Предмет і основні завдання курсу “Регіональна економіка”.

Регіональна економіка як галузь економічної науки вивчає закономірності організації територіальних господарських систем з метою їх вдосконалення, підвищення ефективності господарювання та досягнення соціально-економічного прогресу.

Отже, предметом науки про регіональну економіку є”є вивченняекономічних категорій, закономірностей розвитку, основних принципів та форм організації регіональних економічних відносин, що виникають між суб’єктами господарювання на загальнодержавному, міжрегіональному та регіональному рівнях. Предмет регіональної економіки охоплює багато інших галузей економіки і, навпаки, практично усі інші галузі економіки мають справу з проблемами регіональної економіки.

Малюнок демонструє взаємопроникнення двох наукових сфер – економіки і регіоналістики, а також проникнення регіональної економіки у внутрішні частини обох наукових сфер.

Мал.1. Регіональна економіка в системі наук

Таким чином, предмет регіональної економіки у широкому сенсі є складним та багатогранним. Його основними складовими є:

· Економіка окремого регіону;

· Економічні зв’язки між регіонами;

· Регіональні системи (національна економіка як система взаємодіючих регіонів);

· Розміщення продуктивних сил;

· Регіональні аспекти економічного життя.

   До складу продуктивних сил відносять:

· предмети і засоби праці;

· робочу силу;

· природоресурсний потенціал;

· форми і методи органiзації праці та виробництва;

· науковий і соцiально-культурний потенціал;

· інформацiю. 

Взаємодiя цих ком­понентiв зумовлює певний рівень розвитку регіону.

 

Регіон – (лат. Regio – територія, місцевість) область, район; частина країни, що відрізняється від інших областей сукупністю природних, економіко-географічних і таких що історично склалися особливостей, які часто сполучаються з особливостями національного складу населення. Являє собою єдність природного, матеріального середовища та соціуму.

Синонімом поняття “регіон” є “район”. Раніше термін “район” вживався більш широко, а зараз він укорінився тільки для позначення певних типів регіонів: адміністративний район, внутриміський район, крупний економічний район.

Між регіонами існують істотні відмінності, зумовлені різним природно-ресурс­ним потенціалом, структурою економіки, соціально-економіч­ними умовами розвитку. Завдання державної політики спрямовані на вирівнювання рівнів.

 Економічний район – це географічно цілісна територіальна частина господарського комплексу країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, міцні внутріш­ні економічні зв’язки і нерозривно зв’язана з іншими частинами суспільним територіальним поділом праці. Загальні ознаки: територіальна цілісність, спеціалізоване господарство, його комп­лексність, тісні внутрішньорайонні і міжрайонні економічні зв’язки, особливість економіко-географічного положення.

Наука про регіональну економіку досліджує сучасні тенденції економічного розвитку на рiвнi населеного пункту, адмiнiстративного району, областi, економiчного району та країни в цілому. Проблеми, що вивчає ця наука, виходять на міжрегіональний і глобальний рiвні.

Метою цієї науки є обґрунтування напрямiв оптимізації розміщення продуктивних сил, підвищення економiчної і соціальної ефективності їх функціонування, а також визначення перспектив розвитку. Головна мета досягається на основі таких розробок:

· наукового обгрунтування стратегії і так­тики розвитку;

· встановлення механізму регіональної економічної політики;

· складання прогнозів територiального розвитку;

· опрацювання нових проектів ре­структуризації територіально-виробничих комплексів;

· розробки кон­цепцій проектів, програм, рекомендацій, пропозицій, спрямова­них на досягнення збалансованого стану національної економіки.

  Ринок регіональний – ринок певного товару чи товарної групи, сфера функціонування якого обмежується переважно рамками одного регіону (області, краю, республіки).