Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Надання психологічної допомоги ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4
Спортсмену було запропоновано систему вправ, розроблену на основі методу прогресивної м’язової релаксації Е. Джекобсона. На першому етапі (підготовчому) пропонувалися такі завдання: 1) Ляж на спину, зігни руки в ляктоьвих суглобах і різко напруж м’язи рук. Зверни увагу на те, як виникає відчуття м’язової напруги; 2) Розслаб м’язи і дай рукам вільно впасти. Зверни увагу на те, як виникає відчуття м’язового розслаблення. 3) Повтори напруження та розлабленя м’язів декілька разів. 4) Скорочуй біцепси, напружуючи їх спочатку сильно, потім все більш і більш слабо. Відмічай слабкі м’язові скорочення і залишайся в стані повної нерухомості з розслабленими м’язами 15 хвилин. Вчися досягати зникнення найлегших ступенів напруження біцепсів. 5) Вправи, спрямовані на розслаблення інших м’язів рук, тулуба, шиї, обличчя, очей тощо.
На другому етапі навчання («диференційована релаксація») спортсмена навчається сидячи розслабляти мускулатуру, що не бере участі у підтримці тіла у вертикальному положенні. 1. Сядь.влаштуйся, як тобі зручно. Розслабся настільки, наскільки зможеш. Не переймайся з приводу «розслабитися найсильніше». Просто прибери всі явні напруження. Можеш влаштуватися зручніше. Зроби кілька глибоких вдихів та повільних, спокійних видихів. На видиху спокійно розслабляйся. 2. Напруж праву кисть та передпліччя. Напружуй на вдиху. Можеш стиснути кулак або навпаки – максимально сильно розчепір пальці. Напруж максимально сильно! Слідкуй за відчуттями: після того, як здасться, що кисть і передпліччя максимально напружені – напруж ще сильніше на 1-2 секунди і з видихом спокійно розслаб м’язи. Слідкуй за своїми відчуттями при розслабленні. Можеш спробувати ще раз вдихнути (вже без напруження) і з другим видихом ще повільніше розслабити м’язи правої кисті та передпліччя, продовжи їх розслабляти. 3. Зро все теж саме для лівої кисті та передпліччя. Далі за аналогією: 4. Праве передпліччя і плече. Можеш впертися і штовхати ліктем крісло. 5. М’язи голови і м’язи чола. Можеш спробувати максимально відсунути шкіру голови назад до потилиці і максимально підняти брови вгору. 6. М’язи обличчя і передньої частини шиї. Можеш примружитися максимально сильно, піднявши верхню частину щік і верхню губу до очей, а нижні частини щік, підборіддя і нижню губу – до шиї.
7. Потилиця і задня частина шиї. Крім напруження потилиці можна впертися і штовхати потилицею спинку крісла. 8. Права ступня і гомілка. Гомілку напруж, носок – вперед, пальці – на себе і максимально розведи в сторони. 9. Ліва ступня і гомілка. 10. Праве стегно. 11. Ліве стегно. 12. М’язи живота і спини. 13. М’язи грудей. Згадувати на видиху.
14. Після опрацювання всіх груп м’язів спробуй довільно позгадувати відчуття розслаблення в різних групах м’язів у довільному порядку. краще
Навчання відбувається в кабінеті психолога, потім – експериментування в умовах реального тренування. При обговоренні результатів навчання зі спортсменом виявлено, що найбільш ефективним для нього є вміння розслабляти та напружувати м’язи кисті руки при виконанні пострілів. Використання навичок прогресивної м’язової релаксації у процесі виконання тренувальних завдань дозволили отримати вищі показники підчас контрольного тренування. Повторне дослідження за методикою СОПАС-8 показало позитивну динаміку актуальних психічних станів на різних етапах тренування.
ІV. звітно-підсумковий етап Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом Психолог. Доброго дня, Іване Станіславовичу. Запросила Вас обговорити результати роботи з Артемом. Тренер. Як він? Щось виходить? Психолог. Виходить. Ми з Артемом продуктивно попрацювали. Під час першого тренування, коли я спостерігала за ним, помітила, що у процесі виконання завдання він стає похмурим, роздратованим, обуреним. Він досить сильно реагує на результати стрільби. Це спостерігається навіть не у комбінуванні цих видів, а при стрільбі у спокійних умовах. Я вивчила його психічний стан на різних етапах тренування – на початку, після кожного вогневого рубежа та після бігу. Виявилося, що біг Артема мобілізує, але він не справляється з напруженням під час стрільби. У розмові з ним виявилося, що йому важко переключатися: він докладає багато зусиль при бігові, як він каже «вибухає», але беручи до рук зброю, не може це напруження зняти – рука тремтить, стійка невпевнена, спуск не плавний. Все те, що він вміє робити у спокійному стані, йому важко переносити у змагальні умови.
Тренер. Дивно, адже я від нього такого не чув. І що ж нам робити?.. Психолог. Ми вже зробили. Я запропонувала Артему систему вправ, розроблену на основі техніки прогресивної м’язової релаксації Е.Джекобсона. Тренер. Я пам’ятаю, нам в університеті про неї розказували. Я навіть застосовую елементи, коли навчаю новачків стріляти. Але ж Артем все це проходив… Психолог. Артем теж це пам’ятає. Але він сприймав ці вправи як завдання для новачків, спрямовані на розвиток відчуття та контролю м’язів. У роботі зі мною він зосередився на психоемоційних аспектах цієї техніки. Ми спробували працювати з усіма групами м’язів у мене в кабінеті, а потім перенесли цей досвід у зал. Артем багато працював удома. Зараз він використовує окремі елементи при переході від бігу до стрільби. Тренер. І допомагає? Психолог. Я вивчила повторно його емоційний стан – є суттєві покращення. Стрільба вже не «вибиває» його з дистанції. Результаті, які він показав на останніх тренуваннях, де я була присутня, набагато кращі за попередні. Тренер. В нас щодня стрільба і біг. Артем веде щоденник, записує результати, але я його не контролюю. Не можу сказати про спортивний результат, але виглядає він впевненіше. Сьогодні в нас контрольне тренування – я буду вести записи, оцінювати результати. Психолог. Ми продовжимо роботу, але впевнена, що вже сьогодні Ви побачите прогрес. Тренер. Дуже на це сподіваюся. Дякую Вам за роботу. Для нас дуже важлива Ваша допомога. Я звичайно вивчав в інституті психологію, читав книги, але розумію, що не можу забезпечити повноцінну психологічну підготовку. Психолог. Добре, що ви це розумієте і звертаєтеся вчасно. Тренер. Так, дякую ще раз. Тримайте мене в курсі щодо подальшої роботи з Артемом. Якщо потрібна моя участь чи допомога – в будь-який час!
V. етап самоаналізу та групової рефлексії Ми вчилися працювати зі спортсменами, а оскільки досвід спілкування з ними в мене обмежений, то спочатку було важко. Основна трудність у тому, що ми з ними говоримо «різними мовами». Довелося напружитися, щоб взнати та зрозуміти суть термінів зі «світу спорту». Але після відвідування кількох тренувань та двох ночей в мережі Internet я відчувала себе досить впевнено. Методика, яку використано в дослідженні не складна. Але важко було пояснити досліджуваному, навіщо стільки разів відповідати на одні й ті ж питання. А от на етапі надання допомоги довелося потрудитися. Спочатку прогресивна м’язова релаксація видавалася мені чимось містичним. Але коли я і мої одногрупники зрозуміли, що це спільна проблема, ми почали експериментувати один з одним. Ми проводили сеанси, давали один одному поради щодо пози, темпу, тембру голосу тощо. Коли я почала працювати з реальним досліджуваним, була впевнена, що знаю що і як робити. Тому у процесі дослідження я не тільки змогла дотриматися усіх вимог до його проведення, а й розвинути власні навички саморегуляції. Програма саморозвитку
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; просмотров: 145; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.219.208.117 (0.008 с.) |