Тема 1. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 1. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту



Тема 1. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту

 

Поняття операційного менеджменту.

Операційний менеджмент - це діяльність по управлінню процесом придбання матеріалів, їхнього перетворення в готовий продукт і постачанням цього продукту покупцю.

Операційний менеджмент - це всі види діяльності, пов'язаної з навмисним перетворенням (трансформацією) матеріалів, інформації або покупців.

Слід зауважити на графічну ілюстрацію, що характеризує операційний менеджмент як складову частину менеджменту. Важливо підкреслити, що фундамент операційного менеджменту складають чотири головних компоненти - економічні основи, математичні основи, технологічні й організаційні, що знаходяться в тісному взаємозв'язку і відповідальні за успішну діяльність і розвиток системи (організації) (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Фундамент операційного менеджменту

Щоб з'ясувати місце операційного менеджменту в системі управління підприємством і сформулювати уявлення про підприємство студентові слід чітко визначити мету, предмет, основне завдання, спрямованість та об'єкт його вивчення (табл.

Таблиця 1.1. Понятійний апарат операційного менеджменту

Мета операційного менеджменту Формування ефективної системи управління операціями у виробництві, сервісі.
Предмет операційного менеджменту Закономірності планування, створення й ефективного використання операційної системи організації.
Основне завдання операційного менеджменту Побудова управлінських систем, що забезпечують виконання необхідних дій і процедур для одержання ринкового результату від функціонування операційної системи будь-якої
Спрямованість операційного менеджменту Ефективність і раціональність в управлінні будь-якими операціями.
Об'єкт вивчення операційного менеджменту - Операції у різних сферах людської діяльності.

Людину, яка керує процесом (сервісним або виробничим) на рівні виконання окремих операцій, або часткових виробничих процесів називають операційним менеджером

Операція - відносно досконала рухлива форма, передбачуваного результату (товару чи послуги) що підпорядковується системі вимог і обмежень, які задаються ззовні (хоча і не виключено формування обмежень з внутрішнього середовища).

Управління операціями - це процес проектування, планування, узгодження, контролю всіх засобів, процесів і видів діяльності, необхідних для перетворення праці, капіталу, матеріалів, енергії та професійних навичок у товари та послуги для задоволення потреб зовнішнього середовища.

Рис. 1.2. Алгоритм управління операціями

Таблиця 1.3. Види алгоритму управління операціями

Вид алгоритму

Характеристика

1.Лінійний

Суть лінійного алгоритму полягає в тому, що він відтворює процес керування, який складається з ланцюжка послідовних дій. До того ж, кожна з них залежить від результату попередньої, але не залежить від результатів наступних етапів.

2. Циклічний

Циклічний алгоритм практично завжди є похідним від лінійного, тобто за умови, що отриманий проміжний результат від проведених дій (дії) буде незадовільним (небажаним), виникає потреба повернутися до однієї з попередніх дій з метою поліпшення отриманого раніше результату. Таким чином, виникає деякий цикл у процесі керування. Звідси і назва - циклічний алгоритм.

3. Розгалужений

Розгалужений алгоритм керування має місце в управлінських задачах у тих випадках, коли функції окремих структур керування операційною системою не збігаються. Особливістю цього алгоритму є те, що в нього можуть входити "рівнобіжні дії", дуже вигідні тому, що дозволяють збільшити кількість структур і людей (менеджерів), одночасно виконуючи поставлену задачу.

4.Адаптивний

Суть адаптивних алгоритмів полягає в тому, що в них від самого початку визначається лише перший крок, перша дія (акт). У подальшому вибір кожної наступної дії залежить від результатів попередньої дії алгоритмів.

   
           

З зазначених алгоритмів багато менеджерів намагаються застосувати саме адаптивні, оскільки вони дають змогу максимально використовувати творчий потенціал керівника щодо прийняття правильних дій, хоча із певною часткою ризику.

МОДЕЛЬ 1

Постачальник -" Запаси -" Обробка -" Запаси -" Покупець

МОДЕЛЬ 2

Постачальник -" Обробка -> Запаси -> Покупець

МОДЕЛЬ З

Постачальник -" Запаси -> Обробка -> Покупець

МОДЕЛЬ 4

Постачальник -> Обробка -> Покупець

Модель 1.

Найпоширеніша система. її перевага для виробництва в тому, що досягається максимальна ефективність виробничого процесу, оскільки постачання сировини гарантовані і немає необхідності швидко реагувати на зміни купівельного попиту-для цього створюються запаси. Запаси вданому випадку "ізолюють" виробництво від мінливості як постачань, такі попиту. Така ж модель застосовується у сфері роздрібного розподілу, де запас товарів міститься на складі, виноситься у міру необхідності на прилавки і зберігається на них, знову ж таки у вигляді запасу, поки не буде розкуплений. Дана модель може застосовуватися лише в умовах, коли існує попит на певний асортимент продуктів.

Модель 2.

Великі витрати на зберігання запасів змусили багато організацій скорочувати чи зовсім відмовлятися від запасів сировини і матеріалів, організовуючи постачання таким чином, щоб вони в точності відповідали попиту збоку виробництва. Виробництво тепер знаходиться в критичній залежності від надійності джерела постачань, а ця надійність звичайно досягається за рахунок збільшення запасів у постачальника. Керівництво процесом постачань при цьому повинно бути відмінно налагоджено, оскільки внаслідок помилок у комунікаціях неминучий дефіцит або накопичення запасів у виробничій організації. Крім того, в цілому не відбувається зниження вартості зберігання, оскільки тепер ці витрати перекладаються на плечі постачальника, а він включає їх у вартість своєї продукції. Проте ця модель все ж таки існує, наприклад, при переробці матеріалів, які просто неможливо довгий час зберігати на складі.

Модель 3.

Ця модель застосовується у будь-якій ситуації: коли покупець готовий чекати постачання, коли процес виробництва дуже короткий або коли продукт виготовляється за специфікацією покупця і тому не може в готовому вигляді зберігатися. За цією моделлю працює більшість підприємств важкого машинобудування і цивільного будівництва, хоча величина запасів сировини і матеріалів може бути різною. До інших прикладів можна віднести деякі виробництва сфери послуг - індивідуальне пошиття одягу або ручне виробництво меблів з цінних порід дерева.

Модель 4.

Існують фірми посилкової торгівлі, які приймають замовлення на доставку товарів поштою. Вони дають рекламу продукту, приймають замовлення, передають їх виробнику, який потім виготовляє і доставляє продукт. Фірма просто займається адмініструванням замовлень, і якщо гроші за продукт платяться вперед, одержує свій відсоток в період між отриманням замовлення і оплатою рахунку виробника. Таким чином, дана модель застосовується у більшості випадків замовленого виробництва, коли не потрібний запас сировини і матеріалів. Кінцева мета цього підходу - нульові запаси на всіх стадіях, таким чином, йому повністю відповідає модель

Таблиця 1.5.. Моделі матеріального потоку

Модель 1. Це модель практично будь-якої "першокласної" послуги. Покупці обслуговуються негайно, але досягається це за рахунок надмірних потужностей.
Модель 2. Ця модель характерна для дешевих послуг. Ресурси використовуються повністю, звідси більш висока ефективність, але при цьому покупцям доводиться чекати. Контраст між моделями 1 і 2 ілюструється на прикладі приватної і державної медицини.
Модель 3. її можна розглядати як зразок неефективного управління - простоюючи ресурси і чекаючи в черзі покупці, проте вона моделює роботу більшості сервісних операцій в короткостроковому періоді. Для більшості послуг характерні швидкі і значні коливання попиту.

Відповідальність ЛПР за правомірність, обґрунтованість прийнятих рішень і їхніх наслідків економічного, соціального, екологічного і правового характеру, а також відповідальність виконавців за ефективність виконання рішення.

Функції операційного менеджменту.

Планування - функція визначає перспективу розвитку системи і її майбутній стан, обумовлює темпи, джерела, методи і форми розвитку операційної системи для досягнення наміченої мети у вигляді конкретних планових моделей (розрахунків), завдань і показників зі встановленням термінів виконання. Складовою цієї функції є прогнозування.

Адміністративні методи - це методи, які реалізуються у вигляді конкретних безальтернативних завдань, що допускають мінімальну самостійність виконавця, унаслідок чого вся відповідальність покладається на керівника, який віддає розпорядження.

Економічні методи - це сукупність прийомів і засобів, що забезпечують використання об'єктивних економічних законів та інтересів у діяльності організації на основі товарно-грошових відносин з метою досягнення її цілей.

Таблиця 1.7. Спеціальні методи операційної системи

Галузь використання

Тип методу

Визначення думок

Інтерв'ю

Анкетування

Метод вибраних питань

Експертиза

Аналіз ситуації

Системний аналіз

Написання сценарію

Метод мережного планування

Метод економічного аналізу

Оцінка рішень та ситуацій

Оцінка продукту

Методи генерування ідей

Мозкова атака Метод 6-3-5

Синектика

Морфологічний аналіз

Ділова гра

Прийняття рішень

Таблиці рішень

Будова дерева рішень

Порівняння альтернатив

Прогнозування ситуації

Екстраполяція аналогій

Метод Дельфи

Регресивний аналіз

Економетричні методи

Імітація моделі

7. Методи наукового подання

Графічні моделі

Фізичні моделі

Презентування

Проведення переговорів

         

Тема 1. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту

 



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 118; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.173.112 (0.022 с.)