Значення питань охорони праці в суспільстві

Лекція 1

ВСТУПна лекція З курсу „охорона праці”

 

Питання:

 

1 Значення питань охорони праці в суспільстві.

2 Нормування і контроль у галузі охорони праці.

3 Предмет " Охорона праці" і його місце серед інших наук.

4 Історія розвитку наукових основ охорони праці.

5 Основні законодавчі акти і документи з питань охорони праці.

 

Основні нормативні документи:

ГОСТ 12.0.003-74. „Опасные и вредные производственные факторы. Классификация”.

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. „Общие санитарно – гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”.

 

Значення питань охорони праці в суспільстві

Не секрет, що за продуктивністю праці ми значно відстаємо від передових держав. Причин цього положення багато, і, як наслідок, існує багато шляхів підвищення продуктивності праці. У першу чергу значні резерви зростання продуктивності праці криються в питаннях створення оптимальних умов праці на робочому місці. Від людини, що працює в запиленій, загазованій атмосфері, у колективі, що постійно змінюється, на травмо-небезпечному устаткуванні, чекати високої продуктивності праці не варто. Не можна забувати також, що в Україні щорічно на виробництві від травм гине близько 1,6 тис. чоловік, інвалідами стають більше 3 тис., травмуються більше 30 тис.

У Сумській області щороку гинуть 70-80 чол., 90-100 стають інвалідами. Відомо, що до 90% машин і устаткування, що серійно випускаються, через конструктивні недоліки не відповідають вимогам безпеки. Наприклад, трактори: відсутність жорстких кабін, при перекиданні, як правило, призводить до загибелі тракториста (5-6 чоловік щорічно). За кордоном жодного такого трактора не випускають.

Предмет “ Охорона праці”, який ми починаємо вивчати, спрямований на вирішення завдань створення на робочому місці безпечних умов праці.

Охорона праці - це система законодавчих актів, заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці (ГОСТ 12.0.002-80).

На жаль, абсолютно безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці - звести до мінімуму вірогідність ураження або захворювання робітника з одночасним забезпеченням комфорту для досягнення максимальної продуктивності праці. Реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю деяких небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Небезпечним називається такий виробничий фактор, дія якого на працівника в певних умовах може призвести до травми, або іншого раптового погіршення здоров'я (ГОСТ 12.0.002-80).

Прикладами небезпечних факторів можуть бути: відкриті струмоведучі частини устаткування, деталі машин і механізмів, що рухаються, розпечені деталі і заготівки, робота з вибухонебезпечними речовинами і т.п.

Більш повний перелік в ГОСТі 12.0.003-74. “Опасные и вредные производственные факторы. Классификация”.

Шкідливим називається такий виробничий фактор, тривала дія якого на працівників в певних умовах може призвести до захворювання або зниження працездатності.

Прикладами шкідливих факторів є механічні або отруйні домішки в повітрі робочої зони, несприятливі метеорологічні умови, недостатнє освітлення, підвищені вібрація, шум, інфразвук, іонізуючі і лазерні випромінювання і т.д. Залежно від інтенсивності та тривалості дії шкідливий фактор може стати небезпечним.

Нещасний випадок на виробництві - результат дії на працівника небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт.

При дії на людину шкідливого виробничого фактора протягом тривалого часу може виникнути професійне захворювання.

Техніка безпеки - це система заходів і механічних засобів, що запобігають дії на працівників небезпечних виробничих факторів.

Небезпечна зона - це простір, в якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого фактора.

Засіб індивідуального захисту (ЗІЗ) - засіб, призначений для захисту одного працівника.

Засіб колективного захисту (ЗКЗ) – засіб, призначений для захисту двох і більше працівника.

Приклади: відповідно респіратор і система витяжної вентиляції.

Предмет “Охорона праці” і його місце серед інших наук

Курс " Охорона праці" (ОП), що вивчається нами, має
4 розділи:

1 Законодавство про працю.

2 Техніка безпеки.

3 Виробнича санітарія.

4 Пожежна профілактика.

 

1 Трудове законодавство регулює відносини, що виникають у зв'язку із застосуванням праці. В законодавство про охорону праці входить:

1.1 Правила організації охорони праці на підприємствах, планування і фінансування заходів щодо поліпшення умов праці.

1.2 Правила з ТБ і виробничої санітарії.

1.3 Правила і норми з охорони праці жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю.

2 Техніка безпеки - це розділ курсу, в якому розглядаються технічні рішення із забезпечення безпеки конструкцій всілякого устаткування, а також умови безпечної експлуатації, монтажу і ремонту виробничого устаткування. Сучасний напрям розвитку цього розділу перебуває на етапі вирішення питань техніки безпеки до створення техніки без жодної небезпеки. Іншими словами, замість того, щоб вчити робітників поводитися з небезпечною технікою, створювати безпечну техніку.

3 Виробнича санітарія визначає санітарно-гігієнічні вимоги з підтримки нормальних умов праці при здійсненні виробничого процесу. В цьому розділі вивчаються питання дії на людину і захист в умовах виробництва від ряду несприятливих чинників (температури, вогкості, запорошеності, загазованості, шуму, вібрації та ін.).

4 Пожежна профілактика містить розробку технічних і організаційних вимог з попередження вибухів і займань, які можуть бути небезпечні для людини у виробничих умовах.

Питання техніки безпеки повинні розглядатися в безпосередньому зв'язку з технічними науками. Це пояснюється тим, що багато конкретних питань забезпечення здорових і безпечних умов праці можуть бути вирішені тільки при розробленні технологічних процесів, конструюванні машин, апаратури.

У частині питань виробничої санітарії і гігієни праці курс базується на біологічних науках: фізіології, психології, гігієні праці та інших.

Курс "Охорона праці" пов'язаний з такими дисциплінами, як "Ергономіка", "Інженерна психологія", "Наукова організація праці", "Технічна естетика", "Правознавство", "Економіка" та ін. А в першу чергу, зі всіма спеціальними дисциплінами з конструювання техніки (устаткування).

 

Тести для самоконтролю

 

Серед запропонованих варіантів знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь:

1 Розкрийте поняття "Охорона праці":

· це система законодавчих актів, заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці;

· це система знань із забезпечення безпеки праці працівників;

· це спосіб звести до мінімального імовірність ураження або захворювання працівників з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці;

· це система, що захищає людину в процесі роботи від небезпечних і шкідливих факторів.

2 У чому полягає різниця між небезпечними і шкідливими виробничими факторами:

· небезпечний фактор у визначених умовах може призвести до травм та іншого раптового погіршення здоров'я, а шкідливий, діючи тривалий час, може статипричиноюпрофесійного захворювання;

· і небезпечний, і шкідливий виробничий фактори вимагають розроблення і здійснення заходів щодо ліквідації або зменшення їх впливу на працівників;

· небезпечний фактор може бути обумовлений недосконалістю технологічного устаткування, а шкідливий - конструктивними особливостями промислового обладнання;

· принципової різниці немає, і той і інший при впливі на працівників призводить до погіршення здоров'я?

3 Яку відповідальність можуть нести посадові особи за порушення правил охорони праці:

· дисциплінарну, адміністративну, карну, матеріальну;

· дисциплінарну, адміністративну, карну, цивільну;

· дисциплінарну, адміністративну, карну, компенсаційну;

· матеріальну, моральну, карну, дисциплінарну?

4 Хто здійснює державний контроль за дотриманням вимог охорони праці:

· спеціально уповноважені на те державні організації, які у своїй діяльності не залежать від адміністрації підприємств і їх вищих органів;

· професійні союзи в особі своїх виборчих органів і представників;

· трудові колективи через обраних або уповноважених;

· органи державного пожежного нагляду Міністерства надзвичайних ситуацій України?

5 Назвіть основні розділи курсу "Основи охорони праці":

· виробнича санітарія;

· законодавство про працю;

· техніка безпеки;

· пожежна профілактика.

6 Які Вам відомі основні нормативні акти і документи в галузі охорони праці?

· Закон України "Про охорону праці";

· Кодекс законів про працю України;

· Конституція України;

· Закон України "Про пожежну безпеку".

Лекція 2

Мікротравматизм

Слід враховувати, що в промисловості, на транспорті, на будівництві та в інших галузях народного господарства має місце так званий мікротравматизм (легкі удари, порізи, отруєння, запорошення очей), який не враховується і тому може викликати приховані втрати робочого часу, тобто тимчасову непрацездатність. Як правило, звернення працівника в медпункт з цих приводів обмежується одноразовими відвідинами або взагалі потерпілий користується цеховою аптечкою швидкої допомоги. Бюлетень при мікротравмах не видається.

Але дослідження показали, що ці втрати робочого часу від мікротравматизму можуть навіть перевищувати втрати від виробничого травматизму, тому їх теж треба враховувати і здійснювати профілактику. Особливо небезпечні удари голови. Вони можуть проявитися значно пізніше.

Спочатку при травмах з втратою працездатності до одного дня складалися акти довільної форми. Це заважало робити ґрунтовний аналіз і узагальнення, оскільки вимагало виявлення додаткових, не врахованих при складанні акта даних про саме робоче, про місце і причини травмування.

Тому зараз рекомендовано складати акт за формою Н1 в двох екземплярах, але підписувати його повинен майстер, громадський інспектор з охорони праці і особа, що надала медичну допомогу. Затверджується такий акт начальником цеху, або підрозділу. Один екземпляр акта залишається в цеху, а другий подається у відділ охорони праці.

Таке відношення до розслідування і вжиття заходів при будь-якій, навіть найбільш незначній травмі, призвело до поліпшення надання медичної допомоги безпосередньо в цехах. Крім того, аналіз травм, систематизація причин, які спричиняють їх, дозволяють більш точно визначити ділянку, технологічний прогрес, категорію працівників, де найбільш вірогідне виникнення травми, і вжити своєчасних заходів до її попередження.

Зміст ввідного інструктажу

 

1 Основні положення законодавства з охорони праці.

2 Правила внутрішнього трудового розпорядку і поведінки на території підприємства, у виробничих приміщеннях.

3 Маршрут руху по території, розташування цехів, значення попереджувальних знаків, кольорів безпеки, звукової і світлової сигналізації.

4 Коротка характеристика особливо небезпечних робіт і міри попередження н/в (переміщення вантажів кранами, газополум’яна обробка металу).

5 Окремі характерні обставини і причини н/в, що відбулися в результаті допущених порушень правил, інструкції з ТБ і виробничій дисципліні.

6 Загальні поняття про правила електробезпеки, методи звільнення людини, що потрапила під дію електричного струму, і способи надання їй першої допомоги.

7 Вимоги безпеки до робочого одягу, взуття та інше.

8 Значення вентиляції у виробничих приміщеннях її улаштування (місцеві вентиляційні установки).

9 Основні вимоги до самих працівників з виробничої санітарії та особистої гігієни.

10 Прийоми і методи надання першої допомоги при н/в і необхідності звернення в медпункт.

11 Порядок оформлення і розслідування н/в, пов'язаного з виробництвом. Значення і завдання інструктажу на робочому місці.

12 Пожежна безпека в діючих цехах і на території.

Після закінчення ввідного інструктажу робітнику видається на руки інструкція з ТБ для працівників заводу. Обов'язковий розпис у спеціальному журналі!

Крім того, заповнюється особиста картка інструктажів, яка зберігається в цеху в особистій справі працівника.

 

Первинний інструктаж на робочому місці.

Проводиться керівником підрозділу: майстром, механіком і т.д. в індивідуальному порядку. Його завдання - детально ознайомити робітника:

а) з будовою устаткування, на якому необхідно буде працювати;

б) із запобіжними пристосуваннями, огородженням і засобами індивідуального захисту - їх призначенням і використовуванням;

в) з правильною і безпечною організацією робочого місця (укладання сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції);

г) із змістом інструкції з ТБ на даному робочому місці (вона видається на руки);

д) з безпечними прийомами роботи, застосування яких повинне оберігати робітника від травмування і профзахворювань;

е) з небезпечними прийомами роботи, які забороняється застосовувати.

Після закінчення інструктажу робиться відповідна відмітка в особистій картці.

Повторний інструктаж - не рідше одного разу за 0,5 року, як правило, один раз на квартал.

Позаплановий інструктаж проводиться, як правило, майстром при зміні виду робіт або після нещасного випадку, що відбувся.

Форма особистої картки

 

Назва підприємства

Особиста картка інструктажу з техніки безпеки № __.

1 Прізвище, ім'я, по батькові.

2 Спеціальність, професія.

3 Цех, відділення.

4 Ввідний інструктаж з ТБ:

а) провів інженер з ТБ (підпис, дата);

б) отримав робітник (підпис, дата).

 

У системі профілактики виробничого травматизму використовуються також такі методи:

а) розроблення і упровадження заходів щодо підвищення безпеки праці;

б) аналіз виробничого травматизму;

в) навчання і перевірка знань безпечних методів праці;

г) розслідування н/в на виробництві;

д) моральні і матеріальні заохочення;

е) заходи дії на порушників вимог безпеки.

 

Тести для самоконтролю

Серед запропонованих варіантів знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь:

 

1 Які види нещасних випадків на виробництві підлягають розслідуванню:

· травми, гострі професійні захворювання й отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом і блискавкою, ушкодження в результаті аварій, пожеж, стихійних лих, контактів з тваринами і комахами;

· усі нещасні випадки, що відбулися на виробництві;

· травми, отримані при здійсненні дій в інтересах підприємства;

· травми, теплові удари, самогубства, природна смерть, ураження електричним струмом, блискавкою?

2 Які з названих нещасних випадків вважаються пов'язаними з виробництвом:

· під час поїздки на роботу і з роботи на транспорті підприємства;

· під час аварій, а також під час їх ліквідації на виробничих об'єктах;

· під час виконання трудових обов'язків, враховуючи встановлені перерви;

· під час руху на роботу і з роботи на громадському транспорті?

3 Хто входить до складу комісії з розслідування нещасних випадків (н/в), пов'язаних з виробництвом:

· фахівець відділу охорони праці, керівник структурного підрозділу, де відбувся н/в, голова профспілкової організації, членом якої є потерпілий за необхідності представник Фонду соціального страхування;

· інженер з техніки безпеки, свідки н/в, представник трудового колективу;

· головний бухгалтер підприємства, інженер з техніки безпеки, власник підприємства;

· керівник структурного підрозділу, де відбувся н/в, головний інженер підприємства, лікар медсанчастини?

4 У скількох екземплярах складається акт форми Н1:

· у шести;

· у трьох;

· у двох;

· у чотирьох?

5 Які нещасні випадки, що трапилися на виробництві, підлягають спеціальному розслідуванню:

· групові та н/в із летальним кінцем;

· що сталися на вибухонебезпечних підприємствах;

· випадки на військових об'єктах;

· у випадку загибелі двох і більше осіб?

6 Які інстанції власник повинний терміново повідомити про випадки, що підлягають спеціальному розслідуванню:

· органи держнагляду за охороною праці;

· прокуратуру за місцем перебування підприємства;

· вищий орган управління;

· місцеві органи виконавчої влади?

7 Назвіть основні групи причин виробничого травматизму:

· технічні, організаційні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні;

· матеріально-технічні, особисті, фізичні, погодні;

· психофізіологічні, організаційні, транспортні, медичні.

8 Які з перелічених методів аналізу використовуються для профілактики травматизму:

· монографічний;

· топографічний;

· статистичний;

· експертний?

9 Які з названих видів інструктажів з техніки безпеки використовуються в системі навчання працівників безпечних методів праці:

· вступний інструктаж;

· первинний інструктаж на робочому місці;

· попереджувальний інструктаж;

· ознайомлювальний інструктаж?

Лекція 3

ОЗДОРОВЛЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

 

Питання:

 

1 Причини забруднення і характер дії повітряного середовища на організм людини.

2 Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі.

3 Мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях.

4 Заходи щодо оздоровлення повітряного середовища і поліпшення умов праці.

5 Класифікація систем вентиляції.

6 Принцип улаштування і розрахунок природної вентиляції.

7 Принцип улаштування і розрахунок механічної вентиляції.

8 Система опалювання, методика розрахунку.

 

Основні нормативні документи:

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ “Общие санитарно – гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”.

 

Наслідки забруднення

Забруднення повітряного середовища пилом, окрім несприятливого впливу на організм людини, може бути причиною:

1) вибуху (вугільний, торф'яний, алюмінієвий);

2) втрати сировини та готового продукту;

3) псування продукції (при виготовленні точних приладів, лакофарбових покриттів).

Окремі технологічні процеси, наприклад, в машинобудуванні (травлення чорних металів кислотами, цинкування, процеси знежирення і нанесення лакофарбових покриттів), хімічній промисловості супроводжуються, окрім викиду пилу, виділенням у повітря шкідливих парів і газів.

Отруйні речовини проникають в організм людини через дихальні шляхи, травний тракт і шкіру. Вони можуть порушити нормальну життєдіяльність організму і призвести до стійких або патологічних змін.

Отруєння, що виникають на виробництві, називаються професійними.

Вони можуть бути гострими (раптово у великих дозах), і тоді їх відносять до нещасних випадків, або хронічними (малі дози тривалий час), і тоді їх відносять до категорії профзахворювань.

Небезпека дії на організм людини отруйних речовин визначається такими чинниками:

1) хімічний склад речовини;

2) ступінь подрібнення (дисперсність);

3) розчинність в біологічних середовищах (приклад з ДДТ);

4) концентрація (зміїна отрута);

5) час дії.

За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини підрозділяються на 4 класи небезпеки:

1) Речовини надзвичайно небезпечні (ртуть металева, свинець, гексахлоран, жовтий фосфор).

2) Речовини високо небезпечні (хлорофос, сірковуглець, сурма).

3) Речовини помірно небезпечні (тютюн, спирт метиловий).

4) Речовини мало небезпечної дії (спирт етиловий, уайт-спірит).

За фізіологічною дією отруйні речовини можуть бути розділені на чотири основні групи:

а) подразнюючі - діють на поверхневі тканини дихального тракту і слизові оболонки (хлор, сірчистий газ, аміак, акролеїн);

б) задушливі - діють як речовини, що порушують процес засвоєння кисню тканинами (окисел вуглецю, сірководень);

в) наркотичні - діють як наркотики (азот під тиском, дихлоретан, чотирихлористий вуглець);

г) соматичні отрути - викликають порушення діяльності всього організму або його окремих органів і систем (свинець, ртуть, бензол, миш'як).

Ступінь подрібнення діє так, що чим вища дисперсність, тим швидше і глибше проникають отрути в організм (найнебезпечніші паро- і газоподібні речовини).

Розчинність підсилює ураження.

Концентрація і час дії - це вирішальні чинники. Для багатьох речовин встановлена залежність між концентрацією, часом дії і характером дії (наприклад, сильно діє окисел вуглецю при дотриманні рівності: добуток часу дії в годинах на концентрацію в міліграмах на 1 м³ дорівнює 1700).

Неотруйні виробничі пари, гази і пил в основному подрадразнюють організм і, проникаючи всередину організму через органи дихання, можуть викликати хронічні захворювання легень і дихальних шляхів (сюди відносять пил різного походження).

До подразливого пилу відносять:

- мінеральний (азбестовий, кварцовий, вугільний, наждачний та ін.);

- металевий (залізний, чавунний, цинковий та ін.);

- деревний.

Подразливий (неотруйний) пил подразнює слизові оболонки дихальних шляхів, шкіру, очі і практично не потрапляє в кровообіг внаслідок поганої розчинності в біологічних середовищах (крові, лімфі, інших рідинах). Проте тривала робота в умовах запорошеного повітря може призвести до хронічних захворювань легенів. Ці захворювання призводять до обмеження дихальної поверхні легенів і змін у всьому організмі людини.

Отруйний пил (свинець, ртуть, миш'як і т.д.), розчиняючись в біологічних середовищах, діє як введена в організм отрута і викликає його отруєння. Наприклад, при зварюванні утворюється пил, що містить марганець, хром, фтор. У ливарному виробництві у ряді випадків утворюється пил, що містить миш'як і берилій.

 

Характер дії на організм людини виробничого пилу залежить:

1) від його походження (органічний пил або неорганічний);

2) розміру частинок.

Великі частинки пилу (розміром більше 5-10 мкм) осідають на слизових оболонках носоглотки і можуть викликати подразнення їх, проте глибоко в легені не проникають.

Більш дрібні (0,05-5 мкм) проникають в легені і викликають "пневмоконіози".

 

Якщо вентиляція встановлена таким чином, що в приміщенні підтримуються постійні наперед задані певні умови (температура, вологість, чистота повітря), незалежно від зовнішніх умов і коливань технологічного режиму такі вентиляційні системи називаються кондиціонерами повітря.

Розрахунок механічної вентиляції перш за все зводиться до визначення необхідного повітрообміну L_н.

Можливі такі конкретні умови:

1 При нормальному мікрокліматі і відсутності шкідливих речовин, м³/год,

 

L_н=N*L₁, (3.13)

 

де N – число працівників у найчисленнішій зміні;

L₁ – витрата повітря на одного працівника за годину, що береться залежно від об'єму приміщення, що припадає на кожного працівника (при об'ємі на одного працівника менше 20 м³ витрата повітря повинна бути не менше L₁ = 30 м³/год; при об'ємі на одного працівника більше 20 м³ витрата повітря повинна бути не менше L₁ = 20 м³/год; при об'ємі більше 40 м³ на одного працівника і наявності вікон і дверей повітрообмін не розраховується.

2 При виділенні пари або газів у приміщенні необхідний повітрообмін, м³/год, визначається, виходячи з умови розбавлення їх до гранично допустимих концентрацій:

 

L_н=G/(q_вид-q_пр), (3.14)

 

де G – кількість пари, газів або пилу, що виділяється, мг/год;

q_вид – концентрація шкідливих речовин в повітрі, що видаляється, мг/м³, не повинна перевищувати ГДК;

q_пр – концентрація шкідливих речовин у припливному повітрі, мг/м³, не повинна перевищувати 0,3 ГДК;

3 При боротьбі з надмірним теплом необхідний повітрообмін, м³/год, визначається з умов асиміляції теплових надлишків об'ємом повітря, що подається:

 

L=Q/0,24ρ(t₁-t₂), (3.15)

 

де Q – надмірне тепловиділення, ккал/год;

0,24 – теплоємність сухого повітря, ккал/кг*град.;

ρ – густина повітря,що подається, кг/м³;

t₁ – температура повітря всередині приміщення, С^о;

t₂ – температура повітря зовні, С^о.

 

4 При виділенні вологи необхідний повітрообмін, м³/год, визначається за формулою

 

L_н=W/(d₁-d₂), (3.16)

 

де W – маса водяної пари, що виділяється в приміщенні, г/год;

d₁ – вологоємність повітря, що виходить з приміщення, г/м³;

d₂ – вологоємність зовнішнього повітря, г/м³.

5 Метод визначення необхідного повітрообміну за кратністю, м³/год, застосовується для орієнтовних розрахунків (інспекторський метод):

 

L = V * К, (3.17)

 

де V – об'єм приміщення, м³;

К – кратність повітрообміну, показує кількість змін повітря в приміщенні за годину.

Залежно від призначення приміщення повітря, що подається туди, піддається:

а) 1 Очищенню.

2 Нагріванню, охолоджуванню, сушінню або зволоженню.

3 Озонуванню.

Деякі гази мають неприємний запах. У результаті окислення газів озоном запах зникає. Проте тривале перебування людини в атмосфері з високою концентрацією озону супроводжується головними болями і подразненням дихальних шляхів.

4 Іонізації.

Для штучної іонізації повітря використовують іонізуючу здатність альфа-променів, що випромінюються радіоактивними речовинами. Легкі іони кисню в повітрі додають йому позитивну гігієнічну властивість(т.зв. живе повітря). При нагріванні, охолодженні і фільтрації різко зменшується вміст іонів у повітрі.

Ультрафіолетова радіація створюється за допомогою спеціальних ртутних бактерицидних електричних ламп. Ці лампи встановлюють усередині повітропроводів.

5 Дезінфекції. Для очищення повітря від бактерій застосовують наповнені масляні фільтри, в яких до масла додають речовини з бактерицидними властивостями.

Повітря, що видаляється з приміщень або подається в приміщення, очищають в пристроях різних конструкцій.

Важливим показником роботи такого устаткування є ступінь очищення повітря, який визначають за формулою

 

η=(q₁-q₂)/q_1, (3.18)

 

де q₁ і q₂ – вміст домішок, відповідно до і після очищення, мг/м³.

Універсальних пиловловлювальних пристроїв, придатних для будь-яких видів пилу і для будь-яких початкових концентрацій, не існує.

Очищення повітря може бути:

1 - грубим (пил > 50 мкм);

2 - середнім (від 10 до 50 мкм);

3 - тонким (менше 10 мкм).

Для грубого і середнього очищення застосовують уловлювачі, дія яких заснована на використовуванні для осадження частинок пилу сил тяжіння або інерційних сил.

 

1 Осаджуванні камери простої дії для грубого очищення.

 

 

Рисунок 3.4 - Схема пилоосаджувальної камери

 

2 Лабіринтові пилоосаджувачі.

 

 

Рисунок 3.5 - Схема лабіринтового пилоосаджувача

 

3 Відцентрові пристрої.

 

 

Рисунок 3.6 - Схема циклона

 

1 Застосовують для осадження важкого пилу розміром більше 0,001 мм. Принцип – різке зменшення швидкості руху забрудненого повітря на виході (до 0,5 м/с).

2 Принцип – за рахунок раптової різкої зміни напряму руху запорошеного повітря. Ступінь очищення – 0,8 – 0,98.

3 Принцип – за рахунок відцентрової сили, під впливом якої забруднюючі частинки притискаються до стінок, втрачають швидкість і опускаються вниз.

Мультициклони – циклони малих розмірів. У них великий коефіцієнт очищення, але обмежена продуктивність. Їх ставлять в групи або батареї.

Для тонкого очищення застосовують:

а) сухі фільтри (паперові, тканинні, сітчасті);

б) гідравлічні фільтри (масляні, сітчасті і касетні, водяні фільтри);

в) електричні фільтри (ДВП – димові, вертикально пластинчасті);

г) ультразвукові (акустичні) фільтри.

 

Тести для самоконтролю

 

Серед запропонованих варіантів знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь:

 

1 З яких нижченазваних причин відбувається забруднення повітря робочої зони шкідливими речовинами:

· недостатня герметичність устаткування;

· недисциплінованість персоналу;

· неефективна робота вентиляції;

· підвищена температура повітря в робочому приміщенні?

2 Які з нижчеподаних параметрів визначають метеорологічні умови у виробничих приміщеннях:

· температура повітря;

· атмосферний тиск;

· рівень звукового тиску;

· концентрація шкідливих речовин у повітрі?

3 Який із нижчезазначених параметрів виміряється анемометром:

· швидкість руху повітря;

· інтенсивність теплових випромінювань;

· відносна вологість повітря;

· атмосферний тиск7

4 Які умови із зазначених визначають вибір за
ГОСТом 12.1.005-88 оптимальних і припустимих параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях:

· категорія робіт за важкістю, які виконуються в приміщенні;

· період року;

· кількість робочих місць у приміщенні;

· призначення приміщення?

5 Яке значення із зазначених швидкостей руху повітря в приміщенні є допустимим для навчальної аудиторії:

· 0,1 м/с;

· 0,4 м/с;

· 0,5 м/с;

· 0,8 м/с?

6 Які значення із зазначених температур є припустимими для управлінських приміщень влітку:

· 28ºC;

· 29ºC;

· 30ºC;

· 31ºC?

7 До яких нижчеперелічених робіт відносять роботи, при яких витрати енергії становлять 200 ккал/годину:

· середньої важкості;

· легкі;

· важкі?

8 Які з зазначених факторів є визначальними в небезпеці впливу на організм людини отруйних речовин:

· час впливу;

· концентрація;

· дисперсність;

· хімічний склад;

· розчинність у біологічних середовищах?

9 Яке значення концентрації є ГДК ртуті металевої для повітря виробничих приміщень:

· 0,01мг/м³;

· 1 мг/м³;

· 0,1 мг/м³;

· 0,001 мг/м³?

10 Як називається здатність організму людини підтримувати постійну температуру тіла 36,6 ^оС при метеорологічних умовах, що змінюються, і виконанні різних за важкістю робіт:

· терморегуляція організму;

· пристосованість організму;

· захисна реакція організму;

· компенсаторна функція організму?

11 У якій частині приточно-витяжної вентиляції встановлюються циклони:

· у витяжній;

· у припливній;

· у системі циркуляції;

· при підготовці повітря, що подається?

12 Яку кількість повітря, м³/год, необхідно подати в
управлінське приміщення системою вентиляції на кожного працівника:

· 30;

· 40;

· 10;

· 50?

13 Яке значення кратності повітрообміну прийнятне для робочих приміщень при встановленні механічної вентиляції:

· 2;

· 12;

· 6;

· 10?

14 Для якого виду очищення повітря застосовують пилоосаджувальні камери:

· грубого;

· середнього;

· тонкого?

15 До якого виду за класифікацією механічної вентиляції відносять поняття "аварійна вентиляція":

· за часом дії;

· за місцем дії;

· за призначенням?

Лекція 4

Виробниче освітлення

 

Питання:

 

1 Значення раціонального освітлення.

2 Нормування і розрахунок природного освітлення.

3 Нормування і розрахунок штучного освітлення.

 

Основні нормативні документи:

СНиП 11- 4- 79. Естественное и искусственное освещение.

 

Характеристика фону.

Фон - це поверхня, яка прилягає до даного об'єкта в процесі проведення зорової роботи. Фон розрізняють: темний (r<0,2), середній (0,2<r<0,4), світлий (r>0,4).

2 Контраст об'єкта з фоном К - характеризує відношення яскравості даного об'єкта і фону:

 

, (4.2)

 

де L_о - яскравість об'єкта;

L_ф - яскравість фону.

3 Видимість V - характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Залежить від освітленості, розміру об'єкта, його яскравості і контрасту. Вона виражає відношення контрасту дійсного до контрасту граничного:

 

, (4.3)

 

де К_гр - граничний контраст, тобто якнайменший помітний оком контраст, при невеликому зменшенні якого об'єкти стають невидимими.

4 Показник засліпленості характеризує досконалість освітлювальної установки (системи):

5 Коефіцієнт пульсації освітленості (для люмінесцентних ламп).

6 Показник дискомфорту (оцінює дискомфорт блиску віддзеркалюваних поверхонь).

 

Лампи розжарювання

Те, що позитивне для газорозрядних, негативне для ламп розжарювання, і навпаки: не економічні, недосконалий спектральний склад, але немає пульсації, простота конструкції, експлуатація за потужністю до 1500 Вт. Термін служби до 1000 годин.

Світильники

Світильники - це комплект, що складається з джерела світла, освітлювальної арматури і підвідних дротів. Вони класифікуються:

1 За розподілом світлового потоку в просторі (прямого світла, розсіяного, віддзеркаленого);

2 За формою кривої сили світла (рівномірного, концентрованого, косинусного, синусного);

3 Залежно від виконання, призначення, способу установки.

Світильники характеризуються коефіцієнтом використання світлового потоку h=0,5-1.

Існують щілисті світловоди.

Щілистий світловод - це циліндрична труба великої довжини. Більша частина внутрішньої поверхні труби по всій довжині покрита шаром, що дзеркально відбиває світло.

Потужні лампи встановлені в торцях світловоду - за межами освітлюваного приміщення (дуже важливо для вибухонебезпечних виробництв). Нижня частина труби (щілина) виконана з прозорого матеріалу, через яку світло проходить і освітлює приміщення.

 

Вимірювання освітленості

 

Вимірювання освітленості здійснюється люксметром типу Ю-16, Ю-17, Ю-117.

Люксметр складається з селенового фотоелемента і стрілкового гальванометра, який градуйований, Лк.

Принцип роботи - під дією світла у фотоелементі (селенова пластинка) виникає фотострум, який вимірюється гальванометром.

Допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої в нижню сторону не більше, ніж на 10%.

Збільшення освітленості (в порівнянні з нормами) до будь-кого практично досяжної величини - бажано. Обмежує в першу чергу перевитрату електроенергії і вартість освітлювальної техніки.

При проектуванні штучного освітлення допускається перевищення фактичної освітленості над нормованою не більше ніж на 20%.

 

Вимоги до улаштування штучного виробничого
освітлення

 

1 Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру виконуваної роботи.

Згідно з СНиП II-4-79 всі роботи за зоровими умовами підрозділяються на 8 розрядів у залежності від розміру об'єкта розпізнання:

I - розмір об'єкта розпізнання менше 0,15 мм;

VIII - загальний нагляд за ходом технологічного процесу.

2 Створення рівномірного розподілу яскравості на робочій поверхні за рахунок вибору відповідної системи освітлення і типу світильників.