Необхідність та сутність фінансів.

Необхідність та сутність фінансів.

Предметом науки про фінанси виступають специфічні фінансові відносини, які виникають між державою з одного боку, підприємствами, організаціями і населення з іншого з приводу розподілу і перерозподілу централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Методологічною основою науки є вчення про товарно-грошові відносини, розширене відтворення, природу і функції держави.

Фінанси розглядають з двох сторін:

1. У вузькому розумінні це грошові відносини і фінансова діяльність, що відображаються у доходах і витратах окремих суб’єктах фінансових відносин.

2. У широкому розумінні це відносини, що складаються у суспільстві в процесі руху вартості створеного у суспільстві ВВП, який в свою чергу відображається у грошових потоках, що виникають між окремими суб’єктами фінансових відносин і пов’язані з формуванням доходів і здійснення видатків.

Передумовами виникнення фінансів були:

- поява грошей і товарно-грошових відносин

- функціонування держави

- дія економічних законів

Фінанси як відносини можна розглядати з таких позицій:

1. Суспільні

2. Економічні

3. Грошові

4. Розподільчі

Фінанси – це система економічних відносин за допомогою яких здійснюється формування і використання централізованих і децентралізованих грошових коштів виконання функцій і завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення.

Суб'єкти і об'єкти фінансових відносин.

Фінанси — сукупність економічних відносин, пов'язаних з обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості валового внутрішнього продукту (ВВП), а в певних умовах і національного багатства.

Об'єктами даних відносин є національне багатство і вироблений ВВП. ВВП, як об'єкт фінансових відносин, характеризує нормальну фінансову ситуацію: суспільство розподіляє і відповідно споживає чи нагромаджує те, що воно створює. За умов, коли об'єктом фінансових відносин виступає національне багатство, для формування доходів використовується те, що створене попередніми поколіннями або дане природою. Суб'єктами фінансових відносин виступають підприємці, робітники і службовці, держава. Права підприємств та робітників і службовців відображають їх незаперечні права власності на вироблений ВВП. У рамках державного сектора економжи такі самі права власності належать державі, яка виступає в даному випадку звичайним підприємцем.

Специфічні ознаки фінансів, їх суспільне призначення.

1. Формування доходів,здійснення видатків.

2. Еквівалентний характер обміну і розподілу і нееквівалентний перерозподілу.

3. Обмінно-розподільчий характер.

4. Рух вартості від одного суб’єкта до іншого.

5. Грошова форма фінансових відносин

Фінансове забезпечення здійснюється у трьох формах:

1. Бюджетне фінансування. Здійснюється на безповоротній основі за рах. держ. і місц. бюджетів.

2. Кредитування. Здійсн. на основі мобілізації і перерозподілу тимчасово вільних в економії грошових коштів.

Принципи кредитування: терміновість, поверненість, забезпеченість.

3. Самофінансування. Засноване на використанні власних ресурсів для забезпечення економічного і соціального розвитку суб’єктів господарювання.

Фінансове регулювання зв’язане з регламентуванням розподільчих процесів на макроекономічному і мікроекономічному рівні. Існують 2 методи: сальдовий і податковий.

 

Бюджетна система У країни.

Бюджетна система - це об'єднання всіх ланок державного бюджету на єдиних принципах. Правові засади бюджетної системи становлять Конституція України, виданий на її основі Закон України "Про бюджетну систему України", інші законодавчі акти. Економічною основою бюджетної системи України виступає народногосподарський комплекс.

Складовими елементами бюджетної системи є її структура, принципи побудови і організація функціонування. Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм. Він ґрунтується на адміністративно-державному устрої України. Бюджет України об'єднує 13,3 тис. самостійних бюджетів.

Сукупність всіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, являє собою зведений (консолідований) Державний бюджет України. Зведений державний бюджет України використовується з метою аналізу і виявлення методів державного регулювання економічного соціального розвитку України.

Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні і сільські бюджети.

Бюджет області об'єднує обласний бюджет, бюджети районів і міст обласного підпорядкування. Бюджет району містить районний бюджет, бюджет міст районного підпорядкування, селищні і сільські бюджети. Селищні і сільські бюджети створюються за рішенням районних, міських Рад народних депутатів при наявності необхідної фінансової бази. Районні та міські Ради народних депутатів визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів. Бюджет міста, який має поділ, об'єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.

Бюджетний устрій України.

Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Він визначається державним устроєм і адміністративно-територіальним поділом України.

Бюджетний устрій ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності та самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Принцип єдності бюджету означає існування єдиного розрахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Єдність бюджетної системи забезпечується єдиними правовою базою, бюджетною класифікацією, формами бюджетної документації, погодженими принципами бюджетного процесу, грошовою системою, соціально-економічною політикою, наданням необхідної статистичної та бюджетної інформації з одного рівня бюджету іншому.

Принцип повноти полягає у відображенні в бюджеті всіх доходів і видатків. Принцип довгостроковості - це формування бюджету на основі реальних показників, науково обґрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання бюджету тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банків.

Принцип гласност і забезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання.

Принцип наочності - це відображення показників бюджетів у взаємозв'язку з загальноекономічними показниками в Україні і за її межами, шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.

Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні, сільські бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямків їх використання відповідно до іншого законодавства.
36. Поняття бюджетного процесу, його основні елементи.

Бюджетний процес – це регламентований законом порядок:

- складання, розгляду та затвердження бюджетів всіх рівнів

- виконання та контроль за складанням бюджетів

- затвердження звітів про виконання бюджетів.

Етапи бюджетного процесу:

1) складання проектів бюджетів

2) розгляд та прийняття закону про державний бюджет України і рішення про місцеві бюджети

3) виконання бюджету

4) складання, розгляд, затвердження звіту про виконання бюджету.

Організація складання:

1) КМУ розробляє проект закону «про Державний Бюджет України»

2) Міністр фінансів відповідає за складання проекту закону «про Державний Бюджет України», визначає організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розробки пропозицій проекту Державного Бюджету України

3) Мін. фінансів на основі прогнозованих макропоказників економічного і соціального розвитку на наступний бюджетний рік визначає загальний рівень доходів та видатків бюджетів для складання пропозицій проекту держбюджету

4) Не пізніше 1 червня у ВРУ відбувається слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. З доповіддю про основні напрями бюджетної політики виступає Прем’єр Міністр або за його дорученням Міністр фінансів України.

Проект основних напрямків бюджетної політики містить пропозиції КМУ, щодо:

1) граничного розміру дефіциту (або профіциту) ДБУ у % до ВВП

2) частки прогнозованого обсягу ВВП, що перерозподіляється через зведений бюджет України (сума всіх бюджетів)

3) пропозиція щодо граничного розміру державного боргу і його структури

4) щодо питомої ваги міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету і вирівнювання між місцевими бюджетами

5) перелік головних розпорядників коштів

6) за результатами парламентських слухань ВРУ приймає постанову про схвалення або взяття до відому основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Для пропозиції проекту ДБУ мін. фін. розробляє і доводить до розпорядників бюджету…

Бюджетний запит – це документ підготовлений розпорядниками бюджетних коштів. Він містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями, щодо обсягу бюджетних коштів необхідних для діяльності розпорядників на наступний бюджетний період.

 

Пенсійний фонд.

Державний Пенсійний фонд України був створений у 1991 році як самостійна фінансово-кредитна система. Кошти цього фонду не входять до Державного бюджету, витрачаються відповідно до цільового призначення і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.

Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове страхування у вигляді нарахувань на фонд оплати праці працівників підприємств (за основною ставкою 32%), відрахування із заробітної плати фізичних осіб, цільові надходження з бюджету, добровільні внески.

Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів:

- виплати пенсій за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, соціальних та інших пенсій, встановлених законодавством України;

- індексація та перерахування пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу;

- реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів та інших категорій населення, які потребують допомоги;

- забезпечення поточної діяльності та утримання органів

управління фонду;

- оплата послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду,-

- зміцнення матеріально-технічної бази фонду, проведення роз'яснювальної роботи серед населення та проведення інших заходівз гідно із завданнями Пенсійного фонду

 

Фінанси громадського руху.

Добровільні громадські формування об'єднують громадян па основі єдності інтересів, уподобань, для спільної організації своїх прав і свобод. Незалежно від назви, яку отримує таке формування (рух, конгрес, фонд, спілка), всі вони поділяються на дві групи: 1) політичні партії; 2) громадські організації.

Політичні партії об'єднують громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництва в їх складі.

Громадські організації створюються для задоволення та захисту соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів громадян

Громадські організації та політичні партії володіють майном і коштами, необхідними для здійснення їхньої статутної діяльності. Майно і кошти можуть бути надані засновниками, учасниками, державою, підприємствами і організаціями. Доходи політичних партій та громадських організацій формуються, головним чином, за рахунок вступних та членських внесків, поступлень від належних їм комерційних структур, від проведення платних заходів, добровільних та спонсорських пожертвувань фізичних та юридичних осіб. Добровільні пожертвування надаються неприбутковим організаціям, доходи яких формуються виключно з добровільних пожертвувань чи з бюджетних асигнувань. Ставиться вимога Цільового використання пожертвувань лише на проведення екологічної, оздоровчої, аматорської, культурної, освітньої, релігійної, наукової та благодійної діяльності.

Видатки громадських формувань пов'язані із необхідністю фінансування затрат по статутній діяльності і її розвитку, оплаті праці штатного управлінського апарату, адміністративно-господарських затрат, проведенню культурно-масових заходів тощо.

Громадські організації та політичні партії — це некомерційні організації і тому вони не сплачують податок на прибуток, користуються пільгами по деяких інших податках і обов'язкових зборах, держава не втручається в діяльність вказаних організацій, яка регламентується виключно їх статутом.

Функції державного кредиту.

Державний кредит виконує дві функції:1-регулюючу;2-фіскальну. Регулююча функція полягає в тому, що держава, вступаючи в кредитні відносини, впливає на стан грошового обігу, рівень ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість. Тобто, держава за допомогою державного кредиту може проводити ту чи іншу фінансову політику. Через фіскальну функцію кредиту здійснюється формування централізованих грошових фондів держави за рахунок рівномірного розподілу оподаткування у часі.

Кредит берется для:1. Финансирования бюджетного дефицита.2. Финансирования капитальных вложений в национализированные и смешанные предприятия.3. Финансирование предприятий местных органов власти.4. Регулирования денежного обращения страны.

Особливосгі фінансів ЗЕД.

Фінанси зовнішньоекономічної діяльності підприємств пред­ставляють собою сукупність економічних відносин щодо форму­вання і використання прибутку і фондів грошових коштів, які ви­никають у процесі розподілу й перерозподілу частини суспільного продукту і національного доходу, отриманого від зовнішньоеко­номічної діяльності.

Об'єктом фінансів зовнішньоекономічної діяльності є економічні відносини, що виникають у процесі формування і використання прибутку і фондів у національній та іноземній валюті. Суб'єктом виступає зарубіжний партнер (іноземна держава, міжнародна орга­нізація, юридична особа тощо).

Фінанси зовнішньоекономічної діяльності включають у себе за­гальнодержавні фінанси, фінанси підприємств, організацій незалежно від форми власності та осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи.

Загальнодержавні фінанси виступають у формі Державного фонду золотовалютних резервів, фінанси підприємств та інших господарсь­ких структур — у формі фондів валютних коштів за поставлену про­дукцію і послуги на експорт.

Для фінансування зовнішньоекономічних операцій на підприєм­стві створюється валютний фонд, який формується після обов'яз­кового продажу валютних коштів за рахунок частини валютної ви­ручки, яка залишилась у розпорядженні підприємства і перерахова­на на поточний валютний рахунок в уповноваженому банку.

Підприємства та організації, які не здійснюють зовнішньоторго­вельні операції, формують валютні фонди за рахунок валютних ре­сурсів, придбаних на внутрішньому валютному ринку.

Кошти валютних фондів можуть використовуватися на прове­дення реконструкції, технічного переозброєння та оновлення вироб­ництва експортної продукції, підвищення її якості й конкуренто­спроможності, на фінансування науково-дослідних робіт, закупівлю нових технологій і ліцензій та інші цілі, що дозволяються чинним законодавством.

 

Фінанси політичних партій.

Громадські організації та політичні партії у своїй власності мають майно і кошти, необхідні для здійснення їх статутної діяльності. Майно і кошти можуть бути наданими засновниками, учасниками, державою, підприємствами і організаціями. Об'єднання громадян мають можливість проводити необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, виступати засновниками підприємств.

Для політичних партій діючим законодавством встановлено деякі обмеження. Так, створені ними установи і організації можуть належати лише до засобів інформації, комерційна діяльність повинна бути пов'язана з продажем суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою, проведенням фестивалів, свят, виставок, свят, виставок, лекцій та ін. Політичним партіям, їх установам заборонено прямо або опосередковано одержувати кошти і майно від:

- іноземних держав та організацій, міжнародних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства;

- державних органів, державних підприємств, установ та організацій, крім випадків, передбачених законами України;

- підприємств, створених на основі змішаної форми власності, якщо участь держави або іноземного учасника в них перевищує 20 відсотків;

- нелегалізованих об'єднань громадян;

- анонімних пожертвувачів.

 

Фінанси політичних партій.

Для пол.. партій існують деякі обмеження:

1) створ. ними установи і організації можуть належати тільки до ЗМІ

2) комерційна діял. має бути пов’язана з продажем пол.. літератури, виробів з власної символіки, проведен. свят

3) пол.. партіям заборонено отримувати кошти і майно: від іноз. держ., міжнародн. організацій. іноз. громадян і осіб без громадянства, державних органів і п-в, п-в створених на осн. змішаної форми власності, в яких частка держ. або іноз. учасника більше, ніж 20%, не легалізованих об’єднань громадян, анонімних пожертвувань.

 

Необхідність та сутність фінансів.

Предметом науки про фінанси виступають специфічні фінансові відносини, які виникають між державою з одного боку, підприємствами, організаціями і населення з іншого з приводу розподілу і перерозподілу централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Методологічною основою науки є вчення про товарно-грошові відносини, розширене відтворення, природу і функції держави.

Фінанси розглядають з двох сторін:

1. У вузькому розумінні це грошові відносини і фінансова діяльність, що відображаються у доходах і витратах окремих суб’єктах фінансових відносин.

2. У широкому розумінні це відносини, що складаються у суспільстві в процесі руху вартості створеного у суспільстві ВВП, який в свою чергу відображається у грошових потоках, що виникають між окремими суб’єктами фінансових відносин і пов’язані з формуванням доходів і здійснення видатків.

Передумовами виникнення фінансів були:

- поява грошей і товарно-грошових відносин

- функціонування держави

- дія економічних законів

Фінанси як відносини можна розглядати з таких позицій:

1. Суспільні

2. Економічні

3. Грошові

4. Розподільчі

Фінанси – це система економічних відносин за допомогою яких здійснюється формування і використання централізованих і децентралізованих грошових коштів виконання функцій і завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення.