Порядок розміщення та нумерації складових роботи

Структурні складові відповідного типу роботи (звіту про самостійну роботу, індивідуальної, курсової, дипломної) визначаються вимогами, сформульованими у відповідних методичних вказівках. Структурні складові роботи повинні мати таку послідовність:

- титульний аркуш (див. Додаток А, Додаток Б);

- завдання (див. Додаток В);

- реферат (див. Додаток Д);

- перелік умовних позначень;

- зміст;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаної літератури;

- додатки.

Саме ці складові нумеруються та прошиваються. Нумерація сторінок роботи повинна бути наскрізною. Номера сторінок проставляють арабськими літерами цифрами у верхньому правому куті сторінки без позначки «№», без крапки. Першою сторінкою є титульний аркуш, але номер на ньому не ставиться. Другою сторінкою є завдання, третьою – реферат, на четвертій розміщується зміст, але на цих складових роботи номер не проставляється. Номера сторінок повинні бути пропечатані починаючи зі «Вступу» і далі на усіх складових роботи. Список використаної літератури і додатки обов’язково вмішуються в нумерацію сторінок.

Якщо в роботі містяться рисунки і таблиці, що розташовуються на окремих сторінках, їх необхідно включати до загальної нумерації. Громіздкі таблиці та рисунки, які не вміщуються на одній сторінці, рекомендується розміщувати в додатку. Таблицю, рисунок або креслення, розміри яких більші за формату А4, враховують як одну сторінку. Аркуш формату, більшого за А4, подаються в додатках.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць і термінів дається у роботі при необхідності останнього окремим списком в тому випадку, коли в тексті роботи використана специфічна термінологія, а також використовуються малорозповсюджені скорочення, нові символи, позначення.

Перелік повинен розміщуватись стовпчиком, в якому ліворуч в алфавітному порядку дають скорочення, праворуч – їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі є спеціальні терміни, скорочення, які повторюються менше трьох разів, то перелік не складають, а їх розшифровку дають в тексті при першому згадуванні.

Зміст вміщує назви всіх розділів та підрозділів з номерами сторінок, на яких розташовано початок матеріалу розділу (підрозділу).

Кожна робота супроводжується відгуком керівника і/або рецензією. Відгук керівника роботи та рецензія – не нумеруються та не прошиваються, а додаються окремо до роботи.

 

 

Вимоги до оформлення текстової частини роботи

Основний текст роботи друкується за допомогою комп’ютера з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210´297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали, шрифтом Times New Roman 14 розміру. На кожному аркуші слід залишити поля таких розмірів: ліве – 30 мм; праве – 15 мм; верхнє – 25 мм; нижнє – 25 мм. Вирівнювання тексту – по ширині. Абзацний відступ повинен розміщуватися над 4-5 знаком (1,0 см).

Щільність тексту повинна бути однаковою. У тексті не припустиме виділення будь-яких частин за допомогою підкреслення. Вписувати в текст окремі слова, формули, умовні знаки рекомендується за допомогою редактора формул, але припустиме вписування пастою чорного кольору, наближаючи щільність вписаного тексту до щільності основного тексту.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, кожний з яких може мати кілька підрозділів. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї роботи, які позначаються арабськими цифрами. Підрозділи повинні мати нумерацію арабськими цифрами в рамках кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і підрозділу, наприклад, 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Кожну структурну частину роботи (вступ, розділи, висновки і т.ін.) треба починати з нової сторінки.

Заголовки розділів друкують прописними (великими) літерами симетрично до тексту (вирівнюючи по центру) жирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкують з абзацного відступу малими літерами жирним шрифтом. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Підкреслювання заголовків і перенос слів в них не припустимі.

Відстань між заголовками і текстом повинна дорівнювати одному рядку тексту. Відстань між текстом одного підрозділу і заголовком наступного підрозділу приймається рівною двом рядкам тесту.

Текст підрозділів складається з абзаців. Абзаци складаються з одного або кількох речень, об’єднаних загальною темою. Під час переходу на наступну сторінку не рекомендується:

- відривати одну строку тексту або слово від попереднього абзацу;

- залишати одну строку нового абзацу на сторінці, що закінчується;

Текст роботи може містити перелічення (списки) нумеровані або ненумеровані.

Кожний пункт нумерованого списку починається з відповідного номеру пункту у списку, після якого ставиться крапка. Тест наводиться з великої літери. Наприкінці речення ставиться крапка.

Перед кожною позицією ненумерованого списку слід ставити дефіс, текст починати з малої літери, після кожного пункту списку ставити крапку з комою, після останнього – кому.

Кожний пункт починається з абзацного відступу.

Під час написання роботи обов’язково робити посилання на джерела, матеріали, окремі результати, які використовуються, аналізуються, але не є розробкою автора (студента, слухача). Такі посилання дозволяють підтвердити достовірність наведених відомостей.

При посиланнях на джерела інформації в тексті роботи вказують порядковий номер за переліком інформаційних джерел, виділений двома квадратними дужками, наприклад, “... у працях [1, 3-7, 8-10]”.

За необхідністю проілюструвати тестову частину роботи рисунком або таблицею перед їх розміщенням слід зробити посилання.

Посилання на ілюстрації своєї роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «див. рис. 2.3».

Посилання на таблиці своєї роботи вказують порядковим номером таблиці, наприклад, «табл. 2.4».

 

 

Вимоги до оформлення формул

Формули, на які у подальшому тексті маються посилання, нумеруються.

При необхідності зробити розрахунки або висновки у відповідності до формули, яку вже було наведено в тесті роботи, робиться посилання на формулу в дужках, наприклад, “... у формулі (2.1)”.

Формули, які наводяться в тексті, якщо їх більше однієї, нумеруються в межах розділів послідовно арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, поділених крапкою, наприклад, “(1.2)” (друга формула першого розділу). У кінці номера крапка не ставиться. Номер формули подається в круглих дужках і розміщується справа від формули на рівні її нижнього рядка. При посиланні на формулу в тексті треба в дужках вказати її номер, наприклад, “у формулі (1.2)”. Формула є частиною тексту, тому після неї у залежності під подальшого тексту ставиться відповідний знак пунктуації.

Рівняння і формули потрібно вирізняти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати один вільний рядок. Якщо формула не вміщується на один рядок, вона повинна бути перенесена після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (´) чи ділення (/).

Роз’яснення (експлікації) значень символів і числових коефіцієнтів необхідно наводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта слід починати (подавати) з нового рядка. Перший рядок експлікацій починають зі слова “де” без абзацного відступу, двокрапку після нього не ставлять.

Приклад. Щільність розраховується по формулі:

 

, (2.1)

 

де – маса, кг; – об’єм, м³.