Надзвичайних ситуацій природного характеру

 

У разі виникнення надзвичайних ситуацій природного і екологічного харак-теру провести наступні заходи:

а) першочергові заходи:

- привести у готовність всі органи управління цивільної оборони та служби об’єкту від 5-15 хв. До 1-1,5 год.;

- продублювати оповіщення працівників і службовців об’єкту про можливу НС природного або екологічного характеру;

- привести в готовність захисні споруди (у разі необхідності) для укриття працівників, службовців в наступні терміни: для термінового укриття від 30 хв. до 3 год.; а при наявності часу з повною їх герметизацією до 4-6 год.;

- провести підготовчі роботи з проведенню можливого відселення працівни-ків і службовців із можливих зон ураження у строки до 3-4 год.;

- привести у готовність сили цивільної оборони об’єкту від 20-30 хв. До 3-6 год.;

- штабу ЦО та з НС за 1-2 год. спрогнозувати можливу обстановку на об’єк-ті і підготувати можливі рішення на ліквідацію наслідків стихійного лиха;

- провести на об’єкті роботу спрямовану на зменшення можливих втрат і ви-никнення вторинних факторів ураження;

б) подальші заходи:

- основні зусилля направити на захист працівників, службовців від наслідків НС природного або екологічного характеру, зменшення можливих втрат і виникнення вторинних факторів ураження, проведення у стислі строки РНАВР у осередках ураження;

- укрити при необхідності працівників, службовців через 15-30 хв. в захис-них спорудах (в залежності від обставин);

- задіяти всі сили ЦО та з НС, працівників і службовців об’єкту для прове-дення РНАВР в осередках та районах ураження і вести їх безперервно до повного завершення;

- провести у разі необхідності відселення працівників і службовців із мож-ливих осередків ураження у стислі строки від 2-4 год. до 6-8 год.;

- забезпечити у взаємодії з місцевими органами управління та службами ЦО потерпілих предметами першої необхідності і гарячим харчуванням у строки від 8-12 год. до однієї доби, а з 2-ї доби організувати їх повне життєзабезпе-чення;

- штабу ЦО та з НС об’єкту організувати взаємодію з вищестоящими орга-нами управління цивільної оборони.

 

Задум рішення на ліквідацію наслідків

НС соціально-політичного характеру

 

У разі виникнення НС соціально-політичного характеру діяти у відповід-ності з обстановкою і вказівками органів управління, які відповідають за лока-лізацію і ліквідацію їх наслідків.

 

Завдання виконавцям заходів цивільної оборони

 

У зв’язку з виникненням НС техногенного, природного, соціально-політич-ного та екологічного характеру, органи управління і сили ЦО та інші керівники суб’єкта господарювання виконують наступні завдання:

штаб ЦО та з НС об’єкту – завдання з організації і проведенню РНАВР на об’єкті; прогнозування і координація дій всіх органів управління та сил ЦО; організації взаємодії з вищестоящими органами управління і силами ЦО, що виділяються іншими органами управління;

начальники управлінь та окремих відділів адміністрації – завдання з на-дання допомоги з прогнозування наслідків можливих НС, щодо організації і проведенню РНАВР в осередках ураження та відновленню виробничої діяль-ності, наданню матеріальної, фінансової та іншої допомоги потерпілим;

начальникам ЦО відділень (філіалів) і структурних підрозділів – завдан-ня з організації і проведення РНАВР безпосередньо на об’єктах і в структурних підрозділах; організації захисту працівників, службовців, що попадають в зони ураження; робіт з відновлювання їх діяльності; управління, оповіщення і зв’яз-ку та взаємодії з вищестоящими органами управління;

евакоорганам об’єкту– завдання, разом з територіальними органами управ-ління і відділами з НС та ЦЗН, з організації і забезпечення проведення евако-заходів суб’єктом господарської діяльності з відселенню працівників і служ-бовців із зон ураження (зараження); виконання заходів з життєзабезпечення працюючого персоналу; організації взаємодії з іншими органами управління і службами ЦО та з НС.

 

Заходи безпеки при виконанні РНАВР

Заходи безпеки при виконанні пошуково-рятувальних, аварійно-відновлю-вальних та інших невідкладних робіт проводяться на протязі всього терміну їх проведення.

Інструктаж особового складу сил ЦО проводиться до виходу на марш та напередодні вступу сил у осередок (район) ураження та кожного дня перед виконанням рятувальних та аварійно-невідкладних робіт. Інструктаж прово-дять начальники підрозділів сил ЦО та керівники робіт на місцях.

Особовий склад сил ЦО забезпечується засобами індивідуального захисту згідно табелю оснащення, спеціальним одягом і безкоштовним харчуванням, медичним та іншим забезпеченням.

Осередки ураження (райони стихійного лиха) оточуються силами служби охо-рони громадського порядку, вхід в зони ураження стороннім громадянам забо-роняється, у разі необхідності вводяться карантинні та режимні заходи.

Рішення на введення пропускного режиму приймає начальник цивільної оборони району (міста) або суб’єкта господарської діяльності.

Організація управління, оповіщення і зв’язку

При виконанні РНАВР

Управління діями сил, що залучаються до ліквідації наслідків аварії (катаст-рофи, стихійного лиха), здійснюється з основних пунктів управління, розта-шованих в місцях дислокації, та рухомих з використанням відомчих та оренд-них каналів зв’язку.

Відповідними черговими службами за допомогою усіх засобів оповіщення і зв’язку виконується негайне оповіщення за підпорядкуванням про виникнен-ня надзвичайної ситуації.

У залежності від виду, характеру і масштабу аварії (катастрофи, стихійного лиха) роботи з ліквідації наслідків проводяться під керівництвом начальника ЦО об’єкту або його заступників у взаємодії із штабами ЦО та з НС і терито-ріальними органами виконавчої влади (комісіями з питань техногенної та еко-логічної безпеки і надзвичайних ситуацій).

Організується розвідка небезпечних осередків та зон з метою визначення характеру, обсягів руйнувань, рятувальних та інших невідкладних робіт, необ-хідних сил і засобів.

Одержана інформація передається штабу ЦО та з НС суб’єкта господарської діяльності для оцінки обстановки та підготовки пропозицій щодо організації робіт з їх ліквідації, а також відділу з питань НС та ЦЗН району (міста).

Проводяться заходи щодо локалізації осередків аварії (катастрофи, стихій-ного лиха), проведення невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Органи управління, які беруть участь у ліквідації надзвичайної ситуації, у залежності від обставин можуть працювати:

У режимі повсякденної готовності – при нормальній виробничо-промисло-вій, радіаційній, хімічній, біологічній, сейсмічній, гідрогеологічній і гідроме-теорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії і епіфітотії);

У режимі підвищеної готовності – при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (при інформації щодо можливого виникнення надзувичайних ситуацій);

У режимі діяльності при виникненні НС – при реальній загрозі виник-нення надзвичайної ситуації.

У режимі діяльності при введенні надзвичайного стану – при запровад-женні в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Консти-туцією України та Законом України “Про надзвичайний стан”.

По результатам оцінки обстановки приймається рішення на організацію і проведення аварійно-рятувальних робіт, надання допомоги потерпілим всіма наявними силами і засобами.

Усі роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф об’єк-том проводяться у взаємодії з відповідними територіальними відділами з НС та ЦЗН, з якими погоджуються строки та порядок використання відомчих сил і засобів ЦО, всебічного забезпечення проведення аварійно-рятувальних робіт.