Великобурлуччина – Волоконівка

Два сусідніх райони сусідніх держав. Як же багато спільного в історії і долях жителів їх. Спільною сторінкою історії обох районів є роки Великої Вітчизняної війни. Волоконівці визволяли села Великобурлуччини від німецько – фашистських загарбників в 1943 році, великобурлучани – міста і села Бєлгородщини в тому ж році. На землі бурлуцькій у братських могилах села Довжанки і смт. Приколотне покояться 20 загиблих синів Волоконівки. Пам’ять великобурлучан, що загинули в боях на Прохоровському полі, увічнено у Храмі святих апостолів Петра і Павла в Прохоровці. На семиметрову висоту по всіх стінах храму піднялися плити з вигравіруваними іменами загиблих на прохоровській землі, серед них і великобурлучани. Вражаючий, невимовно хвилюючий цей реквієм у мармурі. Не одна делегація великобурлучан побувала на Прохоровському полі. Почуттям вдячності бєлгородцям за пам’ять про загиблих переповнюються серця великобурлучан.

22 червня 2001 року, в день Пам’яті і Скорботи, на Великобурлуччині побувала делегація волоконівців. „Ми приїхали на вашу славну землю, щоб вшанувати пам’ять своїх полеглих земляків. Ми вклоняємося вам до землі за те, що доглянуті рідні нам могили, що до них не заростає доріжка. Ми жили і будемо жити однією сім’єю. Адже у нас так багато спільного”, – сказав керівник делегації.  

З щирими словами до волоконівців звернувся А.О. Грицишин, голова Великобурлуцької держадміністрації. Він пообіцяв, що пам’ять про волоконівців буде вічно передаватися із покоління в покоління. Вічною буде  і дружба великобурлучан і волоконівців, яка склалася з давніх-давен.

9 травня 2007 року делегація з Великого Бурлука побувала у Волоконівці, а делегація з Волоконівки у Великому Бурлуку. Поклали квіти на могили загиблих. Висловили слова вдячності за ратний подвиг живим фронтовикам. Розділили жалобу з матерями, вдовами солдатськими, і дітьми загиблих, які так і не дочекалися рідних і дорогих їм людей. Матері і вдови…Більшість із них теж уже пішли у небуття. Їх душі влилися в скорботний журавлиний клин, з’єдналися з тими, кого чекали до останнього подиху. Прийом бурлучан волоконівцями був гостинним, щиросердечним. Особлива увага була з боку голови Волоконівської держадміністрації Шенцева Олексія Михайловича.

       Добрі традиції підтримуються.

 

 

Делегації від сусідніх районів на святі 330-річчя

 Великого Бурлука.

Післямова

 

“Великий Бурлук на хвилях віків” – ювілейна книга, в якій у лаконічній формі прослідковується 335-річний шлях Великого Бурлука, шлях від невеликого поселення - слободи – до селища міського типу. Великий Бурлук постійно перебував на хвилях життя протягом віків.

Хвилі переселень свободолюбивих козаків-наддніпрянців на Лівобережжя, в Дике поле, у наш край. Хвилі татаро-турецьких наскоків на поселення наших далеких предків – ХVII ст.

Хвиля наступу панівної верхівки на права, свободи козацько-селянських верств, перетворення їх в кріпаків – ХVIII ст.

Розбурхані хвилі гніву народного змінювали напрям течії, напрям історичного шляху – ХIX –XX ст.

ХХI ст. – перепуття історичних доріг. Куди нова хвиля перетворень понесе Великий Бурлук? Важко передбачити, трудно нині судити про наслідки їх. Звичайно, це у великій мірі залежить від нас, нині живущих та прийдешніх поколінь, які мають знати сувору і просту правду про діяння їх предків і зробити свій внесок у стабільність і розквіт нашого краю.

 

       О мій бурлучанине! Як це непросто                                      Господарем бути в житті, а не гостем.

                       Тобі, хліборобе, чи може, поете,

                       Віків передать золоту естафету

                       У руки надійні, у душі глибокі,

                       І в душі, як сонячне небо, високі.

  Щоби не зів’яла минувшини слава,

       Щоб наша земля ще прекрасніша стала.

                       (Р.Баштан “Маленьке слово до великого

                                                                       ювілею)

 

       Висловлюю щиру вдячність всім, хто сприяв виходу книги у світ.

Примітки

 

1. Наказний – особа, що виконувала на місцях урядові доручення.

2. Чорна рада – названа так, бо в ній брали участь не тільки козаки, а й селяни та міські низи – чернь, як їх зневажливо називала панівна верхівка.

3. Портик – навіс, підтримуваний колонадою, відкрита галерея, що примикає до будинку.

4. Медальйон – овал, який служить рамкою для якогось зображення.

5. Фронтон – трикутне поле під двосхилим дахом будівлі.

6. Жалюзі – гратчасті віконниці для регулювання світла і пропускання повітря до приміщення.

7. Балюстрада – огорожа балконів, сходів, що складається з ряду стопчиків (балясин), поруччя.

8. Оранжерея – теплиця.

9. Кордегардія – приміщення для військового караулу.

10. Колонада – ряд колон, що підтримують балочне або арочне перекриття.

11. Барельєф – скульптурне зображення або орнамент, що виступають на плоскій поверхні менше, ніж на половину своєї товщини.

12. Капітель- верхня частина колони.

13. Рельєф – опукле зображення на площині.

14. Ротонда – кругле приміщення, перекрите куполом.

 

 

Список використаної літератури.

 

1. Альбовський Є. Історія Харківського Слобідського козацького полку. – Х., Прапор, 1990., № 7-10.

2. Аркас М. Історія України-Русі. – К.: Вища школа, 1990.

3. Баштан Р. Із пречистих криниць. – Х., 2000.

4. Білодід, Киркевич В. З історії “Велесової книги” Дніпро, - К.: Молодь, 1990., № 4.

5. Багалій Д. Історія Слобідської України. – Х.: Дельба, 1993.

6. Бєлов Є. Спогади генерала.

7. Василенко П. Печеніги.

8. Величко І.І. Бурлук з околицями. Рукопис, 1975.

9. Богдан В.Д. Сірий Яр. Радянський патріот, 2004, № 7-8.

10. В мире книг – 1981, № 10; 1982, № 10; 1984, № 3.

11. Голубицький В. Запорожское козачество. – К., 1957.

12. Газети “Радянський патріот” за 1970-2007 рр.

13. Грушевський М. Історія України-Руси., т.8, 1995.

14. Довженко О. Незабутнє (1942-1943) оповідання. – К.: Дніпро, 1980.

15. Довідки з історії сіл Великобурлуцької селищної ради, 1963.

16. Задонська Є. Быль Х1Х ст. – Х., 1907, т. 1-5.

17. Задорожна О.С. І ще раз про Сухий Яр. Радянський патріот, 2004, № 33-34.

18. Захаров І. Історія Вовчанщини. 1995.

19. Історія міст і сіл УРСР. Харківська область. – К., 1967.

20. Историко-статистическое описание Харьковской епархии., 1857.

21. Историко-энциклопедический словарь., т.2.

22. Історія України в особах. – К., 1993.

23. Єфіменко О. История украинского народа., 1990.

24. Крип’якевич І. Історія України. – К., 1990.

25. Куценко М. Память буремних років. Радянський патріот, 1996, № 36.

26. Кожедуб І. Вірність Вітчизні. – К.: Молодь, 1969.

27. Костомаров М. Галерея портретів. – К., 1993.

28. Книга Більшому Вертежу. 1627.

29. Кукса М. Купўянщина в потоці історії. 2000.

30. Лукомский Г. Старинные усадьбы Харьковской губернии, 1917.

31. Мороз В.П. Западнее Воронежа. – М.: Воениздат, 1956.

32. Милюха В.Т. Кроки в безсмертя.

33. Марченко В. “Знаряддя праці” для військових випускають у Малинському лісі. Соборна площа, 2006.

34. Мельник Л. Герої народних повстань.- К., 1990.

35. Нагорний Д., Пилипенко Ю. Часовые памяти. – Х.: Прапор, 1980.

36. Подворные списки за 1878 г.

37. Ребіндер Б. Велесова книга: життя та релігія словўян. – К., 1993.

38. Россля. С-Петербург, т.7., 1903.

39. Революція 1905-1907 рр. на Україні. Збірник документів. – К., 1949.

40. Слово о полку Ігоревім. – К.: Дніпро, 1970.

41. Сковорода Г.С. Повне зібрання творів у двох томах. – К.: 1973.

42. Спогади ветеранів війни і праці.

43. Сіренко В. Заповідник “Камўяні могили”. 2005.

44. Філарет. Описание Харьковской епархии. – М., 1888.

45. Тронько П.Т. Спогади, 2005.

46. Шрамко Б.Л., Михеев В.К., Грубник-Буйнова. Справочник археологии Украины. Харьковская область. – К., 1977.

 

Перелік використаних карт і фотографій

 

1. Бурлук в кінці ХVII ст. Карта Величка І.І.

2. Великобурлуцький район.

3. Великобурлуцька територіальна громада.

4. Великий Бурлук. 2007 р.

5. Великобурлуччина. Місця найзапекліших боїв в роки Великої Вітчизняної війни.

6. Карта-схема Б. Ребіндера. Де знайдено деревўяні дощечки?

7. Карта пам»ятних місць Великого Бурлука

 

1. Фотографії з книги Г.К.Лукомського

“Старовинные усадьбы Харьковской губернии», 1917.

 

2. Фотографії Бондаренка М.І

3. Фотографії Редька Г.М,.і Сорокіна В.В., В.Д. Богдана, С.Тихонова та невідомих фотографів

 

4. Для ілюстрації тексту 1 розділу використано:

Малюнки художників: С. Пущенка, Г.Крушевського, В. Веселки, М. Каразіна, С. Васильківського та з книги Яворницького «Істоія запорізьких козаків»

 

ЗМІСТ.

Вступ...............................................................................

Р о з д і л 1. Наш край в XVII столітті.

1. Заснування Великого Бурлука....................................

2. Назва слободи............................................................

Р о з д і л II. Великобурлуцька територіальна громада.

1. Селище Великий Бурлук................................................

2. Село Заміст..................................................................

3. Село Буряківка............................................................

4. Село Горяне................................................................

5. Село Новоселівка........................................................

6. Село Михайлівка.......................................................

7. Село Пролетарка........................................................

8.  Село Плоске.............................................................

9. Село Голубівка.........................................................

10. Село Яєчне...............................................................

11. Село Балка...............................................................

12. Село Лебедівка......................................................

13. Село Жуків Яр.......................................................

14. Село Манцівка.........................................................

15. Село Канівцеве.......................................................

16. Село Литвинівка............................................................

Р о з д і л III. Лінія фронту – Великий Бурлук.........................................

Р о з д і л IV. Пам’ятки Великого Бурлука..............................................

Р о з д і л V. Спільні сторінки історії Великобурлуччини і сусідніх з нею районів.......................................................................................

Висновки...................................................................................

Примітки..................................................................................

Список використаної літератури..........................................

Зміст.........................................................................................

 

Автор книги “Великий Бурлук на хвилях віків” – Оковита К.О

                       Коректор – Шапар К.І.

                       Комп’ютерна верстка – Крюк Г.Л.,

                                                              Лукашова Л.М.

                                                              Оковита Ю.А

                           

А н о т а ц і я

       Книга “Великий Бурлук на хвилях віків” – ювілейне видання, присвячене 335-річчю Великого Бурлука. Книга розкриває історію селища від витоків до сьогодення, побудована на основі достовірних фактів, взятих з історичних та мемуарних першоджерел. Книга становить інтерес для читача всіх верств населення. Вона сприяє вихованню почуття любові до Малої вітчизни, шани і поваги до людей праці.

 

                       Автор – Оковита К.О

                       Коректор – Шапар К.І.

                       Комп’ютерна верстка – Крюк Г.Л.,

                                                    Лукашова Л.М.

                                                    Оковита Ю.А.