Вимоги до ведення щоденника спостережень.

Вимоги до ведення щоденника спостережень.

Постійні спостереження за погодою - цікаве і повчальне заняття. Особливо якщо у вас є діти і ви хотіли б розвивати у них спостережливість і акуратність. Записувати свої спостереження можна в спеціальний щоденник - паперовий або електронний.

Вам знадобиться
зошит або альбом;
- фломастери або олівці;
- лінійка;
- комп'ютер з редактором Word;
- картинки із зображенням дощу, снігу, сонця і т. д.
- табель-календар;
- термометр;
- барометр.

Інструкція

1 Розкреслите сторінку щоденника. Найкраще це зробити точно так само, як в календарі на цей місяць. Вертикальні стовпчики нехай відповідають кількості тижнів (разом з неповними), а горизонтальні - дням тижня. Проставте числа. Краще всього зробити це в кутку кожної клітинки.

2 Вирішіть, якими умовними позначеннями ви будете відзначати опади і хмарність. Температуру і тиск необхідно відзначати цифрами. Краще це робити фломастерами або ручками різного кольору. Привчіться дивитися на вуличний термометр і на барометр в один і той же час доби. Наприклад, в 8:00 або в 12. Можна це робити і кілька разів на день, як на метеостанції. Напрями вітру відзначайте стрілочками. Північ знаходиться вгорі, південь - внизу, захід - ліворуч, схід - справа. Напрямок стрілки вказує, куди дме вітер.

3 Відзначаючи погоду в перший раз, погляньте на термометр і запишіть температуру. Подивіться у вікно і визначте, похмуро на вулиці, хмарно або ясно. Ясну погоду відзначте сонечком, хмарну - сонечком, визирає з-за хмари, а похмуру - хмарою.
Подивіться на барометр і запишіть його свідчення. Дуже добре, якщо у вас багатофункціональний прилад, який показує і вологість. Її теж можна записати. Позначте опади, намалювавши крапельку або сніжинку.

4 Календар природи можна зробити і на комп'ютері. Відкрийте Word або інший редактор, в якому є функція таблиці і можливість вставити малюнок. Задайте параметри таблиці. Вставте кількість стовпчиків і рядків, а також їх висоту і ширину. Позначте числа, наприклад, звичайним чорним кольором. Температуру, тиск і вологість виділяйте - курсивом, підкресленим або жирним шрифтом. Можна ці написи зробити цифрами іншого кольору, якщо в редакторі є функція малювання.

5 Щоб позначити хмарність та опади, знайдіть картинки, відповідні придуманим вами умовним позначенням. Щоб помістити їх в щоденник, встаньте курсором в клітинку таблиці. У верхньому меню знайдіть вкладку "Вставити", а в ній - "Зображення". Виберіть варіант "З файлу". Картинка із зображенням сонечка або дощу з'явиться прямо в таблиці. Корисні поради
Якщо ви хочете зробити календар погоди для маленьких дітей, оформіть його на фланелеграфе. Молодші дошкільнята не можуть утримати в пам'яті події, що відбулися кілька днів тому, тому зробіть міні-календарик на один день. Обтягніть невелику дошку фланеллю. Намалюйте або роздрукуйте картинки із зображенням сонечка, дощу або снігу. Наклейте їх на фланель або оксамитову папір. Доручайте малюкові кожен день міняти картинки і порівнювати сьогоднішню погоду з учорашньою.

3. Позаурочна робота з природознавства.

Основними формами організації навчання з природознавства в початковій школі є урок, лабораторно-практичні заняття, позаурочна робота, домашня робота, позакласна робота та екскурсії. Уроки – це обов’язкові систематичні заняття, які проводяться згідно розкладу з усіма учнями класу. Лабораторно-практичні заняття - це теж уроки, але вони потребують особливої організації учбового процесу та обладнання.Позаурочні форми – це організація спостережень в природі, робота в кутку живої природи по темам програми.

Урочна, позаурочна та позакласна робота школярів тісно взаємопов’язані. Лише в їх нерозривній єдності досягається комплекс освітніх, розвивальних і виховних цілей з природознавства у початковій школі.

Позаурочна робота визначається програмою з природознавства і є обов’язковою для кожного учня. Вона спрямовується на оволодіння учнями фактичним матеріалом, який використовують на наступних уроках, а також – на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення. Така робота виконується в класі під безпосереднім або опосередкованим керівництвом учителя або вдома самостійно. Види класної позаурочної роботи: довготривалі досліди, ведення загальнокласного календаря природи.Цілеспрямоване використання під час позаурочної діяльності ігрових форм виховної роботи, органічний, зв'язок їх з навчанням на уроках робить життя школярів цікавим і водночас підвищує результативність навчально-виховного процесу Особливостями позакласної роботи є:

- добровільна участь учнів у різних заходах;

- зміст занять не обмежується рамками програми;

- методи і форми занять засновані на творчій діяльності та інтересах учнів

 

4. Фронтальні, групові, індивідуальні види робіт на уроці «Я і Україна».

Більшість учених визначають такі форми навчальної роботи на уроці, як: індивідуальну, фронтально-колективну, групову.

Індивідуальна форма роботи.

Орієнтує учня на самостійне виконання навчального завдання на рівні його можливостей. Широко використовується у ході програмованого або комп'ютерного навчання. Індивідуалізація в навчанні означає підтримку і стимулювання розвитку в учневі того, що становить його унікальність і неповторність, оскільки випливає з внутрішньо інтенційної спрямованості, формуючи життєтворчий потенціал особистості. Ця форма лежить в основі особистісного-орієнтованого підходу до виховання та навчання учнів (І.Д.Бех). Передбачає: а) допомогу кожному учневі в усвідомленні власних потреб та інтересів, необхідності їхнього розвитку; б) створення сприятливих умов для розвитку їх; в) налаштування школяра на індивідуальну творчість; г) підтримку вихованців у їхній рефлексії.

Г.Кумаріна, В.Онищук, В.Римаренко визначають три рівні індивідуалізації навчання:

1) рівень, який реалізується шляхом урахування загальних особливостей учнів на різних етапах їх навчання і розвитку;

2) рівень, що здійснюється засобами диференційованого підходу до навчання та розвитку учнів;

3) рівень, який досягається засобами індивідуального підходу до навчання та розвитку школярів.

Диференціація в навчальній діяльності - це така форма індивідуалізації її, яка передбачає об'єднання учнів у групи згідно з їхніми індивідуальними особливостями для окремого навчання, упродовж якого реалізуються навчальні завдання відповідного рівня складності.

Прийнято розрізняти внутрішню диференціацію і зовнішню диференціацію.Внутрішня диференціація стосується такої організації навчального процесу, за якої розвиток внутрішньо закладених нахилів та задатків школяра здійснюється в межах класно-урочної діяльності у кожному класі зокрема. Зовнішня диференціація відбувається в двох основних напрямах: 1) створення спеціалізованих класів та шкіл, до навчання в яких залучаються учні з особливими навчально-пізнавальними та професійними нахилами (профільні та спеціалізовані навчальні заклади, класи з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів); 2) створення шкіл і класів з урахуванням особливостей розумового розвитку учнів та стану їх здоров'я (загальноосвітні навчальні заклади з поглибленим вивченням іноземних мов, математичні школи, класи вирівнювання, логопедичні навчально-виховні заклади та ін.)- Як правило, можливості диференціації в основному використовуються у старших класах за такими основними напрямами: 1) науковий (наприклад, фізико-математичний, історико-суспільствознавчий, філологічний та ін.); 2) прикладний(сільськогосподарський, економічний і т. д.); 3) художньо-естетичний(образотворчий, музичний, хореографічний та ін.); 4) спортивний (згідно з різними видами спорту). Для спеціалізованих навчальних закладів Міністерство освіти і науки України розробило близько 60 варіантів відповідних навчальних програм.

Групова робота.

Передбачає спільне планування навчальної діяльності, вибір методів та засобів її здійснення. Серед її форм розрізняють: бригадну, ланкову, парну.

Бригадна форма має два різновиди організації навчальної роботи: 1) кооперативно-груповий (кожна група виконує своє завдання, яке є однією зі складових загального); 2) диференційовано-груповий (завдання розподіляються між учнями з різними навчальними можливостями залежно від складності їхнього виконання). Ланкова форма. Як і за бригадної форми, клас ділиться на групи з 4-6 осіб. Вважається за доцільне включення в них учнів із різними навчальними можливостями. Вони працюють за єдиними завданнями, закріплюючи чи аналізуючи пояснений учителем навчальний матеріал або застосовуючи його на практиці. Оптимальною вважається тривалість такої роботи для молодших школярів 5-7 хв, для середніх - 10-15 хв, для старших - 15-20 хв. Парна робота найчастіше передбачає допомогу сильного учня слабшому. Пари бувають постійними або змінними, залежно від особливостей навчальних завдань. Часто робота у парі передбачає взаємно навчання та взаємоконтроль.

5. Скласти пояснювальну розповідь до уроку з «Природознавства» 2 клас.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Читацька розминка (опади, вітер,.).

2. Хвилинка аналізу сюжетних малюнків «Одягайся відповідно до погоди».

3. Календар дня (число, місяць, рік, день тижня, порядковий номер робочого дня; стан неба, вітер, опади,.).»

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Огляд «Щоденників спостережені

за погодою» за 2 клас. — Як за хмарністю можна визначити погоду?

— Які види опадів спостерігалися?

— Як за опадами можна передбачити температуру повітря? Чи завжди вони правильні?

— Як слід одягатися залежно від погоди?

Слід допомогти дітям зробити висновок, що без знань про температуру повітря практично неможливо правильно зорієнтуватися в природних умовах та одягатися відповідно до погоди.

2. Розгадування кросворду — визначення теми уроку.

(КРОСВОРД)

1) Якщо на шляху сонячного променя трапиться непрозорий предмет, то від нього утвориться.

2) Джерело тепла і світла на Землі

3) Влітку сонячні промені падають на Землю.

4). прилад для вимірювання висоти Сонця на небосхилі.

5) Протягом доби найяскравіше Сонце.

6) Сонце найближче до Землі. (пора року).

7) Найдовший день року

8) Добери запитання самостійно.

9) Найкоротший день року (Правильні відповіді: тінь, Сонце, прямолінійно, гномон, опівдні, взимку, 22 червня, тіла, 22 грудня; ключ — термометр.)

IV. Організація вивчення нового матеріалу

1. Диференційована робота над проблемними запитаннями.

— Від чого змінюється температура тіла людини?.

— Як Сонце впливає на температуру тіл живої та неживої природи?

— Як ви розумієте вислів «одягайся відповідно до погоди»?

2. Пояснення нового матеріалу.

1) Розповідь учителя з елементами бесіди та демонстрацією термометрів (будова; поділки — градуси — умовне позначення «°»; «+» — тепло, вище нуля; «—» — холодно, нижче нуля; ртуть — запаяна колбочка — обережність — здоров'я). Гра «Домалюй» — будова термометра.

2) Практична робота з моделями термометрів — показ і запис різних температур.

Гра «Одягни ляльку відповідно до погоди».

3) Колективна робота над проблемними запитаннями.

— Чому ртуть у запаяній колбочці опускається чи піднімається?

4) Демонстрація дослідів на виявлення властивостей рідин розширюватись при нагріванні і стискуватись при охолодженні.

Самостійний висновок учнів.

3) Робота з підручником.

1) Опрацювання статті «Термометр» (умовні позначки: + — відоме, ± частково відоме;.).

2) Порівняння висновків самостійної дослідницької роботи і підручника.

V. Фізкультхвилинка

Запитання від бабусі Плутанки — гра «Так чи ні?».

• Термометр — іграшка?

• Ртуть — дуже смачна і корисна для здоров'я рідина?

• Термометр — прилад для вимірювання температури?

• Ртуть — отруйна речовина?

VI. Закріплення вивченого

1. Робота в зошитах із друкованою основою.

2. Робота на планшетах.

• 9 градусів тепла;

• 5 градусів нижче (вище) нуля;

• 4 градуси морозу;

• 10° тепла;

• +11°.

3. Розв'язування задач

• Галинка занесла до кімнати закриту пляшку, в якій замерзла вода. Через деякий час пляшка тріснула. Чому?

• Морозного зимового дня мама принесла додому неповну пляшку олії. Через певний час пляшка стала повною. Чому?

4. Коригування правил користування вуличним термометром.

— Термометр слід укріплювати біля того вікна, що протягом дня (найбільше, найменше) нагрівається Сонцем.

— Термометр слід укріплювати на рівні (очей, шиї) людини, яка буде ним користуватись.

VII. Підсумок уроку

1. Відповіді на запитання.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Які бувають термометри?

— Яка властивість рідини використана в термометрі?

14.Аналіз програми «Я і Україна» (одного колективу авторів, за завданням викладача).

(але за завданням вчителя не забувайте! Це так, щоб орієнтуватись) Принцип, сформований видатним українським філософом-просвітителем Григорієм Сковородою: «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе», якнайкраще відображає зміст навчального курсу «Я і Україна», визначає його особливе місце в сучасному навчально-виховному процесі початкової школи. Оскільки саме через курс «Я і Україна» формується система знань учнів про навколишній світ, рідний край, історико-культурне середовище.Мета курсу «Я і Україна» в початковій школі — сприяє формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: екологічній, пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.

Зміст курсу дає змогу учневі набути цілісних знань про людину та її життєвий світ — про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу тощо. Основою формування цілісності знань є уявлення учнів про загальні зв’язки у природі, які відображені в загальних закономірностях природи (збереженні, рівноважного стану, повторюваності, періодичності процесів у природі). Саме через послідовне застосування уявлень про зміст названих закономірностей діти набувають особистісно значущих знань щодо самозбереження, збереження свого природного і суспільного середовища, знань із духовної скарбниці свого народу.

Освітні завдання курсу.

Освітні власне педагогічні завдання курсу передбачають:

а) формування конкретних елементів власне природничих знань: уявлень і понять про предмети і явища природи, взаємозв'язки і залежності між ними (наприклад, сформувати поняття: «дикорослі рослини», «культурні рослини», «органи рослин», уявлення про різноманітність рослин за формою, товщиною, висотою, величиною органів і т. ін.);

б)формування власне предметних умінь на основі засвоєних природничих знань (наприклад, уміння розрізняти дикорослі та культурні рослини, органи рослин і т. ін.);

в)формування уявлень чи понять та умінь про спеціальні методи дослідження природи (наприклад, формувати уявлення про дослід, уміння виконувати дослід...).

Мета курсу — комплексне пізнання природи і суспільства.

Специфіка природознавства — його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.

Озброїти учнів знаннями — значить створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.

Отже, уже в початкових класах повинно мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених,а об'єднаних провідною ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.

17.Методика роботи з планом і картою в ІV кл.

Знайомство з планом і картою поч.. в ІV кл. (Р-та по підр.). Програмка визначає слідуючі етапи роботи: орієнтація на місці по компасу, креслення плану, поняття про масштаб, зображення напрямків предметів на плані. Умовні знаки відмінність плану від мал.., читання плану, карта, її відмінність від плану, фіз. карта України, її читання, знаходження свого міста, району, області на карті.

При перевірці засвоєння матеріалу про план і карту не слід вимагати від дітей переказування відповідних статей підручника. Щоб карти частіше “працювали” потрібно частіше пропонувати дітям знаходити ті або інші об’єкти на карті, які подаються в підручнику.

Умовні знаки оживають в дитячій уяві, показують учням і бурні потоки ці спокійні ріки рівнин, розповідають про могутні лісові простори і широкі простори степу.

Географічна карта включає в себе стільки повідомлень про місцевість, скільки може дати тільки докладний опис. В початкових класах карта служить не тільки наочним посібником, але й джерелом знань. Заняття вчителя – допомогти зрозуміти мову карти.

Спочатку вчитель зупиняється на порівнянні плану: карти (масштаб. територ. знак). Далі знайомить з умовним зображенням суші і моря. (кольори).

Під час практичних робіт діти вимірюють невеликі відстані між окремими пунктами. Вимірювання протяжності Чорного моря з зх. на сх. дає дітям уявлення про відстань 1000 км. Ця робота розвиває просторові уявлення. Потрібно добитися, щоб діти вміли визначати не тільки осн. але проміжні стор. гориз. Тому слід виконувати вправи на вимір. відстані в якому напряму від Києва знаходиться Тернопіль, Львів, Івано-Франківськ, Сімферополь. (вимір. відстані) Тому у ІV кл. вчитель знайомить учнів невеликою кількістю одиничних об’єктів: назв. мат. і окен., місце розташування Києва – столиці України, діти визначають Чорне море, гори і інші об’єкти.

Перш ніж показати об’єкт на карті. Вчитель розповідає про нього, показує на картині, виявляє характерні особливості, вияснює його значення. Наприклад показуючи Чорне море, вчитель говорить, що Чорне море не замерзає. Свою назву воно одержало за те, що під час бурі, особливо восени і взимку його поверхня здається зовсім чорною, хоч в спокійному стані воно яскраво-голубе, виблискує на сонці. Вчитель показує картину “Буря на морі” і для порівняння картину “Спокійне море”, “Пд. берег моря” з серії таблиць для ІV кл.

Повідомлення нових назв і показ їх на карті можуть бути різноманітними. Так при вивчення мат. і океанів 1. вчитель показує їх на карті, а діти знаходять у своїх атласах. 2.вчитель може сам не показувати, а тільки називати об’єкти (напр. океан або материк). Діти самостійно знаходять їх в атласах. 3.вчитель може заздалегідь написати н дошці наприклад назви материків, а діти, коли буде необхідно прочитають ці назви і знайдуть на глобусі карті півкуль.

Методика р-ти з конт. картами будується на порівнянні їх з фіз. картою і карт. півкуль. Після вивчення мат. і океан. вчитель проводить р-ту по конт.к. півкуль, пропонуючи покласти поруч конт. і фіз. к., а потім знайти початку на фіз. карті, а потім на конт. карті мат. Пн. А. і відповісти, який океан омиває береги Пн. А з Зх, Сх., пн. Знайшовши на конт. к. назви мат. і океани діти підписують їх печатними буквами. Недопустимо розфарбування конт.карти у кольори фіз..к. Це р-та важка і непотрібна, бо діти звикають до неправильного зображення поверхні на конт.карті. Кольором можна назв. Кордони, ум.зн. родовища к.к.

Види карт для поч. школи (атлас “Наша Батьківщина”)

1.Відрізняються карти для поч. шк. зображенням масштабу. Для поч.шк. дається лінійний масштаб і записують його так 1 см – 50 коп. (1 см заміняє 50 км).

2.К.мають більш яскраве забарвлення.

3.Навантаження на карту значно менше (це к-ть зображених об’єктів і назв. даних на ній).

Правила показу на карті. Стояти так, щоб не закривати собою карту і показувати указкою довж. Від 50 до 75 см. Показув. не підпис, а місцезнаходження об’єкта. Мова під час розповіді по карті повинна бути географічною “н уверху”, а на пн.

18.Скласти домашні завдання до уроків різних типів «Природознавство» 3 клас.

За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії. Домашнє завдання до предметного уроку: тема «Термометр»

1. Опрацювати статтю підручника «Термометр».

2. Вести «Щоденник спостережень за погодою».

3. У вихідний день виміряти температуру повітря вранці, опівдні, ввечері; порівняти її.

Домашнє завдання до екскурсії: тема «Золота осінь» Слід також запропонувати дітям простежити, як окремі листочки відриваються від гілок і падають на землю. Назвати спостережуване явище «листопадом». Намалювати те, що вони бачили на екскурсії.

Домашнє завдання до уроку засвоєння нових знань: тема «твій рідний край» Домашнє завдання. (Учні мають право вибрати творче завдання)

1.Скласти кросворд «Рідний край».

2.Намалювати малюнок «Рідні краєвиди».

3.Написати віршик або оповідання «Люблю свій край». Домашнє завдання до комбінованого уроку: «Горизонт. Сторони горизонту» Опрацювати статті з підручника “Горизонт”, “Сторони горизонту”. Домашнє завдання до уроку узагальнення та систематизація: тема «сонце. Сонячні системи»

Вивчити §19, робочий зошит с. 31, задання 4.

Значення краєзнавчої роботи у загальній системі національного виховання, її місце в історії педагогіки і на практиці навчально-виховної роботи сучасної школи дозволяє розглядати шкільне краєзнавство як систему.

Основними формами краєзнавчої роботи у викладанні природознавства є: екскурсії та позаурочні форми навчання. В краєзнавчому куточку містяться відомості про природу рідного краю, корисні копалини, водні ресурси, рослинний і тваринний світ, колекції, гербарії тощо.

Краєзнавство слід розглядати як багатогранну діяльність – освітнь-пізнавальну, пошуково-дослідну, суспільно-корисну.

Зміст краєзнавчої роботи педагога передбачає: а)оволодіння краєзнавчими знаннями з літературних та інших джерел інформації, шляхом безпосереднього вивчення регіону; б)використання краєзнавчих знань у навчально-виховній роботі; в)організацію краєзнавчої роботи учнів у краєзнавчий час.

Зміст краєзнавчої роботи учнів полягає в оволодінні різносторонніми знаннями про рідний край у процесі навчання, виховання та самоосвіти, в умовах активної краєзнавчої діяльності науково-пошукового змісту. Таким чином, краєзнавчий матеріал функціонує як наукова, навчально-виховна інформація, яку опановують учні.

На екскурсіях і практичних заняттях школярі вчаться орієнтуватися на місцевості, читати карту, наносити на неї природні об'єкти, самостійно виготовляти нескладні посібники: схематичні малюнки, гербарії, колекції, виконувати практичну роботу на учбово-дослідній ділянці.

Навчальні й виховні завдання в процесі навчання вирішуються комплексно. У єдності з навчанням здійснюється всебічне виховання; воно містить у собі формування у школярів наукового світогляду; науково-атеїстичне, патріотичне й інтернаціональне, екологічне й моральне, санітарно-гігієнічне, фізичне й трудове виховання.

Одним із завдань виховання є формування наукового світогляду. У змісті курсу шкільного природознавства закладені великі можливості для його вирішення. Повідомляючи дітям елементарні відомості про неживу й живу природу, про працю людей, учитель показує, як взаємозалежні об'єкти природи, який вплив на природу робить трудова діяльність людини

VІІІ. Підсумок уроку.

1.Гра «Незакінчені речення». Продовж речення:

Звірі – це група тварин,які годують…..і мають……….

Птахи – це група тварин,тіла яких вкриті……

Комахи – група тварин,які мають …

Риби – група тварин,тіла яких вкрито…

Земноводні – група тварин, які можуть жити на …….і у ……

Плазуни – група тварин,які пересуваються….

2.Що цікавого довідались на уроці?

- Який вид роботи сподобався найбільше? Чому?

3.Оцінка роботи учнів.

ІХ. Домашнє завдання.

Прочитати статті в підручнику с.133-138.

 

Вимоги до ведення щоденника спостережень.

Постійні спостереження за погодою - цікаве і повчальне заняття. Особливо якщо у вас є діти і ви хотіли б розвивати у них спостережливість і акуратність. Записувати свої спостереження можна в спеціальний щоденник - паперовий або електронний.

Вам знадобиться
зошит або альбом;
- фломастери або олівці;
- лінійка;
- комп'ютер з редактором Word;
- картинки із зображенням дощу, снігу, сонця і т. д.
- табель-календар;
- термометр;
- барометр.

Інструкція

1 Розкреслите сторінку щоденника. Найкраще це зробити точно так само, як в календарі на цей місяць. Вертикальні стовпчики нехай відповідають кількості тижнів (разом з неповними), а горизонтальні - дням тижня. Проставте числа. Краще всього зробити це в кутку кожної клітинки.

2 Вирішіть, якими умовними позначеннями ви будете відзначати опади і хмарність. Температуру і тиск необхідно відзначати цифрами. Краще це робити фломастерами або ручками різного кольору. Привчіться дивитися на вуличний термометр і на барометр в один і той же час доби. Наприклад, в 8:00 або в 12. Можна це робити і кілька разів на день, як на метеостанції. Напрями вітру відзначайте стрілочками. Північ знаходиться вгорі, південь - внизу, захід - ліворуч, схід - справа. Напрямок стрілки вказує, куди дме вітер.

3 Відзначаючи погоду в перший раз, погляньте на термометр і запишіть температуру. Подивіться у вікно і визначте, похмуро на вулиці, хмарно або ясно. Ясну погоду відзначте сонечком, хмарну - сонечком, визирає з-за хмари, а похмуру - хмарою.
Подивіться на барометр і запишіть його свідчення. Дуже добре, якщо у вас багатофункціональний прилад, який показує і вологість. Її теж можна записати. Позначте опади, намалювавши крапельку або сніжинку.

4 Календар природи можна зробити і на комп'ютері. Відкрийте Word або інший редактор, в якому є функція таблиці і можливість вставити малюнок. Задайте параметри таблиці. Вставте кількість стовпчиків і рядків, а також їх висоту і ширину. Позначте числа, наприклад, звичайним чорним кольором. Температуру, тиск і вологість виділяйте - курсивом, підкресленим або жирним шрифтом. Можна ці написи зробити цифрами іншого кольору, якщо в редакторі є функція малювання.

5 Щоб позначити хмарність та опади, знайдіть картинки, відповідні придуманим вами умовним позначенням. Щоб помістити їх в щоденник, встаньте курсором в клітинку таблиці. У верхньому меню знайдіть вкладку "Вставити", а в ній - "Зображення". Виберіть варіант "З файлу". Картинка із зображенням сонечка або дощу з'явиться прямо в таблиці. Корисні поради
Якщо ви хочете зробити календар погоди для маленьких дітей, оформіть його на фланелеграфе. Молодші дошкільнята не можуть утримати в пам'яті події, що відбулися кілька днів тому, тому зробіть міні-календарик на один день. Обтягніть невелику дошку фланеллю. Намалюйте або роздрукуйте картинки із зображенням сонечка, дощу або снігу. Наклейте їх на фланель або оксамитову папір. Доручайте малюкові кожен день міняти картинки і порівнювати сьогоднішню погоду з учорашньою.

3. Позаурочна робота з природознавства.

Основними формами організації навчання з природознавства в початковій школі є урок, лабораторно-практичні заняття, позаурочна робота, домашня робота, позакласна робота та екскурсії. Уроки – це обов’язкові систематичні заняття, які проводяться згідно розкладу з усіма учнями класу. Лабораторно-практичні заняття - це теж уроки, але вони потребують особливої організації учбового процесу та обладнання.Позаурочні форми – це організація спостережень в природі, робота в кутку живої природи по темам програми.

Урочна, позаурочна та позакласна робота школярів тісно взаємопов’язані. Лише в їх нерозривній єдності досягається комплекс освітніх, розвивальних і виховних цілей з природознавства у початковій школі.

Позаурочна робота визначається програмою з природознавства і є обов’язковою для кожного учня. Вона спрямовується на оволодіння учнями фактичним матеріалом, який використовують на наступних уроках, а також – на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення. Така робота виконується в класі під безпосереднім або опосередкованим керівництвом учителя або вдома самостійно. Види класної позаурочної роботи: довготривалі досліди, ведення загальнокласного календаря природи.Цілеспрямоване використання під час позаурочної діяльності ігрових форм виховної роботи, органічний, зв'язок їх з навчанням на уроках робить життя школярів цікавим і водночас підвищує результативність навчально-виховного процесу Особливостями позакласної роботи є:

- добровільна участь учнів у різних заходах;

- зміст занять не обмежується рамками програми;

- методи і форми занять засновані на творчій діяльності та інтересах учнів

 

4. Фронтальні, групові, індивідуальні види робіт на уроці «Я і Україна».

Більшість учених визначають такі форми навчальної роботи на уроці, як: індивідуальну, фронтально-колективну, групову.

Індивідуальна форма роботи.

Орієнтує учня на самостійне виконання навчального завдання на рівні його можливостей. Широко використовується у ході програмованого або комп'ютерного навчання. Індивідуалізація в навчанні означає підтримку і стимулювання розвитку в учневі того, що становить його унікальність і неповторність, оскільки випливає з внутрішньо інтенційної спрямованості, формуючи життєтворчий потенціал особистості. Ця форма лежить в основі особистісного-орієнтованого підходу до виховання та навчання учнів (І.Д.Бех). Передбачає: а) допомогу кожному учневі в усвідомленні власних потреб та інтересів, необхідності їхнього розвитку; б) створення сприятливих умов для розвитку їх; в) налаштування школяра на індивідуальну творчість; г) підтримку вихованців у їхній рефлексії.

Г.Кумаріна, В.Онищук, В.Римаренко визначають три рівні індивідуалізації навчання:

1) рівень, який реалізується шляхом урахування загальних особливостей учнів на різних етапах їх навчання і розвитку;

2) рівень, що здійснюється засобами диференційованого підходу до навчання та розвитку учнів;

3) рівень, який досягається засобами індивідуального підходу до навчання та розвитку школярів.

Диференціація в навчальній діяльності - це така форма індивідуалізації її, яка передбачає об'єднання учнів у групи згідно з їхніми індивідуальними особливостями для окремого навчання, упродовж якого реалізуються навчальні завдання відповідного рівня складності.

Прийнято розрізняти внутрішню диференціацію і зовнішню диференціацію.Внутрішня диференціація стосується такої організації навчального процесу, за якої розвиток внутрішньо закладених нахилів та задатків школяра здійснюється в межах класно-урочної діяльності у кожному класі зокрема. Зовнішня диференціація відбувається в двох основних напрямах: 1) створення спеціалізованих класів та шкіл, до навчання в яких залучаються учні з особливими навчально-пізнавальними та професійними нахилами (профільні та спеціалізовані навчальні заклади, класи з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів); 2) створення шкіл і класів з урахуванням особливостей розумового розвитку учнів та стану їх здоров'я (загальноосвітні навчальні заклади з поглибленим вивченням іноземних мов, математичні школи, класи вирівнювання, логопедичні навчально-виховні заклади та ін.)- Як правило, можливості диференціації в основному використовуються у старших класах за такими основними напрямами: 1) науковий (наприклад, фізико-математичний, історико-суспільствознавчий, філологічний та ін.); 2) прикладний(сільськогосподарський, економічний і т. д.); 3) художньо-естетичний(образотворчий, музичний, хореографічний та ін.); 4) спортивний (згідно з різними видами спорту). Для спеціалізованих навчальних закладів Міністерство освіти і науки України розробило близько 60 варіантів відповідних навчальних програм.