Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Випускна кваліфікаційна робота Стр 1 из 2Следующая ⇒ Випускна кваліфікаційна робота Загальні положення 7.1.1. Виконання випускної кваліфікаційної роботи є складовою підсумкової державної атестації й завершальним етапом навчання студентів в університеті. 7.1.2. Випускні кваліфікаційної роботи виконуються за формами, що відповідають певним рівням вищої професійної освіти: для освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” – у формі випускної кваліфікаційної роботи бакалавра; для освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” – у формі випускної кваліфікаційної роботи спеціаліста; для освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” – у формі випускної роботи магістра. 7.1.3. Випускна кваліфікаційна робота ОКР “бакалавр” – самостійно виконана робота студента, яка свідчить про вміння автора працювати з літературою, узагальнювати й аналізувати фактичний матеріал, використовувати теоретичні знання і практичні навички, отримані під час оволодіння відповідною освітньо-професійною програмою, має елемент наукового дослідження. Випускна кваліфікаційна робота ОКР “спеціаліст” – самостійно виконана дослідна робота студента, яка передбачає авторське бачення проблеми, можливостей її дослідження та розв’язання. Робота свідчить про вміння автора проводити емпіричне дослідження, опрацьовувати та аналізувати отримані результати, формулювати аргументовані висновки. Випускна кваліфікаційна робота “магістр” – самостійно виконана науково-дослідна робота магістра, головною метою і змістом якої є наукові дослідження з новітніх питань теоретичного або прикладного характеру за профілем магістерської програми. 7.1.4. Виконання випускних кваліфікаційних робіт має сприяти: – систематизації, закріпленню і розширенню теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосуванню цих знань для вирішення конкретних завдань; – розвитку навичок здійснення самостійної роботи й оволодіння методикою вирішення проблем і питань, що вирішуються у випускній роботі; – оцінюванню рівня оволодіння певною сукупністю професійних компетенцій, необхідних для майбутньої професійної діяльності. 7.1.5. Випускні кваліфікаційні роботи виконуються усіма випускниками денної, заочної та екстернатної форми навчання. Студенти напряму підготовки “Технологічна освіта” виконують дипломний проект; напрямів підготовки “Музичне мистецтво”, “Хореографія”, “Образотворче мистецтво” − творчу роботу. Студенти напряму підготовки “Соціальна педагогіка”, “Соціальна робота” виконують або дипломний проект, або дипломну роботу. 7.1.6. Випускна кваліфікаційна робота виконується українською мовою, у т.ч. роботи з іноземних мов (крім робіт з мов національних меншин України). Як виняток, розпорядженням проректора з навчальної та науково-педагогічної роботи дозволяється написання випускної кваліфікаційної роботи російською мовою, якщо наукової та методичної літератури з цієї проблематики українською мовою недостатня кількість. Обсяг випускної роботи Група спеціальностей	Кількість сторінок тексту формату А4 Освітньо-кваліфікаційного рівня
бакалавр	спеціаліст	магістр
1. Гуманітарні	40±10	50±10	60±10
2. Природничо-математичні	30±10	40±10	50±10

 

7.5.3. Структура випускної кваліфікаційної роботи.

Випускна робота повинна містити такі структурні частини:

• титульний аркуш,

• зміст,

•  перелік умовних позначень (за необхідністю),

• вступ,

• основну частину,

• висновки,

• список використаних джерел,

• додатки (за необхідністю).

ДОДАТКИ

 

Додаток А …………………………..

 

Додаток Б ………………

 

 

Рис. 7.1. Зразок оформлення змісту випускної роботи

 

7.6.2. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності).

Якщо у випускній кваліфікаційній роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути подано у випускній роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких ліворуч за абеткою наводять, наприклад, скорочення, праворуч – їх детальне розшифрування.

Якщо у випускній кваліфікаційній роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті за першого згадування.

7.6.3. Вступ

Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для опрацювання теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі далі подають загальну характеристику випускної кваліфікаційної роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми

Обґрунтовується актуальність і доцільність роботи.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнямивисловити головне – сутність проблеми або наукового завдання та зазначити вчених, у працях яких започатковано вирішення проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами (для випускних робіт ОКР “магістр”).

Мета і завдання дослідження

Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему випускної кваліфікаційної роботи, яка зазначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів (тільки для випускних робіт ОКР “магістр”)

Подають короткий виклад нових наукових положень, запропонованих магістрантом особисто.

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко йоднозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в дисертації зроблено те й те, а сутності і новизни із написаного виявити неможливо.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і тощо.

Практичне значення одержаних результатів

У випускній кваліфікаційній роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а у випускній кваліфікаційній роботі, що має прикладне значення, – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.

Апробація результатів дослідження

Вказується, на яких наукових конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднено результати досліджень, викладені у випускній кваліфікаційній роботі.

Відповідно до п.7.1.3. даного Положення випускні кваліфікаційні роботи освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаілст” і “магістр” мають різні складові ВСТУПУ (табл.7.2).

Таблиця 7.2.

Складові вступу випускної кваліфікаційної роботи.

Структура вступу	Розділ			ФАКУЛЬТЕТ   ЗАТВЕРДЖУЮ Декан факультету __________  ____________      (підпис)                           (П.І.Б.) 2012 Гончарова Тетяна Миколаївна Тип шрифту	Кегль, пунктів	Берег сторінки, мм				Кількість
лівий	правий	верхній	нижній			рядків	знаків у рядку
Courier New – 1,5 інтервали	14	25	10	20	20	30	60-65
Times New Roman – 1,5 інт.	14	45(40)	10(15)	20	20	30	60-65
Машинописний – 2 міжрядкових інтервали	-	25	10	20	20	30	60-65

 

Шрифт друку повинен бути чітким, барабан принтера – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту випускної роботи повинна бути однаковою.

Вписувати в текст випускної роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання випускної роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини випускної роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин випускної кваліфікаційної роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “ДОДАТКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” друкують великими літерами симетрично до набору.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 – 4 інтервалам.

Кожну структурну частину випускної роботи треба починати з нової сторінки.

7.7.3. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою випускної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок випускної роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини випускної роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини випускної роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: “1. ВСТУП” або “6. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку.

В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пунктможе не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у випускній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках випускної роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри яких більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують увідповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межахрозділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо у випускній роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межахрозділу. Таблиці, що розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “ Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “ Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “ Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “ Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “ Продовження табл.1.2”.

Формули у випускній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: формула (А.1) – перша формула додатка А. Якщо у тексті тільки одна формула чи рівняння, їх нумерують за загальними вимогами, як наведено вище.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші – нумерувати не рекомендується.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.

7.7.4. Ілюстрації

Ілюструють випускну роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

– найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;

– порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

  – експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Основними видами ілюстративного матеріалу у випускній роботі є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

У випускній роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації й оригінали фотознімків.

Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

7.7.5. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця (номер)

 

Назва таблиці

Заголовки граф Підзаголовки граф

Головка
Рядки

Графи (колонки)

                                              Боковик

                            (заголовки рядків)

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом. За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці чи в них обох, а не у прографці, логічний предикат або присудок таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути за можливістю коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка, в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять у об’єднувальні рубрики, загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним. У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи, однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися, неоднорідні – посередині графи, лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дисертації або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, у другому – боковик. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те саме”, а далі – лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, неможна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися таких правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба по­давати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій їх наведено у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті, інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний, нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться всередині групи формул і спрямовано в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації, Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках передбачених правилами пунктуації:

- у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

- цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

7.7.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела.

При написанні наукової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати, які наводяться у випускній роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячено роботу. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, не включений до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в дисертації. Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «у працях [1 – 7]». Коли в тексті випускної роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань. Приклад:

Цитата в тексті “…незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв’язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації” [6, С.16].

Відповідний опис у переліку посилань.

6. Дороніна М. Культура спілкування ділових людей: [навч. Посіб] / М.Дороніна. – К.: КМ Академія, 2008.- 192 с.

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації наприклад, «рис. 1.2». Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «у формулі (2.1)». На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад «… у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад «див. табл. 1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі:

- текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, у якій його подано в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

- цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним
стояв розділовий знак, то він не зберігається;

- кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

- при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

- якщо необхідно виявити ставлення автора роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

- коли автор, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім тире і вказуються ініціали автора дисертації, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є (курсив наш.- М. X.), (підкреслено мною.- М. X.), (розбивка моя.- М. X).

7.7.8. Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв (при цьому враховують відповідність бібліографічного опису вимогам чинного міжнародного стандарту). Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел до наукової роботи:

Книги чотирьох авторів

Основы создания гибких автоматизированных произведений [Текст] / Л.А. Пономаренко, Л.В. Адамович, В.Т. Музычук, А.Е. Гридасов; ред. Б.Б. Тимофеева. – К.: Техника, 1986. – 144 с.

Книги під назвою

Адміністративна реформа в Україні. Проблеми підвищення ролі Міністерства України і Національного банку України як інститутів регулювання економіки [Текст]: наук.-практ. Конф., м. Київ, 17-18 черв. 1998 р. / Держ. Комісія з проведення в Україні адм. Реформи; редкол.: Г. О. П’ятаченко (голова), В. І. Кравченко(заст. Голови) та ін. – К., 1998. – 320 с.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України: Ювілейне видання з нагоди сімдесятип’ятиріччя Інституту літератури / Відп. Ред. Та упоряд. О. В. Мишанич, НАН України. Ін–т літератури ім. Т.Г. Шевченка. – К.: Наук. Думка, 2003.– 587 с.: іл. – Бібліогр. С.582–586.

Замки та фортеці [Текст] = Castles and Fortresses / упоряд., вступ. Ст., комент. Л. В. Прибєги; перед. Сл. М. Жулинського; пер. англ. мовою О. Подшибіткіної; пер. фр. мовою О. Кобушкіної. – К., 2007. – 351 с.: ілюстр. – (Архітектурні перлини України). – текст укр., англ., ред. та перелік ілюстр. рос. і фр. мовами.

Українці у світовій цивілізації [Текст]: довідник / Упоряд. Т.В. Копань. – К.: Пульсари, 2006.

«Воспитательный процесс в высшей школе России», межвузовская науч.-практическая конф. (2001; Новосибирск). Межвузовская научно-практическая конференция «Воспитательный процесс в высшей школе России», 26–27 апр. 2001 г. [Текст]: [посвящ. 50-летию НГАВТ: материалы] / редкол.: А. Б. Борисов [и др.]. – Новосибирск: НГАВТ, 2001. – 157 с.; 21 с. – В надзаг.: Мэрия г. Новосибирска, Новосиб. обл. отд-ние Междунар. Ассоц. По борьбе с наркоманией и наркобизнесом, Новосиб. Гос. Акад. Вод. Трансп.

New Trends in Public Administration and Public Law [Text]: EGPA Yearbook / Ed. By H.V. Hassel; editors: G. Jenei, M. Hogye. – Budapest: EGPA; CPAS, 1996. – III, 449 p.

State Management of Transitional Societies under Globalization [Text]: Proceedings of the International Round Table Sitting / B. Hubskiy, O. Onyschenko, F. Rudych, V. Luhoviy, V. Kniaziev et al.; Foundation for Intellectual Cooperation, The Akademy of State Management under the President of Ukraine. – K.: Ukrainian Propylaeum Publishers, 2001. – 32 p.

Щорічники

Населення України, 1998 рік [Текст]: демографічний щорічник / Держ. Ком. Статистики України, Упр. Статистики населення / Л.М. Стельмах (відп. За вип.). – К.: Б.в., 1999. – 466 с.

Серійні видання

Микола Ільницький [Текст]: біобібліограф. Покаж. / Уклад. Л. Ільницька. – Л.: Львів. Нац. Ун– т ім. І. Франка, 2004. – 253 с. – (Сер.: Укр. Біобібліографія. Нова серія; Чис. 16).

Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності [Текст] / уклад. В. Шевчук… [та ін.].– К.: Геопринт, 2000.– 411 с., табл.– (Сер.: Екологія. Економіка. Сталий розвиток).

 

Ноти

Віночок Соломії Крушельницької [Ноти]: поезії і муз. Твори / Біл. Меморіал. Музей С. Крушельницької; зібр. і упоряд. П. Медведик. – Партитура. – Тернопіль, 1992 (Друк. Вид. –поліграф. комб. «Збруч»). – 128 с.: фотоіл. – Бібліогр.: с. 109-127.

Дисертації

Баштанник В. В. Державне управління в системі владно-партійної взаємодії [Текст]: дис. … канд. наук з держ. упр.: 25.00.01: захищена 15.01.02: затв. 27.09.02 / Баштанник Володимир Володимирович. – К., 2002. – 220 с.

Вишняков И. В. Модели и методы оценки коммерческих банков в условиях неопределенности [Текст]: дис. … канд. экон. наук: 08.00.13: защищена 12.02.02: утв. 24.06.02 / Вишняков Илья Владимирович. – М., 2002. – 234 с. – Библиогр.: с. 220–230. – 04200204433.

Автореферати дисертацій

Кірсенко М. В. Чеські землі в міжнародних відносинах Центральної Європи 1918-1920 років (Політико-дипломатична історія з доби становлення Чехословацької республіки) [Текст]: автореф. Дис… д-ра іст. наук: 07.00.02 / НАН України. – К., 1998. – 36с.

Стандарти

ГОСТ 7. 53–2001. Издания. Международная стандартная нумерация книг [Текст]. – Взамен ГОСТ 7.53–86; введ. 2002–07–01. – Минск: Межгос. Совет по стандартизации, метрологии и сертификации; М.: Изд-во стандартов, cop. 2002. – 3 с. – (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

Або за назвою

Видання. Поліграфічне виконання: терміни та визначення [Текст]: затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України № 58 від 23 лютого 1995 р. / УНДІПП ім. Т. Шевченка; розробники: В.Й. Запоточний, Л.М. Тяллєва, Н.Й. Куновська, Л.М. Лопушинська. – К.: Держстандарт України, 1995. – 23 с., 3 с. (Державний стандарт України.3018-95)

Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст]: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – Вид. Офіц. – Вперше (зі скасуванням ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82); введ. 2007-07-01. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – III, 47 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).

Картографічні видання

Українські Карпати [Карти]: Долина: карта для туристів / Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України. – К., 1998. – 1 к.: ілюстр.

Електронні ресурси

Художественная энциклопедия зарубежного классического искусства [Электронный ресурс]. – Электрон. Текстовые, граф., зв. Дан. И прикладная прогр. (546 Мб). – М.: Большая Рос. Энцикл. [и др.], 1996. – 1 электрон. Опт. Диск (CD-ROM): зв., цв.; 12 с + рук. Пользователя (1 л.) + открытка (1 л.). – (Интерактивный мир). – Систем. Требования: ПК 486 или выше; 8 Мб ОЗУ; Windows 3.1 или Windows 95; SVGA 32768 и более цв.; 640х480; 4х CD-ROM дисковод; 16-бит. Зв. Карта; мышь. – Загл. С экрана. – Диск и сопровод. Материал помещены в контейнер 20х14 см.

Аналітичний опис:

Статті з книги

Сивашко Ю. Формування державної служби в України [Текст] / Ю. Сивашко // Мороз О. Модерна нація: українець у часі і просторі = Moroz O. Modern nation ukrainian in the time and space / упоряд. О.Банах; Львів. Нац. Ун-т ім. І. Франка, Ф-т журналістики. – Л.: Універсум, 2001. – С. 270 – 271.

Рецензія

Бабич Є. «Іван Дзюба – талант і доля» [Текст] / Є. Бабич // Вісник Книжкової палати. – 2006. – № 12. – С. 23-24. – Рец. На кн.: Іван Дзюба – талант і доля: біобібліогр. Нарис / Нац. Парлам. Б-ка України; бібліогр.-уклад. Т. М. Заморіна. – К.: Київ. Правда, 2005. – 118 с.

Або

Іван Дзюба – талант і доля [Текст]: біобібліогр. Нарис / Нац. Парлам. Б-ка України; бібліогр.-уклад. Т. М. Заморіна. – К.: Київ. Правда, 2005. – 118 с.

Рец.: Бабич Є. «Іван Дзюба – талант і доля» / Є. Бабич // Вісник Книжкової палати. – 2006. – № 12. – С. 23-24.

Віддалені ресурси:

УкрМАРК: Національний формат представлення бібліографічних даних [Електронний ресурс]: (Проект) / НБУ ім. Вернадського, НПБ України, Наук. Б-ка ім. М. Максимовича Київ. Нац. Ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. – Електрон. Дан. (13 файлів). – 2002-2003. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/library/ukrmarc.html. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.

Swanson E. Editing ISBD (SR): approach, scope, definitions [Electronic resource] // 68^th IFLA Council and General Conference, August 18-24, 2002: Proceedings. – Mode of access: WWW.URL: www.ifla.org/IV/ifla68/papers/148-162e.pdf. – Last access: 2002. – Title from the screen.

Прокопенко Л. С. Бібліографічна секція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та закладів як осередок дослідження національної бібліографії (1965–2002 рр.) [Електронний ресурс]: Автореф. Дис. … канд. Іст. Наук: 07.00.08/ Київ Нац. Ун–т культури і мистецтв. – Електорон. Дан. (1 файл). – К., 2004. – 18 с. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/ard/2004/04 plsdnb.zip. – Назва з екрана.

Локальні ресурси

Технологии информационного общества и культура [Электронный ресурс]: Междуна-родные конференции и проекты / Центр ПИК. – Электрон. Дан. – М., 2004. – 1 CD-ROM. – Загл. С этикетки диска.

Библиотеки и информационные ресурсы в современном мире науки, культуры, образования и бизнеса [Электронный ресурс]: Материалы междунар. Конф. «Крым–2004», г. Судак, 5–13 июня 2004 г. / 11–я междунар. Конф. «Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества», ГПНТБ России, Ассоциация ЭБНИТ. – Электрон. Дан. – М.: ГПНТБ России, 2004. – 1 электрон. Опт. Диск (СD – ROM). – Загл. С этикетки диска.