Акцизний податок як форма специфічних акцизів

Акцизи сплачували ще з давніх давен. Так, широкого застосування вони набули ще в Стародавньому Римі на сіль та деякі інші товари. З поступовим вдосконаленням товарно-грошових відносин змінювалась і методика акцизного оподаткування. Спочатку сплачували акциз із землі, на якій вирощувалась підакцизна сировина, потім з напівфабрикатів і, нарешті, з готових товарів і виробів, які стали головними об'єктами оподаткування.

Акцизний податок (лат. ассіdеге - обрізати) - один з видів непрямого оподаткування. Він включається в ціну товару і сплачується в кінцевому підсумку покупцем, а не виробником товарів. Його відносять до специфічних акцизів, на відміну від ПДВ, який відноситься до категорії універсальних акцизів. Тобто стягнення податку провадиться за диференційованими ставками по окремих групах товарів.

Отже, перша відмінність акцизного податку від ПДВ - це диференціація ставок, друга відмінність - акцизним податком виключно оподатковуються товари і не оподатковуються роботи та послуги.

  Метою введення акцизного податку  є збільшення доходів бюджету за рахунок оподаткування високорентабельних та монопольних товарів.

Із розширенням прямого оподаткування дещо зменшується фіскальний зміст акцизного оподаткування, хоча воно і залишається досить вагомою статтею доходів бюджетів як розвинутих держав світу, так і України. У структурі зведеного бюджету України питома вага акцизного податку  складає  9-10%.

Цей вид податків в СРСР вважали найбільш буржуазним, і у 1930 р. податкова реформа відмінила систему акцизів, а в 1948-1949 рр. по її слідах пішли і інші соціалістичні країни. Це дало змогу критикувати загниваючу капіталістичну податкову систему, оскільки вона гнітюче діє на споживача і особливо на трудящі верстви.

В Україні стягнення акцизного податку здійснюється на підставі Податкового Кодексу України (Розділ VІ).

Отже, акцизний податок -- це різновид непрямих податків, які включаються в ціну високорентабельних та монопольних товарів і сплачуються покупцем. На відміну від ПДВ, акцизним податком оподатковуються виключно товари і не оподатковуються роботи та послуги, звідси - друга відмінність між ПДВ і акцизним збором - оподаткування лише товарів, причому високорен­табельних, імпортних та монопольних.

Платники акцизного податку

Платниками податку (стаття 212 ПК) є:

1) Особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

2) Особа - суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.

3) Фізична особа - резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.

4) Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку.

5) Особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу.

6) Особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.

7) Особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за    1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов.

8) Особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов.

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Реєстрація в органах державної податкової служби як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати органу державної податкової служби за місцезнаходженням суб’єкта господарювання інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анулювані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб’єктів у місячний строк із дня початку господарської діяльності.