Безпека життєдіяльності як категорія

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни Безпека життєдіяльності

з розділу        Основні визначення й вимоги безпеки життєдіяльності

підготовка бакалаврів

галузь знань:

0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура»

0507 «Електротехніка та електромеханіка»

напрям підготовки:

6.070104 «Морський та річковий транспорт»

6.050702 «Електромеханіка»

професійне спрямування:

«Судноводіння»

«Експлуатація суднових енергетичних установок»

спеціалізація:

«Експлуатація електрообладнання і автоматики суден»

курс: перший, другий

форма навчання: денна / заочна

 

м. Херсон 2012 р.

Конспект лекцій дисципліни «Безпека життєдіяльності» з розділу «Безпека та виживання екіпажу в екстремальних умовах» розробив згідно навчального плану і галузевого стандарту вищої освіти бакалавра з напряму підготовки 6.070104 «Морський та річковий транспорт» та 6.050702 «Електромеханіка» д.т.н. професор Селіванов С.Є  та д.т.н. Михайлик В.Д.

 

 

Опорний конспект лекцій розглянутий и ухвалений на засіданні кафедри управління судном та безпеки життєдіяльності на морі, протокол № ___ від «___» ___________ 2012 р.

.

 

Начальник навчально-методичного

відділу                                                   _____________ В.В. Черненко

 

 

Завідувач кафедри управління судном та

безпеки життєдіяльності на морі д.т.н., професор___________ С.Є. Селіванов

 

 

Зміст

 

 

Лекція 1

Безпека життєдіяльності як категорія 4-5

Лекція 2

2. Небезпека. Ризик як оцінка небезпеки 5-8

Лекція 3

Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з оточуючим середовищем та технікою. Раціональні умови життєдіяльності людини 8-11

Лекція 4

4.Вплив діяльності людини на навколишнє середовище 11-12

Лекція 5

5.Природні,технолог енні та соціально-політичні небезпеки 12-15

Лекція 6

Комбіновані небезпеки. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі 15-17

Лекція 7

Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для усунення негативних наслідків 17-19

Лекція 8

Надання першої долікарської допомоги потерпілому 19-21

Лекція9

Організація і управління безпекою життєдіяльності 22-23

 

Рекомендована література. Литература. Список литератури24

 

Лекція 1.

Питання для перевірки знань

1.Безпека людини. Дати визначення.

2.Життєдіяльність. Дати визначення.

3.Безпека життєдіяльності. Дати визначення.

4.Небезпека. Дати визначення.

5.Безпека. Дати визначення.

Лекція 2.

Питання для перевірки знань

1. Ризик. Дати визначення.

2. Збиток. Дати визначення.

3. Методи визначення ризику

     4. Що передбачає системний аналіз життєдіяльності

 

 

Лекція 3.

 Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з оточуючим середовищем та технікою. Раціо нальні умови життєдіяльності людини.

 

План лекції:

Структурно-функціональний стан людини.

Роль нервової системи і органів чуття в забезпеченні життєдіяльності людини.

Психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.

Психічна характеристика особистості.

Дія наркотичних, лікарських та інших речовин на організм людини.

 

Рекомендована література: [5] с. 32-43; 51-84; [6] с. 32-34; [7] с. 35.

 

Основні теоретичні положення

Організм людини є цілісною динамічною системою, в якій усі складові частини диференційовані за структурою, функціями та призначенням. Органи об'єднані у фізіологічні та функціональні системи: терморегуляції, дихання, кровообігу, нервово-м'язову, нервову тощо. Усі системи організму пов'язані із навколишнім середовищем, отримуючи інформацію за допомогою рецепторів та аналізаторів. Зміна параметрів навколишнього середовища - атмосферного тиску, температури, відносної вологості повітря, освітлення, газового складу атмосфери - викликає появу відповідних реакцій компенсаторних систем організму, відбувається перебудова функціонування систем життєдіяльності.

Життєдіяльність людини залежить від зовнішніх та внутрішніх факторів.

Зовнішні фактори - це:

кількість і форма одержаної інформації;

характер взаємовідносин у колективі;

вплив факторів зовнішнього середовища.

Внутрішні фактори - це:

рівень підготовки;

емоційна стійкість;

тренірованість та ін.

Організм реагує на вплив факторів не пасивно, а активно, намагається підтримувати життєдіяльність на постійному рівні. Ця універсальна властивість організму називається гомеостаз.

Гомеостаз - це відносно динамічна постійність складу і властивостей внутрішньої середи та стійкість основних фізіологічних функцій організму.

Здоров'я - це проява динамічної рівноваги людини з оточуючим середовищем. Ця рівновага і цілісність організму забезпечується нервовою системою та її ведучим відділом - корою головного мозку. Остання вельми тонко і точно вловлює зміни зовнішнього середовища, а також внутрішнього стану організму і своєю діяльністю забезпечує пристосування організму до навколишнього середовища та його активний вплив на середовище.

Всі фізіологічні і функціональні системи організму одержують інформацію з нервовий процеc. Нервові імпульси по провідним шляхам потрапляють у кору головного мозку. Між рецепторами і мочковим центром існує двосторонній зв'язок, котрий забезпечує саморегуляцію аналізатора. Особливістю людини є парність основних аналізаторів котра забезпечує їх велику надійність і чутливість.

Аналізатори характеризуються абсолютною диференціальною та оперативною межами чутливості до подразнення. Абсолютна межа мас верхні та нижній рівні. Нижня абсолютна межа чутливості - це мінімальна величина подразника, яка викликає відчуття. Верхня абсолютна межа - максимально допустима величина подразника, яка не викликає головного болю. Диференціальна межа характеризується мінімальною різницею між сигналами, які приймає оператор.

 

Оперативна межа чутливості вказує величину межі різниці, при якій швидкість та точність досягають максимуму.

Sсим ≥ 10….15) S д

Оперативна межа чутливості у 10...15 разів більша, ніж диференціальна. Диференціальна межа характеризує величину, на яку мусить змінитись вже вик тканий подразник, щоб людина помітила, що він дійсно змінився. Диференціальна межа виражається» у відсотках. Для одного й того ж органу він сталий:  

 

 

де І - початкова величина подразника

∆І- приріст, який викликає почуття зміни, згідно з законом Фехнера

Е = KlgS - С

де Е - інтенсивність чутливості.

S - інтенсивність подразника;

К та С – константи.

До основних психологічних властивостей людини, які забезпечують її психологічну надійність і точки зору БЖД належать пам'ять, емоції, сенсомоторні (реакції, увага, мислення, воля, темперамент, почуття обережності тощо) [6].

Використання психічно-активних засобів, включаючи алкоголь, збільшують ризик і травматизм та знижує рівень безпеки діяльності. Вживання легких стимуляторів (чай, кава) діють у боротьбі з сонливістю і може сприяти підвищенню працездатності на короткий період. Вживання ж активних стимуляторів на відповідальних роботах здатне викликані максимальний ефект - погіршується самопочуття, зменшується швидкість реакції. Використання транквілізаторів, які діють заспокійливо та попереджають розвиток неврозів, може знижувати психічну активність, уповільнювати реакцій», викликати апатію та сонливість. Для безпеки праці особливе значення має після алкогольна астенія (похмілля), яка не лише знижує працездатність, а й веде до загальмованості та притуплення відчуття обережності. Тривале вживання алкоголю призводить до алкоголізму, який супроводжується різним ступенем деградації особи.

Питання для перевірки знань

1.Зовнишні та внутрішні фактори життєдіяльності життєдіяльності.Дати визначення

2.Гомеостаз Дати визначення.

3.Таксономія виробничих небезпек. Дати визначення.

Лекція 4.

Питання для перевірки знань

1.Влив людини на біосферу

2.Основни джерела антрогенногозабруднення.

3.Екологічні проблеми перед людством.

4.Чим закінчилась Аральськая катастрофа.?

Лекція 5.

 Природні, техногенні та соціально-політичні небезпеки

 

План лекції:

 

Основні теоретичні положення

Закон "Про цивільну оборону України" (1993 р.) визначає надзвичайну ситуацію (ст. 2) як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, що викликана аварією, катастрофа, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, пожежею, використанням засобів масового враження, яке призвело або може призвести до людських чи матеріальних втрат.

За сутністю та причинами виникнення надзвичайні ситуації поділяють на природні, соціальні та техногенні.

Природні надзвичайні ситуації пов'язані з природними процесами космічного, літосферного, гідросферного, атмосферного, біосферного характеру або кількох процесів одночасно і відбуваються не залежно від участі людини.

Природні небезпеки за характером походження розділяють на абіотичні та біотичні. Абіотичні небезпеки, в свою чергу, поділяють на:

літосферні (землетруси, зсуви, селі, вулкани);

гідросферні (повені, снігові лавини, шторми);

атмосферні (урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки);

космічні (астероїди, сонячне та космічне випромінювання).

Біотичні небезпеки пов'язані з небезпечними рослинами, тваринами, рибами, комахами, грибами, бактеріями, вірусами:

інфекційні захворювання людей;

інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;

ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

Природні джерела небезпеки породжують небезпечні та шкідливі фактори: підвищення та пониження температури, каменепад, слизькі поверхні, іонізуюче та ультрафіолетове випромінювання, токсичні речовини, хвороботворні мікроорганізми.

Техногенні надзвичайні ситуації пов'язані з матеріальною сферою, що створена людиною. Надзвичайні ситуації антропогенного характеру (техногенні) виникають в результаті раптового виходу з ладу машин, механізмів та агрегатів, що супроводжується значними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним чи біологічним зараженням місцевості, які призвели чи можуть призвести до великих матеріальних втрат та враження чи загибелі людей.

Катастрофа - стрибкоподібна зміна властивостей об'єкту - загальний термін для визначення значної природної надзвичайної ситуації та антропогенної аварії.

Аварія - вихід з ладу технічних споруд (гребель, тунелів, будівель, шахт), пожежі, руйнування кораблів, поїздів, отруєння води в системах водопостачання тощо.

За розмірами та завданою шкодою аварії поділяються на: легкі, середні, важкі, особо важкі.

Види аварій та катастроф:

транспортні пожежі вибухи;

руйнування споруд руйнування обладнання;

руйнування з порушенням енерго-, водо-, тепло- та інших систем життєзабезпечення населення та виробництва;

руйнування з викидом радіоактивних речовин;

руйнування з викидом отруйних речовин;

руйнування з викидом небезпечних мікроорганізмів.

Соціальні надзвичайні ситуації відбуваються в суспільстві: військовий стан, злочинність, революції, міжнаціональні конфлікти, поширення людиноненависницьких ідеологій та ін. Соціальні небезпеки можна згрупувати на:

небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем, наслідком чого є бродяжництво, проституція,     п'янство, алкоголізм;

небезпеки, викликані незадовільним матеріальним станом та умовами проживання і супроводжуються страйками, повстаннями, революціями;

вандалізм та тероризм;

конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому, релігійному ґрунті;

злочинність.

Політичні небезпеки можна згрупувати на:

конфлікти на міжнаціональному та міжнародному рівні;

духовне гноблення;

політичний тероризм;

ідеологічні, між партійні, міжконфесійні конфлікти;

збройні конфлікти;

війни.

Напруженість між країнами і націями викликає також мілітарність.

Серед надзвичайних ситуацій особливе місце займають події, пов'язані із застосуванням сучасних засобів ураження, вплив яких на об'єкти та людей дорівнює розмірам стихійних лих чи катастроф або перевищує їх. Надзвичайні ситуації, пов'язані із використанням сучасних засобів ураження можна поділити на такі групи: ядерні вибухи; "Про цивільну оборону", "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань".

За порушення законодавства про охорону праці і порушення екологічних норм накладається дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність.

До категорії основних принципів забезпечення життєдіяльності відносяться:

Безперервне забезпечення фізіологічних процесів організму людини, що залежить від таких факторів: повітря, питна вода, продукти харчування, тепло, світло, предмети споживання (оселя, одяг, взуття та ін.).

Принципи взаємозв'язку і взаємозалежності з навколишнім середовищем:

вибухи хімічних боєприпасів та аварії з ними;

вибухи та аварії із сучасними засобами немасового ураження.

аварії, вибухи бактеріологічної зброї;

Питання для перевірки знань

1.Природні джерела небезпеки. Дати визначення.

2.Техногеннінадзвичайні сітуації. Дати визначення.

     3.Соціальнінадзвичайні сітуації. Дати визначення.

     4.Політичні небезпеки. Дати визначення

Лекція 6.

Питання для перевірки знань

1.Соціально-техногенная небезпека.Дати визначення

2.Природно-соціальная небезпека. Дати визначення

3.Природно-техногенная небезпека. Дати визначення

4.Що необхідно для запобігання та попередження неганої дії небезпечних факторів

Лекція 7.

Питання для перевірки знань

1.Організаційни заходи по захисту населення Дати визначення

2.Заходи,що відносяться до рятувальних робіт. Дати визначення

3.Невідкладні роботи в осередках ураження. Дати визначення

4.Рятувальні роботи в осередках ураження.Дати визначення

 

Лекція 8.

 Надання першої долікарської допомоги потерпілому

План лекції:

Загальні поняття про долікарську допомогу.

Долікарська допомога

а) при ураженні електричним струмом;

б) при різних видах травм;

в) при ушкодженні суглобів і кісток;

г) при утопленні і задушенні.

Рекомендована література: [5] с.237-261; [6] с. 88-90.

Основні теоретичні положення

Перша допомога включає:

Тимчасову зупинку кровотечі на 1,5-2,0 год. за допомогою джгута.

Накладання стерильних пов'язок на рани.

Фіксацію кінцівок при переломах за допомогою шин.

Введення протибольового засобу.

Прийом радіозахисного засобу.

Проведення штучного дихання.

Послідовність надання першої допомоги:

усунути дію на організм ушкоджуючих факторів, які загрожують здоров'ю та життю потерпілого;

звільнити від дії електричного струму, винести з отруєної атмосфери, загасити палаючий одяг;

витягти з води і т.ін., оцінити стан потерпілого;

визначити характер та тяжкість травм, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій його рятувальника;

виконати необхідні дії з рятування потерпілого у порядку терміновості;

відновити проходження дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, мобілізувати ушкоджені частини тіла, накласти пов'язку;

підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття лікаря;

викликати швидку медичну допомогу тел. 03 чи вжити заходів щодо транспортування потерпілого у найближчий лікувальний заклад.

При електричній травмі в першу чергу слід звільнити потерпілого від дії електроструму, а потім надавати допомогу згідно із станом потерпілого. Існує три стани людського організму внаслідок дії електроструму.

І стан - потерпілий при свідомості. Слід забезпечити повний спокій, 2-3 годинне спостереження, виклик лікаря.

І І стан - потерпілий непритомний, але дихає - людину покласти горизонтально, розстебнути комір і пасок, дати нюхати нашатирний спирт, викликати лікаря.

Ш стан - потерпілий не дихає, або дихає з перервами, уривчасто, як вмираючий. Роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.

Нещасні випадки часто супроводжуються утворенням на тілі людини різних ран. Перші заходи при пораненні спрямовані на зупинку кровотечі та захист рани від забруднення. Через небезпеку інфекції рятівник не повинен доторкатися до рани руками, промивати її водою чи ліками, присипати порошками, а повинен обробити шкіру довкола рани розчином йоду, спирту, зеленки і накласти стерильну пов'язку. Артеріальна кровотеча - пряма загроза життю людини. її можна зупинити накладенням тугої пов'язки, притисканням артерії до кістки, накладенням джгута або закутки, згинанням кінцівки в колінному та тазостегновому суглобах.

Опік - це пошкодження тканин, яке виникає під дією високої температури, хімічних речовин, електроструму, сонячних і рентгенівських променів. Вторинні опіки - результат займання одягу та охоплення тіла полум'ям. При термічних опіках накладають стерильну пов'язку, обмотують людину простирадлом, забезпечують тепло, дають теплий чай, солодку каву, обтирають спиртом, одеколоном, горілкою чи змащують ними пов'язки і бинти. При шоку дають пити 20 крапель валер'янки чи краплі Зеленіна, 2-3 чарки вина чи горілки. При хімічних опіках 10-20 хвилин промивають обпечене місце струменем проточної води. При опіку лугом накладають пов'язку з марлі, змочену розчином борної кислоти (1 грам на склянку води). Забороняється відривати пухирі, а також відривати від них одяг, сургуч, каніфоль, бо це може призвести до інфекції та затягнути термін гоєння ран. Заборонено змащувати рани маслом, мазями, засипати порошками.

При обмороженні, яке наступає внаслідок дії низьких температур потрібно негайно зігріти потерпілого, особливо обморожену частину тіла за допомогою теплових ванн при температурі води від 20 до 40°С. Потім уражені місця висушують, закривають стерильною пов'язкою і тепло накривають. Заборонено розтирати уражене тіло льодом; можна вовною, хутром.

Перелом - порушення цільності костей. Відкриті переломи тим небезпечні, що вони можуть інфікувати відламки і розвинути остеомеліт. Заходи долікарської допомоги при переломах костей: фіксація кісток в області перелому, протишокові заходи, транспортування в медпункт. При транспортуванні шину надійно закріплюють, щоб добре зафіксувати область перелому; під шину вкладають вату, тканину; фіксують 2 суглоби вище і нижче перелому. Правильна фіксація - це профілактика шоку. Слід утеплити потерпілого, йому дають випити горілки, вина, гарячого чаю або кави, вводять морфій.

У разі нещасного випадку на воді потрібно витягнути потерпілого з води й очистити ротову порожнину від сторонніх тіл, видалити воду з дихальних шляхів, пригнувши голову потерпілого, - покласти на спину, максимально відкинути його голову назад, підклавши під лопатки згорнутий одяг. Нижню щелепу потерпілого слід висунути уперед і, натискаючи на підборіддя, відкрити йому рот. На відкритий рот покласти хусточку, затиснути потерпілому ніс і, зробивши глибокий вдих, щільно притискаючи свій рот до рота потерпілого, вдихнути весь об'єм повітря в легені потерпілого. Повітря потрібно вдихати до відновлення самостійного дихання. Якщо штучне дихання проведено правильно, то грудна клітка потерпілого повинна піднятися. Для проведення непрямого масажу серця потерпілого слід покласти на тверду поверхню і натискати долонями обох рук, покладених одна на одну на нижню частину грудної клітки. Повторювати це натискання потрібно кожної секунди. Проведення штучного дихання та непрямого масажу серця чергується з 4-5-разовими натисканнями на грудну клітку з одним вдуванням повітря в легені.

Питання для перевірки знань

1.Послідованність надання першої допомоги. Дати визначення

2.Опік Дати визначення

3..Обмороження Дати визначення

4.Перелом Дати визначення

5 У разі нещасного випадку на воді потрібно Дати визначення

Лекція 9.

Питання для перевірки знань

1. Правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності.

2. Принципи і методи забезпечення життєдіяльності.

3. Система державних органів по        управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності населення.

4. Служби охорони громадського порядку.

5. Пропаганда знань з питань створення та дотримання здорових і безпечних умов існування людини.

 

Література:

1. Конституція України.

2. Закон України "Про охорону здоров'я".

3. Закон України "Про охорону праці".

4. Закон "Про цивільну оборону України".

5. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - Львів: За вільну Україну, 1997. - 275 с.

6. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник: 2-ге вид. - Львів: Львів.банк.коледж; К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 186 с.

7. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності: Опорний конспект лекцій. - К.: КДТЕУ, 1999.-208 с.

8. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / СВ. Белов, A.B. Ильницкая, А.Ф. Козьяков и др.; под общ. ред. СВ. Белова. - М: Высш. шк., 1999. - 448 с.

9. Пономарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини: Навч. посібник. - К.: Лібра, 1999. - 272 с.

10.Основи загальної екології: Підручник / Г.О. Білявський, М.М. Падун, Г.О. Фурдуй -К.І. Либідь, 1993.-304 с.

 

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ.

1. Чрезвычайные ситуации и защита от них.

Сост. А.Бондаренко. Москва, 1998 г.

 

2. Чрезвычайные ситуации.

Энергия: экономика, техника, экология, 2000 г. №1, стр. 48-50

1999 г. №2, стр. 52-54

 

3. Причины и последствия стихийных бедствий и катастроф.

Мешков Н. Основы безопасности жизни. 1998 г. №2, стр. 14-23

 

4. Проблемы безопасности при ЧС. 1999 г. № 9 стр. 140-145;

Власов и др.

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни Безпека життєдіяльності

з розділу        Основні визначення й вимоги безпеки життєдіяльності

підготовка бакалаврів

галузь знань:

0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура»

0507 «Електротехніка та електромеханіка»

напрям підготовки:

6.070104 «Морський та річковий транспорт»

6.050702 «Електромеханіка»

професійне спрямування:

«Судноводіння»

«Експлуатація суднових енергетичних установок»

спеціалізація:

«Експлуатація електрообладнання і автоматики суден»

курс: перший, другий

форма навчання: денна / заочна

 

м. Херсон 2012 р.

Конспект лекцій дисципліни «Безпека життєдіяльності» з розділу «Безпека та виживання екіпажу в екстремальних умовах» розробив згідно навчального плану і галузевого стандарту вищої освіти бакалавра з напряму підготовки 6.070104 «Морський та річковий транспорт» та 6.050702 «Електромеханіка» д.т.н. професор Селіванов С.Є  та д.т.н. Михайлик В.Д.

 

 

Опорний конспект лекцій розглянутий и ухвалений на засіданні кафедри управління судном та безпеки життєдіяльності на морі, протокол № ___ від «___» ___________ 2012 р.

.

 

Начальник навчально-методичного

відділу                                                   _____________ В.В. Черненко

 

 

Завідувач кафедри управління судном та

безпеки життєдіяльності на морі д.т.н., професор___________ С.Є. Селіванов

 

 

Зміст

 

 

Лекція 1

Безпека життєдіяльності як категорія 4-5

Лекція 2

2. Небезпека. Ризик як оцінка небезпеки 5-8

Лекція 3

Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з оточуючим середовищем та технікою. Раціональні умови життєдіяльності людини 8-11

Лекція 4

4.Вплив діяльності людини на навколишнє середовище 11-12

Лекція 5

5.Природні,технолог енні та соціально-політичні небезпеки 12-15

Лекція 6

Комбіновані небезпеки. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі 15-17

Лекція 7

Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для усунення негативних наслідків 17-19

Лекція 8

Надання першої долікарської допомоги потерпілому 19-21

Лекція9

Організація і управління безпекою життєдіяльності 22-23

 

Рекомендована література. Литература. Список литератури24

 

Лекція 1.

Безпека життєдіяльності як категорія

План лекції:

Основні етапи розвитку проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності людини.

Мета та основні завдання курсу "Безпека життєдіяльності".

Зв'язок курсу "Безпека життєдіяльності" з навчальними дисциплінами та практикою життєвого досвіду.

Основні положення Концепції національної безпеки України, що стосуються безпеки, життя та здоров'я особи.

Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.

 

Рекомендована література: [1] стат. 43, 49, 50, 66, 68; [5] с. 3-15; [6] с. 3-4; [8] с. 5-7.

 

Основні теоретичні положення

Забезпечення безпеки життєдіяльності людини завжди було одним з найважливіших завдань розвитку цивілізації людства. Умови праці розглядаються в працях Арістотеля (387...322 рр. до н.е.), Гіппократа (400...377 рр. до н.е.). Відомий лікар епохи Відродження Парацельс (1493... 1544 рр.) вивчав небезпеки, які пов'язані з гірництвом. М.В.Ломоносов (1711... 1765 рр.) написав основоположні праці про безпеку в гірництві. В XIX і XX століттях у зв'язку з інтенсивним розвитком промисловості цими проблемами займається багато вчених. В.Л. Кірпічов (1845-1913рр.), О.О. Прес (1857-1930 рр.), Д.П. Нікопольський (1855-1918 рр.), В.О. Левицький (1867-1943 рр.) та інші.

Безпека життєдіяльності (БЖД) - наука про комфортну та безпечну взаємодію людини з середовищем, в якому вона перебуває [1].

Мета вивчення БЖД - озброїти майбутніх фахівців теоретичними знаннями та практичними навичками, необхідними для:

розробки безпечних та нешкідливих умов життєдіяльності людини;

проектування нової техніки та технологічних процесів згідно з сучасними вимогами з екології та безпеки їх експлуатації з урахуванням стійкості функціонування об'єктів та технічних систем;

прогнозування та прийняття адекватних рішень в умовах надзвичайних ситуацій для захисту населення та виробничого персоналу від можливих наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, сучасних засобів знищення, а також під час ліквідації цих наслідків;

забезпечення стабільності функціонування об'єктів народного господарства у випадках надзвичайних ситуацій;

управління процесами життєдіяльності.

Предметом БЖД є закономірності виникнення і зниження збитків при її функціону­ванні. БЖД об'єднала в єдине ціле питання, які вивчались у курсах "Охорона праці", "Цивільна оборона", "Промислова екологія", а також розглядає ряд інших питань, які раніше не вивчались. Вона охоплює досягнення в галузі таких наук, як психологія, ергономіка, соціологія, фізіологія, гігієна, теорія надійності, акустика та ін. Це якісно нова дисципліна, яка вивчає небезпеки, що загрожують людині, закономірності їх виявлення та способи захисту від них.

БЖД суспільства забезпечується державними програмами, котрі включають:

розробку та проведення природоохоронних заходів;

систему профілактики та захисту здоров'я населення;

заходи щодо забезпечення громадського порядку;

систему охоронних заходів;

заходи щодо захисту населення під час загрози або виникнення НС техногенного, природного або воєнного характеру;

підготовку фахівців та інженерних кадрів, котрі знають основи БЖД, вміють проводити в життя заходи щодо захисту людей і навколишнього середовища.

Життєдіяльність - це специфічна форма активності людини, яка охоплює усю різноманітність взаємодії людини з навколишнім середовищем. Безпека розглядається як властивість СЛМС зберігати при функціонуванні такий стан, що виключає з деякою імовірністю виникнення збитків, пов'язаних з небезпечними подіями. Традиційна техніка безпеки, що є складовою частиною елемента безпеки життєдіяльності - охорони праці, - базується на засадах забезпечення абсолютної безпеки. Однак така концепція неадекватна законам техносфери, оскільки, незважаючи на гуманність цього імператива, він не є прийнятним, оскільки забезпечити нульовий ризик неможливо.

Практика дає людині усі підстави для висування аксіоми, що усяка діяльність людини є потенційно небезпечною. Потенційна небезпека ЖД людини існує як явно, так і приховано у вияві її результатів, котрі важко передбачити і котрі можуть спричинитися до травм, загибелі, захворювань, погіршення працездатності, самопочуття та інших небажаних наслідків.

Питання для перевірки знань

1.Безпека людини. Дати визначення.

2.Життєдіяльність. Дати визначення.

3.Безпека життєдіяльності. Дати визначення.

4.Небезпека. Дати визначення.

5.Безпека. Дати визначення.

Лекція 2.