Проіндексована вартість необоротних активів буде вважатися їх обліковою первісною вартістю.

Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індек­сації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних активів необхідно привести у відповідність до вар­тості аналогічних нових зразків, що діють на дату проведення індек­сації на ці види активів.

Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводить­ся постійно діючою комісією, яка призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року у складі:

· керівника або заступника (голова комісії);

· головного бухгалтера або його заступника (в установах і органі­заціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку;

· керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються цен­тралізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгал­терії, які здійснюють облік необоротних активів;

· особи, на яку покладено відповідальність за збереження необо­ротних активів;

- інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці нео­боротних активів і встановлюються нові ціни. При встановленні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах одного головного розпо­рядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.

Якщо залишкова вартість об’єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його пер­вісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта.

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником уста­нови.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу необорот­них активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об’єктивність визначення реальної вартості активів — керівника і голову комісії.

Індексація проводиться після закінчення року з використанням річного індексу інфляції та відповідно до формули коефіцієнта індек­сації основних засобів в ЗУ «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» (п. 8.3.3).

Коефіцієнт індексації визначається за формулою:

К = [І_а -10]: 100,

де І_а – індекс інфляції року за результатами якого проводиться ін­дексація.

Нова (переоцінена) первісна вартість визначається шляхом мно­ження її на визначений коефіцієнт індексації. Одночасно в такому ж порядку індексується сума зносу, нарахованого на необоротні акти­ви, яка склалася на момент проведення індексації.

До первісної вартості необоротних активів не включаються витвитрати:

• Витрати з наймання транспорту для перевезення необоротних активів. Вони відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

• Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отри­манні (купівлі) необоротних активів. Вони відносяться на фак­тичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів.   

В залежності від джерела придбання суми ПДВ відносяться:

- при придбанні їх за рахунок коштів загального фонду у всіх;ви­падках на витрати установи в дебет рахунків 801,802 по. коду основного платежу.

- при придбанні необоротних активів за рахунок коштів спеці­ального фонду можуть мати місце такі ситуації:

а)   ПДВ відноситься в склад податкового кредиту з ПДВ якщо установа здійснює діяльність, що підлягає обкладенню ПДВ, зареєстрована як платник ПДВ та придбаються необоротні активи по оподатковуваних операціях;

б) ПДВ списується на витрати по спеціальних коштах в дебет рахунків 811-813 за відповідним кодом, якщо установа не являється платником ПДВ.    

• Податки та збори, інші послуги та інші видатки, які сплачу­ються при придбанні. Вони відносяться на фактичні видатки бюджетної установи.

• Вартість робіт щодо встановлення структурованої кабельної системи, настройки локальної обчислювальної мережі тощо, а також витратні матеріали (кабельні лотки, монтажні панелі, розетки, коректори тощо), що використані при проведенні та­ких' робіт. їх вартість списується на фактичні видатки на під­ставі виправдних документів(актів виконаних робіт тощо).

• Витрати на поточний та капітальний ремонт відносяться на ви­датки за відповідними кодами економічної класифікації видат­ків.

Інструкцією з обліку необоротних активів передбачено, що капі­тальні витрати на поліпшення земель включаються у вартість необо­ротних активів щорічно в сумі витрат, які відносяться до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт. Облік капітальних витрат на поліпшення земель ведеться шля­хом розподілу на такі заходи:

- планування земельних ділянок,

- викорчовування площ під оранку,

- очищення водоймищ.

При цьому зазначається займана площа й вартість виконаних ро­біт за кожним заходом.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження вводяться в склад необоротних активів щорічно у сумі витрат на прийняті в експлуата­цію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

У разі придбання (будівництва) будинків бюджетними установа­ми, що призначені для проживання і які є власністю установи, такі будинки перебувають на бухгалтерському обліку в бюджетній уста­нові. У такому ж порядку обліковуються житлові приміщення для військовослужбовців, які будуються у військових містечках для їх проживання. При спорудженні житла із залученням у порядку па­йової участі коштів установ, організацій та при придбанні квартир у будинках, які перебувають у комунальній власності і обліковуються в органах місцевого самоврядування, витрати, пов’язані з цим при­дбанням, списуються на фактичні видатки бюджетної установи.

Для правильного обліку витрат, пов’язаних з придбанням житла та самого житла, необхідно мати документальне підтвердження права власності на це житло.

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання з на­уковою метою та таких, що мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбан­ня необоротних активів, відноситься на видатки установи, на книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліо­тек, обліковуються за груповим обліком та номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи на збільшення вартості книг не відносяться і списуються на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Необоротні активи, які перебувають у системі одного головного розпорядника коштів і мають однакове функціональне призначення та однакову вартість, обліковуються на одних і тих же субрахунках бухгалтерського обліку.

Отримання установами необоротних активів як гуманітарної до­помоги, проводиться відповідно до Закону України «Про гуманітар­ну допомогу», інших нормативно-правових актів.

Необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керів­ника установи, до складу якої обов’язково входить працівник бухгал­терії та представник установи вищого рівня.

Необоротні активи, отримані безоплатно від інших установ, за­раховуються на ба лане установи за первісною (відновлювальною) вартістю установи, що їх передала, з наведенням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в екс­плуатації

Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кіль­кість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Оцінка необоротних акти­вів здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». При отриманні необоротних активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу. Дані акта відображаються в бухгалтерському облі­ку. Одночасно проставляється інвентарний номер, про що робиться запис в акті прийняття цінностей.