Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа.

Тема №1

Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа.

№1. Які препарати вивчають в темнопольному мікроскопі?

A – *нативні

B – зафарбовані

C – фіксовані

D – оброблені флюорохромом

E – висушені

 

№2. Вкажіть, в якому стані вивчають мікроорганізми в електронному мікроскопі?

A – живому

B – *зафіксованому

C – зафарбованому

D – висушеному

E – протравленому

 

№3. Вкажіть, в якому стані вивчають мікроорганізми в імерсійному мікроскопі?

A – *зафарбованому

B – нативному

C – фіксованому

D – живому

E – обробленому флюорохромом

 

№4. При вивченні морфології бактерій за допомогою імерсійного мікроскопа студенту не вдалось детально розглянути форму мікробів через неправильний вибір об’єктива. Який за збільшенням об’єктив необхідно використовувати в імерсійній системі мікроскопа?

A – 10

B – 20

C – 40

D – 60

E – *90

 

№5. При роботі з люмінесцентним мікроскопом необхідно використовувати певне джерело світла. Яке саме?

A – сонячне

B – електричне

C – *ультрафіолетове

D – денне

E – інфрачервоне

 

№6. Для вивчення структури клітин на субклітинному та молекулярному рівнях використовують електронну мікроскопію. Які за найменшим розміром об’єкти дозволяє розгледіти електронний мікроскоп?

A – *0,2 нм

B – 0,5 нм

C – 0,1 мкм

D – 0,05 мкм

E – 0,001 мкм

 

№7. Для виявлення форми і поверхневих структур мікроорганізмів використовують скануючу електронну мікроскопію. Яке зображення отримують на екрані дисплея при цьому?

A – одновимірне

B – двовимірне

C – *тривимірне

D – чотиривимірне

E – п’ятивимірне

 

№8. В основу вивчення морфології мікроорганізмів покладено мікроскопічний метод. Який з видів мікроскопії не відноситься до світлової?

A – імерсійна

B – фазово-контрастна

C – темнопольна

D – аноптральна

E – *електронна

 

№9. Біологічний мікроскоп складається з двох основних систем: оптичної та механічної. Назвіть, що не відноситься до оптичної системи?

A – дзеркало

B – *предметний столик

C – конденсор

D – діафрагма

E – окуляр

 

№10. При перевірці світлового мікроскопа важливим є встановлення справності його механічної частини. Які саме деталі не входять до цієї системи?

A – штатив

B – тубус

C – предметний столик

D – *окуляр

E – гвинтовий механізм

 

№11. Мікроскопічний метод дослідження за допомогою сухого об’єктиву передбачає виявлення мікроскопічних об’єктів певного розміру. Які з них не можуть бути досліджені?

A – гриби

B – найпростіші

C – *бактерії

D – клітини крові

E – цисти

 

№12. При мікроскопії часто, в результаті розкладання світлового променя, виникає хроматична аберація, що заважає вивченню об’єкта. Що з’являється в результаті такого явища?

A – яскраве зображення

B – двоконтурне зображення

C – *райдужне зображення

D – затемнене зображення

E – розсіяне зображення

 

№13. При проходженні через фронтальну лінзу виникає явище сферичної абераціїї, в результаті чого світлова точка дає розсіяне зображення у вигляді світлого ореолу. Як усувається явище аберації в біологічному мікроскопі?

A – *корекційними лінзами в об’єктиві

B – імерсійними системами

C – діафрагмою конденсора

D – світлофільтрами

E – дзеркалом

 

№14.

Правила використання імерсійної системи світлового мікроскопа передбачають:

A – використання закритої діафрагми

B – використання опущеного конденсора

C – використання рухомого столика

D – *використання об’єктива 90

E – використання об’єктива 60

 

№15.

Електронна мікроскопія в сучасній мікробіології використовується для:

A – виявлення хімічного складу збудника

B – *вивчення ультраструктури збудника

C – встановлення виду збудника

D – встановлення таксономічного положення збудника

E – виявлення біохімічних властивостей збудника

 

Тема №2

Морфологія бактерій. Виготовлення препаратів з бактеріальних культур. Простий спосіб забарвлення.

Базові тести

 

№1.

При мікроскопічному дослідженні мазка із зіву у хворого на фарингіт виявлені бактерії сферичної форми, що розташувались у вигляді скупчень, які нагадують гроно винограду. До якої морфологічної групи можна віднести даного збудника?

A – диплококи

B – стрептококи

C – *стафілококи

D – монококи

E – сарцини

 

№2.

До лікаря-уролога звернувся чоловік зі скаргами на печіння в уретрі та гнійні виділення при сечовипусканні. При мікроскопічному дослідженні мазка з виділень були виявлені бактерії бобовидної форми, розташовані попарно, ввігнутими площинами клітини обернуті одна до одної. Хворому поставлено діагноз гостра гонорея. До якої морфологічної групи належить збудник?

A – мікрококи

B – *диплококи

C – стрептококи

D – тетракоки

E – сарцини

№3.

При мікроскопічному дослідженні вмісту лакун мигдаликів у хворої на лакунарну ангіну було виявлено бактерії сферичної форми, розташовані ланцюжком. До якої морфологічної групи вони належать?

A – диплококи

B – сарцини

C – тетракоки

D – *стрептококи

E – стафілококи

 

№4.

В інфекційне відділення одночасно поступили дванадцять хворих на гостре кишкове захворювання, що супроводжувалось, частим рідким стулом і блювотою. При мікроскопічному дослідженні блювотних мас і калу виявлені бактерії, що мали зігнуту форму, що нагадувала кому, або четвертину кола. На підставі епідеміологічного аналізу та мікроскопії матеріалу було запідозрено холеру. До якої морфологічної групи належить збудник холери?

A – спірили

B – *вібріони

C – спірохети

D – борелії

E – лептоспіри

 

 

№5.

В інфекційне відділення було госпіталізовано хворого з ознаками ботулізму (харчова токсикоінфекція). При мікроскопічному дослідженні залишків консервів, які перед отруєнням вживав хворий, було виявлено характерні веретеноподібні палички, що нагадували тенісну ракетку. До якої морфологічної групи належить збудник ботулізму?

A – бактерії

B – бацили

C – *клостридії

D – вібріони

E – спірили

 

№6.

Від хворого, у якого в результаті автомобільної катастрофи було пошкоджено м’які тканини ноги, розвинулась анаеробна інфекція, що викликається клостридіями різних видів. На підставі якої форми ці мікроорганізми названі клостридіями?

A – циліндричної

B – овоїдної

C – *веретеновидної

D – звивистої

E – сферичної

 

№7.

Лаборант не дотримувався правил безпеки при роботі з тваринами і отримав поранення в результаті укусу пацюка. Згодом у нього розвинувся лихоманковий стан. При мікроскопічному дослідженні виділень з місця укусу було виявлено збудника хвороби содоку (хвороби укусу пацюка), що належить до морфологічної групи спірил. Чим характеризується морфологія збудника содоку?

A – *звивистістю

B – нитковидністю

C – сферичністю

D – паличковидністю

E – веретеноподібністю

 

№8.

В зафарбованих препаратах студенти виявили стрептококи. Чим можна пояснити розташування клітин цієї морфологічної групи?

A – *поділом в одній площині

B – поділом в двох площинах

C – поділом в трьох площинах

D – поділом в чотирьох площинах

E – поділом в багатьох площинах

 

№9.

При мікроскопічному дослідженні гнійних виділень з рани було виявлено асоціацію бактерій сферичної та паличкоподібної форми, що мали синій колір. Клітинні елементи набули такого ж кольору. Якою фарбою був забарвлений мазок?

A – фуксином

B – *метиленовим синім

C – генціанвіолетом

D – діамантовим зеленим

E – хризоїдином

 

№10.

Студент отримав завдання пофарбувати мазок за Грамом. На якому етапі фарбування передбачена диференціація бактерій на Гр+ та Гр-?

A – нанесення генціанвіолету

B – нанесення розчину Люголя

C – *нанесення 96% спирту

D – нанесення води

E – нанесення розчину фуксину

Крок 2006-2007

№ 1. При мікроскопії мазка з виділень з рани, були виявлені грампозитивні, шаровидні клітини, які розташовуються у вигляді ’’грон винограду’’. До якого виду можуть бути віднесені виявлені мікроорганізми?

A *Стафілококи

B Клостридії

C Стрептококи

D Мікоплазми

E Гонококи

№2. На занятті по мікробіології студенти ознайомились з мікроскопічним методом діагностики. Які властивості бактерій вивчають цим методом?

A *Морфологічні, тинкторіальні

B Культуральні

C Антигенні

D Токсигенні

E Біохімічні

№3. З фекалій хворого на кишкове інфекційне захворювання було виділено чисту культуру вібріонів. До якої групи бактерій слід віднести ці мікроорганізми за морфологічними ознаками?

A *Звивисті

B Клостридії

C Коки

D Бактерії

E Бацили

 

№4. Із гнійного вмісту ураження, локалізованого у хворого у області шиї,

виготовлено препарат, в якому були виявлені актиноміцети. До якої групи

бактерій слід віднести ці мікроорганізми за морфологічними ознаками?

A *Нитчасті

B Коки

C Бактерії

D Звивисті

E Клостридії

№5. При мікроскопії мікробної культури виявлено мікроорганізми,які мають форму

веретена,по Граму фарбуються в синьо-фіолетовий колір. Що це за мікроорганізми?

A * Клостридії.

B Стрептококи.

C Спірохети.

D Актиноміцети.

E Диплококи.

Тема№3

Базові тести

№1. При фарбуванні мазка із мокротиння хворого на пневмонію були використані наступні фарби та реактиви: генціанвіолет, розчин Люголя, 96° спирт, водний розчин фуксину. Який спосіб фарбування був використаний?

А – за Романовським

В – за Цілем-Нільсеном

С – *за Грамом

D – за Ожешко

E – за Бурі-Гінсом

 

№2. З блювотних мас хворого на харчову токсикоінфекцію виділена культура стафілокока, що відноситься до грампозитивних бактерій. Якого кольору набувають клітини стафілокока при фарбуванні за Грамом?

А – жовтого

В – *фіолетового

С – рожевого

D – блакитного

E – коричневого

 

№3. При фарбуванні за Грамом студенту на третьому етапі необхідно використати речовину, яка б викликала знебарвлення грамнегативних бактерій і не змінила б колір у грампозитивних? Який це інгредієнт?

А – кислота соляна

В – *96° спирт

С – кислота сірчана

D – кислота карболова

E – ефір

 

№4. На практичному занятті студенти отримали завдання – засвоїти техніку фарбування за Грамом. Що необхідно використати на другому етапі фарбування цим методом?

А – спирт

В – воду

С – *розчин Люголя

D – фуксин

E – генціанвіолет

 

№5. На занятті студент отримав завдання дати характеристику хімічному складу і будові клітинної стінки. Що є основним елементом клітинної стінки?

А – ліпопротеїди

В – ліпополісахариди

С – *пептидоглікани

D – глюцидоліпіди

E – фосфоліпіди

 

№6. При вивченні будови бактеріальної клітини студенту було задане питання: «Яка сполука завжди присутня у складі клітинної стінки Гр⁺ бактерій і відсутня у Гр^–?». Якою буде правильна відповідь студента?

А – пептидоглікани

В – ліпополісахариди

С – *тейхоєва кислота

D – міколова кислота

E – ліпопротеїди

 

№7. При тривалому використанні пеніциліну бактерії трансформуються в L-форми. В чому полягає основна відмінність L-форм від звичайних клітин?

А – відсутність ЦПМ

В – відсутність оболонки

С – *відсутність клітинної стінки

D – відсутність включень

E – відсутність органів руху

 

№8. При короткочасному використанні лізоциму відбулась трансформація клітин бактерій в сферопласти. Чим характеризуються ці форми?

А – повною відсутністю клітинної стінки

В – *частковим розчиненням клітинної стінки

С – відсутністю оболонки

D – деструкцією ЦПМ

E – втратою капсули

 

№9. При тривалому використанні лізоциму у бактерій відбулась трансформація клітин у протопласти. Чим характеризуються ці форми?

А – частковим розчиненням клітинної стінки

В – відсутністю оболонки

С – *повним розчиненням клітинної стінки

D – руйнуванням ЦПМ

E – розчиненням капсули

 

№10. При дослідженні гнійних виділень з рани мазок пофарбували за Грамом. Результати мікроскопії показали, що гнійний процес викликали Гр^– палички. В який колір були забарвлені бактерії?

А – *рожевий

В – фіолетовий

С – жовтий

D – коричневий

E – зелений

 

№11. В забарвлених за Грамом мазках студент виявив Гр⁺ коки ланцетовидної форми, що розташовувались парами та короткими ланцюжками. З якою метою вивчають тінкторіальні властивості бактерій?

А – *для морфологічної ідентифікації

В – для культуральної ідентифікації

С – для біохімічної ідентифікації

D – для антигенної ідентифікації

E – для хімічної ідентифікації

 

№12. Вивчаючи в світловому мікроскопі мазок, зафарбований за Грамом, виготовлений із виділень карбункула хворого з підозрою на шкірну форму сибірки, були виявлені палички фіолетового кольору, з обрубаними кінцями, розташовані ланцюжками, оточені спільною капсулою. Як називається цей вид мікробіологічної діагностики інфекційної хвороби?

А – *бактеріоскопічний

В – бактеріологічний

С – серологічний

D – біологічний

E – алергічний

 

№13. При дослідженні мазка із перитонеальної рідини, зафарбованого за Грамом, були виявлені фіолетові коки та рожеві палички. Що можна сказати про результати мікробіологічного дослідження?

А – *перитоніт, викликаний Гр⁺ коками і Гр^– паличками

В – перитоніт, викликаний Гр^– коками і Гр^– паличками

С – перитоніт, викликаний Гр⁺ паличками і Гр⁺ коками

D – перитоніт, викликаний Гр⁺ паличками і Гр^– коками

E – «-»

 

№14. В пофарбованих за Грамом мазках, виготовлених із спиномозкової рідини хворого на менінгіт, виявлено рожеві клітини бобовидної форми, розташовані парами. Які властивості вивчають використовуючи метод Грама?

А – культуральні

В – *тінкторіальні

С – біохімічні

D – серологічні

E – ферментативні

Крок 2006-2007

№ 1. В лабораторній діагностиці багатьох інфекційних захворювань використовують метод забарвлення за Грамом. Які структури мікробної клітини відповідають за здатність сприймати барвник?

A *Клітинна стінка

B Цитоплазматична мембрана

C Мезосоми

D Капсула

E Плазміди

Тема №4

Базові тести

№ 1. В лабораторії особливо небезпечних інфекцій із матеріалу, підозрілого на наявність спор сибірки, було необхідно виготовити мазки і пофарбувати їх спеціальним методом, що може виявити спори. Що це за метод?

А – Грама

В – Бурі

С – *Ціля-Нільсена

D – Нейссера

E – Романовського-Гімзи

 

№2. Для мікроскопічного дослідження мокротиння хворого на туберкульоз легень, лаборант використав метод Ціля-Нільсена. Яку фарбу він застосував на першому етапі фарбування?

А – карболовий генціанвіолет

В – метиленовий синій

С – діамантовий зелений

D – *карболовий фуксин

E – нейтральний червоний

 

№3. На контрольному занятті на засвоєння вміння фарбувати за методом Ціля-Нільсена студент отримав завдання виявити спори у бацил. Але, при мікроскопії, їх не виявив, хоча у мазку його товариша, який був приготований з тієї ж культури, спор було багато. Який з етапів фарбування студент виконав невірно?

А – *підігрівання мазка з карболовим фуксином

В – знебарвлення мазка розчином сірчаної кислоти

С – промивання мазка водою

D – фарбування мазка метиленовим синім

E – висушування мазка

 

№4. Спороутворення у бацил відбувається за певних умов як форма збереження виду. Коли не варто очікувати спороутворення у бацил?

А – в зовнішньому середовищі

В – на збідненому поживному середовищі

С – при низьких температурах

D – при висушуванні

E – *при попаданні в живий організм

 

№5. Спороутворення у бацил відіграє важливу роль в їх існуванні. Яке призначення спор у цих мікроорганізмів?

А – розмноження

В – *збереження виду за несприятливих умов

С – накопичення резервних поживних речовин

D – захисна реакція при попаданні в організм

E – ознака мінливості клітини

 

№6. До лабораторії особливо небезпечних інфекцій поступив матеріал з метою виявлення спор збудника сибірки. Мазок, виготовлений з нього, був пофарбований за Цілем-Нільсеном. Якого кольору мають бути спори у контамінованому ними матеріалі?

А – зеленого

В – синього

С – *червоного

D – жовтого

E – фіолетового

 

№7. Лабораторія особливо небезпечних інфекцій отримала завдання провести дослідження матеріалів, підозрілих на зараження спорами збудника сибірки. Який з перерахованих методів фарбування повинен бути використаний для їх виявлення?

А – простий фуксином

В – складний за Грамом

С – простий метиленовим синім

D – *складний за Цілем-Нільсеном

E – складний за Нейссером

 

№8. У хворого на лепроматозну форму лепри для контролю рецидиву інфекції було взято мазки-відбитки зі слизової оболонки носа, зафіксовано і пофарбовано за методом Ціля-Нільсена. Яку властивість збудника використовують для його виявлення за допомогою цього метода?

А – стійкість до високих температур

В – стійкість до низьких температур

С – *стійкість до кислот

D – стійкість до лугів

E – стійкість до спиртів

 

№9. В лабораторію поступив матеріал від хворого на остеомієліт (відкрита форма). Для виключення туберкульозної етіології захворювання мазок із гнійних виділень пофарбований за Цілем-Нільсеном. Які властивості збудника виявляють цим методом?

А – спиртостійкість

В – лугостійкість

С – *кислотостійкість

D – фенолостійкість

E – ефіростійкість

 

№10. Метод Ціля-Нільсена використовують для мікроскопічної діагностики туберкульозу, якщо збудник виділяється в зовнішнє середовище з виділеннями від хворого. Якими властивостями має бути наділений збудник?

А – лугостійкістю

В – *кислотостійкістю

С – спиртостійкістю

D – термостійкістю

E – холодостійкістю

 

№11. Збудник лепри наділений кислотостійкістю і тому його виявляють в мазках, пофарбованих за Цілем-Нільсеном. Якого кольору набувають бактерії в мазках?

А – синього

В – зеленого

С – *червоного

D – жовтого

E – фіолетового

 

№12. В мокротинні хворого на запалення легень, при мікроскопії мазка, пофарбованого за Цілем-Нільсеном, виявлені червоні палички і блакитні коки. До якої групи за властивостями належать коки?

А – спиртостійкі

В – *кислотонестійкі

С – лугостійкі

D – кислотостійкі

E – лугонестійкі

 

№13. Патогенні мікобактерії, збудники туберкульозу, відносять до кислотостійких бактерій, оскільки в структурі клітини міститься багато ліпідвмісних сполук. Який метод фарбування доцільно використати для виявлення цих бактерій в інфекційному матеріалі?

А – Грама

В – Бурі-Гінса

С – *Ціля-Нільсена

D – Нейссера

E – Романовського-Гімзи

Крок 2006-2007

№1. З харкотиння хворого з підозрою на туберкульоз виготовлено препарат та

забарвлено за Цилем-Нільсеном. Які властивості збудника буде враховано для

його ідентифікації?

A *Морфологічні та тинкторіальні

B Культуральні та ферментативні

C Патогенність та вірулентність

D Біологічні та антигенні

E Токсигенність та імуногенність

№2. При забарвленні препарату з харкотиння хворого було використано наступні

барвники та реактиви: розчин фуксину Циля, розчин метиленового синього, 5\%

розчин сірчаної кислоти. Який спосіб забарвлення було застосовано?

A *Ціля-Нільсена

B Гінса-Буррі

C Грама

D Пєшкова

E Нейсера

Тема №5

Базові тести

№ 1. Хворому з підозрою на озену провели мікроскопічне дослідження виділень з носа з метою виявлення збудника. Яким методом фарбування доцільно скористатись, якщо збуднику притаманне капсулоутворення?

А – Грама

В – Ціля-Нільсена

С – *Буррі-Гінса

D – Романовського-Гімзи

E – Нейссера

 

№ 2. До лабораторії доставлено мазок з носа пацієнта з підозрою на носійство дифтерійної палички. Який метод фарбування слід використати для його виявлення, якщо для дифтерійної палички характерною ознакою є наявність зерен волютину?

А – Грама

В – Ціля-Нільсена

С – Морозова

D – Романовського-Гімзи

E – *Нейссера

 

№3. Хворий 34 років звернувся з приводу карбункула на обличчі. Під час мікроскопічного дослідження виявлені стрептобацили, здатні утворювати капсулу, що дозволило запідозрити сибіркову виразку. Який метод фарбування був використаний для виявлення капсули?

А – Грама

В – *Буррі-Гінса

С – Нейссера

D – Ожешко

E – Пєшкова

 

№4. З блювотних мас хворого виділено грамнегативні зігнуті палички, що нагадували вібріона холери. Для підтвердження приналежності збудника до родини вібріонів необхідно встановити його монотрихіальну рухливість. Вкажіть спосіб дослідження.

А – посів уколом в стовпчик МПА

В – посів у середовище Кітта-Тароцці

С – *мікроскопія препарату «висяча крапля»

D – посів у МПБ

E – мікроскопія препарату, зафарбованого за Здродовським

 

№5. В інфекційну клініку госпіталізовано дівчинку з високою температурою, зі скаргами на біль у горлі та загальну слабкість. Лікар запідозрив дифтерію і дав вказівку взяти матеріал із зіву для мікроскопічного дослідження. За яким методом доцільно пофарбувати мазок, якщо збудник дифтерії містить зерна волютину?

А – за Грамом

В – *за Нейссером

С – за Ожешко

D – за Морозовим

E – за Романовським-Гімзою

 

№6. У мазку випорожнень хворого з підозрою на холеру виявлено грамнегативні бактерії у вигляді коми. Для підтвердження приналежності мікроорганізмів до родини вібріонів бактеріолог приготував препарат «висяча крапля». Яку властивість мікроорганізмів виявляють при мікроскопії таких препаратів?

А – капсулоутворення

В – кислотостійкість

С – *рухливість

D – внутрішньоклітинні включення

E – спороутворення

 

№7. При діагностиці гнійно-запальної інфекції, що характеризувалась ознаками анаеробного процесу, в некротизованих тканинах були виявлені грампозитивні палички. При додатковому фарбуванні за Буррі-Гінсом, лікар запідозрив присутність в матеріалі C. perfringens. Яку морфологічну ознаку мікроба виявив бактеріолог?

А – спору

В – *капсулу

С – джгутики

D – пілі

E – включення

 

№8. На практичному занятті з мікробіології студентам запропоновано пофарбувати агарову культуру клебсієл за методом Буррі-Гінса. Яку морфологічну структуру виявляє цей метод?

А – клітинну стінку

В – джгутики

С – *капсулу

D – включення

E – пілі

 

№9. З ротової порожнини чоловіка виділено культуру грампозитивних коків видовженої форми, розташованих парами та короткими ланцюжками. Лікарем було запідозрено носійство пневмокока. Відомо, що цей збудник, на відміну від сапрофітних морфологічно схожих на нього мешканців носоглотки, утворює капсулу. Який метод фарбування необхідно використати для її виявлення?

А – Леффлера

В – Грама

С – *Буррі-Гінса

D – Ожешко

E – Нейссера

 

№10. Діагностуючи холеру, при ідентифікації збудника, серед морфологічних ознак вивчають приналежність його до групи монотрихів. Вкажіть спосіб вивчення рухливості монотрихів.

А – посів в бульйон

В – посів на агар

С – фарбування за Леффлером

D – *виготовлення препарату «висяча крапля»

E – фарбування за Здродовським

 

Крок 2006-2007

№1. У бактеріологічну лабораторію доставлені блювотні маси хворого з

підозрою на холеру. З патологічного матеріалу приготовлений препарат “висяча

крапля”. Який метод мікроскопії буде використаний для виявлення

збудника по його рухливості?

A *Фазово-контрастна

B Електронна

C Імунна електронна

D Люмінесцентна

E Імерсійна

№2. У бактеріологічну лабораторію доставили блювотні маси хворого з

підозрою на холеру. З патологічного матеріалу приготували препарат “висяча

крапля”, щоб промікроскопувати його в темному полі й оцінити рухливість

збудника, що є важливою діагностичною ознакою. Яким

реактивом необхідно обробити препарат перед мікроскопією?

A *Ніяким

B Люмінесцентною сироваткою

C Дезінфікуючим розчином

D Розчином метиленового синього

E Лужною пептонною водою

 

№3. У мікропрепараті, виготовленому з мокротиння хворого крупозною пневмонією,

виявлено мікроорганізми, оточені капсулою. Який хімічний склад

виявлених структур клітин?

A *полісахариди

B РНК

C пептидоглікан

D ліпіди

E ДНК

 

№4. У лабораторії особливо небезпечних інфекцій проводиться мікроскопічне

дослідження патологічного матеріалу, забарвленого за Гінсом-Буррі, від хворого

з підозрою на чуму. Яку властивість збудника дозволяє визначити даний метод?

A *Капсулоутворення

B Спороутворення

C Кислотоскість

D Лугостійкість

E Наявність зерен волютину

№5. Від хворого виділили чисту культуру коринебактерії дифтерії. Після приготування

препарату та фарбування за методом Нейсера, виявили наступні включення:

A *Волютину (поліфосфат)

B Крохмалю

C Глікогену

D Сірки

E Крапельки нейтральних ліпідів

6 Серед дітей школи - інтернату мають місце випадки захворювання ангіною. При

мікроскопії мазків - препаратів, виготовлених із матеріалу, взятого тампоном з

мигдаликів, виявлені фарбуванням по методу Нейсера тонкі палички жовтого

кольору з темно-синіми зернами на кінцях, що розміщуються в вигляді римської

цифри п’ять. Який попередній діагноз встановив лікар за результатом

бактеріоскопії?

A * Дифтерію

B Інфекційний мононуклеоз

C Лістеріоз

D Тонзиліт

E Скарлатину

Тема №6

Базові тести

1.Які властивості хламідій дозволяють виявити їх всередині ураженої клітини?

A. Відсутність утворення АТФ.

B. Здатність синтезувати глікоген.

C. Фарбування за Грамом.

D. *Утворення елементарних тілець.

E. Наявність товстої клітинної стінки

 

2.У пунктаті мікропрепарату, виготовленого з регіонарного лімфовузла хворого, зафарбованим за Романовським-Гімзою, лікар виявив тонкі мікроорганізми з 12-14 рівномірними завитками з гострими кінцями довжиною 10-13 мкм блідо-рожевого кольору. Які мікроорганізми виділені з матеріалу?

A. Лептоспіри.

B. *Трепонеми.

C. Борелії.

D. Вібріони.

E. Кампілобактерії.

 

3.У померлого від гострого інфекційного захворювання, яке супроводжувалось гарячкою, жовтяницею, гемолітичними висипами на шкірі і слизових оболонках, а також гострою нирковою недостатністю, при гістологічному дослідженні тканин нирки (забарвлення за Романовським-Гімзою) виявлені звивисті бактерії, які мають вигляд букв С і S. Які бактерії були виявлені?

A. *Лептоспіри.

B. Трепонеми.

C. Спірили.

D. Борелії.

E. Кампілобактерії.

 

4.Який збудник є облігатним внутрішньоклітинним паразитом?

A. Treponema pallidum.

B. Mycoplasma pneumoniae.

C. Borrelia recurentis.

D. *Chlamidia trachomatis.

E. Bacillus antracis.

 

5.При мікроскопічному дослідженні мікропрепарату крові, забарвленому за Романовським-Гімзою, лікар виявив мікроорганізми у вигляді тонких ниток синьо-фіолетового кольору з кількома великими завитками довжиною від 10 до 30 мкм і більше. Які мікроорганізми виявлені?

A. Лептоспіри.

B. *Борелії.

C. Трепонеми.

D. Гелікобактер.

E. Вібріони.

 

6.При мікроскопії вмісту кон’юктивального мішка виявлені епітеліальні клітини з включенням мікроорганізмів, покритих оболонкою, що розташовувались поблизу ядра і зафарбовувались Романовського-Гімза в синьо-голубий колір. Які мікроорганізми присутні в досліджуваному матеріалі?

A. Віруси.

B. Мікроскопічні гриби.

C. *Хламідії.

D. Спірохети.

E. Актиноміцети.

 

7.З досліджуваного матеріалу виділені поліморфні збудники які є внутрішньоклітинними паразитами, існують у двох життєвих формах, грамнегативні, кислостійкі, за методом Здродовського забарвлюються в червоний колір. Для якої групи мікроорганізмів характерні наведені властивості?

A. Хламідії.

B. Спірохети.

C. *Рикетсії.

D. Мікоплазми.

E. Віруси.

 

8.У чоловіка, мешканця сільської місцевості, в шийно-щелепній області виявлено твердий флегмоноподібний інфільтрат, шкіра навколо синьо-багряного кольору. В центрі інфільтрат некротизований, з виразки виділяється гній з неприємним запахом. Для підтвердження діагнозу актиномікоз шийно-щелепної області, здійснено мікроскопічне дослідження гною. Що повинен виявити бактеріолог для підтвердження?

A. Кислотостійкі палички.

B. Грампозитивні стрептококи.

C. Грамнегативні диплобактерії.

D. *Друзи.

E. Грамнегативні диплококи.

 

9.При мікроскопічному мікоплазм визначають основну особливість, яка відрізняє їх від бактерій, рикетсій, хламідій. Це:

A. Наявність ДНК і РНК.

B. Поліморфізм.

C. *Відсутність клітинної стінки і наявність тришарової цитоплазматичної мембрани.

D. Нерухомість.

E. Відсутність спор.

 

10.Для дифиренціації родів спірохет використовують метод забарвлення:

A. Грама.

B. Ціля-Нільсона.

C. Нейсера.

D. Ожешко.

E. *Романовського-Гімза.

 

11.Існування у двох життєвих формах – вегетативній формі та формі спокою характерно для:

A. Хламідій.

B. Мікоплазм.

C. *Рикетсій.

D. Спірохет.

E. Актиноміцетів.

 

12.При мікроскопічному дослідженні мазка гною, який був взятий з свища нижньої щелепи, забарвлений за Грамом, були виявлені друзи. Який це був збудник?

A. Стафілококовий остеомієліт.

B. Кандидоз.

C. Анаеробна інфекція.

D. *Актиномікоз.

E. Фузобактерії.

 

Крок 2006-2007

№1. У хворого з підозрою на поворотний тиф взята кров у період підйому

температури. З крові приготували мазок „товста крапля” для

бактеріоскопічного дослідження. Який метод забарвлення варто використовувати

для виявлення збудника?

A *По Романовському – Гімзе

B По Цилю- Нільсену

C По Буррі – Гінсу

D По Нейсеру

E По Ожешко

 

 

№2. Із гнійного вмісту ураження, локалізованого у хворого у області шиї,

виготовлено препарат, в якому були виявлені актиноміцети. До якої групи

бактерій слід віднести ці мікроорганізми за морфологічними ознаками?

A Нитчасті

B Коки

C Бактерії

D Звивисті

E Клостридії

 

№3. Під час темнопіольного мікроскопічного дослідження матеріалу із шанкеру,

виявленого у хворої на слизовій оболонці піхви, виявлено спірохети. До якої

групи бактерій слід віднести ці мікроорганізми за морфологічними ознаками?

A *Звивисті

B Клостридії

C Коки

D Бактерії

E Бацили

4 З статевих шляхів чоловіка 35 років, що страждає хронічним уретритом, була

виділена Chlamydia trachomatis. Які ще органи може вражати цей збудник?

A *Очі

B Нирки

C Суглоби

D Центральну нервову систему

E Шлунково-кишковий тракт

Тема №7

Базові тести

1.При виділенні чистої культури бактерій зі складної мікробної суміші краще робити первинний посів у такі поживні середовища:

A. Елективне.

B. Просте.

C. Спеціальне.

D. *Диференційно-діагностичне.

E. Консервуюче.

 

2.Через 7 днів після пластичної операції, яку виконував лікар-стоматолог, у пацієнта розвинувся правець. Виникла підозра, що причиною був контамінований збудником правця шовний матеріал, який був доставлений у бактеріальну лабораторію. Яке поживне середовище необхідно використати для первинного посіву?

A. Ендо.

B. Лефорлера.

C. Левенштейна-Іенсена.

D. *Кітта-Тарцці.

E. Плоскірєва.

 

3.При посіві випорожнень хворого черевним тифом на середовищі Ендо виросли колонії, які мають різне забарвлення і розміри: одні – великі червоні, інші – безбарвні середніх розмірів. До яких по призначенню середовищ відноситься вказане в умові поживне середовище?

A. Елективне.

B. Спеціальне.

C. *Диференційно-діагностичне.

D. Вибіркове.

E. Збагачення.

 

4.З досліджуваного матеріалу виділені бактерії, що отримують енергію в результаті окислювально-відновлювальних реакцій з використанням субстратів, які служать для них джерелом живлення. До якої групи мікроорганізмів належить виділена чиста культура?

A. Метатрофи.

B. Фототрофи.

C. *Хемотрофи.

D. Органотрофи.

E. Аутотрофи.

 

5.Внаслідок несвоєчасного лікування пульпіту в пацієнта розвинувся остеомієліт нижньої щелепи. Яке дослідження дозволяє виявити збудника та підібрати ефективний препарат для лікування хворого?

A. Виявлення антигенів збудника.

B. Виявлення специфічних антитіл.

C. Мікроскопічне дослідження пунктату.

D. *Виділення чистої культури.

E. Комплексні серологічні дослідження.

 

6.Для дослідження виділеної чистої культури стрептококів лаборант використав кров’яний агар. Це середовище:

A. Є дифиренційно-діагностичним середовищем.

B. Дуже рідко використовується в лабораторній діагностиці.

C. *Виявляє гемолітичну активність бактерій.

D. Пригнічує ріст бактерій.

E. Є синтетичним поживним середовищем.

 

7.Ідентифікацію аеробних бактерій на першому етапі виділення чистих культур проводять за:

A. *Морфологічними та тінкторіальними властивостями.

B. Біологічними властивостями.

C. Антигенною структурою.

D. Ферментативними властивостями.

E. Культуральними властивостями.