Організація і проведення практики

Керівництво асистентською практикою здійснюють призначені на кафедрі правознавства керівники: особа, яка здійснює загальне керівництво та безпосередньо керівник педагогічної практики студентів-магістрантів.

Як правило, керівництво асистентською практикою забезпечують наукові керівники кваліфікаційних (магістерських) робіт (магістрант розподіляється на практику до свого наукового керівника). До керівництва можуть такожзалучатися досвідчені викладачі кафедри, які мають стаж роботи за профілем підготовки фахівців не менше 3-х років. Розподіл та закріплення студентів за їх безпосередніми керівниками ухвалюється на засіданні кафедри правознавства.

Під час практики діяльність студентів здійснюється у таких напрямках: організаційний, педагогічний, психологічний, фаховий.

Організаційний напрямок передбачає, що студент:

- бере участь у настановчій конференції з асистентської практики;

- знайомиться з роботою кафедри правознавства, з’ясовує завдання та напрямки її діяльності;

- знайомиться з робочими навчальними планами підготовки фахівців правознавства;

- складає індивідуальний план роботи на період практики, до якого включає всі види робіт (навчальну, методичну, виховну, дослідницьку), передбачені кафедрами правознавства, педагогіки і психології; відповідні відомості вносяться студентом-практикантом у щоденник практики;

- бере участь у підсумковій конференції з практики (можливо, робить доповідь, презентацію про результати практики).

Фаховий напрямок передбачає, що студент:

- знайомиться з робочими і навчальними програмами, навчально-методичними комплексами дисциплін, з яких він буде проводити навчальні заняття;

- вивчає наукову, навчальну та методичну літературу з тем (питань), засвоєння яких студентами він буде забезпечувати, здійснює дидактичну й методичну обробку відповідного навчального матеріалу, виготовляє наочний матеріал та/або продумує можливі шляхи використання наочності: друкованої, екранної тощо;

- здійснює дидактично-методичний аналіз навчального матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів під час його засвоєння студентами;

- розробляє текст лекції, конспекти семінарських, практичних занять (методичні рекомендації до них);

- розробляє навчально-методичні матеріали (методичні рекомендації) до питань, винесених на самостійне опрацювання, якщо темою лекцій та/або семінару, які проводить практикант, передбачені такі питання;

- складає тести для проведення поточного, модульного (можливо, підсумкового) контролю (залежно від того, на якому етапі вивчення певного курсу він проходить практику і проводить заняття);

- використовує інноваційні форми, технології та методи навчання юридичних дисциплін у вищій школі;

- вивчає і впроваджує передовий досвід викладання юридичних дисциплін у вищій школі;

- здійснює аналіз/самоаналіз (за схемою) проведених навчальних занять.

Педагогічний напрямок передбачає, що студент протягом практики виконує обов’язки куратора академічної групи. Вся виховна робота проводиться відповідно до плану куратора академічної групи.

Психологічний модуль зорієнтований на закріплення та поглиблення теоретичних знань із загальної, вікової, соціальної психології, психології вищої школи, а також на вироблення умінь та навичок застосування психологічного підходу у викладацькій діяльності й полягає у психолого-педагогічному вивченні студентської академічної групи як елементу навчально-виховної системи вищого навчального закладу за програмою вивчення студентської академічної групи (Додаток С). Відповідно психологічний модуль передбачає, що студент:

- застосовує метод спостереження при відвідуванні лекційних, семінарських, практичних занять у закріпленій за ним групі та набуває навичок психологічного аналізу навчально-професійної діяльності студентів та функціонування студентської академічної групи;

- застосовує методики діагностики групових процесів всередині студентської академічної групи, а саме: діагностики інтегральних характеристик групи та її розвитку, психологічного клімату, конфлікту (за умови його виникнення);

- виявляє проблеми, які виникають у групі, віднаходить шляхи їх вирішення психологічними методами, застосовує технології попередження виникнення негативних соціально-психологічних явищ.

На настановній конференції керівник практики (який здійснює загальне керівництво) ознайомлює студентів з термінами практики, її метою, завданнями, змістом, порядком проходження, формою звітності, критеріями оцінювання. На конференцію запрошуються керівники асистентської практики з кафедри правознавства та методисти з психолого-педагогічних дисциплін.

Особливості організації асистентської практики студентів-магістрантів, які навчаються за індивідуальним планом і працюють у навчальних закладах І-ІV-го рівнів акредитації

Студенти-магістранти, які навчаються за індивідуальним планом і працюють у навчальних закладах І-ІV-го рівнів акредитації поділяються на дві групи:

1) студенти, які працюють викладачами у вузах за фахом освіти;

2) студенти, які працюють викладачами у вузах не за фахом освіти;

Студенти першої групи звільняються від проходження асистентської практики та надають керівнику практики, який здійснює загальне керівництво, наступні документи:

- копію трудової книжки із зазначенням назви навчального закладу та строку, протягом якого у ньому працює студент-магістрант;

- характеристику на студента-магістранта – працівника навчального закладу, підписану керівником відповідного навчального закладу та завірену печаткою;

- довідку від адміністрації навчального закладу з переліком назв юридичних дисциплін, які викладає студент магістрант – працівник навчального закладу, та із зазначенням кількості годин щотижневого (або семестрового чи річного) навантаження на викладання юридичних дисциплін, підписану керівником відповідного навчального закладу та завірену печаткою.

Студенти другої групи проходять асистентську практику у тих вузах, в яких працюють, без відриву від виробництва.

ЗМІСТ АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ

Фаховий модуль

Упродовж практики студенти:

- ознайомлюються з роботою кафедри правознавства, з’ясовують завдання та напрямки її діяльності;

- ознайомлюються з робочими навчальними планами підготовки фахівців правознавства;

- ознайомлюються з робочими і навчальними програмами, навчально-методичними комплексами дисциплін, з яких вони будуть проводити навчальні заняття;

- складають індивідуальний план роботи на період практики, до якого включають всі види робіт (навчальну, методичну, виховну, дослідницьку), передбачені кафедрами правознавства, педагогіки і психології;

- вивчають наукову, навчальну та методичну літературу з тем (питань), засвоєння яких студентами вони (практиканти) будуть забезпечувати, здійснюють дидактичну й методичну обробку відповідного навчального матеріалу, виготовляють наочний матеріал та/або продумують можливі шляхи використання наочності: друкованої, екранної тощо;

- здійснюють дидактично-методичний аналіз навчального матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів під час його засвоєння студентами;

- розробляють розгорнутий текст (план-конспект) лекції, конспекти семінарських, практичних занять та/або методичні рекомендації до них;

- розробляють навчально-методичні матеріали (методичні рекомендації) до питань, винесених на самостійне опрацювання, якщо темою лекцій та/або семінару, які проводить практикант, передбачені такі питання;

- складають тести для проведення поточного, модульного (можливо, підсумкового) контролю (залежно від того, на якому етапі вивчення певного курсу він проходить практику, проводить заняття);

- відвідують лекційні та семінарські / практичні заняття у безпосередніх керівників практики, у провідних фахівців кафедри, а також заняття, які проводять інші практиканти та аналізують їх;

- проводять одне лекційне заняття або фрагмент лекції, наприклад, розкриття окремого питання за планом лекції;

- проводять 1-2 семінарських заняття;

- здійснюють самоаналіз навчальних занять, які вони провели;

- проводять (разом з викладачем, керівником) консультації для студентів.

Педагогічний модуль

Упродовж практики студенти:

- реалізовують функції куратора академічної групи, до якої прикріплені (працюють за планом виховної роботи куратора академічної групи та за його згодою вносять зміни і корективи у виховний процес студентів; допомагають організовувати та проводять самостійно виховні заходи із студентами групи);

- знайомляться й аналізують систему виховної роботи на факультеті на основі співбесіди із заступником декана з виховної роботи; аналізують журнали кураторів академічних групп;

- визначають особливості функціонування студентського самоврядування: структуру, напрями та зміст діяльності;

- ззнайомляться з особливостями розвитку первинного студентського колективу (студентської академічної групи): склад, вік, стадія розвитку, особливості взаємин між студентами і керівником групи тощо;

- розробляють план-конспект і проводять один заліковий виховний захід – диспут (дискусію) на актуальну для студентської молоді тему; проводять розгорнутий самоаналіз виховного заходу;

- відвідують виховні заходи, які проводять студенти-практиканти в інших групах та обговорюють їх;

- готують звіт про виконану виховну роботу в академічній групі та матеріали по всіх завданнях модуля.

Психологічний модуль

Упродовж практики у студентів мають сформуватися наступні уміння і навички:

- спілкування та взаємодії зі студентською академічною групою в цілому та з кожним студентом-членом групи під час навчальної та позанавчальної роботи;

- спостерігати за діяльністю групи, фіксувати й аналізувати різноманітні прояви її життя, міжособистісні стосунки студентів, педагогічну взаємодію викладачів і групи;

- застосовувати психодіагностичні методи дослідження малої соціальної групи, обробки отриманих даних;

- аналізувати та інтерпретувати результати психолого-педагогічних досліджень з метою відтворення цілісної картини функціонування студентської академічної групи;

- розробки та впровадження програми розвитку та корекції окремих аспектів життєдіяльності студентської академічної групи.

Упродовж практики студенти повинні:

- відновити у пам’яті та знати теоретичний матеріал, який стосується психологічної характеристики студентського віку, його суперечливостей та криз, психологічних особливостей студентської групи, її структури, етапів і закономірностей розвитку;

- дотримуватись етичних норм взаємодії зі студентами та викладачами;

- провести психологічне дослідження студентської академічної групи шляхом застосування психодіагностичних методів;

- при спостереженні під час навчально-виховного процесу та у позаакадемічний час систематично фіксувати різноманітні прояви життєдіяльності академічної групи;

- добирати різнопланові, адекватні, взаємодоповнюючі діагностичні методики вивчення студентської академічної групи, підібрати пакет методик, який дасть можливість комплексно дослідити групу і виявити особливості перебігу соціально-психологічних процесів у ній;

- підготувати письмовий звіт про виконання завдання з психології;

- подати звіт на перевірку методисту з психології не пізніше останнього дня терміну проходження практики.

По завершенню педагогічної практики студенти-магістранти подають такі звітні документи:

І. На кафедру правознавства (Додатки А):

1) Щоденник практики – Форма № Н-7.03;

2) Звіт (за схемою) (схема – Додаток А 2);

3) Аналіз лекційного заняття, проведеного керівником практики або іншим фахівцем кафедри правознавства, яке відвідав студент-практикант (схема – Додаток 5);

4) Конспект лекції (розгорнутий) (зразок оформлення – Додаток А 3,

А 4);

5) Аналіз проведеного лекційного заняття (схема – Додаток А 5) (за бажанням);

6) Конспект семінарського заняття (розгорнутий) (зразок оформлення – Додаток – А 6, А 7);

6) Самоаналіз проведеного семінарського заняття (схема – Додаток А 8);

7) Методичні рекомендації до тем (питань), які виносяться на самостійне опрацювання студентами;

8) Тестові завдання (різнорівневі), розроблені для тематичного (або модульного) контролю з теми лекційного чи семінарського заняття, або з питань, які виносяться на самостійне опрацювання.

ІІ. На кафедру педагогіки (Додатки Б):

1) Заповнений в щоденнику практики розділ «виховна робота»;

2) Конспект залікового виховного заходу (з самоаналізом та оцінкою куратора);

3) Звіт про проведену в групі виховну роботу.

ІІІ. На кафедру психології:

1) письмовий звіт про виконання завдання з психології.