Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні поняття і категорії соціології молоді
Зміни предмета соціології молоді Соціологія молоді є окремою спеціально соціологічною галуззю знання і в процесі свого інституціонального оформлення спирається на сучасне розуміння соціології та її предмета. Відповідно до загальної соціально-філософської гуманістичної орієнтації української соціології, потреб сучасного суспільного розвитку і досягнутого рівня соціологічного знання як центральне поняття і головна соціологічна категорія, нині на перший план висувається сфера суб'єкта. Соціологія сьогодні, на думку відомого російського соціолога В.Ядова, розглядається насамперед як наука про соціальні спільноти, механізми їх становлення, функціонування і взаємозв'язку. Однією з таких спільнот є молодь, об’єктивне становище якої та її суспільна роль уже давно переросли межі попередньо вживаного до неї поняття «група», а суспільні вимоги до молоді, які неухильно зростають, потребують її розгляду насамперед як соціального суб'єкта, який перебуває в процесі становлення і соціального дозрівання і який дедалі більше стає реальним фактором суспільного поступу. Молодь об'єкт - чи суб'єкт? Суперечка про те, чи молодь є об'єктом чи суб'єктом суспільних процесів, відбувалася давно і завжди наштовхувалася на небажання визнати самостійність молоді як певної спільноти. Це визнання з позиції офіційної ідеологічної доктрини радянських часів суперечило розумінню класової структури суспільства, тому і в науковій літературі, і на практиці молоді відводилося проміжне становище всередині соціальної структури соціалістичного суспільства як певному резервуару, звідки відбувалося поповнення основних класів і прошарків. «Боязнь молоді» в керівних колах партійно-державної номенклатури зросла до надзвичайних масштабів в останні десятиріччя режиму, буквально пронизуючи всі структури радянського суспільства. Вона знаходила свій прояв у тотальному патронажі будь-яких форм діяльності молодого покоління, в нерівноправному, залежному від старших вікових груп соціальному становищі, в небажанні рахуватися з його специфічними інтересами і особливостями способу життя, у придушенні будь-яких форм інакомислення. Цей підхід базувався на ідеї спадковості, яку розуміли як повторення молоддю шляху батьків і яка вимагала ні на крок не відступати від суворої системи
Тема 9. Соціологія молоді
приписів. У підсумку свідомо виховувалося покоління, нездатне на соціальну творчість і новації, зате слухняне і спокійне. Сучасне розуміння соціології виключає такі орієнтації і вимагає розгляду молоді як повноправного суб'єкта всіх ланок суспільного життя. Визначення соціології молоді та її проблематики Соціологія молоді — це соціологічна дисципліна, яка функціонує на трьох рівнях: загально методологічному (базуючись на визнанні молоді як окремої спільноти та суб'єкта суспільного розвитку), спеціально-теоретичному та емпіричному, що дає можливість дотримуватися єдності вихідних теоретичних понять, операційних визначень конкретно-історичного змісту й емпіричних індикаторів. Соціологія молоді в науковій літературі визначається як галузь соціології, що досліджує специфічну соціально-демографічну спільноту, котра перебуває в процесі переходу від дитинства до світу дорослих і переживає важливий етап сімейної та поза сімейної соціалізації та адаптації, інтеріоризації норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, соціальних ролей і статусу. Цей процес знаходить прояв у специфічно молодіжних формах поведінки й свідомості, у поняттях молодіжної субкультури, моди, музики, мови тощо. Активна роль молоді у процесах соціалізації зумовлюється тим, що вона не лише копіює усталені взірці адаптивної поведінки і взаємодії, а й здатна вносити в них новий зміст залежно від умов життя, які постійно змінюються. Основними напрямами досліджень у молодіжному середовищі та завданням соціології молоді нині вважають: • дослідження ЇЇ ролі й місця в соціальному розвитку суспільства; • вивчення тенденцій зміни її соціального обличчя, норм, цінностей та інтересів; • аналіз процесів, що відбуваються у молодіжному середовищі; • виявлення і прогнозування на цій основі напрямів розвитку молодіжних проблем і розробка соціальної політики стосовно різних груп молоді. Поняття «молодь» Молодь — це суспільно диференційована соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні і т. ін. властивості, які характеризують її іосоціальне дозрівання як здійснення самовияву її внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей. Молодь тому і є специфічною спільнотою, що її суттєві характеристики і риси на відміну від представників старших поколінь і вікових груп перебувають у стані формування і становлення. Сутністю молоді та проявом її головної соціальної якості є міра досягнення нею соціальної суб'єктності, ступінь засвоєння суспільних відносин та інноваційної діяльності.
жень, а отже, сприяє отриманню репрезентативних (тобто таких, що описують всю сукупність) даних, підсилених статистичною базою. Тра диційно в радянській соціології вважалося, що рамки молодіжного віку визначались інтервалом від 16 до ЗО років. Однак в останні часи дедалі більшого поширення набувають погляди, згідно з якими вік молоді своєю нижньою межею сягає 14, а верхньою — 35 років. В основі цього лежить висловлене деякими науковцями міркування про пролонгацію (або продовження) часу молодості, збільшення віку вступу в трудове життя, підготовки молоді до праці, досягнення економічної незалежності від батьків та держави. Це відображає об'єктивні процеси в житті та розвитку людства: з одного боку, все наполегливіше висувається завдання більшранньої соціалізації молоді, включення її до трудової практики на більранніх етапах, з другого — зростають межі середнього і старшого віку тривалості життя в цілому, подовжуються терміни навчання та соціаль но-політичної адаптації, стабілізації сімейно:побутового статусу молодих людей. Однак, виходячи з певних практичних міркувань та ресурсів держави, у прийнятих законодавчих актах України зазначається: молод дю вважаються молоді громадяни віком від 14 до 28 років. Поняття «молодь» у західній соціології У західній соціології термін «молодь» був уведений до наукового обіглише в середині 70-х років XX ст. Це досить пізнє впровадження терміну «молодь» зумовлювалося тим, що доіндустріальний період розвиткузахідної цивілізації знав поділ населення лише на дітей і дорослих; перехід до індустріальної фази висунув потребу введення окремого вікового проміжку «юність», пов'язаного з необхідністю відповідної освітньої та фахової підготовки робітників. Цей термін «юність» з віковим інтервалом 11/12—18 років виробив у своїх працях американ
У західних англомовних дослідженнях молоді містяться спроби визначити найхарактерніші специфічні риси молодої людини, котра ще не досягла статусу дорослості; серед них — нерівномірність, напруженість, наявність повторюваність конфліктних ситуацій, підвищина критичність тощо. Як бачимо, при наявних відмінностях у трактуванні молоді та її меж пошук у площині молодіжної тематики нашої та західної соціології йде приблизно в однаковому напрямку. Поняття молодіжної свідомості та її рівнів Однієїї з провідних у соціології молоді є проблема дослідження молодіжної свідомості. При її з'ясуванні варто виходити з того, що свідомість молоді, і спільнісна, і групова, — це різновиди масової свідомості, які вивчаються соціологами через аналіз її основних форм (політико- пра-вової, економічної, екологічної, моральної тощо), що функціоную на конгнітивному (або теоретико-пізнавальному), емоційно-чуттєвому та конативному (або поведінковому) рівнях. Когнітивний рівень включає в себе систематизовані наукові погляди; і знання, які служать основою для формування наукового світогляду твердих переконань, сукупності моральних норм і принципів, п визначають духовне багатство та поведінку молодої людини, здатнії об'єктивно й адекватно оцінювати дійсність. Емоційний рівень станови взаємодія емоцій, духовних станів, почуттів особистості в їх єдносі і цілісності. Він має бути тісно взаємопов'язаним зі змістом когнітивного рівня і перебувати у певній залежності від нього, інакше голові особливість молодіжної свідомості — надмірна емоційність — загрожує перетворитися в її ваду. Конативний рівень містить у собі соціалі. установки, а також волю, прагнення і вміння здійснювати свою діяльнії якісно. Взаємозв'язок Рівнів молодіжної свідомості Слід наголосити, що свідомість молоді є цілісним діалектичнії переплетінням всіх складових рівнів, які вирізняються суто з мірку ви і логіко-теоретичного характеру та з метою полегшення процс соціологічного дослідження. Тому, наприклад, соціальна установка як така включає у себе також елементи когнітивного рівня і є емоцій і забарвленою, а переконання містять у собі й емоційні, й поведінко компоненти. Цілісність усіх складових свідомості молоді не виключ; наявності суперечностей і всередині кожного рівня, і в їх взаємодії, і ця контроверсійність, будучи внутрішнім джерелом духовного розвитку особистості, дає можливості для подальшого вдосконалення. Однак; внутрішня суперечливість духовного світу молоді повинна мати свою межу,тому що роздвоєність знань і переконань, емоцій, почуттів та соціальних установок може призвести до руйнації цілісності особи, її дисгармонійності, духовного дискомфорту. Проявами такого порушення
міри можуть бути, з одного боку, двоякість моралі і свідомості взагалі; почуття та емоції, що взаємно виключають одне одного, суперечливість поведінкових установок, а з другого — невідповідність між словом і ділом, свідомістю й діяльністю. Такі явища у молодіжному середовищі отримали назву соціальної незрілості, інфантилізму і фіксуються дедалі більшим колом науковців. Молодіжні проблеми та їх типи Окремої уваги заслуговує також з'ясування такого важливого поняття соціології молоді, як молодіжні проблеми. Висловлюється думка, щосоціальні проблеми молоді — це не будь-які суперечності її життєдіяльності, а лише ті, які поглиблюються і свідчать про недостатність існуючих способів їх вирішення, а отже, призводять до появи дезорганізуючих процесів у системі «суспільство — молодь». Молодіжні проблеми поділяються на два типи: у першому означенні зростаючі вимоги суспільства до молоді, в другому — особистісні сподівання і прагнення молодих людей та складнощі з їх реалізацією. Докладніше про це йтиметься у третьому питанні теми. З'ясувавши основні поняття і категорії молоді, перейдемо до розгляду конкретних молодіжних проблем та використання знання про них у державній молодіжній політиці.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 245; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.91.153 (0.014 с.) |