ДОСЛІД 1. Відновлення антрахінону.

Антрахінон легко відновлюється під дією атомарного водню у лужному середовищі з появою червоного забарвлення.

В пробірку внести приблизно 0,01 г антрахінону, додати 3–5 крапель води, а потім 3–4 краплі розчину натрій гідроксиду. Нагріти пробірку до кипіння реакційної суміші і внести гранулу цинку, після цього нагрівати протягом декількох хвилин. Спостерігається зміна забарвлення.

 

 

Аналогічно в організмі відбуваються окисно–відновні процеси, наприклад для убіхінону, який бере учать у процесі переносу електронів.

 

ВИСНОВОК: ____________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ДОСЛІД 2. Реакції за механізмом нуклеофільного приєднання–відщеплення. Добування ацетонооксиму.

Для карбонільних сполук (альдегідів, кетонів) характерні реакції нуклеофільного приєднання (А_N). Якщо в якості нуклеофільного агенту є похідні амоніаку, то відбувається подальше відщеплення води за механізмом Е.

В пробірку помістити однакові кількості (на кінчику шпателя) гідроксиламіну гідрохлориду та натрій карбонату, налити 10–15 крапель води і спостерігати виділення газу – карбон(IV) оксиду.

Охолодити розчин і після цього додати до нього 15 крапель ацетону (пропан–2-ону). Спостерігається розігрівання суміші та утворення білого кристалічного осаду – ацетоноксиму. При подальшому охолодженні суміші кількість осаду збільшується внаслідок зменшення розчинності ацетоноксиму.

 

 

Ацетон утворюється при розкладі лимонної кислоти in vitro.

 

В організмі теж відбуваються реакції з утворенням ацетону в складі “ацетонових” тіл.

 

ВИСНОВОК: ____________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 3. Специфічні властивості щавлевої кислоти. Утворення кальцій оксалату.

В організмі відбувається утворення нерозчинних солей, які відкладаються у нирках, жовчному міхурі та ін., що є негативним явищем.

У пробірку чи на предметне скло налити 2–3 краплі концентрованого розчину щавлевої кислоти і додати 2–3 краплі 10% розчину кальцій хлориду. Спостерігати утворення осаду.

 

 

 

Щавлева кислота легко підлягає декарбоксилюванню при нагріванні.

 

 

 

ВИСНОВОК: ____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ДОСЛІД 4. Реакційна здатність органічних сполук у реакціях електрофільного заміщення. Ксантопротеїнова реакція на амінокислоти.

Для ароматичних сполук, характерні реакції електрофільного заміщення (S_E). Для якісного визначення амінокислот, які мають у складі ароматичну систему, використовують нітрування.

В пробірку налити 3–4 краплі розчину білка чи фенілаланіна, додати 1–2 краплі концентрованої нітратної кислоти і нагріти. При цьому спостерігається поява забарвлення. Потім додати до вмісту пробірки 10% розчин амоніаку.

 

 

 

 

Таку ж реакцію виявляють й інші ароматичні амінокислоти.

 

ВИСНОВОК: ____________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________
ДОСЛІД 5. Реакційна здатність органічних сполук у реакціях нуклеофільного заміщення. Блокування аміногрупи.

Для карбонільних сполук (альдегідів, кетонів) характерні реакції нуклеофільного приєднання, а для кислот та їх функціональних похідних нуклеофільного заміщення. На цьому грунтується захист карбоксильної та аміногруп в синтезі білку.

В пробірку налити 4–5 мл розчину білка (амінокислоти), 1 краплю фенолфталеїну та додати розчин натрій гідроксиду до появи слаборожевого забарвлення. Потім у пробірку налити 2–3 краплі формаліну, при цьому спостерігати знебарвлення розчину.

 

 

 

ВИСНОВОК: ____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

Тема: Вищі жирні кислоти. Ліпіди.

 

МЕТА: Ознайомлення з якісною реакцією на подвійний зв’язок, реакцією лужного гідролізу жирів.

 

ДОСЛІД 1. Визначення ненасиченості вищих жирних кислот.

У пробірку налити 8-10 крапель свіжовиготовленої бромної води і додати 2-3 краплі олії. Струсити пробірку, спостерігати знебарвлення бромної води. Скласти рівняння хімічної реакції на прикладі олеїнової кислоти.

 

 

ВИСНОВОК: ____________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 2. Омилення жирів.

У невелику фарфорову чашку помістити близько 0,5 мл рицинової олії і додати 4-5 крапель розчину натрій гідроксиду. Скляною паличкою ретельно розмішати суміш до одержання однорідної емульсії. Потім поставити чашку на електричну плитку і, постійно перемішуючи, нагрівати до одержання однорідної прозорої слабко-жовтої рідини. Далі додати 2 мл дистильованої води і продовжити нагрівання, ретельно перемішуючи, до повного випаровування води. Зняти чашку з електричної плитки та сформувати шматочок мила, отриманого внаслідок реакції. Скласти рівняння реакції омилення жиру на прикладі тристеарату.

ВИСНОВОК: ____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3