Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження ел. Струмом.

За характером середовища (за чинниками виробничого середовища) виділяють такі типи приміщень:

- нормальні – сухі приміщення, в яких відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем;

- сухі – відносна вологість повітря не вище 60%;

- вологі – відносна вологість повітря 60-75%;

- сирі – відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;

- особливо сирі – відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;

- жаркі – температура повітря протягом тривалого часу (доби) перевищує + 35⁰С;

- запилені – наявний в приміщенні пил проникає в ел. апарати та інші споживачі електроенергії і осідає на струмовідні частини, при цьому такі приміщення діляться на приміщення зі струмопровідним і неструмопровідним пилом;

- приміщення з хімічно агресивним середовищем, яке призводить до порушення ізоляції, або біологічним середовищем, що у вигляді плісняви утворюється на електрообладнанні.

За небезпекою електротравм приміщення поділяють на 3 категорії:

- без підвищеної небезпеки – в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки;

- з підвищеною небезпекою – температура впродовж доби перевищує + 35⁰С; відносна вологість більше 75%, але менше 100%; струмопровідна підлога (металева, бетонна, цегляна, земляна тощо); струмопровідний пил; можливість одночасного доторкання людини до неструмовідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею;

- особливо небезпечні – відносна вологість близька до 100%,; агресивне середовище, що пошкоджує ізоляцію.

За наявності одного з чинників підвищеної небезпеки, приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки.

       За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним.

Умови ураження людини електричним струмом. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до неструмоведучих металевих елементів електроустановок, які опинились під напругою. Напруга кроку та напруга дотику.

Аналіз небезпеки електроустановок зводиться до визначення значення струму, котрий протікає через тіло людини при різних можливих варіантах потрапляння її під напругу внаслідок дотику до струмоведучих частин електричних мереж, неструмоведучих частин електроустановок, котрі опинились під напругою при пошкодженні ізоляції, або внаслідок опинення під напругою кроку, а також до оцінки впливу різних чинників та параметрів мережі на небезпеку ураження.

Електричні мережі бувають постійного та змінного струмів. Мережі змінного струму бувають однофазові та багатофазові. Найбільш поширені — трифазові мережі змінного струму. За режимом нейтралі трансформатора або генератора трифазові мережі можуть бути з ізольованою або глухозаземленою нейтраллю. Ізольованою називають нейтраль, ізольовану від заземлювального пристрою або приєднану до нього через апарати з великим опором (трансформатори напруги, компенсаційні котушки). Глухозаземленою називають нейтраль, приєднану до заземлювалюного пристрою безпосередньо або через апарати з малим опором (трансформатори струму).

 

Аналіз різних випадків дотику людини до проводів трифазових електричних мереж показує наступне:

— найменш небезпечним є однофазовий дотик до провода справної мережі з ізольованою нейтраллю;

— при замиканні однієї з фаз на землю небезпека однофазового дотику до справної фази більша, ніж в справній мережі за будь-якого режиму нейтралі;

— найбільш небезпечним є двофазовий дотик за будь-якого режиму нейтралі.

      Кожна ділянка довжини проводу електромережі, що знаходиться під напругою, крім опору ізоляції, має певну ємність відносно землі. Тому в разі дотику людини до неізольованої струмовідної частини (проводу тощо) функціонуючої електромережі струм через людину зумовлюється величиною напруги дотику і ємністю зазначеної вище системи. Ємнісна складова струму через людину при потраплянні під напругу в розгалужених мережах може досягати небезпечних для людини значень. Тому навіть при відключенні мережі від джерела живлення для ремонтно-профілактичних робіт тощо, необхідно заземлити кожен провід переносним заземленням і тільки після цього та після перевірки відсутності напруги допускати персонал до роботи.

       Напруга дотику – це напруга між двома точками ланки струму, яких одночасно торкається людина. Чисельно вона дорівнює різниці потенціалів корпуса та точок грунту, в яких знаходяться ноги людини.

В разі дотику людини до неізольованої струмовідної частини функціонуючої електромережі струм через людину зумовлюється величиною напруги дотику і ємністю системи. Ємнісна складова струму через людину при потраплянні під напругу в розгалужених мережах може досягати небезпечних для людини значень. Тому навіть при відключенні мережі від джерела живлення для ремонтно-профілактичних робіт тощо, необхідно заземлити кожен провід переносним заземленням і тільки після цього та після перевірки відсутності напруги допускати персонал до роботи.

       Напруга кроку – різниця потенціалів між двома точками на поверхні землі в зоні розтікання струму, які знаходяться на відстані кроку (0,8м) одна від одної. З наближенням до місця замикання на землю величина напруги кроку буде зростати, а особливо в сиру погоду при вологому грунті. Тому ПБЕЕС забороняють наближатися до місця замикання на землю 8м поза приміщенням і 4м в приміщенні без застосування засобів захисту – діелектричні боти, галоші, суха дошка, сухе гумове взуття тощо. Взагалі доцільно переміщуватися в цій зоні обережно, пересуваючи ступні по землі так, щоб вони постійно торкались одна одної.

       2.5. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисті заходи та засоби.

Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:

- система технічних засобів і заходів;

- система електрозахисних засобів;

- система організаційно-технічних заходів і засобів.

І. Система технічних засобів і заходів:

- ізоляція струмовідних частин;

- недоступність струмовідних частин;

- блоківки безпеки;

- засоби орієнтації в електроустановках

- виконання електроустановок, ізольованих від землі;

- захисне розділення електричних мереж;

- компенсація ємнісних струмів замикання на землю;

- вирівнювання потенціалів;

- застосування малих напруг.

Основними технічними заходами щодо попередження електротравм при замиканнях на корпус є захисне заземлення, занулення, захисне відключення.

Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмовідних частин електроустановок, які можуть опинитися під напругою.

Занулення – це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмовідних частин, які можуть опинитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції.

Захисне відключення – відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмовідні її елементи, застосовується в доповнення до захисного заземлення (занулення) для забезпечення надійного захисту, перш за все, в умовах особливої небезпеки електротравм.

ІІ. Система електрозахисних засобів:

Електрозахисні засоби — це переносні засоби, призначені для захисту людей, котрі працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля. За призначенням електрозахисних засобів умовно поділяють на ізолювальні, огороджувальні та допоміжні.

Ізолювальні електрозахисні засоби призначені для ізоляції людини від частин електрообладнання, котрі знаходяться під напругою, а також від землі. До них відносяться: ізолювальні та вимірювальні штанги, штанги для накладання тимчасових переносних заземлень; ізолювальні та електровимірювальні кліщі; покажчики напруги; ізольовані ручки монтерського інструменту; діелектричні рукавиці, боти та калоші; гумові килимки, доріжки, підставки; ізолювальні ковпаки та накладки; ізолювальні драбини.

Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні та допоміжні. Основними називають такі ізолювальні електрозахисні засоби, ізоляція котрих надійно витримує робочу напругу електроустановки і за допомогою котрих дозволяється доторкнутись до струмоведучих частин, котрі знаходяться під напругою. Додатковими називають такі ізолювальні електрозахисні засоби, котрі самі не можуть забезпечити безпеку персоналу при даній напрузі електроустановки і є додатковим захисним заходом до основних ізолювальних електрозахисних засобів.

Огороджувальні електрозахисні засоби призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин обладнання. До них відносяться переносні огородження (ширми, бар'єри, щити, клітки), а також тимчасові переносні заземлення. Умовно до них відносять і переносні попереджувальні плакати.

Допоміжні (запобіжні) захисні засоби призначені для захисту персоналу від падіння з висоти (запобіжні пояси та страхувальні канати), для безпечного підіймання на висоту (драбини, кігті), а також для захисту від світлового, теплового, механічного та хімічного впливів (захисні окуляри, протигази, рукавиці, спецодяг).

ІІІ. Система організаційно-технічних заходів і засобів.

Згідно з ПБЕЕС власник повинен:

- призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електроустановок (відповідальний за електрогосподарство);

- створити і укомплектувати відповідно до потреб електротехнічну службу;

- розробити і затвердити посадові інструкції працівників електротехнічної служби та інструкції з безпечного виконання робіт в електроустановках;

- організувати своєчасне проведення огляду, профілактичних, протиаварійних та приймально-здавальних випробувань;

- забезпечити своєчасне навчання і перевірку знань працівників з питань електробезпеки.

За вимогами і заходами безпеки роботи в електроустановках поділяються на три категорії:

- зі зняттям напруги – роботи проводяться в електроустановці, в якій зі струмовідних частин знято напругу і доступ в електроустановки, що перебувають під напругою, унеможливлено;

- без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них – роботи проводяться безпосередньо на цих частинах або на відстанях від цих частин, менших за безпечні;

- без зняття напруги на безпечній відстані від струмовідних частин, що перебувають під напругою – роботи, при виконанні яких випадкове наближення людей, інструменту чи механізмів на меншу за безпечну відстань до цих частин є неможливим.

Роботи в електроустановках за вимогами щодо організації безпечного виконання поділяються на такі, що виконуються:

- за нарядами-допусками;

- за розпорядженнями;

- в порядку поточної експлуатації.

На підприємствах наказом керівника затверджується перелік робіт, які виконуються за нарядами, за розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації, і призначаються особи, відповідальні за безпечну організацію і безпечне виконання цих робіт.