Капітал як ресурс фірми. Рух капіталу і його форми.

 

В економічній теорії існують різні підходи до визначення капіталу. Англійський економіст Дж. Хікс вважав, що капітал – це сукупність товарів виробничого призначення. К. Маркс підкреслював, що капіталом є вартість, яка приносить додаткову вартість, тобто зростає. Представники неокласичного напряму економічної теорії І. Фішер та Ф. Найт визначають капітал як благо, використання якого дає можливість збільшити майбутні блага.

Капітал фірми – це сукупність капітальних благ (будівель, споруд; устаткування; запасів тощо), що у довготривалому періоді забезпечують створення нової вартості. У вартісному вимірі величина капіталу у кожний момент часу – це фонди фірми.

Структуру капіталу фірми можна характеризувати на базі різних критеріїв.

За функціональним критерієм капітал фірми, інвестований у виробництво, складається з основного та оборотного капіталів. Основний капітал (переважно засоби праці) функціонує у виробничому процесі тривалий час (більше року), переносячи свою вартість на вартість новоствореного продукту частинами, в міру зношування. До основного капіталу фірми відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби та ін., що використовуються у процесі виробництва товарів. Оборотний капітал виробництва (переважно предмети праці) повністю переносить свою вартість на вартість новоствореного продукту протягом одного циклу виробництва. До оборотного капіталу виробництва належать сировина, матеріали, комплектуючи вироби, продукти, виробництво яких не незавершене, ін.

Слід зазначити, що складовою функціональної структури капіталу фірми є також оборотний капітал сфери обігу – готова продукція, гроші та ін.

В сучасних умовах важливою складовою сукупного капіталу фірми є її інтелектуальний капітал – інтелектуальні ресурси фірми, використання яких забезпечує створення нової вартості.

Інтелектуальний капітал

 

Структурний капітал

Людський капітал

 

Клієнтський капітал

Організаційний капітал

 

Інноваційний капітал

Капітал процесів

 

              Структура інтелектуального капіталу фірми

 

Людський капітал – це знання, вміння людей, що вони набули завдяки навчанню, професійній підготовці та практичному досвіду. Слід підкреслити, що складовою інтелектуального капіталу фірми є специфічно-фірмовий людський капітал, тобто ті знання та досвід робітників, які використовуються у виробничому процесі.

Структурний капітал фірми – це накопичені фірмою нематеріальні активи, знання та інформація, що складають основу її функціонування як виробничої одиниці. У його складі слід виділити клієнтський капітал – клієнтська база фірми, що визначає обсяг, структуру та динаміку виробництва продуктів; та організаційний капітал – систематизована та формалізована компетенція фірми, у тому разі системи, що підсилюють її творчу ефективність, а також організаційні можливості створення вартості. До організаційного капіталу відносяться капітал інновацій – інтелектуальні активи, що забезпечують інноваційну діяльність фірми; та капітал процесів – інтелектуальні ресурси виробничого процесу.

Залежно від джерел капітал фірми може бути власним та запозиченим.

Власний капітал фірми складається, по-перше,з капіталу, інвестованому її засновниками. Його прикладом може бути статутний капітал – первісна сума коштів, що внесена засновниками на баланс фірми, необхідна для її створення та функціонування як самостійного господарського суб’єкта - юридичної особи. По-друге, складовою власного капіталу є капітал, створений шляхом накопичення прибутку фірми.

Запозичений капітал – це сукупність позичкових коштів, використання яких забезпечує зростання вартості, приносить фірмі прибуток, тобто, які використовуються фірмою як капітал. Запозичений капітал складається з банківських довгострокових та короткострокових кредитів, кредиторської заборгованості фірми перед партнерами, робітниками, бюджетом. Використання запозичених коштів необхідно, коли фірмі не вистачає власних джерел для фінансування розвитку бізнесу, інновацій, модернізації виробництва тощо. Потреба в цих коштах пов’язана також з фінансуванням оборотного капіталу, бо фірмі може бракувати власних оборотних коштів.

Капітал фірми здійснює постійний рух, який можливо визначити як кругооборот капіталу. Якщо припустити, що капітал починає своє функціонування з певної суми грошей, що авансована на залучення матеріальних та особистих чинників виробництва, то його кругооборот охоплює такі стадії: 1)купівля чинників виробництва (купівля засобів виробництва, найом працівників) Г-Т (Г- гроші, Т-товар); 2) виробництво продукції – В (В-виробництво); 3)реалізація новоствореної продукції Т¹-Г¹ (Т¹ - новостворений товар, складовою ціни якого є прибуток, Г ¹- гроші, що отримані від реалізації новоствореного товару). Таким чином, кругооборот капіталу фірми можливо відобразити як послідовність стадій його руху, у межах яких капітал функціонує у формі грошей, факторів виробництва і товарів:

Г -Т...В...Т ¹- Г¹

Рух капіталу, що охоплює стадії купівлі факторів виробництва, виробництва та реалізації товарів, забезпечив зростання вартості: авансована сума Г зросла до Г¹.

У процесі кругообороту капітал фірми приймає грошову, товарну та виробничу форми (ресурси виробництва). В зв’язку з цим капітал може бути виробничим, грошовим, товарним. 

Рух капіталу фірми з моменту його авансування до повного повернення підприємцю авансованої вартості – це оборот капіталу, швидкість якого вимірюється числом оборотів, що здійснює капітал за рік. Оборот оборотного капіталу фірми дорівнює одному кругообороту. Оборот основного капіталу фірми охоплює кілька виробничих циклів (кругооборотів), протягом яких він зношується фізично і морально, тобто поступово втрачає свою вартість.

Фізичний знос – зменшення вартості основного капіталу або її втрата, що обумовлено матеріальним зношуванням засобів праці внаслідок їх використання або зберігання. Моральний знос основного капіталупов’язаний з втратою економічної ефективності та доцільності використання засобів праці до моменту їх повного фізичного зношування. У цьому випадку основний капітал втрачає вартість з двох головних причин: перша – зростання продуктивності праці в галузях виробництва засобів праці, що обумовлює зниження їх вартості. Це потребує переоцінки основного капіталу фірми відповідно до нових цін на ринку засобів праці. Друга причина морального зносу – поява внаслідок науково-технічного прогресу якісно нових засобів праці, що мають вищу продуктивність, кращі експлуатаційні характеристики. У цьому разі засоби праці, що використовує фірма, треба або модернізувати, або вилучити з основного капіталу та замінити на нові.

Характер обороту основного капіталу обумовлює особливості руху його вартості. Основний капітал має первісну вартість – вартість на момент придбання фірмою засобів праці, їх взяття на її баланс; залишкову вартість – вартість основного капіталу як різниця між його первісною вартістю та сумою зношування.

Знос основного капіталу у грошовій формі заміщується шляхом поступового перенесення його вартості на продукт, що виробляється, з метою його повного відновлення. Зазначений процес визначається як амортизація. Амортизаційні відрахування розраховуються та здійснюються на базі норм та порядку амортизації, що визначені чинним законодавством згідно з державною амортизаційною політикою. Амортизаційні відрахування можна проводити пропорційним методом, що припускає перенесення вартості основного капіталу на новостворений продукт рівними частинами протягом усього нормативного строку використання засобів праці, або методом прискореної амортизації, коли більша частина вартості основного капіталу амортизується вже у перші роки використання засобів праці, що забезпечує прискорення впровадження в виробництво досягнень науково-технічного прогресу.