Ін’єкційні форми ліків. Вимоги до ін’єкційних форм ліків. Методи стерилізації. Правила виписування в рецептах.

До лікарських форм для ін'єкцій належать стерильні водні й олійні розчини в ампулах (по 1, 2, 3, 5,10, 20 мл), а також стериль­ні порошки у флаконах та ампулах, які перед уведенням розчиня­ють у відповідних розчинниках. Як розчинники використовують: бідистильовану воду, ізотонічний розчин натрію хлориду, 0,5 % розчин новокаїну. До лікарських форм для ін'єкцій висувають такі вимоги: стерильність (відсутність мікроорганізмів), чистота (відсутність механічних домішок), стійкість під час зберігання, апірогенність (не підвищує температуру тіла) і в ряді випадків — ізотонічність (осмотичний тиск препарату дорівнює осмотичному тиску крові).

Контейнери для лікарських засобів для парентерального введен­ня мають бути виготовлені з прозорих матеріалів.

Лікарські форми для парентерального введення можуть бути класифіковані як:

• ін'єкційні лікарські засоби;

• внутрішньовенні інфузійні лікарські засоби;

• концентрати для ін'єкційних або внутрішньовенних лікар­ських засобів;

• порошки для ін'єкційних або внутрішньовенних інфузій- них лікарських засобів;

• імплантати.

Методи стерилізації:

• нагрівання гарячим повітрям у сушильній шафі при темпе­ратурі 180 °С протягом 20-60 хв або 200 °С впродовж 10- 30 хв;

• нагрівання насиченою парою в стерилізаторі при темпера­турі 110-120 °С (101,3-151,9 кПа, або 1-1,5 атм.) протягом 15-20 хв або 110 °С (56,5 кПа-0,5 атм.) впродовж 30-60 хв;

• нагрівання (одноразове) парою в паровому стерилізаторі при температурі 100 °С протягом 30-60 хв;

• тиндалізація — нагрівання у воді при температурі 60-65 °С протягом 1 год впродовж 5 днів поспіль або при температурі 70-80 °С — 3 дні. У проміжках між нагріваннями матеріал слід зберігати при температурі 25-37 °С;

• бактеріальна фільтрація в асептичних умовах крізь мікропо­ристі стерильні фільтри;

• хімічна обробка за допомогою антисептичних речовин (фено­лу, трикрезолу тощо) та консервантів.

Концентрацію офіцинальних розчинів для ін'єкцій в ампулах і флаконах позначають у відсотках та у співвідношенні маси лікарського засобу (мг) до об'єму (мл). Наприклад, концентрацію 2 % розчину лікодаїну позначають як 20 мг/мл.

Алгоритми виписування лікарських форм для ін'єкцій у рецептах	Приклади рецептів
Пропис водного стерильного розчину в ампулах: Rp.: Solutionis, назва л. р. (%) — об'єм ампули    D. t. d. N.... in ampull.        S.	Виписати 20 ампул по 1 мл, що містять 3 % розчин тіаміну броміду. Вводити внутрішньо- м'язово по 1 мл один раз на день.  Rp.: Sol. Thiamini bromidi 3 % — 1 ml    D. t. d. N. 20 in ampull.    S. Вводити внутрішньом'язово по 1 мл один раз на день
Пропис олійного стерильно­го розчину в ампулах: Rp.: Solutionis, назва л. р. oleosae (%) — об'єм ампули    D. t. d. N.... in ampull.    S.	Виписати 10 ампул по 1 мл, що містять 2,5 % олійний розчин прогестерону. Вводити внутрішньом'язово по 1 мл один раз на день  Rp.: Sol. Progesteroni oleosae 2,5 % — 1 ml     D.t. d. N. 10 in ampull.      S. Вводити внутрішньом'язово по 1 мл один раз на день
Пропис стерильного розчину, який виготовляють в аптеці: Rp.: Solutionis, назва л. р. (%) — об'єм   Sterilisetur!   D. S.	Виписати 200 мл стерильного 0,5 % розчину новокаїну, що виготовляють в аптеці. Для процедурного кабінету.  Rp.: Sol. Novocaini 0,5 % — 200 ml    Sterilisetur!        D. S. Для процедурного кабінету
Пропис стерильного порошку у флаконах: Rp.: Назва л. p. —(Р. Д.)    D. t. d. N....     S.	Виписати 30 флаконів, що містять 1 г цефотакси- му. Вводити внутрішньом'язово по 1 г двічі на день, перед уведенням розчинити в 4 мл води для ін'єкцій.  Rp.: Cefotaximi 1,0     D. t. d. N. 30     S. Вводити внутрішньом'язово по 1 г двічі на день, перед уведенням розчинити в 4 мл води для ін'єкцій

Фармакодинаміка. Поняття про фармакологічний ефект і механізм дії лікарських речовин. Види дії ліків на організм — побічна й токсична. Побічні ефекти. Можливість токсичної дії та заходи щодо запобігання її розвитку.

Фармакологічний ефект — це зміни в організмі під дією лікар­ських засобів.

Механізм дії — це спосіб досягнення фармакологічного ефекту. Терапевтичні і токсичні ефекти ліків залежать від їх перетворень в організмі пацієнта. У більшості випадків лікарські речовини взає­модіють зі специфічними компонентами клітин — рецепторами.

Властивості рецепторів:

• відповідальні за вибірковість дії ліків;

• на рівні рецепторів відбувається дія лікарських засобів;

• препарати, що зв'язуються з рецепторами і змінюють їх функ­ції, є агоністами, а ті, що не змінюють функції, — антагоністами.

Види дії лікарських засобів:

• місцева — дія препарату на місце застосування (місцево- анестезуюча);

• резорбтивна — після всмоктування і надходження у велике коло кровообігу, а потім у тканини; залежить від шляху введення і здатності препарату проникати через біологічні бар'єри;

• ефект рефлекторної дії на екстеро- або інтерорецептори про­являється зміною стану виконавчих органів (наприклад, гіркоти — для збудження апетиту; гірчичники — при захворюваннях органів дихання);

• пряма дія — це безпосередній контакт лікарської речовини з тканинами;

• вибіркова — дія препарату тільки на певні рецептори (афінітет речовини до рецептора);

• зворотна дія — неміцна взаємодія «речовина — рецептор» (для більшості препаратів);

• незворотна — міцна взаємодія «речовина — рецептор».