Для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра

зі спеціальності « Cоціологія »

● Загальна соціологія

● Історія соціології

● Соціологія організацій

● Соціологія сім’ї

● Кількісні методи соціологічних досліджень

● Соціологія освіти

● Теорія соціальних змін

● Методика викладання соціології

 

Програми дисциплін

 

● Загальна соціологія

Предмет соціології.

Соціологія в системі наук про суспільство. Предмет та об’єкт соціології. Система соціологічних знань та її елементи.

Методологія та методи соціологічного дослідження.

Поняття соціологічного дослідження та його види. Програма емпіричного дослідження та її функції. Основні методи емпіричного дослідження. Сфери використання результатів емпіричних досліджень.

Суспільство як система. Соціальні зміни і розвиток суспільства.

Суспільство як цілісна система. Аналіз чинників стабільності суспільства як системи. Дослідження соціальних змін, їх джерел. Типологізація суспільств. Сутність і рівні, чинники соціальних змін.

 

Особистість у системі соціальних зв’язків.

Поняття особистості у соціології. Основні теоретичні підходи до аналізу особистості. Статусно - рольова структура особистості. Структура соціального статусу, права, обов'язки і соціальні ролі. Сутність і структура процесу соціалізації.

Ідеальний, нормативний, модальний типи особистості.

 

Соціальна структура та соціальна стратифікація.

Поняття соціальної структури суспільства. Типи соціальних груп і соціальних спільнот. Сутність та історичні типи стратифікаційних систем. Середній клас як основа соціальної стабільності і рушій суспільного прогресу. Сутність та види соціальної мобільності.

Етнонаціональна структура суспільства.

Сутність та специфіка етнічних спільнот. Форми етнічних спільнот та їх характеристика. Особистість та нація: етнічна самоідентифікація, національна самосвідомість, патріотизм та їх місце у життєвих диспозиціях особистості.Моделі побудови міжетнічних взаємин / етноцид, сегрегація, асиміляція, плюралізм / та їх наслідки. Причини, вияви та наслідки міжетнічних конфліктів, шляхи їх упередження та подолання. Політична нація і особливості її формування в Україні.

 

Процес і типи соціальної взаємодії.

Сутність та анатомія соціальної взаємодії. Структура і види соціального зв'язку. Види соціальних контактів. Зміст соціальної взаємодії на мікро- та макрорівні. Полюси соціальної взаємодії: солідарність і конфлікт. Нормативна і функціональна солідарність: зміст, функції. Конфлікт, як форма соціального протистояння. Функції конфлікту.

 

Соціальний контроль та девіантна поведінка.

Впорядкованість суспільства, система і механізми соціального контролю. Основні елементи соціального контролю. Сутність та форми девіації. Типологія соціальної поведінки. Функції та дисфункції девіації у суспільному розвитку.

Соціальні інститути та соціальні організації.

Поняття соціального інституту. Структура соціального інституту та механізми його функціонування. Етапи становлення і розвитку соціальних інститутів. Проблема класифікації соціальних інститутів. Функції соціальних інститутів. Дисфункції соціальних інститутів: причини, форми вияву, наслідки, методи упередження та подолання. Проблема взаємозалежності та збалансованості системи соціальних інститутів. Сутність соціальної організації. Типи соціальних організацій, їх сутність, призначення і особливості функціонування. Функції соціальних організацій. Причини, вияви дисфункції організацій і методи їх регулювання. Управління в організаціях.

Культура і суспільство.

Особливості соціологічного підходу до вивчення культури. Аналіз багатовимірної структури культури: складові культури і їх змістовне наповнення. Типи культури. Культурні універсалії. Основні підходи до порівняльної оцінки культур. Динаміка та функції культури. Роль культурного чинника в консолідаційних процесах у сучасній Україні.

 

Література

1. Климанська Л. Соціологія. навч.-метод. посіб. / Л. Климанська, В. Савка. – Львів: 2004.

2. Соціологія. навч. посіб. /за ред.. Пічі В.М. – К.: 2010.

3. Черниш Н. Соціологія. / Н. Черниш – К.: 2009.

 

 

● Історія соціології

Історія соціології як область соціологічного знання.

Предметні межі історії соціології та її періодизація. Критерії соціологічного знання в історії соціології: онтологічні, епістемологічні, етичні, інституційно-організаційні. Парадигми в історії соціології. Значення для соціології її історії. Дослідження вітчизняних соціологів в галузі історії соціології.

 

Зародження та розвиток протосоціологічних знань в Стародавньому світі і Середньовіччі.

Міф та епос- перші історичні форми соціального знання. Осмислення соціальних явищ в працях античних історіографів. Філософські погляди на суспільство Демокріта, Платона, Арістотеля, Сенеки. Уявлення про людське суспільство в християнській теології. Вчення арабського філософа Ібн Хальдуна про сутність суспільства та соціальних процесів. Соціальні ідеї мислителів-гуманістів:Данте, Петрарка, Л.Бруні, Л.Валла, Т.Мор, Т.Кампанелла. Аналіз суспільного життя працях Н.Макіавеллі, Ж.Бодена, Г.Гроція.

 

Соціальні знання та суспільствознавчі дослідження Нового часу (17-19 ст).

Теорії «природного права» і «суспільного договору». Соціологічні концепції французських просвітників: Ш.Л.Монтеск’є, Ж.Ж.Руссо, Ж.А.Кондорсе. Погляди на соціально-історичний розвиток людства Дж. Віко. Уявлення про соціальний прогрес у філософії історії Й.Г.Гердера та Г.Ф.Гегеля. Соціально-демографічна теорія Т.Р.Мальтуса. Соціологічні ідеї консерватизму (Е.Берк, Л.Бональд, Ж. Де Местр), лібералізму (І.Бентам, Дж.С.Мілль, Б.Констан) та утопічного соціалізму (А.де Сен-Сімон). Соціально-філофська концепція А.де Токвіля.

 

Виникнення та розвиток соціології як науки: О. Конт і Г. Спенсер.

Позитивізм – світоглядна основа теорії О.Конта. Класифікація наук і обгрунтування О. Контом соціології як науки. Предмет і завдання соціології. Методи дослідження суспільства в соціології О.Конта. Два розділи контівської соціології: соціальна статика і соціальна динаміка. Обгрунтування соціології і її принципів Г.Спенсером. Ідея соцільної еволюції. Спенсерівська класифікація суспільств. Органіцизм і функціоналізм в соціологічній концепції Г. Спенсера.

 

Діалектико-матеріалістична соціологія К. Маркса.

Ідейно-теоретичні джерела марксистської соціології. Методологія діалектико-матеріалістичного підходу до соціальних явищ. Концепція антропогенезу і соціогенезу в соціології К.Маркса. Марксистська теорія соціальної системи. Динаміка соціальних змін і поняття суспільно-історичної формації. Теорія класів і класової боротьби, соціальна революція. Соціологія пізнання К.Маркса: ідеологія і класова свідомість.

 

Натуралістичні школи та психологічний напрям в соціології 19 - поч.20 ст.

Основні принципи соціологічного натуралізму. Соціал-дарвіністські погляди на розвиток суспільства: У.Беджгот, Л.Гумплович, Г.Ратценхофер, А.Смолл, У.Самнер. Расово-антропологічна школа: А. де Гобіно, Х.С.Чемберлен, М.Грант, Ж.Ваше де Ляпуж, О.Аммон. Психологізм як основа пояснення соціальних явищ. Психологічний еволюціонізм Л.Уорда і Ф.Гіддінгса. Інстинктивізм в соціології:У.Мак-Дугалл. Психологія народів і психологія натовпу: М.Лацарус, Г.Штейнталь, В.Вундт, Г.Лєбон.Теорія наслідування Г.Тарда.

 

Німецька формальна соціологія кін.19 - поч. 20 ст. та соціологія В. Парето.

Методологічні проблеми соціального пізнання на рубежі 19-20ст. Основоположні принципи соціального життя в концепції Ф.Тьоніса: “спільнота” і “суспільство”. Соціологія Ф.Тьоніса як аналіз “соціальних форм Г.Зіммель про метод, предмет і завдання соціології. Основні поняття формальної соціології Г. Зіммеля. Предмет та методологія соціології як науки в теорії В. Парето. Суспільство – система взаємодії індивідів. Концепції ідеології та коловороту еліт В. Парето.