М іністерство освіти і науки, молоді та спорту України 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

М іністерство освіти і науки, молоді та спорту України



М іністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Б ердянський державний педагогічний університет

Ф акультет освітніх інженерно-педагогічних технологій

 

                           "ЗАТВЕРДЖУЮ"

Перший проректор БДПУ

Федорік В. М.__________

"_____"__________ 2012 р.

 

 

ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

для студентів

підготовки «бакалавр»

Галузь знань: 0101 «Педагогічна освіта»

Напрям підготовки: 6.010104 Професійна освіта. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні (Комп’ютерні технології)

 

2012 рік


Програму укладено відповідно до «Методичних рекомендацій по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів України» (Лист Міністерства освіти України № 31- 5/97 від 14.02.98), нормативних документів (Закону України «Про вищу освіту», галузевих стандартів: освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми), Положення про проведення педагогічної практики студентів Бердянського державного педагогічного університету).

Програму з педагогічної практики уклала доцент кафедри комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні Кравченко Наталія Володимирівна.

Програму обговорено на засіданні кафедри комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні (протокол №   2 від «27» серпня  20 12 року

 

Рецензенти:

· Сосницький О.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні

· Смоліна І.С., кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні

 

 

Завідувач кафедри комп’ютерних

технологій в управлінні та навчанні _________________ В.Г. Хоменко

 

 

Схвалено:

Вченою радою факультету

освітніх інженерно-педагогічних технологій

Голова вченої ради факультету

освітніх інженерно-педагогічних технологій ___________В.Г. Хоменко


ВСТУП

Одним з першочергових завдань системи вищої освіти в Україні є формування особистості майбутнього вчителя, який має бути озброєним сучасними науковими знаннями, що складають основу його професійної діяльності, та володіти комплексом необхідних фахових знань. У цілеспрямованому формуванні педагогічної техніки та майстерності виняткова роль належить педагогічній практиці студентів університету, яка є сполучною ланкою між теоретичним навчанням студентів та їх самостійною роботою в навчальних закладах, і передбачає комплексне взаємопов’язане поглиблення і закріплення знань, здобутих при вивченні профільних дисциплін протягом всього терміну навчання. Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Педагогічна практика студентів IV курсу проводиться у 8 семестрі навчання і триває 4 тижні. За цей час студент-практикант повинен опанувати всі тонкощі організації навчального, виховного та методичного процесу освітнього закладу.

Базами проходження педагогічної практики студентів-бакалаврів є навчальні заклади І-ІІІ рівнів акредитації, де викладаються відповідні дисципліни напряму підготовки, і здійснюється підготовка фахівців за програмою молодшого спеціаліста та бакалавра.

Керівниками педагогічної практики студентів призначаються досвідченні викладачі фахової кафедри, викладачі-предметники навчальних закладів, які мають достатній досвід педагогічної роботи та досконало володіють методикою викладання дисциплін комп’ютерного спрямування.


ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Педагогічна практика є найважливішим компонентом і складовою частиною навчального процесу студентів-бакалаврів. Даний вид практики виконує функції загальнопрофесійної підготовки студентів до викладацької діяльності в навчальних закладах. Вона виступає сполучним етапом між теоретичним навчанням студента і його майбутньою педагогічною діяльністю, дає можливість перевірити свою професійну компетенцію.

Основна мета педагогічної практики – поглиблення і закріплення теоретичних знань з метою всебічного застосування їх в процесі педагогічної діяльності, підготовка студентів до цілісного виконання функцій викладача-предметника дисциплін комп’ютерного спрямування, проведення системи навчально-виховної роботи з учнями в освітніх установах різних типів.

Завданнями практики також є:

- формувати вміння готувати й проводити уроки різних типів за різною структурою, застосовувати різноманітні технології навчання з метою розвитку в учнів навичок самостійного здобування знань, формування пізнавальних потреб та інтересів учнів;

- розвивати уміння і навички планування навчальних занять відповідно до навчальних планів і проектування тематичних блоків уроків, адаптувати їх до різних рівнів підготовки та віку учнів;

- розвивати пізнавальний інтерес учнів і різні види мотивацій до предметів, що вивчаються;

-  дидактично перетворювати і узагальнювати результати сучасних наукових досліджень з метою їх використання в навчальному процесі;

- проектувати, реалізовувати, оцінювати та коригувати навчальний процес в рамках навчального плану спеціальності;

- освоєння педагогічних технологій, що передбачають самостійний інформаційний пошук, творчу інтерпретацію і корекцію дидактичного матеріалу, стимулювання професійно-особистісного самовизначення;

- формування готовності до педагогічних досліджень;

- створення діалогічного комунікативного простору в ході практики на рівні її організації, міжособистісної взаємодії всіх суб’єктів навчально-виховного процесу.

У процесі проходження педагогічної практики студент-практикант має право:

- обирати базу практики за власним бажанням;

- звертатись з усіх питань, пов’язаних з проходженням практики до керівників практики, вчителя, методиста, адміністрації школи;

- користуватися шкільною бібліотекою, навчальними кабінетами, навчально-методичними посібниками;

- вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі, організації практики, брати участь у конференціях;

- отримувати пояснення про попередню оцінку за педагогічну практику від методистів бази практики та університету;

- звертатися щодо сперечливих питань до керівника практики та декана факультету.

Під час педагогічної практики студент-практикант зобов’язаний:

- проводити свою діяльність згідно з вимогами навчального закладу, правилами внутрішнього розпорядку, виконувати розпорядження адміністрації, планувати роботу учнів;

- виконувати всі види робіт, передбачених програмою педагогічної практики, ретельно готуватись до кожного уроку й позакласної роботи;

- вести щоденник педагогічної практики, фіксуючи в ньому психолого-педагогічні спостереження, проведені на уроках, під час позакласних заходів, в ході індивідуальної роботи з учнями;

- бути для учнів взірцем інтелекту, професіоналізму, працелюбності, організованості, дисциплінованості, ввічливості, охайності.

Упродовж педагогічної практики студент працює в школі не менше п’яти днів на протягом шести годин.

Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин і отримав незадовільну оцінку, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених університетом. Студенту, який в останнє отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з університету.

Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин (хвороба, перебування на стажуванні за кордоном), вона переноситься на період проходження практики без відриву від занять в університеті.

Студент, який має академічну заборгованість з інших дисциплін за попередній семестр, до проходження практики допускається, академзаборгованість ліквідує у вільний від навчального навантаження у школі час.

Під час педагогічної практики староста групи студентів-практикантів зобов’язаний:

- вести журнал обліку відвідування студентами навчального закладу, проведення навчальної й виховної роботи;

- сповіщати студентів про консультації, інші заходи, про зміни в розкладі;

- виконувати доручення керівників практики.

 

Права керівників педагогічної практики визначаються статутом університету і навчального закладу, а також змістом до методичних рекомендацій.

Факультетський керівник педагогічної практики:

- визначає кращі навчальні заклади для проведення практики;

- розподіляє студентів по групах, закріплює їх за базами практики;

- визначає разом з завідуючими кафедр викладачів кафедр для керівництва практикою;

- готує відповідну документацію й забезпечує нею студентів-практикантів, керівників практики;

- організовує проведення настановчих і підсумкових конференцій за участю керівників практики, працівників навчальних закладів;

- контролює роботу керівників педпрактики;

- підбиває підсумки педагогічної практики.

Груповий керівник практики:

- спільно з керівником навчального закладу (школи) розподіляє студентів по класах, разом з вчителем визначає теми уроків, позакласних заходів;

- спільно з викладачами від навчального закладу допомагає кожному студенту скласти індивідуальний план роботи на весь період практики, визначити обсяг і зміст навчальних, позакласних заходів, зміст роботи з класного керівництва, затверджує цей план;

- забезпечує проведення студентами уроків і позакласних заходів, консультує їх при підготовці до уроків і позакласних занять з предмету, відвідує уроки і позакласні заходи, аналізує і оцінює їх проведення, контролю виконання індивідуальних планів роботи студентів;

- збирає і аналізує документацію, здану студентами, складає звіт за підсумками практики і здає його факультетському керівникові педпрактики;

- бере участь у настановчих і підсумкових конференціях з педагогічної практики, а також у нарадах, які проводяться профільною кафедрою;

- бере участь у проведенні заліку з практики, спільно з викладачами профільної кафедри виставляє загальну оцінку.

Керівник практики від навчального закладу:

- проводить інструктаж практикантів з питань охорони праці та техніки безпеки;

- знайомить прикріплених до нього студентів з планом своєї навчально-виховної роботи, проводить відкриті уроки й позакласні заняття для практикантів та організовує їх обговорення,

- разом з груповим керівником педпрактики планує й розподіляє між студентами теми уроків й позакласних занять з предмета,

- консультує студентів і допомагає їм готуватися до уроків, складати конспект уроків і плани виховної роботи, затверджує ш конспекти й плани, аналізує і оцінює кожен урок або виховний захід, проведений студентом,

- допомагає студенту-практиканту в підготовці до уроку, перевіряє план-конспект уроку, готовність студента до проведення уроку, дозволяє провести урок;

- контролює проходження студентами практики;

- контролює виконання студентами програми практики, підписує звіти студентів;

- дає студенту характеристику і оцінює проведену ним навчально-виховну роботу;

- бере участь у педагогічній раді школи, де обговорюються підсумки педагогічної практики студентів, і, по можливості, підсумкової конференції в університеті.

СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Студенти заочної форми навчання, залежно від характеру практичної роботи, яку вони виконують, і наявності в них професійного досвіду, поділяються на три групи:

а) до першої групи належать студенти, які працюють за обраним фахом не менше трьох років або мають відповідний досвід практичної роботи. Вони звільняються від проходження фахових практик. Документами, які свідчать про відповідність займаній посаді за фахом студентом-заочником є: витяг із трудової книжки, довідка з місця роботи та характеристика, засвідчені керівником закладу. Таким студентам практика зараховується автоматично;

б) до другої групи належать студенти, які працюють за фахом, що не відповідає спеціальності (профілю факультету). Такі студенти проходять практику за відповідною програмою. Практика проводиться за місцем проживання чи роботи;

в) студенти, які не працюють за обраним фахом, проходять практику з відривом від виробництва у період, визначений навчальним планом, за місцем проживання.

Керівництво практикою студентів заочної форми навчання здійснюють факультетський керівник, методисти зі спеціальності.

Студенти заочної форми навчання після закінчення практики представляють факультетському керівнику таку документацію:

- звіт про проведену роботу, затверджений печаткою бази практики;

- пакет матеріалів відповідно до завдань практики;

- характеристику студента-практиканта, затверджену печаткою бази практики.

Характеристика на студента-практиканта від керівництва бази практики має містити відгук та коротку характеристику рівня підготовки і відношення практиканта до роботи. Також має бути висвітлена науково-методична підготовка, психолого-педагогічна підготовка та професійно-значущі особистісні якості студента-практиканта за час проходження педагогічної практики. Зміст характеристики завершується загальними висновками та рекомендованою оцінкою (за національною шкалою) від керівництва бази практики.

Характеристика реєструється, як вихідний документ на базі практики з номером і терміном видачі та містить підписи керівників бази практики разом з «мокрою» печаткою. Підписи керівників бази практики обов’язково повинні бути розшифровані (посада і ПІБ особи, що підписувала характеристику).

 

 

Форми і методи контролю

Поточний контроль здійснюється методистами протягом проходження студентами педагогічної практики шляхом аналізу та оцінки їх систематичної роботи на базах практики, залікових навчальних занять, виховних заходів одразу після їх проведення. Підсумковий контроль здійснюється у кінці проходження педпрактики шляхом оцінювання цілісної систематичної педагогічної діяльності студентів протягом конкретного періоду. При виставленні диференційованої оцінки студенту враховується рівень теоретичної підготовки майбутнього викладача, якість виконання завдань практики, рівень оволодіння педагогічними вміннями і навичками, ставлення до студентів, колег, акуратність, дисциплінованість студента, якість оформлення документації та час її подання.

 

Критерії оцінювання

Результати практики оцінюються за 100-бальною шкалою. Підсумкова оцінка формується в такий спосіб: підсумкова оцінка визначається, виходячи з кількості набраних балів і їхніх ваг, що наведені у таблиці.

Вид діяльності

Максимальна кількість балів складових Максимальна кількість балів

Шкала оцінювання

За шкалою ЕСТS

За національною шкалою

Кількість балів

прописом цифрою
А Відмінно 5 90-100
В-С Добре 4 65-89
Д-Е Задовільно 3 50-64
Незадовільно 2 1-49

Критерії оцінки діяльності студентів під час педпрактики

90-100 балів («відмінно») ставиться в тому випадку, коли: навчально-виховна робота здійснена студентом на високому рівні (допускається не більше 10% оцінок «добре» за проведені уроки та виховні заходи, за умови відмінної характеристики особистості студента-практиканта вчителем-предметником, класним керівником та методистом); студент проявив себе як організований, сумлінний, творчий під час виконання різних видів роботи в школі, знає і вміє застосувати у навчально-виховному процесі сучасні педагогічні технології і нові інформаційні засоби навчання, користується повагу та авторитетом серед учнів, батьків і педагогічного колективу школи, методистів, керівників педпрактики; здав у визначений термін правильно оформлену документацію; виконав і захистив на високому науково-методичному рівні індивідуальне дослідження.

65-89 балів («добре») ставиться в тому випадку, коли: навчально-виховна робота проведена студентом на достатньому рівні (допускається не більше 10% оцінок «задовільно» за проведені уроки і виховні заходи, за умови доброї характеристики особистості студента-практиканта вчителем-предметником, класним керівником та методистом); студент допустив деякі методичні помилки у навчально-виховному процесі, але зміг самостійно їх виправити або пояснити їх причину під час аналізу уроку чи виховного заходу; у ході педпрактики студент-практикант не допускав недисциплінованості, байдужості, шаблонності на всіх ділянках роботи; про його педагогічну діяльність добре відізвалися учні, батьки, педагогічний колектив школи, методисти і класний керівник; здав у визначений термін правильно оформлену документацію; виконав і захистив на високому науково-педагогічному рівні індивідуальне дослідження.

50-64 балів («задовільно») ставиться в тому випадку, коли: навчально-виховна робота проведена на задовільному рівні (не допускається підсумкове оцінювання за проведені уроки та виховні заходи оцінкою «незадовільно»); студент проявив себе як організований, дисциплінований, але недостатньо самостійний та ініціативний; загальна характеристика діяльності студента-практиканта в школі з боку учнів, батьків, учителя-предметника, класного керівника, керівників педпрактики – «задовільна»; із невеликим запізненням

здав документацію; виконав на задовільному науково-методичному рівні індивідуальне наукове дослідження.

1-49 балів («незадовільно»). Відсутня систематичність у роботі студента. Виконав на низькому професійно-педагогічному рівні навчальну, виховну, методичну роботу, передбачену програмою з педпрактики. Допускав помилки, пов’язані зі знанням навчального предмета, методикою проведення уроків та позаурочної роботи з класом. Виконував дії у навчально-виховному процесі без достатнього теоретичного усвідомлення, копіюючи вчителя (методиста, студентів). Не здав документації або здав її з великим запізненням, допустивши при цьому значні помилки в її оформленні.


Додатки

Додаток 1

Додаток 2

Педагогічна практика

студента _________ курсу _______ групи

________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

Термін проходження

педагогічної практики: з «___» ______________ 20__ р.

                                    по «___» ______________ 20__ р.

 

Місце проходження педагогічної практики:

 

__________________________________

__________________________________

          (повна назва навчального закладу)

 

 

Результативна оцінка:   _______________________________________

 

Керівник практики

за місцем проходження:

  ___________________ /ПІБ керівника/                                 (підпис)             

Провідний методист

__________________ /ПІБ методиста/                                 (підпис)                               

Керівник практики

від кафедри:

  ___________________ /ПІБ керівника/                                  (підпис)               

Студент-практикант

___________________ /ПІБ студента/                                    (підпис)                             

Додаток 3

Додаток 4

 

Додаток 5

Навчальний заклад –

Клас (група) –

Класний керівник (П.І.Б.)–

Викладач з __________________

Викладач з ____________________

РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ

РОЗКЛАД ДЗВІНКІВ


СПИСОК УЧНІВ ГРУПИ

1....

2....

3....

4....

5....

6....

7....

8....

9....

......


№ п/п

Тема уроку

Дата

Відмітка про виконання  

I. Навчальна робота

 

  № п/п

Тема уроку

Дата

Відмітка про виконання     № п/п Тема виховного заходу

Дата

Відмітка про виконання

  II. Виховна робота     № п/п Тема виховного заходу

Дата

Відмітка про виконання

               
№ п/п Зміст роботи Дата Відмітка про виконання
1.   2.     3.     4.   5.     6.     7.   8.     9. III. Методична робота   Вивчення навчальних програм.   Ознайомлення з методичним забезпеченням кабінету ______________________________     Вивчення норм оцінювання досягнень учнів.   Відвідування занять викладачів з напряму підготовки.   Підготовка і проведення занять самостійно. Виготовлення дидактичного матеріалу (картки, тести, наочність).   Індивідуальна робота з учнями.   Перевірка учнівських конспектів.     Вивчення літератури (навчальної, методичної, наукової).      
№ п/п Зміст роботи Дата Відмітка про виконання
       

Додаток 6

Самоаналіз уроку

1. Місце уроку в темі, розділі курсу (встановлюється характер зв’язку уроку з попередніми і наступними уроками; виявляється, як реалізується принцип наступності та перспективності).

2. Чи відповідає задум уроку реальній навчально-педагогічній ситуації. Характеристика триєдиної мети уроку (реалізація принципу єдності навчання, виховання і розвитку учнів) з опорою на характеристику класу: які

сформувалися, які якості почали, які продовжили розвивати на уроці, який виховний вплив справив урок на учнів, виходячи зі специфіки розвитку класного колективу).

3. Вибір типу (змісту) і виду (форми) заняття. Обґрунтування певного структурно-логічного ходу заняття, послідовність і доцільність підбору, обсягу та розподілу навчального матеріалу (інформаційної бази уроку). Ступінь новизни, проблемності, актуальності, доступності й привабливості

навчальної інформації. В якій мірі застосовані на уроці методи і прийоми відповідали цілям уроку, Який характер пізнавальної діяльності вони забезпечували: репродуктивний, частково-пошуковий (евристичний), дослідницький, проблемний, творчий? Які методи сприяли активізації навчання школярів? Як висловилася ефективність використаних методів і прийомів навчання? Яке поєднання форм навчання було обрано для досягнення мети уроку? Як був організований контроль засвоєння інформації? Чи були відхилення від первинного задуму уроку? Які? Чому (якщо були)?

4. Реалізація загальнодидактичних принципів навчання на уроці (наочність, науковість, зв’язок теорії з практикою, доступність, посильність, систематичність навчання, послідовність, свідомість, активність і самостійність учнів, індивідуалізація і диференціація навчання).

5. Особливості навчально-наукового спілкування: ступінь діалогічності. Визначення потреби учнів в діалоговому режимі спілкування. Які умови були створені для організації пізнавальної діяльності учнів, для досягнення творчої взаємодії, для продуктивної роботи мислення, уяви? Як учитель налагоджував і підтримував «зворотній зв’язок» з усіма учнями в ході уроку? Як здійснювалося управління спілкуванням учнів на уроці? Як учитель домагався потрібної вибірковості, осмисленості, цілісності сприйняття учнями досліджуваних предметів? Як учитель використовував у своїй роботі переконання, навіювання? Як домагався зосередженості і стійкості уваги учнів? Які прийоми залучення й підтримки уваги та розвитку уважності на уроці? Що робив учитель для більш успішного запам’ятовування матеріалу учнями? Які особливості довільного, механічного та смислового запам'ятовування проявилися у школярів на уроці? Як на уроці здійснювалось формування стійкого і дієвого інтересу до навчального предмета і вченню в цілому?

6. Система роботи викладача. Вміння організувати роботу на уроці (розподіл часу, логіка переходу від одного етапу до іншого, чергування і зміна видів діяльності, освоєння раціональних прийомів навчальної роботи); поведінка вчителя (такт, місцезнаходження, зовнішній вигляд, манери); мова вчителя (темп, дикція, інтенсивність, образність, емоційність, загальна та спеціальна грамотність); характер (стиль) взаємодії вчителя та учнів (авторитарний, демократичний, ліберальний); об’єктивність і доброзичливість учителя в виставлянні оцінок і оцінюванні відповідей учнів; самоорганізація вчителя (підготовленість до уроку, робоче самопочуття на початку уроку й у процесі його здійснення – зібраність, узгодження з темою і метою уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна винахідливість); роль учителя у створенні психологічного клімату на уроці.

7. Результативність уроку. Чи вдалося через рішення навчальних завдань досягти цілей уроку? Доведіть. Як на уроці була проведена діагностика ступеня досягнення поставлених цілей? Виразність навчального, розвивального, виховного ефекту проведеного уроку (стадія, ступінь освоєння навчально-виховної інформації, засоби досягнення навчально-виховного результату). Які критерії ефективності методичної системи роботи вчителя, методичних прийомів, використаних на уроці? Спрямованість уроку на вирішення наступних завдань: становлення та прояв індивідуальності учнів, розвиток творчих здібностей, формування позитивної Я-концепції особистості учнів, вироблення індивідуального стилю пізнання і поведінки.

8. Причини успішного / неуспішного, на Вашу думку, проведення уроку. Що в уроці Ви зробили б по-іншому? Чи буде потрібно корекція цілей, змісту і форми інших (наступних) уроків, і яка саме?


Додаток 7

Додаток 8

Мета проведення аналізу

· наукове обґрунтування педагогічної доцільності методів і прийомів проведення виховних завдань;

· встановлення ступеню їх відповідності віковим особливостям, а також рівня розумового і морального розвитку учнів;

· визначення їх педагогічної ефективності, тобто сили впливу на розум, почуття, волю учнів.

 

 

Схема проведення аналізу

1. Чим був мотивований вибір теми виховного заходу?

2. Чи є план позакласного заходу, наскільки він відповідає поставленій меті?

3. Чи проводилась підготовка учнів до проведення позакласного заходу, як саме?

4. Чим досягався виховний вплив на учнів (словом, прикладом, діяльністю самих учнів і т.ін.).

5. Активність школярів у виховному закладі і чим це пояснюється?

6. Відношення учнів до проведення виховного закладу, чи був проявлений інтерес та відповідальне відношення, в чому це виявилося?

7. Наскільки добре зрозуміли і засвоїли учні зміст виховного заходу, за якими ознаками можна про це дізнатися?

8. Які моменти позакласного заходу викликали в учнів помітні переживання, емоції? Які були ці емоції і під впливом чого вони виникли?

9. Яка роль виховного заходу щодо виховання учнів:

· правильних моральних уявлень і переконань;

· морально-вольових якостей;

· естетичних почуттів і нахилів;

· трудових навичок і свідомого відношення до праці?

10. Що було позитивного і негативного в діяльності студента-практиканта?

11. Які недоліки мали місце в проведенні заходу, як його можна було покращити, що слід було змінити?


Додаток 9

СХЕМА

Додаток 10

ЗВІТ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

м іністерство освіти і науки, молоді та спорту України



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 80; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.59.231 (0.095 с.)