Розділ 1. Проектування системи водопостачання 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ 1. Проектування системи водопостачання



Вступ

Головним завданням міського комунального господарства є забезпечення жителів міста водою, теплом, газом, електроенергією, транспортом, сміттєвидаленням та іншими послугами, від яких залежить комфорт житла, стан здоров'я людини, безперебійний режим роботи промислових підприємств, благоустрій мікрорайонів, екологічний стан у місті та навколо нього. Вирішення цих проблем покладається, головним чином на системи інженерних комунікацій, включаючи такі елементи як: трубопроводи і споруди на них, станції перекачки та очищення води, розподільчі водо- та газопідготовчі пункти.

Разом з цим, спорудження, експлуатація, ремонт і реконструкція комунальних мереж лягають великим тягарем на бюджет міста. Тому спеціалістам комунального господарства треба мати відповідні знання про економічновигідніші та екологічнобезпечні методи і способи використання енергоносіїв; сучасну технологію будівництва підземних і надземних комунікацій та шляхово-транспортних магістралей: вартість експлуатації різних варіантів проектованих мереж, споруд і насосносилового обладнання.

 

Розділ 1. Проектування системи водопостачання

На підставі індивідуальних вихідних даних треба обґрунтувати і розрахувати систему водопостачання, яка охоплює три об'єкта: селище, промплощадка і ферма. Два останніх об'єкта мають декілька видів користувачів води. Забір води повинен здійснюватись за допомогою свердловин з підземних водних джерел. Регулювання подачі води в розвідну мережу повинно здійснюватись за допомогою водонапірної башти. Всі розрахунки виконують на підставі витрат води, які встановлюють на 4-х ділянках водопровідної мережі: свердловина - башта, башта - селище, селище - промплощадка, промплощадка - ферма.

По кожній ділянці визначається діаметр трубопроводу і втрати напору. Підбирається водопід'ємне обладнання, розміри баку башти і свердловини.

 

Визначення добових витрат води

водокористувачі Q, л/доб N Qср доб м3/доб Кдоб Qmax доб м3/доб
Населення 250 3400 850 1,3 1105
Ферма:

 

Корови 50 1150 57,5 1,3 74,75
Коні 60 200 12 1,3 15,6
Вівці 10 1200 12 1,3 15,6
Свині 25 1200 30 1,3 39

 

144,95
Виробництво:

 

Маслозавод 16 3700 59,2 1,3 76,96
Цеглезавод 8 20000 160 1,3 208
Хлібозавод 12 8000 96 1,3 124,8

 

409,76

Всього

1659,71

Протягом доби користування водою також змінюється. Нерівномірність вираховується або за допомогою коефіцієнтів годинної нерівномірності, або встановлюється за результатами розподілу добових витрат за відсотками витрачання води за кожну годину. В першому випадку максимальна годинна величина знаходиться за формулою:

Qmax год=(Qmax год / 24) * Кгод

Кгод – коефіцієнт годинної нерівномірності, який приймається в межах 1,7-2,7.

 

В другому випадку розподіл максимального добового водокористування виконується за допомогою типових графіків водокористування по різним секторам, які зняті з графіку і записані в таблицю. Результати розрахунків годинних витрат величин водокористування потрібно звести у таблицю 2.

 

Таблиця 2

Визначення годинних витрат

години

населення

виробництво

ферма

Qгод

Qгод зростаючим підсумком

м3

м3 % м3 % м3 %
0-1 13,26 1,2     2,75 1,9 16,01 16,01
1-2 13,26 1,2     2,17 1,5 15,43 31,45
2-3 13,26 1,2     2,75 1,9 16,01 47,46
3-4 15,47 1,4     2,75 1,9 18,22 65,69
4-5 24,86 2,25     7,25 5,0 32,11 97,79
5-6 36,46 3,3     7,25 5,0 43,71 141,51
6-7 55,25 5,0     13,91 9,6 69,16 210,67
7-8 79,56 7,2     4,49 3,1 84,05 294,72
8-9 79,56 7,2 25,61 6,25 8,40 5,8 116,89 411,62
9-10 79,56 7,2 25,61 6,25 7,10 4,9 115,58 527,21
10-11 71,83 6,5 25,61 6,25 4,93 3,4 102,26 629,57
11-12 70,72 6,4 25,61 6,25 4,64 3,2 100,96 730,54
12-13 40,89 3,7 25,61 6,25 6,67 4,6 73,16 803,70
13-14 40,89 3,7 25,61 6,25 11,30 7,8 77,80 881,50
14-15 44,20 4,0 25,61 6,25 13,62 9,4 83,43 964,94
15-16 62,99 5,7 25,61 6,25 7,83 5,4 96,42 1061,36
16-17 69,62 6,3 25,61 6,25 6,67 4,6 101,89 1163,25
17-18 69,62 6,3 25,61 6,25 6,67 4,6 101,89 1265,14
18-19 69,62 6,3 25,61 6,25 10,73 7,4 105,95 1371,1
19-20 57,68 5,25 25,61 6,25 5,80 4,0 89,42 1460,52
20-21 37,57 3,4 25,61 6,25 2,03 1,4 65,20 1525,73
21-22 24,31 2,2 25,61 6,25 2,03 1,4 51,95 1577,68
22-23 13,81 1,25 25,61 6,25 1,74 1,2 41,16 1618,84
23-24 13,81 1,25 25,61 6,25 1,45 1,0 40,87 1659,71

 

Гідравлічний розрахунок трубопроводів

Розрахунок самоплавних трубопроводів

Характерною особливістю каналізаційних мереж є самоплавний рух води з частковим заповненням поперечного перерізу трубопроводів. На відміну від водопровідних ліній, вони укладаються з повними ухилами і перепадами від молодшої (дворової) до старшої (вуличної) мереж.

Ухил трубопроводів вуличної (другої) і останній (третій) Приймається однаковим і становить 0,014.

 

Визначення діаметрів труб

Спочатку знайдемо орієнтований діаметр труб за формулою:

                                       ,

де: Qс - секундна витрата води на кожній розрахунковій ділянці. м3/с;

т - рівень заповнення труб водою (0,45);

V 0,2 - швидкість руху води в трубопроводі, яка в свою чергу знаходиться залежно від ухилу та рівня наповнення труби d=200мм.

  рівень наповнення трубопроводу=0,45

  ухил трубопроводу =0,014

Отже, V 0,2 =1,16 м/с

Дворова:       d ст =150мм

Вулична:        d ст =200мм

Прийнявши стандартний діаметр d ст трубопроводу, який наближений до d 0  визначається поправочний коефіцієнт "К" на збільшення або зменшення швидкості в зв'язку із збільшенням або зменшенням d ст в порівнянні з d = 200 мм.

К=0,75

Тоді розрахункова швидкість стічних вод в трубопроводі буде дорівнювати:

V роз =V 0,2 ×К

Дворова: V роз =1,16×0,75=0,87 м/с

 Вулична:  V роз = 1,16×0,97=1,12 м/с

А розрахунковий діаметр буде дорівнювати:

                                 

Дворова:          d = 150 мм

Вулична:          d = 200 мм

 

Розділ 4. Теплопостачання

Опалення житлових і адміністративних будинків, сфери обслуговування, навчальних і дошкільних дитячих закладів є складовою частиною діяльності держкомунгоспу.

Робота починається з проектування житлового кварталу, тобто його планування при забудові будинками. Після визначення тепловтрат по всіх будинках в зимовий період розраховується теплова мережа від котельні до житлового масиву, а також розраховується і підбираються нагрівальні прилади і насосно-силове обладнання.

Планування житлового масиву і загальних розмірів будинків

Спочатку визначаємо площу, яка буде зайнята житловими будинками  (Fж.б.) за формулою:

Fж.б.=P×Fж.м. ,

де Р — щільність житлового фонду нетто, %.

Fж.м – площа житлової забудови, га

Fж.б.=0,4×14=56000м2=5,6 га

Використовуючи свої знання про будову житлових споруд та зробивши певні заміри встановлюємо розміри окремих елементів будинків.

Будинок семиповерховий і має шість під’їздів.

Ширина – 15 м

Довжина – 90 м       

 Зробивши заміри висоти житлових кімнат з урахуванням товщини міжповерхового покриття (0,3...0,4), визначимо загальну висоту будинку.

hбуд=(2,5+0,4)×7=20,3 м

Площа одного будинку: S=15×90=1350 м2

За отриманими даними визначимо кількість житлових будинків на масиві:

будинків

Отриману кількість будинків схематично розміщуємо на схемі в масштабі 1:1000.

 

Визначення витрат тепла

Теплові витрати приміщенням визначають як суму тепловитрат крізь окремі огорожі (підлогу, стелю і стіни) за такою формулою:

,

де: F - поверхня огорожі, м2;

R 0 - загальний опір теплопередачі, ;

t в і t з - внутрішня та зовнішня температура, °С.

Витрати тепла через стіни:

Спочатку визначимо загальний опір теплопередачі за формулою:

,

де R в - опір теплосприйманню (R в = 0,133);

R н - опір тепловіддачі (R н = 0,05 )

 - термічний опір огорож, який визначається за формулою:

,

де: - товщина шару огорожі, м;

λ -   коефіцієнт теплопровідності, .

Оскільки, стіни цегляно-пористі (товщина 775 мм), то шар пінопласту (товщина 0 мм) та два шари штукатурки товщиною 4 см.

Отже, для цегла-глина: 1=0,775 м, λ1=0,55 ;

для пінопласту: 2=0 м, λ2=0,1 ;

для штукатурки: 3=0,04 м, λ3=0,7 .

Загальна площа:

F=(15+90)×2×20,3=4263 м2

Витрати тепла:

ккал/год

 

Для всіх вертикальних огорож, які орієнтовані на північ та схід застосовують добавку до основних тепловитрат у розмірі 10%.

 

Отримані дані зведемо у таблицю 5.

Таблиця 5

Витрати крізь підвал

І зона.

F=15*90=1350

 ккал/год

ІІ зона.

F=(15+90)*2=210 м2                

F=(11+86)*2=194 м2

F= (210+194)*2/2=404

 ккал/год

ІІІ зона.

F=(11+86)*2=194 м2

F=(7+82)*2=178 м2

F=(194+178)*2/2=372

 ккал/год

ІVзона.

F=7*82=574 м2

 ккал/год

Qзаг підв  =21857,14+3646,72+1781,41+1706,94 =28992,21 ккал/год

 

Таблиця 6

Розрахунок радіаторів

Потрібну поверхню нагріву радіаторів визначають за формулою:

, екм

де: Q - теплова потужність радіаторів (тепловтрати приміщенням, ккал/год);

q - теплова потужність 1 екм, яка залежить від різниці температур теплоносія і приміщення (tcp - tв), ккал/год

°С               tв=25°С

tcp - tв=82,5 – 25=57,5°С

Отже, q = 397 ккал/год

екм

Число секцій радіатора визначається за формулою:

,

де: f — поверхня нагріву однієї секції радіатора в екм/см. Для радіатора М-150 f=0,31 екм/см.

Радіатори найчастіше встановлюють в нішах під вікнами. Тому в середньому число секцій в радіаторі визначається так:

,

де: т - число вікон у приміщенні.

секцій

 

Вступ

Головним завданням міського комунального господарства є забезпечення жителів міста водою, теплом, газом, електроенергією, транспортом, сміттєвидаленням та іншими послугами, від яких залежить комфорт житла, стан здоров'я людини, безперебійний режим роботи промислових підприємств, благоустрій мікрорайонів, екологічний стан у місті та навколо нього. Вирішення цих проблем покладається, головним чином на системи інженерних комунікацій, включаючи такі елементи як: трубопроводи і споруди на них, станції перекачки та очищення води, розподільчі водо- та газопідготовчі пункти.

Разом з цим, спорудження, експлуатація, ремонт і реконструкція комунальних мереж лягають великим тягарем на бюджет міста. Тому спеціалістам комунального господарства треба мати відповідні знання про економічновигідніші та екологічнобезпечні методи і способи використання енергоносіїв; сучасну технологію будівництва підземних і надземних комунікацій та шляхово-транспортних магістралей: вартість експлуатації різних варіантів проектованих мереж, споруд і насосносилового обладнання.

 

Розділ 1. Проектування системи водопостачання

На підставі індивідуальних вихідних даних треба обґрунтувати і розрахувати систему водопостачання, яка охоплює три об'єкта: селище, промплощадка і ферма. Два останніх об'єкта мають декілька видів користувачів води. Забір води повинен здійснюватись за допомогою свердловин з підземних водних джерел. Регулювання подачі води в розвідну мережу повинно здійснюватись за допомогою водонапірної башти. Всі розрахунки виконують на підставі витрат води, які встановлюють на 4-х ділянках водопровідної мережі: свердловина - башта, башта - селище, селище - промплощадка, промплощадка - ферма.

По кожній ділянці визначається діаметр трубопроводу і втрати напору. Підбирається водопід'ємне обладнання, розміри баку башти і свердловини.

 



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2021-11-27; просмотров: 23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.131.72 (0.077 с.)