Постановка запитань у процесі читання

• Яке значення має сцена появи духа землі, як характеризує вона Фауста і як впливає на його духовний стан?
• Як дивиться Фауст на практичне життя і науку?
• Чому зближення з народом не може врятувати його від розчарування?

Постановка запитань після прочитання тексту.

• У чому подвійність особистості Фауста? Відокремте в ньому ці його розумові властивості, на основі яких його можна зарахувати до середньовічних метафізиків, від тих, за якими можна віднести до вчених, освічених людей нового часу.
• Як змінюються під впливом скептицизму і критики Фауста його погляди на завдання науки, на характер людських знань і на засіб вивчення природи? Як доповнюється характеристика Фауста у зв’язку з розвитком його кохання до Маргарити?
• Який влив виявляє ця любов на його душевний настрій?
• Під впливом яких міркувань Фауст вирішує віддатись цій людині, не дивлячись на пагубність її для Маргарити?

Постановка запитань узагальнюючого характеру

• Чи змінюються погляди Фауста після зустрічі з Мефістофелем?
• Чи вдасться Фаусту збагнути істину життя?

5. Постановка запитань, пов’язаних з осмисленням раніше вивченого.

• Якими рисами характеризується у „Пролозі на небі" земне життя на відміну від небесного?
• Чим пов’язані вони між собою?
• Яка загальна ідея твору?
• Як відображений у пролозі середньовічний світогляд?

Додаток 6

Коментарій до роману Ясанурі Кавабата
"Тисячі журавлів"

Перед читанням роману "Тисяча журавлів" варто звернути увагу учнів на церемонію чаювання, так досконало відпрацьовану в Японії, що вона сприймається як ритуал поклоніння красі.
У романі Ясанурі Кавабата "Тисяча журавлів" багато уваги приділяється чайному обряду, який стає своєрідним символом твору, носієм головної ідеї.
Чайна церемонія-це засіб прилучення людини до добра, це свого рода ідеал людських стосунків.
Чайний дім – це оберег справедливості, чесності.
Кожний з гостей повинен увійти в чайну кімнату через низькі двері, вклонитися присутнім, тим самим поставити себе в однакове становище з ними. Перед тим, як сісти, вклонитись живописній сувії і квітці втоконамі (ніші, розташованій трохи вище підлоги). У чайному домі панує тиша і спокій. Необхідні для рівноваги стану духа, почуттів і думок.
"Тяцо" – це шлях до чаю.
"Дзен" – давне вчення, мета якого проникнути в цілісність буття.
Автор будує свою естетику при цьому вченні, розглядаючи людину як одне з явищ природи.
Тисяча журавлів для японців – символ щастя і здійснення бажань.

Додаток 7

Воланд і Мефістофель

Так, при вивченні роману М.Булгакова "Майстер і Маргарита" можна дати учням завдання зіставити Воланда з Мефістофелем з твору Гете "Фауст".
Мефістофель і Воланд – дияволи-спокусники. Мефістофель презирає людину, не поважає її результати. Він з’являється, щоб доказати, що Фауст може „стати скотиною із скотин", якщо спокусити його, пообіцяти щось приємне. Він відступить від своїх пошуків. На його думку, Фауст відрізняється від інших людей лише своїми примхами.
Воланд з’являється в Москві, щоб установити: змінилось чи ні людство. Його обурює аскетичне скудоумство людей, для яких немає не тільки Бога, а й диявола.
Гетевський Мефістофель грубуватий, цинічний, він дивиться на життя тверезо, без ідеалізації, реально оцінює речі, дотепний і лукавий. Прагнення руйнувати – його стихія. Але, руйнуючи старе, заперечуючи його, він не будує і нове. Мефістофель – абсолютне втілення заперечування, скепсису.
Воланд, професор чорної магії, виступає в ролі судді. Для цього він проводить жителів Москви через всілякі випробування, які ті, звичайно, не витримують. Він не агресивний, у чомусь навіть по-батьківські поблажливий і щедрий. Сталінська Москва, в якій він повинен був затриматись, щоб у ніч повного місяця дати свій традиційний бал, ніяких почуттів, крім гидливості, в ньому викликати не змогла.
Гете звернувся до образу Мефістофеля, щоб відобразити політику християнської церкви, яка віками прищеплювала людині думку: втихомир свою гордість, не прагни визнати те, що безсиле осягнути твій обмежений розум, лише божественний розум всесильний і всезнаючий, - підкорись йому.
Булгаковський Воланд повинен був показати шлях до пекла, але він побачив, що робота по скороченню душ на землі виконується вправно. Масове оболванювання громадян тут вже зроблене іншим, і Воланду залишається тільки винести вирок, що він і робить. Автор хотів підкреслити, що не диявол страшний йому і його улюбленим героям. Його, можливо, і не існує. Страшний відступ людей від вічних моральних законів.
Мефістофель і Воланд схожі у твердженні, що людина піддається низьким спокусам, не вміє розпоряджатись своїм розумом.