Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розрахунок собівартості і ціни виробу ⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9
Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво. Це один з основних економічних показників підприємства, і це обумовлює необхідність однозначного визначення методики його розрахунку не залежно від того, де використовуватиметься показник виробничої собівартості. В якості такої методики виступають «Методичні вказівки по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості», затвердженій наказом №7 Держкомітету промислової політики України від 02.02.2002г. Мета планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат необхідних в планованому періоді для виробництва кожного виду і всієї промислової продукції підприємства, відповідної вимогам по її якості. Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) групуються за наступними економічними елементами: - матеріальні витрати - витрати на оплату праці - відрахування на соціальні заходи - амортизація - інші операційні витрати Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати показуються по їх видах (елементам), інші - по комплексних статтях (включаючи декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутній в декількох статтях калькуляції.
6.2.1. До складу елемента «Матеріальні витрати» включаються витрати: На сировину і матеріали у виробничій діяльності підприємства. При виготовленні продукції (робіт, послуг) або для господарських потреб, технічних цілей і сприяння у виробничому процесі. Розрахунок ведеться за формулою (6.1): (6.1)
де Hpi - норма витрати і-го матеріалу на одиницю продукції; Yi- ціна одиниці і-го матеріалу; m- кількість видів матеріалу. Розрахунки приведені в табл. 6.1.
Таблиця 6.1. - Розрахунок вартості сировини і матеріалів
6.2.2. Витрати на оплату праці до складу елемента включається: заробітна платня по окладах і тарифах, надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів в розмірах, передбаченим чинним законодавством; премії і заохочення матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплату відпусток і іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні конкретної теми (науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал і виробничі робітники). Розрахунок витрат на основну заробітну платню по темі приведеної в таблиці. 6.2. Таблиця 6.2 - Розрахунок витрат на основну заробітну платню.
6.2.3 Додаткова заробітна платня Вона включає доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів в розмірах передбачених чинним законодавством; премії і заохочення робітникам, керівникам, фахівцям і іншим службовцям за виробничі результати; і інші витрати на оплату праці, і розраховується за формулою (6.2). Додаткову заробітну платню приймаємо в розмірі 10% від Зосн.
Здоп=Зосн×0,1 (6.2)
Здоп=4080×0,1=408 грн.
1.2.4 До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються: - відрахування на обов’язкове державне пенсійне страхування – 32% от (Здоп+Зосн), яке розраховується за формулою (6.3);
Зпенс=(Здоп+Зосн)×0,32 (6.3)
Зпенс=(4080+408)×0,32=1436,16 грн.
- відрахування на обов’язкове соціальне страхування – 2,5% от (Здоп+Зосн), яке розраховується за формулою (6.4);
Зсоц.стр=(Здоп+Зосн)×0,025 (6.4) Зсоц.стр=(4080+408)×0,025=112,2 грн.
- відрахування на обов’язкове державне соціальне страхування на фонд зайнотості – 2,5% от (Здоп+Зосн), яке розраховується за формулою (6.5);
Зфзп=(Здоп+Зосн)×0,025 (6.5)
Зфзп=(4080+408)×0,025=112,2 грн.
- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства – 1% от (Здоп+Зосн), яке розраховується за формулою (6.6).
Зинд.стр=(Здоп+Зосн)×0,01 (6.6)
Зинд.стр=(4080+408)×0,01=44,88 грн.
6.2.5 Амортизаційні відрахування. Амортизаційні відрахування складають 25 % від вартості спеціального устаткування, і розраховується за формулою (6.7):
(6.7)
грн.
грн. грн.
де - ціна спеціального устаткування; - кількість місяців роботи. В таблиці 6.3 описане устаткування, кількість місяців роботи та їх вартість.
Таблиця 6.3 – устаткування.
6.2.6 Витрати на машинний час розраховуються за формулою (6.8):
(6.8)
(грн.)
де - кількість днів в місяці; - кількість годин роботи на ПК; - вартість Машино-годин, грн.
6.2.7 Накладні витрати. Допоміжні витрати по управлінню підприємством, амортизаційні відрахування по діючих нормах, витрати на охорону праці, опалювання, освітлення, послуги сторонніх організацій, які розраховуються за формулою (6.9). Накладні витрати розраховуються як 25% - 30 %.
(6.9)
Знакл=4080×0,25=1020
За наслідками проведених розрахунків складаємо калькуляцію собівартості, яка приведена в таблиці 6.4.
Таблиця 6.4 – Калькуляція.
Економічна ефективність НДР
Специфічною особливістю проведення економічної ефективності НДР є її прогнозний характер, а також наявність невизначеності в області вживання і об'ємах використовування результатів НДР, в рівні витрат на виробництво, в оцінці впливу характеристик приладів на характеристики складніших систем. Визначення економічної ефективності НДР базується на загальних методах розрахунку порівняльної економічної ефективності нової техніки, представлених в методичних вказівках по техніко-економічному обґрунтовуванню дипломних проектів. Кількісно визначення економічної НДР можливе, якщо є база для порівняння, відома область і об'єм промислового використовування результатів НДР. Проте специфіка розрахунку економічної ефективності НДР полягає в тому, що результати НДР самостійного значення не мають, а дають економічний ефект в народному господарстві тільки будучи опосередкованими через довгий ланцюжок стадій технічного прогресу. Тому економічна ефективність НДР оцінюється по пайовій участі від економічної ефективності нової техніки в цілому згідно ГОСТ 20779-81 по формулі (6.10):
(6.10)
де - частина річного ефекту, що приходиться на i-у організацію або етап; Э - загальний річний економічний ефект від створення і упровадження нової техніки або нового методу робіт; k∆i - коефіцієнт пайової участі i-ї організації або i-го етапу робіт. Коефіцієнт пайової участі розраховується за формулою (6.11). (6.11)
де Сзi - витрати на заробітну платню i-ї організації або i-гo етапу робіт; kзi - коефіцієнт значущості i-гo етапу; m-число організацій або етапів. В діючих методичних положеннях про порядок освіти, розподіли і використовування фондів економічного стимулювання технічного прогресу рекомендується відносити на організації, що виконують науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, від 30 до 50 % економічного ефекту, на технологічні роботи - від 20 до 30 %; на освоєння організації виробництва нової техніки - від 25 до 40 % економічного ефекту. Економічну ефективність деяких пошукових і прикладних НДР розрахувати не вдається. У такому разі приводять якісний опис соціально-економічної ефективності НДР по методиці. Єство цієї методики полягає в тому, що на основі оцінок роботи визначається коефіцієнт науково-технічного ефекту НІОКР:
де ri-ваговий коэфіцієнт i-ї примари науково-технічного ефекту (табл.4); Ki- кількісна оцінка i-ї ознаки науково-технічного ефекту НДР.
(бали)
Коефіцієнти вагомості ознак приведені в табл. 6.5. Таблиця 6.5 – Коефіцієнти вагомості ознак
Кількісна оцінка рівня новизни визначається по табл.6.6; теоретичний рівень одержаних результатів - на основі експертних оцінок з урахуванням даних табл.6.6; можливість реалізації наукових результатів на основі значень балів табл.6.7.
Таблиця 6.6. – Класифікатор ознак наукової новизни
Таблиця 6.7 – Класифікатор ознак теоретичного рівня
Таблиця 7. – Класифікатор ознак часу і масштабів реалізації
Примітка. Бали за часом і масштабом реалізації складаються. Максимальне значення узагальнюючого показника науково-технічного ефекту - 12 балів. По кожній розробці встановлюється ступінь наближення у відсотках набутих значень науково-технічного ефекту до максимально можливого.
Висновок: В ході науково-дослідницької роботи техніко-економічне обґрунтовування сертифікації продукції машинобудування були одержані такі показники: кошторисна вартість = 8021,51 грн, прибуток 3208,21 грн, планована вартість продажу 11230,12 грн. На підставі цих даних можна зробити висновок, що робота по сертифікації продукції машинобудування є економічно вигідною, оскільки одержаний прибуток виявився вище, ніж очікувалося одержати. ВИСНОВКИ
В результаті проведеної роботи можна зробити наступні висновки. Сертифікація, як форма підтвердження відповідності, проведеної незалежною стороною, одержала широке визнання суспільства, ставши дієвим механізмом захисту прав споживачів і невід'ємною частиною системи технічного регулювання. В роботі викладений порядок розробки та впровадження СУЯ, який включає в себе два етапи: підготовчий етап, та етап впровадження, який включає в себе вісім принципів, сформованих у міжнародних стандартах ISO 9000 Розглянуто порядок сертифікації СУЯ відповідно до вимог національного стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 (який ідентичний міжнародному стандарту ISO 9001:2000). Цей порядок включає в себе наступні етапи: - подання та розгляд заявки на сертифікацію СУЯ; - попереднє (заочне) оцінювання СУЯ; - аудит та остаточне оцінювання та прийняття рішень щодо сертифікації СУЯ; - технічний нагляд за сертифікованою СУЯ протягом дії сертифіката; - інформування про результати сертифікації. В роботі розглянут метод статистичного аналізу в управлінні якістю та проведена статистична обробка результатів прямих багаторазових вимірювань з незалежними рівно точними спостереженнями. Таким чином дипломна робота є актуальною, тому що розроблена модель сертифікації СУЯ може бути використана для будування системи управління якості на різних підприємствах України.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 44; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.110.119 (0.048 с.) |