Які умови необхідні для збереження життєздатності насіння?

Які умови необхідні для збереження життєздатності насіння?

Збереження насіння з мінімальною втратою його посівної якості забезпечується дотриманням умов, необхідних для підтримання життєздатності зародка та усунення пошкоджень хворобами, шкідниками та гризунами. Під життєздатністю насіння ми розуміємо потенційну здатність насіння проростати. Життєздатність насіння – це кількість живого насіння, що виражене у % від загальної кількості насіння, яке береться для аналізу. Насіння втрачає життєздатність внаслідок використання запасних поживних речовин у процесі дихання, а також внаслідок дії на насіння чинників навколишнього середовища, які пришвидшують біологічні процеси в насінні. Під час зберігання насіння зазнає дії різних чинників навколишнього середовища, основними серед яких є:

-вологість
- кисень

- температура

Насінню властива гігроскопічність, тобто здатність поглинати або віддавати воду у вигляді пари. Вологість насіння змінюється разом зі зміною вологості атмосферного повітря.

Вологість насіння, яка встановилася при певній відносній вологості повітря і температури, називається рівноважною. Рівноважна вологість насіння залежить від температури та вологості повітря, стиглості насіння. Вода, яка є в насінні, прискорює всі біохімічні процеси, зокрема дихання. Тому інтенсивність дихання насіння великою мірою залежить від кількості води, яка в ній міститься. Вологість насіння, при якій у клітинах з’являється вільна вода, називається критичною.
Дихання сухого насіння відбувається за рахунок запасних речовин, які легко окислюються киснем. Розрізняють 2 види дихання насіння:

- аеробне

- анаеробне

Що таке рівноважна та критична вологість насіння? Як впливає на процес зберігання насіння?

Під час зберігання насіння зазнає дії різних чинників навколишнього середовища, основними серед яких є вологість, температура і кисень. Вологість – вміст вологи у насінні, вираженої у відсотках до маси вихідної наважки. Насінню властива гігроскопічність, тобто здатність поглинати або віддавати воду у вигляді пари. Вол. нас., яка встановилася при певній відносній вологості повітря й температурі, назив. рівноважною. Рівноважна вологість насіння залежить від температури та вологості повітря, стиглості насіння, його хімічного складу. Насіння, зібране в ранній фазі стиглості, при одних і тих же умовах має вищу рівноважну вологість, ніж стигле насіння. За величиною рівноважної вологості складають спеціальні номограми, які використ при вентилюванні посівного матеріалу, що зберігається в насіннєсховищах. Інтенсивність дихання насіння великою мірою залежить від к-ті води, яка в ній міститься. Вологість насіння, при якій у клітинах зявляється вільна вода, що хімічно не зв’язана з молекулами органічних речовин та активізує процес дихання, назив. критичною. У разі зберігання насіння з вологістю, нижчою від критичної, воно має менше вільної води, дихання відбувається слабо і всі процеси обміну речовин, що спричиняють старіння насіння, загальмовані. Таке насіння може збер. тривалий час. Під час зберігання насіння, вологість якого вища від критичної,в ньому активізується дихання, що призводить до швидкого зниження життєздатності та скорочення тривалості його життя.сильно зневоднене насіння впадає у стан глибокого спокою і тривалий час зберігає здатність до проростання. На сухому насінні мікроорганізми розв. набагато повільніше, ніж на вологому. При високій вологості повітря особливи небезпечними є плісеневі гриби.

 

Охарактерезуйте вимоги до приміщень і тари, придатних для короткотермінового та довготермінового зберігання насіння.

Насіння у складах зберігають відкритим або закритим способом у герметично закритій тарі. Тара повинна бути сухою, міцною, чистою та продензифікованою. Заборонено зберігати насіння в тарі з-під цукру, солі, хімічних речовин. Для забезпечення герметичності тари, покришки або пробки обтягують поліетиленовою плівкою і кілька разів щільно обв*язують шпагатом або заливають сургучом. У приміщеннях, де не вдається утримувати відносну вологість та температуру повітря на одному рівні, насіння потрібно зберігати в герметично закупореній тарі, яку щільно закривають пробкою з хлоркальцієвою трубкою. Повітря, проходячи через трубку з хлористим кальцієм надходить у тару вже сухим.

Як проконтролювати стан насіння, яке зберігається в прозорій і непрозорій герметично закритій тарі?

Потреба визначити вологість зумовлена тим,що підвищений вміст вологи в насінні спричиняє посилене його дихання і стимулює діяльність мікроорганізмів, наслідком чого є зниження схожості насіння. Насіння, що закладається на зберігання, має бути сухим, без вмісту надмірної вологи.

Якщо насіння зберігається у скляній герметично закритій тарі, то після заповнення тари на насіння кладуть кобальтовий папірець. Зі зміни кольору кобальтового папірця судять про зміну вологості насіння, не відкриваючи тари.

При зберіганні насіння в герметично непрозорій тарі вологість насіння визначають, як мінімум, два рази в рік: після закінчення весняних посівних робіт і на початку зими при встановленні сухої морозної погоди. Щоб не відкривати герметично закупорену непрозору тару без необхідності, поряд з нею ставлять прозору тару і кладуть на насіння кобальтовий папірець, герметично закривають. Зміна вологості насіння відбувається аналогічно в обох тарах, і за зміною вологості у прозорій тарі роблять висновки про вологість насіння у непрозорій тарі.

Кольори кобальтового папірця та вологість насіння,що їм відповідає:

*яскраво-голубий – насіння пересушене;

*синій – насіння сухе;

*бузковий – насіння нормальної вологості;

*червоний – насіння вологе;

*яскраво-червоний – насіння дуже вологе.

Охарактерезуйте особливості зберігання насіння хвойних порід.

Насіння сосни, модрини,ялини та ялівцю попередньо очищають, просушують до певної вологості і зберігають у заповнених доверху герметично закритих бутлях місткістю 20-25 л або металевому посуді при температурі 1-5 С. Пробки та покришки заливають воском, смолою або сургучем.

При тривалому зберіганні насіння (5-6 і більше років) у тарі в мішечках кладуть речовину,яка поглинає вологу, що виділяється насінням у просесі дихання (наприклад, хлористий кальцій у кількості 100-150 г).

Насіння ялиці може зберігати схожість переважно протягом трьох років при вологості 12-13% і температурі навколишнього середовища -2…-3С.

Якщо насіння зберігається у непрозорій тарі то його стан оцінюють, состерігаючи за контрольною пробою насіння у скляному бутлі, яке зберігається в цих же умовах.

Стан насіння сосни та ялини також визначають за зміною кобальтового папірця, вкладеного у бутель разом з насінням. Спосіб дає змогу помічати зміну вологості насіння, не відкриваючи бутля.

Насіння кедрових сосен недовго (2-4 місяці) можна зберігати в ящиках або засіках у сухих прохолодних складах або в спеціальних приміщеннях при постійній температурі близько 0С, відтак насіння закладають на стратифікацію. Тривала дія на насіння низьких температур призводить до зниження їх посівних якостей, тому заборонено зберігати насіння в холодних сараях,коморах та інших приміщеннях, де взимку можлива тривала дія низьких температур.

Що таке географічні лісові культури?

Дослідні лісові культури різного географічного походження в однорідних лісорослинних умовах чи одного походження в різних географічнихрайонах, створені з метою вивчення географічної мінливості видів деревних рослин, що мають широкий природний ареал.

Опишіть яке місце розмноження мікроклональних клітин у сучасній технології лісокультурного виробництва?

Терміни вирощування

Вік головного рубання плантацій на одержання балансової деревини і пиловника, у залежності від класів бонітету, складає за цими сортиментами відповідно: для сосни звичайної, ялини європейської – 41…50 років, модрини європейської, японської та гібридної – 51…60, псевдотсуги Мензіса – 61…70, дуба червоного – 51…60, тополь – 13…25 і 17…27 років, для деревовидних верб – 20…30 і 28…38 років.

Вік рубання плантацій верб на одержання пруту становить 1 рік, меблевої палиці – 1…3 роки; верб і тополь на фітомасу для хімічної перероблення – 4…6 років, а енергетичних плантацій цих видів – 1…6 років.

Вік стиглості горіха волоського в усіх природних зонах настає у віці 51…60 років, а робінії звичайної та гледичії для умов Карпат, Полісся та Лісостепу – в 36…40 років, в умовах Степу – у віці 31…35 років.

Які умови необхідні для збереження життєздатності насіння?

Збереження насіння з мінімальною втратою його посівної якості забезпечується дотриманням умов, необхідних для підтримання життєздатності зародка та усунення пошкоджень хворобами, шкідниками та гризунами. Під життєздатністю насіння ми розуміємо потенційну здатність насіння проростати. Життєздатність насіння – це кількість живого насіння, що виражене у % від загальної кількості насіння, яке береться для аналізу. Насіння втрачає життєздатність внаслідок використання запасних поживних речовин у процесі дихання, а також внаслідок дії на насіння чинників навколишнього середовища, які пришвидшують біологічні процеси в насінні. Під час зберігання насіння зазнає дії різних чинників навколишнього середовища, основними серед яких є:

-вологість
- кисень

- температура

Насінню властива гігроскопічність, тобто здатність поглинати або віддавати воду у вигляді пари. Вологість насіння змінюється разом зі зміною вологості атмосферного повітря.

Вологість насіння, яка встановилася при певній відносній вологості повітря і температури, називається рівноважною. Рівноважна вологість насіння залежить від температури та вологості повітря, стиглості насіння. Вода, яка є в насінні, прискорює всі біохімічні процеси, зокрема дихання. Тому інтенсивність дихання насіння великою мірою залежить від кількості води, яка в ній міститься. Вологість насіння, при якій у клітинах з’являється вільна вода, називається критичною.
Дихання сухого насіння відбувається за рахунок запасних речовин, які легко окислюються киснем. Розрізняють 2 види дихання насіння:

- аеробне

- анаеробне