Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розділ І. Фізико-географічна характеристика Шацького Національного Природного Парку
Геологічна будова. Четвертинні відклади. Рельєф
Територія парку знаходиться на заході одного з найкрупніших болотно-озерно-лісових комплексів у Європі - регіону Полісся, яке поширене на півночі України, півдні Білорусі та, частково у Польщі та Російській Федерації. За схемою фізико-географічного районування територія парку відноситься до області Волинського Полісся Поліської провінції Зони мішаних лісів південного заходу Східно-Європейської рівнини. Тут проходить головний Європейський вододіл, який розділяє басейни річок Прип'яті і Західного Бугу. Територія парку включає, переважно, типові для Західного Полісся екосистеми: озерні, лісові, болотні та лучні. Чорницево-зеленомошні соснові ліси є тут найбільш характерним типом лісів. Луки та водні екосистеми зустрічаються переважно поблизу рік та озер. Визначальною особливістю цієї території є зосередження на ній великої кількості озер, різних за своїми характеристиками та походженням, що утворюють одну з найбільших озерних систем Європи. В пониззях між озерами знаходяться евтрофні та мезотрофні осокові болота. Тут представлені також рідкісні для Полісся оліготрофні болота. Територія ШНПП, займаючи межиріччя Західного Бугу і Прип’яті, простягається на 32 км у субмеридіональному і на 36 км у субширотному напрямах. Повсюдно ґрунтоутворення відбувалося на неоплейстоценових та голоценових відкладах антропогенового періоду. Рельєф суходолів сформований моренними флювіогляціальними та озерно-льодовиковими відкладами дніпровського зледеніння середнього неоплейстоцену, що ускладнені верхньонеоплейстоценовими і голоценовими еоловими дюнами. В межах річкової долини Західного Бугу суходільні ділянки утворені відкладами першої надзаплавної тераси верхнього неоплейстоцену. Заболочені ділянки території ШНПП сформовані озерно-льодовиковими відкладами дніпровського зледеніння. Моренні відклади. Власне льодовикові відклади утворені двома типами морен: основною (донною) і кінцевою (насипною). У сучасному рельєфі – це ледь помітне підняття, закартованеяк моренний острів з абсолютною позначкою поверхні 173,0 м. Не тільки в межах ШНПП, а й на всій території, охопленій дніпровським зледенінням, ніким ще не було закартовано темно-коричневі валунні суглинки, що є підставою для виділення окремого Шацького типу морени. Ці відклади за текстурними особливостями та мінеральним складом збігаються з мореною Чорнобильсько-Чистогалівської зони (обрив берега на р. Прип’ять).
Флювіогляціальні відклади регресивної стадії дніпровського льодовика fsPIIdn. Флювіогляціальні утворення дніпровського пізньольодовиків’я мають повсюдне поширення в межах ШНПП, за винятьком острівних піднятьверхньокрейдового рельєфу на ділянці Ростань і в межах смт Шацьк. Вониутворюють обширнізандрові поля різнозернистих пісків із поодинокими включеннями уламків кременю і гранітів. У межах кінцево-моренних морфоскульптур флювіогляціальні відклади виповнюють вузькі улоговини стоку талих льодовикових вод. Потужність зандрових пісків залежно від рельєфу крейдового ложа змінюється від 5 до 10 м. Своєрідними з генетичного погляду є флювіогляціальні утворення озів. На території ШНПП озові гряди радіального типу утворилися у процесі інтенсивного танення мертвого льоду та винесення дрібнозернистого матеріалу з льодовикового масиву одним тріщинним руслом ріки, що протікала під льодом. Три невеликі озові центри закартовані на віддалі 1,0 км на південь від оз. Світязь, біля с. Підманове, а також на ділянці між смт Шацьк – с.Мельники. Просторово вони витягнуті в напрямку просування льодовика. Після льодовикова трансформація озових форм спричинена еоловими відкладами. Флювіогляціальні відклади камів дніпровського льодовика. Ками як льодовикові акумулятивні горбисті форми рельєфу сформувалися біля внутрішнього краю льодовика у процесі його дегляціаціїі перемивання моренного матеріалу в останцях мертвого льоду. В межах ШНПП ми вивчали кам, розміщений північно-східніше с. Кам’янка, який тяжіє до Ростаньської кінцево-моренної гряди, а також на північному березі оз. Люцимер, що на околиці смт Шацьк. Обидві камові форми у сучасному рельєфі мають однакову висоту – 5 м і овальну форму пагорба з крутими схилами. У районі с. Кам’янка кам із дистального боку оперезаний улоговиною стоку флювіогляціальних вод, у центральній частині якої зараз протікає струмок, що впадає в оз. Луки. Кам на східній околиці Шацька розміщений у безстічній котловині, що омивається водами оз. Люцимер.
У геологічному розрізі камів домінують невідсортовані піски з гравієм, інколи супіски з горизонтальною або косою шаруватістю, типовою для утворень озерного типу. Озерно-льодовикові відклади є обов’язковим компонентом у комплексі льодовикових утворень. Вони формуються у період рівноваги краю льодовика у підгачуваних водоймах. У межах ШНПП озерно-льодовикові утворення поширені південніше смт Шацьк – с.Підманове. Залягають вони на флювіогляціальних підморенних пісках, охоплюючи моренні форми. Озерно-льодовиковими відкладами утворений розріз південного берега оз. Світязь. П’ятиметрова товща супісків світло-сірого кольору за палінологічними визначеннями у своєму складі утримує лише пилок сосни, що засвідчує холодні умови осадонагромадження. Потужність озерно-льодовикових відкладів незначна і коливається в межах 2–5 м. Алювіальні відклади надзаплавної тераси Західного Бугу сформовані відсортованими пісками різного гранулометричного складу із загальною потужністю до 15,0 м. Описані неоплейстоценові відклади повсюдно перекриваються голоценовими утвореннями. На суходолах – це елювіально-делювіальні відклади, а в межах заболочених понижень рельєфу – захороненізаторфовані ґрунти. Сучасний ґрунтовий покрив ШНПП та Полісся загалом потребує поглибленого вивчення щодо міграції породотвірних хімічних елементів та сполук, що визначають його хімічний склад і вміст гумусу.
Гідрокліматичні компоненти Клімат Клімат тут помірноконтинентальний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, значними опадами, не спекотним літом. Зима з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Переважають західні вітри, що пом'якшують температурний режим території. В цілому клімат парку сприятливий для розвитку різноманітних видів рекреації. Особливості геолого-геоморфологічної будови та кліматичних умов, наявність численних озер вплинули на характер рослинності парку. Сучасний його рослинний покрив відзначається мозаїчністю та різноманітністю: ліси займають 27472,8 га (56,1 % території парку), болота — 1344,3 га (2,7 %), водойми (озера, ставки, канали) — 6932,5 га (14,1 %). Решта площі зайнята під сільськогосподарськими угіддями, населеними пунктами, садибами, дорогами тощо. Поверхневі води Усього в сучасних межах парку є 23 озера загальною площею 6338,9 га. Вони є характерними представниками поліських озер, розміщених в пониженнях, які утворились внаслідок вимивання розчинних гірських порід, осідання земної поверхні при виносі дрібних фракцій із пористих нерозчинних порід та з опусканням і підняттям окремих тектонічних блоків. За розмірами більшість озер невеликі, лише 5 з них мають площу водного дзеркала, яка перевищує 200 га, а озеро Світязь є найбільшим і найглибшим озером природного походження в Україні. Йогоплоща становить 2622,0 га, довжина 9225 м, ширина 4000 м, максимальна глибина - 58,4 м, середня глибина - 6,9 м. Другим за величиною є озеро Пулемецьке (1568 га), далі ідуть озеро Луки (673,2 га), Люцимер (430,0 га, Острів'янське (255,0 га), Пісочне (187,0 га). Найменшим є озеро Навраття, площа якого становить 1,9 га, довжина 175 м, ширина 150 м, максимальна глибина - 2,0 м, середня глибина 1,0 м. Рівень води в озерах нижчий, ніж у р. Прип'ять. Озера відділяються від неї невисоким водорозділом і належать уже до водозбору Західного Бугу, а не Дніпра, тобто до басейну Балтійського моря. Вода в озерах прісна і належить до типу гідрокарбонатно-кальцієвих, насичена розчиненим киснем, має нейтральну та слабколужну реакцію, чиста і придатна для пиття. За генезисом більшість озер мають флювіогляціальне походження. Найбільші ж озера (Світязь, Пулемецьке, Пісочне) пов'язують із процесами карстоутворення. Рівень води в озерах карстового типу в цілому стійкий, бо їх живлять не тільки атмосферні опади і ґрунтові води, а й води нижніх крейдяних горизонтів. Частина водойм розташована серед заболочених масивів і поповнюється лише за рахунок атмосферних опадів та ґрунтових вод. Заплава р. Прип'ять у межах парку має ширину до 1,5 км, дві її надзаплавні тераси поступово переходять в озерну рівнину Західного Бугу.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; просмотров: 538; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.220.126.5 (0.005 с.) |