Основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою.

 

Транспорт як галузь народного господарства - один із наймогутніших чинників антропогенного впливу на довкілля.

Проте транспорт зумовлює ряд проблем, що їх умовно можна об'єднати в кілька груп (за основними напрямами взаємодії з дов­кіллям):

1) транспорт - великий споживач палива;

Основний споживач палива в усьому світі - автомобільний транспорт.

2) транспорт - джерело забруднення довкілля;

Забруднення транспортом довкілля відбувається через викиди в атмосферу продуктів згорання палива, вивітрювання сипучих ван­тажів під час транспортування, випаровування нафтопродуктів.

Найбільшим забруднювачем довкілля є автомобільний. Концентрація токсичних речовин значною мірою залежить від технічного стану автомобіля, швидкості його руху і строку експлуатації. Забруднення міста викидами автомобільного транспорту - одна з причин підвищеної захворюваності населення. Постійне збільшення інтенсивності руху автотранспорту призво­дить до прогресуючого зростання забруднення довкілля уздовж магістралей.

Значним джерелом забруднення є й аеропорти. Зростання перевезень повітряним транспортом призводить до збільшення концентрації забруднювальних речовин як на території аеропорту, так і в тому районі міста, який прилягає до нього.

Забрудненню довкілля, а надто міських систем, сприяє й залізничний транспорт.

Водний транспорт (річковий і морський) служить джерелом забруднення басейнів річок, Чорного та Азовського морів. Забруднення здійснюється внаслідок аварій чи втрати вантажів, під час вантажних робіт у портах, а також за скидання відходів із суден. Морський транспорт забруднює море відходами харчування, сміттям, нафтою та нафтопродуктами, що значно погіршує екологічний стан моря, особливо в припортових зонах.

3) транспорт - одне із джерел шуму;

Шум, що виникає від транспортних засобів, зокрема автомобіля, поїзда, літака, є серйозною проблемою у великих містах багатьох регіонів.

З підвищенням транспортного шуму зменшується тривалість перебування людини без шкідливих для неї наслідків. Шум ослаблює пам'ять і реакцію, порушуються нормальний відпочинок і сон. Шум спричинює головні болі, ослаблення слуху, безсоння, а за великих доз - навіть глухоту, серйозні розлади в роботі людського організму.

4) транспорт вилучає сільськогосподарські угіддя під шляхи і стаціонарні споруди;

За унікальності ґрунтів України особливої гостроти набирає ця проблема.

Нині у плануванні та будівництві автошляхів, залізниць і стаціонарних транспортних споруд приділяється недостатньо уваги раціональному використанню земельних ресурсів. Поширена практика будівництва одноповерхових гаражів і стоянок. З метою зниження затрат на будівництво шляхи прокладаються найзручнішими ділянками, а під такі часто потрапляють сільськогосподарські угіддя.

Транспорт є причиною травмованості та смерті людей і тварин.

Отже, назріла гостра необхідність у забезпеченні екологічно обґрунто­ваного планування роз­витку транспортних систем на всіх рівнях.

Особливості середовища проживання у великих містах.

Україна відноситься до числа індустріально-аграрних країн.

Тому основне техногенне навантаження на оточуюче природне середовище формують підприємства важкої промисловості. Значна частина промислових підприємств (більше 80%) розташована в містах та селищах міського типу.

Для багатьох міст України характерна складна екологічна обстановка, обумовлена наявністю і концентрацією підприємств чорної та кольорової металургії, теплоенергетики, хімії та нафтохімії, гірничовидобувної промисловості, цементних заводів. Такі міста є безперечними лідерами по рівню забруднення повітря. Серед них: Донецьк, що складає разом з розташованими поряд з ним Авдіївкою, Горлівкою, Єнакієвим, Макіївкою та іншими містами Донецьку промислову агломерацію, а також Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Константинівка, Кривий Ріг, Маріуполь.

Другою не менш небезпечною екологічною проблемою міст являється стан каналізаційного господарства та очистка стічних вод.

Практично в усіх містах України каналізаційні системи потребують заміни або капітального ремонту. Часті прориви каналізаційних колекторів є постійними джерелами небезпечного забруднення міського середовища, а іноді приводять до спалаху інфекційних захворювань.

Приблизно половина міських стічних вод скидаються у водні об’єкти недостатньо очищеними, із них біля 15% - взагалі без очищення.

Серед найбільш забруднених ділянок річок слід відмітити деякі райони р. Сіверський Донець, р. Інгулець, р. Дніпро, р. Кальміус.

Високий рівень забруднення Азовського моря спостерігається в районі Маріуполя. Акваторія Чорного моря також сильно забруднена в районах Севастополь-Балаклава, Южне-Одеса-Іллічівськ.

Однією із складних екологічних проблем для більшості міст України є захоронення виробничих та побутових відходів. Причому складність проблеми пропорційна чисельності населення та промисловому потенціалу міста.

Забруднення ґрунтів в містах зв’язане головним чином з викидами автотранспорту та промислових підприємств.

Основними джерелами забруднення ґрунтового покриву стали теплові електростанції, підприємства кольорової та чорної металургії.

 

Основні важелі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Специфіка формування в Україні.

 

У загальному вигляді до механізму управління природокористуванням входять 5 важелів, які становлять єдине ціле і доповнюють один одного. До них належать:

A. Державно-адміністративна система управління, регулювання і контролю за природокористуванням і природоохоронними процесами. До її складу входять:

І. Органи загального державного управління, а саме:

ІІ. Органи спеціального державного управління:

ІІІ. Органи місцевого самоврядування:

ІV. Органи громадського управління:

B. Екологічне законодавство

C. Економічні методи управління

D. Преветивні методи управління

E. Виховні методи управління

Незважаючи на досконалість інженерних методів охорони природи та природоохоронного законодавства, підприємства не будуть їх використовувати, якщо це не буде для них вигідно.

Економічні методи управління процесом природокористування є одним з найпоширеніших у світі. Це – платежі за ресурси та забруднення, надання пільг в оподаткуванні підприємств, надання на пільгових умовах коротко – і довгострокових позичок для реалізації проектів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища, звільнення від оподаткування фондів охорони довкілля; передача частини коштів позабюджетних фондів охорони природного середовища на довготривалих договірних умовах підприємствам, установам, організаціям і громадянам для вжиття заходів із гарантованого зниження викидів та скидів забруднювальних речовин, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв, інвестиції на охорону природи, створення державного та регіонального екологічних фондів.

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на зниження й ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно – ресурсного потенціалу країни, а саме: 1) будівництво та експлуатація очисних, знешкоджувальних споруд та обладнання; 2) розвиток мало– і безвідходних технологічних процесів та виробництв; 3) розміщення підприємств і систем транспортних потоків з урахуванням екологічних вимог; 4) рекультивація земель; 5) заходи боротьби з ерозією ґрунтів; 6) заходи з охорони й відтворення флори та фауни; 7) охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів.