предметом дослідження економічної теорії є економічний вибір щодо досягнення максимальної вигоди з мінімальними витратами виробничих ресурсів.

Розрізняють позитивну й нормативну економіку.

Позитивна економіка вивчає факти і відповідає на питання: Що є? Вона є відзеркаленням дії об'єктивних економічних законів.

Нормативна економіка відповідає на питання, якою має бути економіка, тобто: Що має бути? Вона є відзеркаленням дії суб'єктивних економічних законів, які ухвалює законодавча влада країни (в Україні - Верховна Рада).

Методи науки - це певні способи наукових досліджень. Найчастіше в економічній теорії застосовують такі методи:

• спостереження (живе споглядання економічних явищ), за допомогою якого виявляються і нагромаджуються факти про явища і процеси економічного життя;

• економічний аналіз (систематизація, тлумачення та узагальнення фактів), результатом якого є формулювання економічних понять, категорій, принципів, законів, теорій;

• індукція (шлях проведення економічного аналізу від фактів до теорії, від часткового до загального);

• дедукція (шлях проведення економічного аналізу від теорії до фактів, тобто початкове висувається гіпотеза, правильність якої згодом підтверджують чи не підтверджують факти);

• економічний експеримент, порівняння, математичне моделювання та ін

 

МАКРОЕКОНОМІКА І МІКРОЕКОНОМІКА ЯК СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ. ЗАВДАННЯ, ПРЕДМЕТ ТА ПОКАЗНИКИ МАКРО-1 МІКРОЕКОНОМІКИ

Англійський економіст А. Маршалл 1890 року видав працю «Принципи економікс», і відтоді назва економічної теорії з політичної економії змінюється на західний варіант «економікс». Українською мовою «економікс» перекладається (з 1905 р.) як економічна теорія або аналітична економія. Переваги економікс у тому, що ця наука: 1) розкриває механізм функціонування ринкової економіки; 2) позбавлена будь-яких ідеологічних впливів; 3) широко використовує моделювання; 4) не вживає терміна «виробничі відносини»; 5) дозволяє створити оптимізаиійну модель ведення господарства, за якої максимальна вигода досягається за мінімальних витрат виробничих ресурсів.

Із другої половини XX от. економікс починає вивчатися як макроекономіка та мікроекономіка. Останні формують два рівні, або дві складові, економікс, або економічної теорії.

Макроекономіка вивчає проблеми, що охоплюють національну економіку в цілому: показники національного виробництва, рівня зайнятості та рівня цін; споживання та інвестиції, економічне зростання; економічні коливання і безробіття; інфляцію та методи її подолання; монетарну і фіскальну політику тощо.

Мікроекономіка вивчає структурні елементи національної економіки, її проблеми стосуються переважно фірм, галузей, індивідуальних ринків. До проблем мікроекономіки належать: аналіз попиту і пропозиції; цінова еластичність; встановлення рівноважних цін; максимальні і мінімальні ціни; поведінка споживача і виробника на ринку; теорія виробництва і граничного продукту; ринкові моделі тощо.

 

ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ. СУЧАСНІ НАПРЯМИ І ШКОЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ЕКОНОМІСТИ

У розвитку економічної теорії можна виділити три етапи: економія, політична економія, економіко.

Економія - наука про домашнє господарство, яка виникла в античному суспільстві. Термін «економія» уперше запропонував Ксенофонт, а згодом використав Арістотель.

Становлення капіталізму визначило виникнення самостійної науки - політичної економії. Початкове в центрі її уваги була сфера обігу (меркантилізм, ХУІ-ХУШ ст.). Представники: А. Серра, Т. Мен, С. Фортрей, А. Монкретьєн. Згодом центр досліджень перемістився у сферу виробництва, що започаткувало класичну школу політекономії. Представники: У. Петгі, П. Буагільбер (в Англії) та фізіократи Ф. Кене, А. Тюрго (у Франції). Найбільшого розвитку класична школа отримала у працях А. Сміта (автора відомого твору «Дослідження про природу і причини багатства народів» - 1776 р.) і Д. Рікардо. Характерною рисою класиків є трудова теорія вартості і ліберальна політика держави. Після смерті Д. Рікардо утворилося два табори економістів: 1) його послідовники (Дж. Мілль, Д. Мак-Куллох); 2) противники (Т. Мальтус, Н. Сеніор). Філософія господарства витісняється практичними рекомендаціями.

Спробу розглянути капіталістичне багатство з позиції пролетаріату зробив К. Маркс, який розглядав політекономію як науку, що вивчає виробничі відносини суспільних формацій.

У другій половині XIX ст. склалися передумови для зміни загальної парадигми економічної науки. Розроблення загальних принципів політичної економії змінюється дослідженням різних проблем економічної практики, якісний аналіз витісняється кількісним. Поняття «політичної економії» витісняється поняттям «економіко». Зародження цього терміна пов'язане з ім'ям англійського економіста - А. Маршалла. В основі його теорії є маржиналізм - учення про граничну корисність, що було розроблено в працях У. Джевонса, К. Менгера. О. Бем-Баверка, Ф. Візера, Л. Вальраса.

У XX ст. економікс представлено трьома напрямами:

а) кейнсіанство, у центрі уваги якого - проблеми макроаналізу. Тому необхідним є вивчення і формування економічної політики держави;

б) монетаризм. Особливістю якого стала посилена увага до грошової маси, що перебуває в обігу, яка є визначальним фактором розвитку економіки;

в) інституціоналізм, що широко використовує в своєму аналізі поняття «інститути», під якими розуміють корпорації, профспілки, державу, а також психологічні, етичні, правові та інші соціальні явища.

Серед українських економістів найбільш відомими є: Туган-Барановський, Зібер, Подолинський, Слуцький.

 

 

КОРИСНІСТЬ ТОВАРУ: СУТЬ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ОДИНИЦЯ ВИМІРУ.

ОСОБЛИВОСТІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЯК ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ. ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОЕКОНОМІЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ДЛЯ АНАЛІЗУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЦІН НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Сільське господарство - найбільш конкурентоздатна галузь, яка наближається до умов досконалої конкуренції, а його виробництво залежить від природно-кліматичних умов. Попит на продукцію сільського господарства є нееластичним, через що зміна доходів фермерів перебуває в прямій залежності від зміни цін. За сприятливих природно-кліматичних умов пропозиція с/г продукції зростає, що спричиняє зниження цін та зменшення доходів фермерів, а за несприятливих - пропозиція зменшується, ціни підвищуються та доходи фермерів збільшуються. Усе це вимагає державної підтримки для розвитку сільського господарства та регулювання цінової політики на ринку сільгоспродуктів.

Державна політика цін на сільськогосподарську продукцію в ринковій економіці передбачає використання програм, в основу яких покладено концепцію мінімальних цін. Найпопулярнішими серед цих програм є:

1) програма підтримки цін у сільському господарстві, за якої держава виконує роль покупця, скуповуючи надлишок величини пропозиції за гарантованими нею мінімальними цінами (Рmin > Р*). Саме це спричиняє вагомий економічний ризик, так як надлишкову пропозицію потрібно зберігати та знову ж таки продавати, що вимагає додаткових державних витрат. У той же час програма досягає основної мети - це стабілізація цін і фермерських доходів:

2) програма субсидіювання, або компенсації різниці цін у сільському господарстві. За цієї програми продукти реалізують за низькими цінами попиту, які визначають самі покупці, а різниця між гарантованими мінімальними цінами і цінами попиту компенсується у формі субсидії:

3) програма управління пропозицією, що передбачає зменшення пропозиції через встановлення відповідних квот та підвищення ринкових цін. А це за умови Еd < 1 спричиняє збільшення фермерських доходів. Ця програма не досягає успіху, коли резервуються гірші земельні ділянки, у силу чого пропозиція сільськогосподарських продуктів майже не зменшується.

 

ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ. НОРМАТИВНА І ПОЗИТИВНА ЕКОНОМІКА. МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

Економічна теорія є теоретичною і методологічною основою економічних знань. Вона формує економічний понятійний апарат, що охоплює як макро-, так і мікрорівні. Економічна теорія є універсальною наукою і її можна застосувати до вивчення будь-якої національної економіки. Логіка економічної теорії єдина, а ступінь конкретизації економічних явищ і процесів - різний. Економічна теорія має різні назви: політична економія (класична та марксистсько-ленінська), економікс (макро- і мікроекономіка), аналітична економія (український переклад економікс). Сучасна економічна теорія викладається в Україні як комплекс трьох дисциплін: 1) політичної економії - що вивчає першочергові проблеми організації господарської діяльності (передусім для того, щоб зрозуміти переваги та відмінності ринкової системи); загальні поняття і категорії, які є основою для макро- і мікроаналізів; 2) макроекономіки, що дає розуміння проблем, які властиві національній економіці в цілому; 3) мікроекономіки, що досліджує структурні елементи національної економіки.

Сучасна економічна теорія розкриває механізм функціонування ринкової економіки, широко застосовує моделювання, позбавлена будь-яких ідеологічних важелів і не вживає терміна «виробничі відносини».

Економічна теорія - це наука про найкращий спосіб використання обмежених виробничих ресурсів, що мають характер багатоцільового використання, з метою створення різноманітних товарів і послуг для задоволення потреб людей сьогодні або в майбутньому. Отже, предметом дослідження економічної теорії є економічний вибір щодо досягнення максимальної вигоди з мінімальними витратами виробничих ресурсів.

Розрізняють позитивну й нормативну економіку.

Позитивна економіка вивчає факти і відповідає на питання: Що є? Вона є відзеркаленням дії об'єктивних економічних законів.

Нормативна економіка відповідає на питання, якою має бути економіка, тобто: Що має бути? Вона є відзеркаленням дії суб'єктивних економічних законів, які ухвалює законодавча влада країни (в Україні - Верховна Рада).

Методи науки - це певні способи наукових досліджень. Найчастіше в економічній теорії застосовують такі методи:

• спостереження (живе споглядання економічних явищ), за допомогою якого виявляються і нагромаджуються факти про явища і процеси економічного життя;

• економічний аналіз (систематизація, тлумачення та узагальнення фактів), результатом якого є формулювання економічних понять, категорій, принципів, законів, теорій;

• індукція (шлях проведення економічного аналізу від фактів до теорії, від часткового до загального);

• дедукція (шлях проведення економічного аналізу від теорії до фактів, тобто початкове висувається гіпотеза, правильність якої згодом підтверджують чи не підтверджують факти);

• економічний експеримент, порівняння, математичне моделювання та ін