Основний технологічний цикл: технологія туроперейтингу; технологія проектування туру; технологія проектування програми перебування на маршруті 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основний технологічний цикл: технологія туроперейтингу; технологія проектування туру; технологія проектування програми перебування на маршруті



Основний технологічний цикл: технологія туроперейтингу; технологія проектування туру; технологія проектування програми перебування на маршруті

Обслуговуючий технологічний цикл: технологія бронювання туристських пологу; розробка технологічної документації

Допоміжний технологічний цикл.

Визначення поняття туристичний продукт, основні складові.

Туристичний продукт представляє собою сукупність певної кількості та якості товарів і послуг підготовлених в конкретний момент для реалізації споживачем (туристом) і зафіксованих в програмі туру.

Туристичний продукт – це сукупність речових (предметів споживання – туристичних послуг) та неречових (у формі послуг) споживчих вартостей необхідних для задоволення потреб туриста, що виникають у період туристської подорожі (поїздки). Зважаючи на існуючі визначення терміну «туристичний продукт» та враховуючи зміст, який вкладається в реалізований туристичним підприємством продукт праці, можливо дати наступне визначення: туристичний продукт – це сукупність туристичних товарів, туристичних послуг та природних ресурсів, що задовольняють потреби споживачів під час подорожі.

Кожний складовий елемент туристичного продукту (послуги, товари, ресурси) має свою внутрішню структуру, представлену узагальненими групами. (Див рис. 1)

Запропонований розподіл туристичних послуг на основні, додаткові та спеціалізовані, проведений відповідно до комплектації туристичної пропозиції підприємств-посередників (тур операторів та турагентів).

· До основних послуг належать послуги, що надаються підприємствами-виробниками в галузі туризму та містяться в основі кожної туристичної пропозиції – це послуги закладів розміщення, підприємств харчування, транспортних страхових компаній;

· До додаткових послуг належать послуги, що надаються підприємствами-виробниками та підприємствами–посередниками (між виробниками та споживачами) додатково до основних послуг, - це послуги лікування спортивні, побутові, торгівельні та послуги індустрії розваг;

· До спеціалізованих послуг належать послуги, що надаються підприємствами-посередниками в туризмі – це послуги туристичних бюро, турагентств, тур операторів, екскурсійних бюро, бюро подорожей та екскурсій і т.д.

Туристичні товари це продукти праці виробничих сфер діяльності, створені для продажу і призначені для використання переважно туристами або екскурсантами. Специфічний тур.товар – це туристсько-спортивне спорядження й устаткування, сувенірна продукція і т.д. Не специфічний тур.товари – це товари широкого вжитку (автомобіль, косметика, одяг, техніка і т.д.), що користуються туристським попитом по різних причинах. Наприклад покупка туристом одягу в країні, де він подорожує може здійснюватись за наступних причин: значно менше ціна, чим у місці постійного проживання туриста, краща якість одягу, краще асортимент і ін.

Природні умови та антропогенні ресурси – це натуральні умови та ресурси (тобто природне багатство країни: її водо-, енергоресурси, кліматичні умови і т.ін.), а також умови та ресурси, що створені в результаті людської праці (пам’ятники історії, архітектури).

 У сучасні науково-методичній літературі існує також поняття національний туристичний продукт – це сукупність кліматичних, культурних, історико-архітектурних ресурсів певної країни, що використовуються в туристичній діяльності, туристичній та супутній інфраструктурах, а також діяльність її туристичних підприємств, що виражені в створенні, просуванні та реалізації конкретних туристичних продуктів, направлених на залучення туристів з інших країн та світових регіонів. Наявність унікальних природних об’эктів та туристичних ресурсів підвищує конкурентно-спроможність національного туристського продукту на світовому ринку.

рис.1 Склад туристського продукту

 

 

 


За формою побудови туру

1. Інклюзиви-тури (inclusive tour) –  складаються з різних видів туристських послуг (див. вище), що реалізуються фірмами у виді повного комплексу (пакета) послуг або окремо за роздрібною ціною. У даному випадку вартість тура складається з вартості послуг, що входять у нього і можуть додаватися до пакета при його формуванні або вилучатися з нього з огляду на побажання клієнта (туриста). Переважною формою подорожі є груповий туризм.

2. Пэкидж-тур (packedge tuor) – це пакет послуг, що включає не менш двох компонентів: перевезення і розміщення, а також інші послуги не зв'язані з першими двома. Тур продається як єдиний нероздільний пакет за меншою ціною, чим та яку ці послуги мають по окремості, завдяки знижкам, що застосовуються при оптовому продажі.

Схема 4.

Технологія бронювання туру.

Страхові внески

Страхові внески

Страхові внески-премії, що платяться застрахованими при оформленні страхового полісу, установлюються з розрахунку за день перебування в подорожі, за визначений період або як єдина сума і виплачуються одноразово. Їхній розмір залежить від розміру страхової суми, що у свою чергу залежить від території подорожі, терміну поїздки, кількості осіб у групі, віку туристів і мети подорожі або встановлюється урядом держави, куди направляється турист. Так, наприклад, часто страхові фірми збільшують тарифи для осіб віком більш 60 років, відмовляються від страхування грудних дітей і людей похилого століття (після 75 років), вводять групові тарифи, які є нижчими індивідуальних, практикують надбавки до тарифів або окремий вид страховки для людей, що їдуть у подорож з метою заняття небезпечними видами спорту – кінний, гірськолижний, дельтапланеризм, спелеологія і т.п.. Термін дії страховки може бути фіксованим на час перебування в подорожі в цілому або тільки на території країни перебування, надаватися з визначеним “коридором” – наприклад, до одного року.

Необхідно чітко знати й інформувати туристів про те, що вважається страховим випадком,  про витрати які сплачує страхова компанія. При медичному страхуванні страховим випадком вважається раптове захворювання застрахованого, що являє загрозу його життя і вимагає термінового втручання. При медичному страхуванні страховик покриває витрати:

· Зв'язані з лікуванням у стаціонарі, проведенням діагностичних досліджень, операцій, лікувальних процедур, включаючи оплату медикаментів і утримання в стаціонарі:

· Пов’язанні з амбулаторним лікуванням;

· Зв'язані з послугами швидкої, транспортуванням застрахованого до лікарні;

· Зв'язані з медичною евакуацією до місця проживання, включаючи витрати на супровідну особу (якщо такий супровід приписаний лікарем)

· Зв'язані з невідкладною стоматологічною і невідкладною родовою допомогою;

· Зв'язані з репатріацією тіла померлою і ритуальними послугами.

Страховик не покриває витрат, що пов’язанні:

o с лікуванням хронічних захворювань (крім випадків, якщо є безпосередня загроза життю);

o с лікуванням захворювань, що виникли до укладання договору страхування;

o с лікуванням онкологічних, нервових, психічних, венеричних захворювань і Сніда;

o с пластичною хірургією і протезуванням;

o с послугами нетрадиційної медицини;

o с наданням медичних послуг, що не були запропоновані лікарем;   

o с послугами медичної установи, що не має відповідної ліцензії;

o с фізіотерапією і курортним лікуванням;

o с наданням підвищеного комфорту в палаті;                                       

o с лікуванням після повернення на батьківщину або таким, що може бути відкладене до повернення.

Під нещасним випадком розуміють раптова подія, що відбулося незалежно від волі застрахованого і привела до розладу його здоров'я травмування, інвалідності або смерті.                                                          

При страхуванні від нещасного випадку, якщо він привів до травмування інвалідності або смерті застрахованого, виплачується визначений відсоток страхової суми, у залежності від  страхових випадків (до 100% у випадку смерті).

Страховка може бути анульована у випадку, якщо застрахований:

Ø здійснив протиправні дії, у наслідку яких одержав травми або зашкодив здоров'я;

Ø взяв участь у військових діях, змовах, маніфестації і т.п., у результаті чого був травмований;

Ø здійснив самогубство або навмисне наніс собі травму;

Ø одержав ушкодження здоров'я, знаходячись у стані алкогольного наркотичного або токсичного сп'яніння;

Ø піддавав себе невиправданому ризикові (крім випадків, якщо це зв'язано з необхідністю врятувати життя іншій особі).

 

При страхуванні цивільної відповідальності власника (водія) автотранспорту покриваються витрати на:

- ремонт автотранспортного засобу потерпілої особи;

- відновлення здоров'я водія;

- правовий захист застрахованого при з'ясуванні причин шляхово-транспортної пригоди.

 

Документом, що засвідчує факт страхування, є страховий поліс. Страховий поліс є бланком суворої звітності. Форма поліса і правила його оформлення в різних страхових компаніях мають відмінності і залежать від правил страхування, що діють у визначеній компанії.

При укладанні договору між туристичними фірмами-партнерами страхування туристів може брати на себе приймаюча сторона, що і забезпечує страхування медичної допомоги. Але найчастіше страховиком виступає фірма, що направляє туристів. У такому випадку при настанні страхового випадку застрахований повинний негайно звернутися в спеціалізовану сервісну службу, найменування, адресу і телефон якої вказуються в полісі, повідомити номер свого страхового поліса, своє ім'я, місцезнаходження і дати докладний опис обставин випадку і характеру необхідної допомоги.

При лікуванні в стаціонарі оплата медичних послуг здійснюється сервісними асистанськими службами за кордоном за дорученням страховика (сервісне обслуговування). Так, багато українських страхових компаній користуються послугами асистанськой мережі "CORIS". Вона створенна в 1987 і є приватною незалежною міжнародною організацією. До мережі "CORIS-International” входять 46 компаній, що спеціалізуються в різних областях сфери послуг і фінансів. З 1994р. у м. Києві працює офіс "Coris-Ukraine".

Вінших випадках оплата може здійснюватися закордонним представником страховика, але найчастіше оплату здійснює сам застрахований з наступним відшкодуванням (компенсацією) цих витрат страховиком після повернення застрахованого в Україну (компенсаційне обслуговування). У такому випадку страхові виплати здійснюються на підставі документів, що підтверджують настання страхового випадку і видаються правоохоронними, медичними установами або іншими компетентними установами. Для відшкодування збитків застрахований у встановлений термін надає письмова заява, де описує обставини події. До заяви надаються: страховий поліс (або його ксерокопія); оригінал довідки медичної установи, де зазначений діагноз захворювання і термін лікування; рецепти лікаря і документи що підтверджують оплату медикаментів і лікування; документи дорожньої автоінспекції або поліцейських служб про обставини ДТП і т.п..

Страховик має право вимагати повторного медичного обстеження застрахованого, перевірки вірогідності інформації і т.п.. У випадку виявлення порушень він може цілком або частково відмовити від виплат страхового відшкодування.

При виборі страховика туристична фірма повинна звертати увагу на наявність у нього ліцензії, досвід і стаж роботи на страховому ринку, наявність серйозних (авторитетних) перестрахувальників, асистанських служб і партнерів за кордоном і, звичайно, - на умови страхування і співробітництва, що їм пропонуються.

 

 

Основний технологічний цикл: технологія туроперейтингу; технологія проектування туру; технологія проектування програми перебування на маршруті



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 36; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.107.191 (0.018 с.)