Тема 3. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти.

Лекція (3 години)

Поняття цивільних процесуальних правовідносин. Передумови їх виникнення та елементи. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація. Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.

 

Семінар (1 година).

РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ.

1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин.

2. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.

3. Елементи цивільних процесуальних правовідносин.

4. Суб’єкти цивільного процесу та їх класифікація.

5. Правове положення суду в цивільному процесі. Склад суду.

6. Поняття та склад осіб, які беруть участь у справі.

 

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за темою:

1.Народні засідателі, їх місце, роль та статус у цивільному судочинстві.

 

ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

Методичні вказівки до вивчення питань теми

Цивільні процесуальні правовідносини визначають роль і значення механізму застосування права на врегульовані ними суспільні відносини, розкривають соціальну спрямованість норм цивільного процесуального права, виступають процесуальним засобом судового захисту цивільних, трудових, сімейних та інших прав, державних і громадських інтересів. Вони обумовлюються дією норм цивільного процесуального права, які впливають на поведінку осіб шляхом закріплення сукупності кореспондуючих між собою суб’єктивних цивільних процесуальних прав і обов’язків суду та учасників процесу, реалізація яких спричиняє виникнення, розвиток і припинення цього виду правовідносин. Отже, цивільні процесуальні правовідносини – це врегульовані нормами цивільного процесуального права відносини, що виникають між судами як між собою, так і з учасниками процесу – громадянами і організаціями в цивільному судочинстві.

Цивільні процесуальні правовідносини - це різновид правових відносин. Їм, як і усім правовідносинам, властиве те, що вони виникають і існують на основі норм права між конкретними особами, юридично закріплюють взаємну поведінку їх учасників, забезпечені силою державного примусу.

Цивільні процесуальні правовідносини виникають на основі норм цивільного процесуального права, що містяться в різних джерелах, і існують тільки між двома суб'єктами - судом, що розглядає справу, і будь-яким іншим учасником процесу.

Специфічною особливістю цивільних процесуальних правовідносин є і те, що вони утворюють систему тісно взаємозв'язаних і взаємообумовлених, таких, що послідовно розвиваються і змінюють один одного відносин. Ця система складається з сукупності відносно самостійних правовідносин. Вони можуть відрізнятися один від одного по підставам виникнення, по суб'єктному складу, змісту і об'єкту. В той же час вони взаємозв'язані, взаємообумовлені і представляють єдину систему процесуальних відносин.

При підготовці до заняття необхідно уточнити позиції вчених при розкритті змісту передумов виникнення цивільних процесуальних правовідносин.

Цивільні процесуальні правовідносини можуть виникнути, якщо є наступні передумови: 1) норми цивільного процесуального права; 2) правоздатність учасників процесу; 3) юридичні факти.

Цивільні процесуальні правовідносини, як і будь-які інші правовідносини, мають певну внутрішню будову. Вони складаються з трьох елементів: суб'єктів, об'єктів і змісту.

Приступаючи до вивчення питання про об'єкт цивільних процесуальних правовідносин, слід розрізняти загальний об'єкт процесуальних відносин у кожній конкретній справі і спеціальні об'єкти кожного правовідношення, узятого окремо. Визначення об'єкту процесуальних правовідносин має не лише практичне, але і практичне значення. Воно допомагає правильно встановити межі допустимої зміни предмета позову або предмета заяви; предмету доказування; співвідношення предмета позову або заяви по справі окремого провадження з предметом рішення.

Об'єктом цивільних процесуальних правовідносин являється те, на що спрямовано це правовідношення.

Питання про зміст цивільних процесуальних правовідносин - одне із складних питань теорії цивільного процесуального права. У науці цивільного процесуального права немає єдиної думки відносно змісту цивільного процесуального правовідношення. Зміст цивільних процесуальних правовідносин складають суспільні процесуальні права і обов'язки учасників правовідносин, які реалізуються у формі процесуальних дій.

У цивільному процесуальному законодавстві міститься перелік учасників цивільного процесу (гл. 4 ЦПК).

Учасники цивільного процесу діляться на три основні групи: 1) суд; 2) особи, які беруть участь у справі; 3) особи, які сприяють здійсненню правосуддя. Усі вони займають різне процесуальне положення, мають різний об'єм процесуальних прав і обов'язків.

Для правильного вирішення багатьох завдань необхідно звернутися до норм матеріального права, регулюючі спірні правовідносини (Цивільного, Сімейного, Житлового, Трудового і інших кодексів).

Суд займає керівну роль будучи основним учасником цивільного процесу. Значення суду і суддів як носіїв судової влади закріплені в Конституції України (гл.), Законі України "Про судоустрій і статус суддів".

Особи, які беруть участь у справі, - це ті учасники процесу, які мають як матеріально-, так і процесуально-правову зацікавленість у вирішенні справи і виступають в процесі від свого імені і на захист своїх інтересів. У свою чергу вони діляться на дві великі групи.

У першу входять сторони і треті особи. Для них характерна участь в процесі на захист своїх інтересів, від свого імені, а також наявність юридичної зацікавленості (матеріально- і процесуально-правовій) у вирішенні справи. Ці учасники процесу мають найбільші права і обов'язки в процесі. Другу групу осіб, які беруть участь у справі, складають прокурор, державні органи, органи місцевого самоврядування, представники (ст. ст. 38, 45 ЦПК). Для них характерна наявність тільки процесуально-правовій зацікавленості у вирішенні справи, вони виступають в процесі на захист чужих інтересів і від свого імені.

Особи, які сприяють здійсненню правосуддя характеризуються відсутністю в справі юридичної заінтересованості, але обійтися без їх участі в цивільному процесі неможливо. Вони сприяють особам, які беруть участь у справі, в доказовій діяльності, судові – у встановленні фактичних обставин по справі. До них належать: судовий розпорядник, секретар судового засідання, свідки, експерти, перекладачі, особи, які мають письмові або речові докази, особа яка надає правову допомогу. Між такими особами і судом існують взаємні процесуальні права і обов’язки, тому вони є суб’єктами цивільних процесуальних правовідносин.

ВИРІШИТЬ ЗАДАЧІ.

Задача 1.

Сіротан звернувся з позовом до Баглія про відібрання мотоцикла, який він залишив у нього в якості застави за надану грошову позику. Як було зазначено в заяві, Сіротан повертав борг, але Баглій не бажав його приймати і не віддавав мотоцикла. Очевидцями цієї ситуації були Петренко і Земляк. У розгляді справи брав участь адвокат, інтереси Баглія захищав уповноважений комітету профспілки.

Визначить між ким і які виникли цивільні процесуальні правовідносини по цій справі, вкажіть їх елементи.

 

Задача 2.

Малиновська (17,5 років) подала позов до Ковалевського про встановлення батьківства і стягнення аліментів на утримання дочки. Позивачка зазначила, що вона перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, вела з ним сумісне господарство і його зарплата повністю йшла на утримання сім’ї. Про ці обставини знають свідки Чорноока і Заморій, яких вона просила викликати в судове засідання.

При розгляді справи в судовому засіданні було встановлено, що позовна заява подана неповнолітньою особою, в зв’язку з чим суд залишив її без розгляду.

Чи вірні дії суду?

Які умови є необхідними для участі громадян і організацій у процесі в якості сторони чи іншого суб’єкту процесуальних правовідносин?

 

Задача 3.

Андрєєв А.М., 15 років, і Гусельников К.С., 14 років, по договору найму з господарством «Світле» пасли корів. Під час перегону через полотно Одеської залізничної дороги дві корови були зарізані поїздом. Господарство “Світле” звернулося у міський суд з позовом про стягнення з Андрєєва і Гусельникова вартості корів у розмірі 1 050 грн.

Визначить осіб, які беруть участь у справі.

Задача 4.

Мирошников звернувся в суд з позовом до директора фабрики Богатова про стягнення 2675 грн. У своїй заяві позивач вказав, що як робітник консервного заводу, він повинен був вивезти з лісу для заводу 193 куб. м. дров, але частина цих дров у кількості 87 куб. м. незаконно була вивезена відповідачем для потреб фабрики. Тому позивач просив суд стягнути з Богатова вартість цих дров. Рішення суду, як відмітив позивач у заяві, йому необхідно для звіту перед своєю організацією.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що для себе він ніяких дров не привозив, і, як директор фабрики, розпорядження про вилучення дров, які належать заводу, не давав.

Визначить сторони у цій справі.

Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти

1. Конституція України // Відомості. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2.Цивільний процесуальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України вiд 08.10.2004 - 2004 р. - № 40, / 40-42 /, Ст. 1530, Ст. 492.

3.Цивільний кодекс України //Відомості Верховної Ради України вiд 03.10.2003 – 2003. - № 40. – Ст. 356.

4.Сімейний кодекс України //Відомості Верховної Ради України вiд 31.05.2002 – 2002. - № 21. – Ст.135.

5. Кодекс законів про працю України //Відомості Верховної Ради УРСР вiд 17.12.1971 - 1971 р.

 

Спеціальна література

1. Абрамов С.Н. Стороны в гражданском процессе. В кн. Гражданский процесс. - М., 1948. - С. 97.

2. Бігун В.А. Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність іноземних осіб // Право України. – 1999. - № 10. – С.86.

3. Бернэм У., Решетникова И.В., Ярков В.В. Судебная реформа: проблемы гражданской юрисдикции. Екатеринбург, 1996. – С. 104-111.

4. Васильченко Н.М. Процессуальное положение ответчика в гражданском судопроизводстве. – Харьков, 1979.

5. Викут М.А. Предпосылки права на участие в гражданском процессе // Правоведение. – 1967, № 3. - С.10.

6. Викут М.А. Стороны – основные лица искового производства. - Саратов, 1968. - С. 3.

7. Гетманцев О.О. Громадяни як сторони у цивільному процесі України: Автореф. канд. дис. – К., 1997. - С.10.

8. Гурвич М.А. Гражданские процессуальные правоотношения и процессуальные действия // Труды ВЮЗИ. В 3 т. - М., 1965. Т. 3. - С. 93.

9. Джалилов Д.Р. Гражданское процессуальное правоотношение и его субъекты. - Душанбе, 1962. - С. 27.

10. Елисейкин П.Ф. Гражданское процессуальное правоотношение. – Ярославль, 1975. - С.11-12.

11. Жилин Г.А. Суд первой инстанции в гражданском процессе – М.: Юрайт-М, 2001. – С.75-76.

12. Заворотько П.П., Штефан М.И. Особи, які беруть участь у справі. - К., 1967. - С. 8-23.

13. Захаров В. Процессуальные гарантии прав сторон в суде первой инстанции // Сов. юстиция. 1980, № 14. - С. 5-6.

14. Захист цивільних прав у суді / За ред. В.В. Комарова. – Харків, 1995.

15. Зейдер Н.Б. Гражданские процессуальные правоотношения. – Саратов, 1965. - С.53

16. Козлов А.Ф. Суд первой инстанции как субъект советского процессуального права. – Томск, 1983. - С. 3-165.

17. Комаров В.В. Радченко П. І. Цивільні правовідносини та їх суб'єкти. - Харків, 1991. - С. 11, 17, 15, 18.

18. Комиссаров К.И. К теории гражданских процессуальных отношений // Вопросы судебной защиты прав. - Свердловск, 1978. - С. 76.

19. Курс цивільного процесу: підручник /В.В. Комаров, В.А. Бігун, В.В. Баранкова та ін.; за ред. В.В. Комарова. – Х.: Право, 2011.

20. Кройтор В.А. Защита прав и интересов в суде: Комментарии. Образцы заявлений в суд. Нормативные акты. – Харьков, 1999.

21. Ломоносова О., Романенко О. Правовое положение несовершеннолетних в советском гражданском процессе // Советское право. 1981, №7. - С. 45-49.

22. Мозолин В.П. Гражданское процессуальное правоотношение по советскому праву. - М., 1954. - С. 12.

27. Пушкарь Е.Г. Конституционное право на судебную защиту. – Львов. - С. 29-185.

28. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. - М., 1974. - С. 117.

29. Цивільне процесуальне право України: підручник /за заг. ред. С.С. Бичкова. – Х.: Атіка, 2009.

30. Чечина Н.А. Гражданские процессуальное правоотношения. - Л., 1966. - С.8, 38, 46.

31. Шакарян М.С. Понятие субъектов гражданского процессуального права и правоотношения и их классификация. - Труды ВЮЗИ. - М., 1971.Т.17. - С.94-120.

32. Шакарян М.С. Субъекты гражданского процессуального права. - М., 1979. - С. 3-129.

33. Шакарян М.С. Учение о сторонах в советском гражданском процессе. – М., 1983.

34. Штефан М.Й. Цивільна процесуальна правосуб’єктність державних і громадських організацій // Проблеми правознавства. 1970, № 16. - С. 105-111.

35. Штефан М.Й. Підприємство і правосуддя. – К., 1992. -С. 13-16, 21.

36.Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: підручник /М.Й. Штефан. – К.: Ін Юре, 2005.

37. Щеглов В.Н. Гражданское процессуальное правоотношение. - М., 1966. - С.5-6, 21, 77, 125.

38. Щеглов В.Н. Субъекты судебного гражданского процесса. – Томск, 1979.

39. Ярков В.В. Юридические факты в механизме реализации норм гражданского процессуального права: дис. д-ра юрид. наук. Екатеринбург, 1992. – С. 483-490.