За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами слижбове розслідування не проводиться.

Рішення щодо проведення службового розслідування прийма­ється вищими посадовими особами України, першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою осо­бою), котрий призначив на посаду державного службовця, стосовно якого має проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює державний службовець.

Головна державна служба України (Головдержслужба) може проводити службові розслідування за дорученням вищих посадо­вих осіб України та першого віце-прем'єр-міністра України, а у разі безпосереднього звернення до Головдержслужби державного служ­бовця рішення щодо проведення службового розслідування при­ймається керівником Головдержслужби.

Рішенням щодо проведення службового розслідування визна­чається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслі­дування. Термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Якщо рішення щодо проведення службового розслідування прийнято вищими посадовими особами України, першим віце-прем'єр-міністром України, склад комісії з проведення службового розслідування, мета і дата початку та закінчення службового роз­слідування визначаються керівником державного органу, якому доручено проведення службового розслідування. У цьому випадку воно повинно бути проведене у термін, визначений посадовою осо­бою, яка прийняла рішення про це.

У разі потреби до проведення службового розслідування можуть залучатися вчені, працівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

До участі у проведенні службового розслідування не повинні залучатися посадові особи державного органу, якщо обставини свід­чать про їхню особисту зацікавленість у результатах розслідування.

Службове розслідування проводиться з відстороненням дер­жавного службовця від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з^проведення службового розслідування керівником державного органу, в якому працює службовець.

За державним службовцем на час відсторонення від виконан­ня повноважень за посадою зберігається заробітна плата.

Керівник державного органу (посадова особа), за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов язкові для виконання доручення.                               

Члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту всебічність та об'єктивність висновків службового розслідування й нерозголошення інформації, що стосується цього розслідування.

Членам комісії надається право:

• отримувати від державних службовців та інших праців­ників державного органу, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові по­яснення, консультації спеціалістів з питань службового роз­слідування;

• ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні до­кументи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування;

• отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов'язану зі службовим розслідуванням, від інших юридич­них та фізичних осіб на підставі запиту керівника державного органу (посадової особи), який призначив службове розсліду­вання, або керівника державного органу, якому доручено про­ведення службового розслідування.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право в будь-який момент узяти в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи.

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

• факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у держав­ному органі і перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

• висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з державно­го службовця безпідставні звинувачення або підозру;

• члени комісії мають право викласти  свою думку, про що до акта додається відповідний документ.

Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається в одному примірнику на розгляд керівника державного органу (посадової особи), який призначив службове розслідування.

Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюється державний службовець, стосовно якого проводи­лося розслідування.

На вимогу керівника державного органу (посадової особи), яко­му доручено проведення службового розслідування, голови або членів комісії чи державного службовця, стосовно якого проводилося розслі­дування, акт повинен розглядатися в їх присутності.

За результатами розгляду керівник державного органу (поса­дова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін відповідне рішення, з яким ознайомлюється державний службовець.

За матеріалами службового розслідування державний службо­вець може бути притягнутий до відповідальності згідно із законо­давством.

Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено державним службовцем згідно із законодавством.

Акт службового розслідування з відповідними документами зберігається в державному органі, який проводив розслідування.

Акт службового розслідування складається у двох примірни­ках, один з яких надсилається посадовій особі, яка прийняла рішен­ня про проведення службового розслідування.